Страховий ринок Германії

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..2

Характеристика  страхового ринку Німеччині………………………...4

Страховий нагляд  в Німеччині. (ФВН)…………………………….......6

Основні особливості страхового ринку Німеччині…………………..11

Медичне страхування  у Німеччині……………………………………14

Висновок………………………………………………………………...19

Вступ

Страховий ринок Німеччини, являючись одним  з найбільших у світі, протягом останнього років свого розвитку також зазнав істотних змін. Велика частина з  них породжена глобалізацією  світової економіки і зміною міжнародної  системи торгівлі страховими послугами. У сучасній економіці Німеччини  роль страхування надзвичайно висока. По-перше, страхування є однієї з  головних форм управління ризиком приватних  компаній. По-друге, страхування і  перестрахування, забезпечуючи перерозподіл ризику, дозволяють здійснювати компенсації  збитків, обчислювальні іноді в  мільярдах євро. По-третє, страхові організації є одними з найбільших інституціональних інвесторів в  економіці Німеччини.  
Процеси делегування страхових відносин в умовах глобалізації світового страхового ринку, лібералізації міжнародної торгівлі страховими послугами, концентрації страхового і перестрахувального капіталу приводять до загострення конкуренції між найбільшими транснаціональними страховими компаніями, появі нових форм страхування і перестрахування, зрощуванню страхового, банківського і фінансового капіталу. Перетерплює істотні зміни німецька система державного страхового нагляду. Розвиток інформаційної технології, насамперед глобальної інформаційної мережі Інтернет, створює нові можливості для поширення страхових і перестрахувальних послуг. 
Усе більшу роль для розвитку німецького страхового ринку здобувають міждержавні інтеграційні угоди, ціль яким полягає в усуненні бар'єрів для діяльності страховиків з одних країн на національних ринках інших країн. Насамперед, це відноситься до процесів, що відбувають на території Європейського Союзу, де сформоване єдиний страховий простір, у рамках якого діяльність страхових організацій регулюється правом ЄС у сполученні з національним законодавством в області фінансового і цивільного права.  
Одночасно, у країнах Західної Європи почалася істотна перебудова соціальної політики, суть якої полягає в раціоналізації фінансового забезпечення соціальних зобов'язань. Соціальне ринкове господарство виявилася, по-перше, занадто дорогим, а на визначеному етапі і зовсім непід'ємним для фінансової системи, по-друге, чревате неприємними побічними явищами, наприклад, стійким безробіттям, що є сьогодні самою великою соціально-економічною проблемою в Німеччині.  
Хоча всі сторони соціальної сфери мають потребу у відновленні, у центрі уваги більшості західноєвропейських країн сьогодні знаходиться пенсійна реформа. У ході пенсійної реформи в Німеччині держава буде сприяти створенню додатково до обов'язкового пенсійного страхування так називаної «другий складової» пенсійного забезпечення, стимулюючи розвиток системи приватного і колективного пенсійного страхування по старості. При цьому німецькі страхові організації покликані стати одним з головних інструментів реформування пенсійної системи, забезпечуючи необхідний рівень соціального захисту населення. 

Характеристика  страхового ринку Німеччині

Страховий ринок  Німеччини володіє рядом особливостей. По-перше, має місце тісний взаємозв'язок страхового бізнесу з крупним  промисловим капіталом, широко поширена взаємна участь в капіталі і в  управлінні. По-друге, страховий ринок  знаходиться під суворим контролем  держави. Страхова справа в Германії регулюється законом про державний  страховий нагляд, що містить основні  правові норми страхування. Національні  і іноземні страхові організації, що діють в Германії, підлягають обов'язковому державному страховому нагляду з  боку Федерального відомства по нагляду  за діяльністю страхових організацій (BAV). Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду, як і в інших країнах, — захист інтересів страхувальників. Третя, і важлива особливість німецького ринку — банкострахованіє (банкоссюренс) (коли страхова організація в своїх торгівельних крапках займається не лише страхуванням, але і наданням банківських послуг). 
На початку 1990-х рр. в Германії налічувалося 115 страхових суспільств, обслуговуючих сектор особистого страхування, 230 недержавних пенсійних фондів, 56 суспільств медичного страхування, 35 спеціалізованих перестраховочних організацій, 330 інших страховиків. Специфіку німецького страхового ринку складають більше 2200 місцевих регіональних страховиків, що збирають близько 5% загального об'єму страхових премій. Іноземним страховикам в Германії належить 13% страхового ринку, з них лідируючі позиції традиційно займають страхові організації з Швейцарії — близько 9% страхового ринку. 
Приватний сектор страхових послуг в Германії представлений акціонерними страховими суспільствами, що є власністю їх акціонерів, суспільствами взаємного страхування і державними страховими корпораціями. 
Страховики в Германії не мають права займатися якій-небудь іншою діяльністю, окрім страхування. 
Обов'язкове страхування в Германії носить відносно обмежений характер. Федеральне законодавство встановлює обов'язкове страхування працедавця за збиток найнятим робітникам, заподіяний виробничою травмою або шкідливими умовами праці, обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту, авіаційних перевізників, бухгалтерів, мисливців і так далі У ряді федеральних земель встановлено обов'язкове страхування від вогню. 
У Германії домінує одна страхова організація — Allianz. Вона забирає 42% страхувань життя і 38% всіх інших галузей страхування. При цьому на Німеччину доводиться мало чим більше 55% її звороту, все інше пов'язане із зарубіжною діяльністю. Allianz вважається однією з крупних страхових організацій в Європі. На другому місці в Германії коштує страхова організація R + V. Її підйом останніми роками стався завдяки падінню Берлінської стіни. Ця організація має кооперативну структуру, спеціалізується на страхуванні сільських жителів і сільськогосподарських виробництв. І саме колективна, кооперативна форма власності розташувала по відношенню до організації серця східних німців, вважаючих за краще R + V всім іншим. 
Німеччина — справжній світовий центр перестраховки, послугами якої користуються і російські страхові організації. І сталося це не випадково. Після Першої світової війни німецьким страховим організаціям, прямим страхуванням, що займається, було заборонено працювати за кордоном. А перестрахувальників ця заборона не торкнулася, сюди спрямувався страховий капітал, що і принесло з роками свої результати. Найбільші з перестраховочних організацій — Кельнськоє і Мюнхенське перестраховочниє суспільства. 
Для останніх років характерна інтернаціоналізація діяльності німецьких страхових організацій. Операції за кордоном ведуться відділеннями і через контрольовані іноземні організації. Велика частина зарубіжних відділень знаходиться в західноєвропейських країнах, в інших регіонах переважає участь в капіталі місцевих страхових суспільств. Всього, в тій або іншій формі, страхові суспільства Німеччини представлені на ринках 20 країн.

Страховий нагляд  в Німеччині. (ФВН)

Страхова справа у Німеччині підтверджена жорсткою законодавчою регламентацією. У даний  час діє Закон про державний  страховий нагляд з 1983 р. (з обліком  наступних змін, внесених у грудні 1985 р. та у жовтні 1990 p.), що містить  основні правові норми, які регулюють  страхові відношення. 
Усі діючі у Німеччині національні й іноземні страхові компанії підлягають обов'язковому державному страховому нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (ФВН), розташованого у Берліні. Основна ціль діяльності федерального органу державного страхового нагляду — захист інтересів страхувальників. Це важливо, оскільки в Німеччині немає особливого централізованого гарантійного фонду для відшкодування збитків страхувальникам через непередбачене банкрутство їхніх страховиків. Єдиний виняток із цього правила — особливий гарантійний фонд страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Мається на увазі, що з цього фонду відшкодовується збиток постраждалим у результаті дорожно-транспортної події, якщо автовласник за якихось причин не мав поліса, який засвідчує наявність у нього договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності. 
Страхові компанії, засновані в окремих федеральних землях, підлягають страховому нагляду з боку органів, уповноважених на те земельною владою. Як правило, на земельному рівні питаннями страхового нагляду відають земельні департаменти економіки. ФВН може передавати земельним департаментам економіки права по видачі ліцензій на страхову діяльність. Водночас, єдиним органом, що здійснює загальне керівництво страховою діяльністю в країні, залишається ФВН. 
Усі прямі страховики, крім перестрахових компаній, повинні звертатися у ФВН за одержанням ліцензії на страхову діяльність. 
Для того щоб одержати ліцензію ФВН на страхову діяльність, страховик повинен мати схвалення органу державного страхового нагляду стосовно запропонованих кандидатур вищої ланки керування страховою ком¬панією. Необхідне пред'явлення документа, що підтверджує розмір цілком сплаченого статутного капіталу страхової компанії. На сьогоднішній день мінімальний його розмір — 5 млн. німецьких марок. До заяви у ФВН про видачу ліцензії також додаються складений бізнес-план страхової діяльності на найближчі три роки, довідки на членів ради директорів страховика, правила і тарифи по видах страхування, передбачувану програму перестрахового захисту, очікуваний розмір витрат на ведення справи, до якого має бути включена сума адміністративно-управлінських і оргвитрат. Страхова компанія зобов'язана також надати ФВН докази наявності необхідних резервних фондів, визначені посади адміністративно-управлінських функцій страховика (бухгалтерський облік, послуги аджастерів і т.п.), перелік робіт які передаються сервісним компаніям, які володіють правами юридичних осіб (про це має бути сповіщений ФВН). 
Усі іноземні страхові компанії, що наміряються здійснювати операції прямого страхування у Німеччині, повинні пройти процедуру ліцензування. Ця процедура через ФВН обов'язкова для страхових компаній і країн членів ЄС (тобто страхових компаній, штаб-квартира яких знаходиться в одній із країн ЄС). Страхові компанії з країн, що не є членами ЄС, у попередньому порядку до розгляду документів на ліцензування у ФВН повинні подати їх у Федеральне міністерство фінансів. Одержати дозвіл на здійснення страхової діяльності в Німеччині іноземні страховики з країн, що не є членами ЄС, можуть лише за наявності відповідного адміністративного офісного помешкання, управлінського персоналу, секретарського устаткування і т.п., що складають інфраструктуру страхового бізнесу. Крім того, цей іноземний страховик зобов'язаний призначити адвоката, який представляє його інтереси, подати на розгляд незалежному аудитору документи, які характеризують його фінансове становище, і опублікувати у Федеральній газеті зведення про стан основних балансових рахунків. 
ФВН наділений широкими правами і повноваженнями по нагляду за страховою діяльністю. Контрольні функції ФВН передують, насамперед, захисту інтересів страхувальників (застрахованих), включаючи прямий визначений контроль за діями й управлінськими рішеннями страховика стосовно взятих ним особливо великих ризиків. Немає ніяких обмежень з боку органів державної влади і керівництво на виконання функцій страхового нагляду, покладених на ФВН, що уповноважений перевіряти і контролювати всі аспекти страхової діяльності чинних страховиків. 
Одна з головних функцій діяльності ФВН — моніторинг рівня платоспроможності і фінансової стійкості страхових компаній — суб'єктів страхового ринку Німеччини. ФВН при ліцензуванні перевіряє фактичний стан справ страховиків за показниками, запропонованими ними у бізнес-планах, аналізує полісні умови, тарифні ставки. У коло контрольних функцій ФВН входить також аналіз управлінських структур і їхніх комунікацій у апараті страхових компаній. ФВН схвалює кандидатури внутрішніх аудиторів. Надає допомогу власникам акцій страхових компаній, які мають скарги на рішення процедурних питань статутної діяльності страховиків. ФВН видає розпорядження й інструкції, що стосуються ведення бухгалтерського обліку в страхових компаніях, визначає методи оцінки результатів інвестиційної діяльності страховиків і підрахунку технічних резервів, призначає свого повноважного представника в страхову компанію для рішення питань по суті. 
Страховики, що оперують у Німеччині, зобов'язані підтримувати встановлений у законодавчому порядку рівень платоспроможності, прийнятий у відношенні страхових компаній у країнах — членах ЄС. Для діючих у Німеччині іноземних страховиків з країн не членів ЄС існують додаткові вимоги. Вони повинні підтвердити наявність фіксованого депозиту в грошовій формі, що гарантує виконання взятих страховиком фінансових зобов'язань перед страхувальниками. Є вимоги до інвестиційної діяльності таких іноземних страховиків, які повинні бути орієнтовані винятково на економіку Німеччини. Обов'язкове страхування у Німеччині носить відносно обмежений характер. Федеральне законодавство Німеччини встановлює обов'язкове страхування роботодавця відносно ризику заподіяння збитку найманим робітникам у результаті виробничої травми або шкідливих умов праці, страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за збиток перед третіми особами у результаті дорожньо-транспортної події, страхування професійної (цивільної) відповідальності авіаційних перевізників і диспетчерів по керуванню рухом цивільних повітряних судів, бухгалтерів, мисливців, операторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і радіоактивних ізотопів, товаровиробників фармацевтичної продукції. Крім того, у деяких федеральних землях Німеччини встановлене обов'язкове страхування будівель від вогню незалежно від форми їхньої власності. 
Об'єм річної фінансової звітності і принципи бухгалтерського обліку господарських операцій, що робляться страховими компаніями, установлюється ФВН. Особливі вимоги до об'єму річної фінансової звітності компаній установлені при вчиненні операції по визначених видах (класах) страхування, наприклад по страхуванню життя. 
Консолідований річний фінансовий звіт мусить включати результати операцій та бухгалтерські баланси всіх дочірніх компаній, агентств і представництв даного страховика по всіх країнах, де він здійснює страхові і перестрахові операції. 
Відповідно до вимог ФВН річний бухгалтерський баланс страхової компанії, розшифровування по рахунку «прибутки і збитки», супровідна записка до річного бухгалтерського балансу генерального директора страхової компанії повинні піддаватися перевірці з боку зовнішнього аудитора. Ці функції може виконувати присяжний бухгалтер, що має ліцензію встановленого зразка на вчинення операції бухгалтерського обліку. Кандидатура присяжного бухгалтера має бути схвалена радою директорів страхової компанії. ФВН може опротестувати схвалену радою директорів страхової компанії кандидатуру зовнішнього аудитора і зажадати від керівництва страхової компанії розгляду іншої кандидатури, яка відповідає вимогам ФВН. Процедури зовнішнього аудиту страхової компанії в цілому відповідають міжнародним нормам і стандартам аудиту. Водночас ФВН видає додаткові вказівки і роз'яснення стосовно норм і стандартів аудиту результатів страхової діяльності у Німеччині. 
Результати зовнішнього аудиту оформляються у вигляді аудиторського висновку. Особлива увага в ньому приділяється оцінці фінансової стійкості страховика, рівня платоспроможності, розміру і напрямів розміщення страхових резервів. 
Річний фінансовий звіт, включаючи аудиторський висновок, має бути поданий акціонерам і опублікований у пресі. Річний фінансовий звіт, включаючи всі необхідні документи, мусить бути поданий не пізніше трьох місяців з дня звітної дати. 

Основні особливості страхового ринку Німеччині

Німеччина належить до країн – лідерів світового  страхового ринку. У Європі вона поступається лише Великобританії. Об’єднання Німеччини  відбилося на динаміці розвитку страхового ринку.

Основні особливості страхового ринку Німеччини:

Страховий ринок Німеччини характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходжень страхових платежів складає близько 10%.

• Структура  страхового ринку (у % від зібраних страхових премій):

- особисте страхування  – 37%;

- медичне страхування  – 12%;

- майнове страхування  – 51%.

Страхова справа розподілена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування (по старості, на випадок безробіття, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності) обов’язкове для всіх працівників найманої праці, якщо вони не охоплені приватним страхуванням.

Сектор особистого страхування залежить від зростаючої конкуренції комерційних банків, які прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтів через свої операційні зали. Загалом прибутковість операцій у секторі страхового обслуговування фізичних осіб вища, ніж у секторі обслуговування юридичних осіб. Сектор страхового обслуговування фізичних осіб займає 87% страхового ринку, юридичних – 13%. Дивіденди по акціях страхових компаній стабільні, але трохи нижчі, ніж в інших країнах Західної Європи.

Страховики в  Німеччині не мають права займатися  будь-якою іншою діяльністю, крім страхування. Сектор страхових послуг представлений такими видами страховиків:

- акціонерні  товариства;

- товариства  взаємного страхування;

- державні компанії.

У 1990 році в Німеччині  нараховувалося 115 страховиків, які  обслуговували сектор договорів  особистого страхування, 230 недержавних  пенсійних фондів, 55 товариств медичного  страхування, 35 спеціалізованих перестрахувальних  компаній, 330 інших страховиків. Крім того, специфіку німецького страхового ринку складають понад 2200 місцевих регіональних страховиків, які збирають менше 5% загальних обсягів страхових премій. Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% страхового ринку, з них лідируючі позиції традиційно належать страховикам Швейцарії (близько 9% страхового ринку), які присутні на берегах Рейну вже понад 100 років.

Федеративний  устрій Німеччини є важливим чинником у розвитку каналів просування страхових  послуг безпосереднім споживачам. Регіональні  страховики підтримують свою фізичну  присутність у всіх федеральних  землях Німеччини.

Більшість крупних  страхових компаній вирішують Питання аквізиції по введенню нових і поновленню раніше діючих договорів страхування через страхових агентів. Джерелом залучення клієнтури є робота незалежних страхових брокерів, які обслуговують різні страхові компанії. Широко представлений прямий продаж страхових полісів, який здійснюється безпосередньо з офісів страхових компаній.

Страхові брокери  більш активні в страховому обслуговуванні юридичних осіб, у той час як страхові агенти обслуговують переважно фізичних осіб. Характерно, що деякі великі страхові компанії Німеччині, вирішуючи Питання аквізиції, обходяться без послуг страхових посередників, які коштують надто дорого, інформуючи потенційних клієнтів про страхові послуги шляхом розсилання відповідної інформації поштою. Заощаджуючи на оплаті праці страхових посередників, ці ком-пани мають значну статтю витрат по організації рекламних заходів і оплаті поштових послуг.

Діяльність страхового ринку Німеччини перебуває під  контролем органів обов’язкового державного страхового нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (ВАУ), розташованому в Берліні.

Медичне страхування  у Німеччині

У Німеччині  діє бюджетно-страхова (бісмарковська концепція), що фінансується за рахунок цільових внесків підприємців, трудящих громадян і субсидій держави (системи соціального страхування). Медичні послуги оплачуються за рахунок внесків в фонд охорони здоров’я. Найпростішим є внесок, що вноситься наймачем і працівником. Внески залежать від платоспроможності, а доступ до послуг залежить від потреби. Медичний фонд (або фонди), як правило, незалежний від держави, але діє в рамках законодавства. При соціальному страхуванні гарантується право на точно обумовлені види послуг і встановлюються такі частки внесків і на такому рівні, які дають гарантію використання такого права. Фінансування з позабюджетних фондів медичного страхування переважає в Німеччині (78%).

Більше 100 років  в Німеччині удосконалюється  система соціального страхування, що включає в себе і обов’язкове  медичне страхування. Німецька система  вплинула великим чином на розвиток обов’язкового соціального страхування  в розвинених країнах. Передусім  це відноситься до страхування на випадок хвороби. У Німеччині  такий вигляд страхування існує  з 1883 р., страхування від нещасних випадків – з 1884 р., пенсійне страхування, включаючи інвалідність з 1889 р. Цікавий  досвід реформування системи соціального  страхування в Східній Німеччині. З 1991 р. лікарняні каси східних земель почали свою діяльність відповідно до соціального законодавства ФРН  і в Договорі про об’єднання двох Германії був визначений єдиний страховий  внесок 12,8% від прибутку застрахованих. Але потім лікарняним касам було надане право самостійно встановлювати  розмір страхового внеску. 
Система соціального страхування Східної Німеччини, як і інших соціалістичних країн, що являла собою державну монополію, швидко трансформувалася в соціальне страхування, яке базується на принципах соціально орієнтованої ринкової економіки .