Страхование ответственности

Об'єктом страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, завданої життю і здоров'ю третіх осіб — споживачів реалізованої страхувальником продукції.

Страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати витрати, які страхувальник  буде зобов'язаний відшкодувати за випадкові  пошкодження, завдані здоров'ю, включаючи смерть, третіх осіб, що трапились у період терміну страхування та причиною яких була реалізована продукція страхувальника.

Страховим випадком визнають настання цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю і здоров'ю  третіх осіб, а саме: за смерть, стійку (інвалідність) або тимчасову втрату працездатності внаслідок споживання ними реалізованої страхувальником продукції.

Факт настання відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю і здоров'ю  третьої особи, внаслідок споживання нею реалізованих страхувальником товарів повинен бути визнаний судом або встановлений медичною установою.

Страховик звільняється від відповідальності за повне або часткове виконання  своїх зобов'язань перед страхувальником, якщо це сталося внаслідок обставин непереборної сили, що виникли в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити та яким не могли запобігти розумними мірами, а саме: ядерний вибух, радіаційне випромінювання, військові дії, повстання та страйки, рішення вищих законодавчих та виконавчих державних органів, які набрали чинності після укладання договору та які перешкоджають виконанню страховиком своїх зобов'язань.

Страхову суму зазначають у договорі страхування за домовленістю між  сторонами, виходячи з річного обігу реалізації страхувальником продукції та виду продукції.

Конкретний розмір страхового платежу визначають у договорі страхування  за згодою сторін, у залежності від чинних тарифних ставок страховика і терміну страхування. При визначенні розміру страхового платежу, який підлягає сплаті за договором страхування, страховик користується актуарно розрахованими страховими тарифами, які визначають розмір страхового платежу з одиниці страхової суми за визначений період страхування, з урахуванням ступеня страхового ризику та характеру об'єкта страхування. У залежності від ступеня ризику до страхових тарифів можуть застосовуватися актуарно розраховані поправочні коефіцієнти: понижуючі — від 1 до 0,5 та підвищуючі — від 1 до 2.

Договір страхування  укладають на один рік, якщо інше не передбачено договором страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика негайно протягом 2 (двох) робочих днів після того, як стало відомо або повинно було стати відомо про настання страхового випадку, шляхом подачі письмової заяви, вжити всіх можливих заходів для з'ясування причин та наслідків страхового випадку, негайно сповістити страховика про обставини та обсяг усіх вимог, які висунуто страхувальнику в зв'язку зі страховим випадком або про розпочатий проти нього судовий процес, забезпечити, наскільки це можливо, участь страховика у встановленні розміру заподіяної шкоди і надати йому всю доступну інформацію та документацію для висновків щодо причин, дії і наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяного збитку, не відшкодовувати збитків, не визнавати частково або цілком вимоги, які пред'являють йому в зв'язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих або непрямих зобов'язань з урегулювання таких вимог без попереднього узгодження зі страховиком. Факт настання страхового випадку та розмір збитків засвідчують такі документи:

— заява страхувальника на виплату страхового відшкодування;

— договір страхування;

— акт службового розслідування  події, яка призвела до настання відповідальності страхувальника;

— акти експертиз про  оцінку наслідків використання продукції, що складаються незалежними спеціалізованими організаціями, документи органів захисту прав споживачів, контролю за якістю продукції, правоохоронних органів, місцевих органів влади;

— документи медичних установ, що свідчать про причинний  зв'язок між настанням страхового випадку та використанням товару третьою особою (потерпілою особою);

— судове рішення або  претензію (позов) про майнову відповідальність страхувальника (документи та розрахунки);

— довідки медичних закладів;

а) при тимчасовій втраті працездатності потерпілою особою —  документ, що свідчить про тимчасову втрату працездатності;

б) при встановленні групи  інвалідності потерпілій особі —  довідка ЛТЕК (лікарсько-трудової експертної комісії) про встановлення групи  інвалідності;

в) у випадку смерті потерпілої особи — свідоцтво  про смерть та документ, що підтверджує право спадкоємця на страхове відшкодування (право на спадок);

— документи, що засвідчують  понесені страхувальником витрати  з метою запобігання чи зменшення  розмірів збитків.

Виплата страхового відшкодування  здійснюється страховиком на підставі складеного ним страхового акту протягом 2 (двох) робочих днів після дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, якщо інше не передбачене договором страхування. Рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку, якщо інше не передбачене договором страхування.

Страхове відшкодування  виплачують страхувальнику після отримання  від нього платіжних документів про компенсацію суми відшкодування збитків третій особі або, за письмовою заявою страхувальника, — самій потерпілій особі.

Конкретний розмір відшкодування  по страховому випадку встановлює страховик  на підставі отриманих від страхувальника документів. При цьому страхове відшкодування на одну потерпілу особу сплачують у відсотках від страхової суми:

— у випадку смерті потерпілої особи — 100% (страхове відшкодування  сплачується спадкоємцю);

— при встановленні І  групи інвалідності потерпілій особі — 100%;

— при встановленні II групи інвалідності потерпілій особі  — 80%;

— при встановленні Ш  групи інвалідності потерпілій особі  — 60%;

— при тимчасовій втраті працездатності — 0,2% від страхової  суми за кожний день непрацездатності, але не більше 50% від страхової суми.

Договір страхування, за яким сплачено страхове відшкодування, зберігає чинність до кінця строку його дії. У такому випадку страхова сума зменшується на суму фактичних  виплат, що були здійснені за цим  договором страхування. Якщо страхове відшкодування сплачене у розмірі страхової суми, то договір страхування припиняє свою дію з моменту виплати.

Сума всіх виплат страхового відшкодування за договором страхування  не може перевищувати розміру встановленої договором загальної страхової суми, а загальна сума виплат по відповідальності страховика за споживання окремих товарів не може перевищувати загальної страхової суми за споживання цих окремих товарів.

 

4. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам

Об'єктом страхування  відповідальності експлуатанта повітряного  судна за шкоду, заподіяну третім особам є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому  законодавством, збитки третім особам, заподіяні під час експлуатації повітряного судна.

Третіми особами вважаються фізичні і юридичні особи (їх майно), які не пов'язані зі страхувальником  договірними зобов'язаннями (в тому числі договором на перевезення) та які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням.

Страхувальником є експлуатант  повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах.

Страховим випадком вважається авіаційна подія за участю повітряного  судна страхувальника, внаслідок  якої настає Його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю фізичних осіб, та майну фізичних і юридичних осіб.

Страхова сума, встановлена  за договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж:

— для польотів, що виконуються  у межах України, на повітряному судні з максимальною злітною масою:

а) до 500 кг — 100 тис. грн;

б) від 501 до 1000 кг - 200 тис. грн;

в) від 1001 до 2 000 кг - 500 тис. грн;

г) від 2 001 до б 000 кг — 1 млн  грн; ґ) від 6 001 до 25 000 кг — 5 млн грн;

д) від 25001 до 50000 кг-25 млн грн;

е) від 50 001 до 100000 кг - 50 млн  грн;

є) від 100001 до 500000 кг - 100 млн  грн;

ж) понад 500001 кг — 150 млн  грн;

— для міжнародних  польотів — у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країн (у тому числі для військових та пов'язаних з ними ризиків), на території яких виконуються польоти повітряного судна, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

— заяву страхувальника про страхове відшкодування;

— страховий поліс (сертифікат);

— розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

— письмові претензії  третіх осіб або їх спадкоємців;

— документи, які підтверджують  розмір збитків (висновки експертів, рішення  судових органів, якщо випадок був  винесений на їх розгляд);

— документи реєстрації події з повітряним судном.

Розмір максимального  страхового тарифу на один рік не повинен  перевищувати 1% від страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.

 

5. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу

Об'єктом страхування  відповідальності повітряного перевізника  за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок  зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку.

Відповідальність перед  пасажиром вважається застрахованою  за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою  на час офіційного перебування багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) повітряного судна.

Страхувальником є повітряний перевізник, який має право здійснювати  пасажирські та вантажні перевезення.

Страховими випадками  вважаються:

— подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю пасажирів;

— подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду (втрату, пошкодження, зіпсуття), заподіяну багажу, поклажі, пошті, вантажу.

Страхова сума, встановлена  договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою: — за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів:

а) під час виконання  польотів у межах України —  суми, еквівалентної 20 тис. доларів  США за офіційним обмінним курсом Національного банку за кожне  пасажирське крісло і відповідно до кількості пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом експлуатанта повітряного судна. Страховик сплачує страхове відшкодування кожному пасажиру або його спадкоємцю;

б) під час виконання  міжнародних польотів — у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни (у тому числі для військових та пов'язаних з ними ризиків), на території якої здійснюються пасажирські перевезення, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці;

— за втрату або шкоду, заподіяну багажу, пошті або вантажу, — суми, еквівалентної 20 доларам  США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожен кілограм ваги;

— за речі (поклажу), що знаходяться  у пасажира, — суми, еквівалентної 400 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або  нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

— заяву про страхове відшкодування;

— страховий поліс (сертифікат);

— розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових  платежів;