Висновки

     Перехід до страхової медицини – запорука покращення медичного обслуговування, а отже і рівня життя населення. Звісно, переходити до неї потрібно поступово, але підготовані до цього повинні бути і законодавство, і лікарі, і населення. Державі не слід забувати про соціально незахищені верстви населення, що не можуть дозволити собі страхування. Для них повинні діяти соціальні, благодійні лікарні і надаватися базова невідкладна допомога в звичайних лікувальних установах. Будемо сподіватися, що довіра до страхування у населення зросте і ми матимемо медицину за європейськими стандартами – без черг, хабарів і біганини аптеками.[4] Із усіх варіантів медичного страхування, що існують в світі (бюджетна, соціальна, приватна), на думку вітчизняних фахівців та міжнародних експертів, для України найбільш прийнятною є бюджетно-страхова, яка передбачає різні джерела фінансування: бюджетне, обов’язкове та добровільне медичне страхування, платні послуги. 
 
 

     Використана література

     1.http://likar.org.ua/content/view/6688/2/lang,uk/Приватна чи державна медицина: проблеми, позитив і недоліки

     2. Вісник Донецького Національного  Університету, Сер.В:Економіка і  право, Вип.1, 2010

     3. http://bigbord.net/stati/meditsina/9914.html

     4. http://www.vsapravda.info/publikacii/2727Крістіна Шершун    19 серпня 2010 р.

     5. http://www.epravda.com.ua/news/2010/08/22/245732/

     6. http://www.vz.kiev.ua/med/21-09/4.shtml