Співвідношення добровільної та обов’язкової форми страхування на страховому ринку України протягом останніх трьох років

tify">                   негнучкість обов'язкового страхування, що не сприяє реальній оцінці ризику;

                   контроль за дотриманням виконання вимог обов'язкового страхування вимагає додаткових витрат із боку державних органів і страховиків.

Таким чином, з одного боку обов'язкове страхування обмежує свободу вибору одних суб’єктів економічних відносин, а з іншого — забезпечує захищеність більшості суспільства.

Отже для ефективної діяльності обов'язкового страхування необхідно забезпечити:

                   збалансованість політичного та економічного підходу стосовно обов'язкового страхування;

                   обмеженість сфер діяльності до таких, де обов’язкове страхування справді необхідне;

                   доцільність введення обов'язкового страхування тільки там, де можливий поноцінний контроль за ним.

Проблемами добровільного страхування в Україні можна назвати незначний поділ та диверсифікацію страхування життя, що зумовлено недавнім його розвитком в нашій державі. Крім того страхування фінансових ризиків, яке в Україні використовувалося переважно для оптимізації фінансових потоків компаній, ще зовсім не розвинуті. Проте не дивлячись на всі проблеми, розвиток добровільного страхування необхідний.

 

Висновки

 

Аналіз структури і видів обов'язкового та добровільного страхування в Україні показав:

                   в усіх розвинутих країнах поділ страхування на обов'язкове та добровільне є необхідною вимогою захисту інтересів громадян та підприємства;

                   проблемою обов’язкового страхування в Україні є обмежена кількість реально необхідних видів обов’язкового страхування. В Україні 98% ринку обов'язкового страхування займають 8 видів страхування;

                   розвиток добровільного страхування в Україні йшов європейським шляхом. Так відповідно до класифікації страхування за об’єктами в Україні поділяється на: майнове страхування, страхування відповідальності та особисте страхування;

                   проблемами добровільного страхування в Україні можна назвати незначний поділ та диверсифікацію страхування життя, що зумовлено недавнім його розвитком в нашій державі. Крім того страхування фінансових ризиків, яке в Україні використовувалося переважно для оптимізації фінансових потоків компаній, ще зовсім не розвинуті. Проте не дивлячись на всі проблеми, розвиток добровільного страхування необхідний;

                   в Україні добровільна форма страхування переважає обов’язкову за усіма показниками.

                   про остаточну сформованість ринку страхування України, в розрізі його обов'язкових та добровільних видів, говорити ще рано.

 

Список використаної літератури

 

1.                  Про страхування: Закон України від 7 квітня 1996 р. // ВВР України. — 1996. — № 18. — Ст. 78.

2.                  Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за І квартал 2010 року // Електронний режим доступу: http://uainsur.com/wp-content/uploads/2010/01/sk_1kv_2010.pdf

3.                  Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за І квартал 2011 року // Електронний режим доступу: http://forinsurer.com/files/file00371.pdf

4.                  Козьменко, О. В. Порівняльна характеристика видів страхування в Україні, Росії, а також Франції та інших країнах ЄС [Текст] / О. В. Козьменко, А. О, Бойко // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2009. - № 1. - С. 53-59.

5.                  Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Пікус Р. В., Філонюк О. Ф., Черняк О. І. Страхування: Підручник / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка / В. Д. Базилевич (ред.). — К.: Знання, 2008. — 1019 с.

Задача №18

 

              Страховик, який надає послуги зі страхування, іншого ніж страхування життя, розміщує технічні резерви відповідно до принципів безпечності, ліквідності, прибутковості та диверсифікованості. Загальна сума технічних резервів складає 1,989 млн грн. Одним із напрямків розміщення цих резервів є вкладення їх у акції та облігації.

Дайте відповіді на такі запитання:

1) який максимальний обсяг вкладень може зробити страхова компанія в дану категорію активів?

2) чи законодавчо визначені норми розміщення технічних резервів в акції та облігації щодо їх розмежування за емітентами? Якщо так, то в якому максимальному розмірі можуть бути представлені зазначені категорії активів?

3)     які особливості визначено чинним законодавством щодо характеристик такої категорії активів, якою можуть бути представлені технічні резерви, як акції та облігації?

Відповіді:

1. Максимальний обсяг вкладень, який може зробити страхо­ва компанія  - 40% у тому числі:

   – акції, що не котируються на фондовій біржі, – не більше 15, із них акцій одного емітента – не більше 2;                                                                                                                 – акції, що котируються на фондовій біржі, – не більше 5 одного емітента;              – облігації – не більше 5, із них облігацій одного підприємства – не більше 2.

2. Норми розміщення технічних резервів в акції та облігації щодо їх розмежування за емітентами визначені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг «Про затвердження змін до правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, інших ніж страхування життя» від 14. 12. 2005 № 5117.

              Акції  та  облігації   разом повинні становити  не  більше  40   відсотків
загального розміру технічних резервів, у тому числі:                                                                                    - акції  українських  емітентів  -  не  більше  30  відсотків загального  розміру  технічних  резервів,  при  цьому акції одного емітента не  більше  10  відсотків  загального  розміру  технічних резервів;                                                                                    - облігації українських емітентів - не  більше  30  відсотків загального розміру технічних резервів,  при цьому облігації одного емітента  не  більше  5  відсотків  загального  розміру  технічних резервів;                                                                                    - акції  та  облігації  українських  емітентів,   обіг   яких зупинено,  -  разом  не  більше  7  відсотків  загального  розміру технічних резервів, при цьому акції та облігації одного емітента - не більше 2 відсотків загального розміру технічних резервів;                                         

- акції,  облігації  іноземних  емітентів  та  цінні   папери іноземних держав - разом не більше 10 відсотків загального розміру технічних резервів.              3. Акції та облігації українських емітентів,  що приймаються для представлення  технічних  резервів,  повинні  відповідно  до  норм законодавства пройти лістинг, перебувати в обігу на фондовій біржі або  в торговельно-інформаційній  системі,  які  зареєстровані  у встановленому порядку та обсяги торгів  на  яких  за  результатами двох  кварталів,  що  передують  звітному,  становили  не менше 25 відсотків від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках   цінних   паперів  України,  та  перебувати  в  офіційному котируванні на фондовій біржі  або  знаходитися  в  котирувальному листі 1, 2 торговельно-інформаційної системи.

Для представлення технічних  резервів  не  приймаються  цінні папери,  реєстрація  випуску  яких  скасована Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Цінні папери,    обіг    яких   зупинено,   приймаються   для представлення  технічних  резервів  у  розмірі  75  відсотків  від балансової вартості. Якщо протягом 6 місяців з дня зупинення обігу цінних паперів їх обіг не буде поновлений,  такі цінні  папери  не можуть прийматися для представлення технічних резервів.

Облігації українських емітентів приймаються для представлення технічних   резервів   лише  у  разі,  якщо  за  цими  облігаціями гарантується виплата доходу на рівні не нижче облікової ставки НБУ на дату їх придбання.

Для представлення технічних резервів приймаються цінні папери іноземних  держав-емітентів,  суверенний  кредитний рейтинг яких в національній та іноземній валютах не нижчий за один з таких:  "A3" ("Moody's  Investors  Service",  США),  "А"  ("Standard & Poor's", США), "А" ("Fitch Ratings", Великобританія).

Іноземний емітент  акцій  повинен  провадити  свою діяльність протягом не менше 2 років.

Іноземний емітент облігацій повинен мати кредитний рейтинг не нижчий за один з таких:  "A3" ("Moody's Investors Service",  США), "А"   ("Standard   &   Poor's",   США),   "А"   ("Fitch  Ratings", Великобританія).

Акції та  облігації  іноземних емітентів повинні перебувати в обігу протягом останніх 12 місяців  до  дати  розрахунку  величини технічних  резервів  на  організованих  фондових  ринках та пройти лістинг на одній з таких фондових бірж: Нью-Йоркська фондова біржа (New  York Stock Exchange Inc.),  Лондонська фондова біржа (London Stock Exchange),  Токійська фондова біржа (Tokyo Stock  Exchange), Німецька  біржа  /Франкфуртська фондова біржа/ (Deutsche Borse AG) або   у   торговельно-інформаційній   системі   НАСДАК   (National Association of Securities Dealers Inc.).

12