Социальное страхование

Управління коштами соціального страхування здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо. [2]

7. Перелік проблемних питань, які висвітлюють всю тему

1.    Як ви гадаєте: хто робить більші відрахування в ЗДСС: роботодавці, чи застраховані особи?  
2.    Як ви гадаєте: чи можуть недержавні Пенсійні Фонди конкурувати з державними? Відповідь обґрунтуйте.

3. Чи є вигідним  самострахування? Відповідь обґрунтуйте

4. Чи має право страхова компанія розміщувати кошти страхових фондів на фінансовому ринку?

5. Хто підлягає загальнообов’язковому державному страхуванню?

6. Що є основними джерелами коштів соціального страхування?

7.    Як ви гадаєте, навіщо користуватися страховими послугами, якщо можна самому відкладати собі кошти на «чорний день»?

 

8. Структурно-логічна схема обраної теми

 

 

9. Наочність подання матеріалу з обґрунтуванням

Соціальне страхування

медичне

пенсійне

Від безробіття

Від нещасних випадків на виробництві

 

 

10. Обґрунтування та вибір головних методів навчання до кожної обраної організаційної форми занять з теми

Основоположними ідеями, вихідними положеннями, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання являються принципи навчання. Вони виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способу регуляції практики навчання. На них ґрунтуються підходи навчання усіх дисциплін, визначаючи до певної міри їх зміст, засоби, прийоми навчальної роботи. Назвемо їх: принципи науковості, систематичності і послідовності, свідомості, активності, наочності, ґрунтовності, емоційності, зв’язку з життям, доступності, індивідуального підходу. Для того, щоб досягти основної мети у навчанні є особливі способи пізнання, шляхи дослідження – методи. [4]

Прийоми навчання – це складова частина методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих, чи інших методів. Поняття методу і прийому розрізняють за цільовим призначенням. Метод спрямований на забезпечення широких дій (розкриття змісту матеріалу, з’ясування суті питання), а прийом – лише разова дія.

Засоби навчання включають  великий обсяг навчального обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності (графіки, книги, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання).

 Методи  навчання (Класифікація Бабанського Ю.Я.) [1]

 

 

 

 

11. Завдання для практичних занять, в т. ч. з застосуванням активних методів навчання

Інтелектуально-рольові  ігри.

Правила гри:

У грі беруть участь мінікоманди  по 2 людини: дуелянт і секундант. На практичних заняттях це можуть бути чотири мінікоманди (олімпійська система - програв вибуває), які спочатку грають півфінал і потім фінал. Відбір чотирьох мінікоманд може проходити за добровільним принципом або вибору викладача.

Переговорна дуель проводиться  по 10 хвилин кожна. У процесі дуелі  в залежності від ситуації секундант  може брати хвилинну перерву і  намагатися проконсультувати свого  дуелянта. Мета дуелянта навести аргументи, які будуть переконливими для суддівської колегії, яка для перемоги в дуелі віддасть більшість своїх голосів. Суддівська колегія на занятті це студенти їх може бути максимально 9 осіб. Перша трійка власники страхової компанії - довіра власності (пере / страхової компанії) в управління, друга трійка - топ-менеджери досягнення виживання і розвитку компанії з урахуванням обмежень та вимог усіх зацікавлених сторін (акціонерів, менеджменту, персоналу, клієнтів, партнерів з перестрахування, уповноваженому органу і суспільству), третя трійка - представники Держфінпослуг та інших органів держуправління - дотримання страхового законодавства і розвиток страхового ринку, страхової культури.

В даній грі приведено 3 кейси.

Кейс № 1. Страхування життя

Жінка застрахувала у трьох страхових компаніях себе зі страхування життя з розширеним медичним покриттям. Через місяць з'ясувалося, що у неї хвороба є експертний висновок для претензії страховикам, необхідна дорога операція. Страховики дізнавшись про цю ситуацію хотіли провести свою експертизу, з метою дізнатися чи було шахрайство. Вони вирішують не виплачувати їй, з тим, щоб вона звернулася з позовом до суду і тоді вони зажадають провести другу експертизу. Тим часом страхувальник звертає в банк за кредитом на операцію і під заставу квартири і полісів зі страхування життя бере в розмірі 300тис.грн.

Цілі й інтереси сторін:

Страховик: Дізнатися зробивши експертизу не обманювала їх страхувальник і потім якщо все в порядку виплатити 300тис.грн.

Страхувальник: вступити в переговори і якщо страховики не погодяться добровільно виплатити, то добитися через суд виплати 300000грн. і відсотків по кредиту.

Кейс № 2. Страхування від вогню і перерв у виробництві.

Страхувальник підприємство громадського харчування з щоденною виручкою 100000грн. Одного разу у нього загорівся силовий кабель, сталася пожежа і сталося задимлення. Були викликані з цієї нагоди пожежники і страховики. Перші загасили і наказали закрити підприємство до заміни нового силового кабелю, 10000грн. вартість заміни, яке знаходилося у відомстві одночасно і енерго-ремонтні служби району та міста, а ті відсилали один до друг не збираючись ремонтувати. Страхувальник звертався до них та все безрезультатно. Тим часом збитки страховика росли зі швидкістю 100тис.грн. в день.

Цілі й інтереси сторін:

Страховик: домовитися або з міської чи районної бригадою РСУ і якомога швидше поміняти силовий кабель.

Районне РСУ: надіслати в місто, тому що підприємство зареєстроване міськадміністрацією і їй підпорядковується.

Міське РСУ: передоручити заміну кабелю, так як бригад ремонту не вистачає вони перевантажені, а підприємство знаходиться на території, яка обслуговується районним РСУ.

 

Кейс № 3. Податкова перевірка у страховика.

Податкова перевіряє страховика. І з'ясовує, що за договором ексцедента збитку по страхуванню майна держпідприємства вносилося страховику і потім перераховувалося перестраховику за тарифами в 5 разів перевищували середньоринкові. Ознаки податкової оптимізації і схемного страхування начебто як на особу, але треба щось довести. Андеррайтер пояснює, що ризик у страхувальника більше, а перестрахувальник взагалі зі світовим ім'ям і рейтингом ААА Standard & Poor і тому домагання податківця вважає необгрунтованими.

Цілі й інтереси сторін:

Андеррайтер: відстояти право на вільне формування цін на страхові послуги і переконати податківця не застосовувати штрафні санкції.

Податківець: залякати або через суд стягнути до бюджету якимось чином суми завищених премій і податків з них.

 

12. Завдання для самостійної роботи по темі
1. Зазначити переваги добровільного медичного страхування для керівників підприємств.
2. Розкрити сутність теоретичних засад дослідження системи пенсійного страхування у вітчизняній економіці.
3. Запропонувати шляхи покращення законодавчого забезпечення реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.
4. Розрахувати страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
5. Визначити осіб, які підлягають та осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття.

 

 

13. Рекомендована література по темі
1. Кодекс законів про працю України.
2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне страхування.
3. Плиса В. И. Основні страхові поняття і терміни для студентів економічного факультету. — Львів ЛДУ, 1997.
4. Фінансове забезпечення соціального захисту населення України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Л.М. Клівіденко; Терноп. держ. екон. ун-т. — Т., 2006.
5. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2002. - 203 с.
6. Воблый К. Г Основы экономии страхования. — М.: Издательский центр "АНКИЛ", 1995.

 

 

3. Мотивація та стимулювання засвоєння навчальної теми та активізація навчальної діяльності

1. Загальні відомості про мотивацію та стимулювання навчання

В основі успішної діяльності, зокрема й  навчання, закладені мотиви та мотивація. Мотив (від лат. movere – рухатись) – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається .

Кожна діяльність зумовлює певні мотиви, які можуть називатись і класифікуватись по-різному. У навчанні також виділяють певну сукупність мотивів та пропонують їх класифікації. За видами виділяють соціальні і пізнавальні мотиви, що у свою чергу поділяють за рівнями (К.А.Маркова, М.І.Алексєєва):

• широкі соціальні мотиви (борг, відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання);
• вузькі соціальні (або позиційні) мотиви – прагнення підвищити свій соціальний статус, зайняти певну посаду у майбутньому, отримати визнання оточуючих, отримати гідну винагороду за свою працю);
• мотиви соціального співробітництва – орієнтація на різні способи взаємодії з оточуючими, затвердження своєї ролі і позиції у групі;
• широкі пізнавальні мотиви – орієнтація на ерудицію, задоволення від самого процесу навчання та його результатів;
• навчально-пізнавальні мотиви – орієнтація на способи добування знань, засвоєння конкретних навчальних предметів;
• мотиви самоосвіти – орієнтація на здобуття додаткових знань.

В якості мотивів діяльності можуть також виступати потреби, бажання, інтереси, цілі, наміри та інше. Сукупність внутрішніх факторів, що зумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією.

Забезпечення мотивації  до навчання здійснюється педагогами не завжди, що підкріплюється певними аргументами: молодші школярі ще не мають стійких мотивів, підлітки – слабко цікавляться навчанням незалежно від зусиль викладачів, а старші школярі і студенти вже вважаються настільки дорослими і свідомими, що цілком здатні до самоуправління своєю мотивацією. Разом з тим, людина будь-якого віку не буде навчатись успішно, якщо вона слабко розуміє заради чого вона навчається. Відірваність навчання од практичної діяльності призводить до того, що у людини з’являється справжній мотив до навчання лише після його завершення, і вона починає жалкувати за марно витраченим часом. Допомогти у виникненні і підсиленні необхідної мотивації учнів будь-якого віку здатний і зобов’язаний викладач.

Для того, щоб підсилити мотивацію своїх підлеглих (учнів) керівнику (вчителю) необхідно працювати щонайменше у трьох напрямках:

1. задіяти (актуалізувати) якомога більшу кількість мотивів;
2. збільшити збуджувальну дію найзначущих мотивів;
3. забезпечити необхідні ситуативні фактори.

 Таким чином, запорукою успішного управління навчанням є з’ясування викладачами (вчителями) дійсних мотивів навчання учнів і спирання на ці мотиви, врахування і підсилення наявної мотивації.

Процес стимулювання здійснюється дещо інакше. Як правило, людина зразу ж підштовхується до виконання необхідних дій, що повинні забезпечуватись необхідним мотивом. Якщо цей мотив у людини присутній і актуалізований, виконувана діяльність отримає підкріплення у необхідній мотивації. Якщо ні – дії будуть вимушені, неприродні. Процес забезпечення активності при цьому як би змінює свій напрямок – від дій до цілі, мотиву, потреби. Зовнішній характер стимулювання і зумовлює меншу ефективність процесу стимулювання у разі відсутності відповідної мотивації.

Розрізняють такі види мотивації та стимулювання навчання (МтаСН), як пряме та непряме.

Пряме МтаСН - чітке, зрозуміле повідомлення про необхідність засвоєння навчального матеріалу.

Непряме МтаСН - це натяк на необхідність засвоєння навчального матеріалу, при якому учні самі доходять такого висновку, або створення специфічних умов автоматичного включення учнів до виконання навчальних завдань.

У навчанні процес мотивації  є безперервним, оскільки вивчення якогось навчального матеріалу  закладає основу для викладання нового матеріалу, вивчення дисципліни – для викладання нової дисципліни. Тобто мотивація не повинна завершуватись при проходженні чергового відтинку навчання, а зберігатись і підсилюватись для подальшого навчання. Отже, процес мотивації у навчанні має характер певного циклу, він повторюється на кожному навчальному відтинку на вищому рівні.