Розвиток і сучасний стан страхування життя в Україні

3. Стан страхування  життя в Україні та напрями його поліпшення

   Згідно  з Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року № 349-IV договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності.

   Сьогодні  на українському ринку страхування життя пропонуються три основних групи страхування:

   а) ризикове страхування життя, тобто  страхування на випадок смерті, від  нещасних випадків, захворювань та інвалідності;

   б) змішане страхування життя —  накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити визначений капітал до потрібної дати (наприклад, для покупки будинку, навчання, весілля і т.п.);

   в) пенсійне страхування — накопичувальне страхування для забезпечення додаткового (наприклад, щомісячного) доходу протягом визначеного терміну чи довічно, після виходу на пенсію чи досягнення якогось віку.

   Люди  середнього віку купують, як правило, пенсійні чи накопичувальні програми на користь  своїх дітей. Молоді люди віддають перевагу ризиковому страхуванню, оскільки їм ще важко уявити себе в пенсійному віці.

   Однак відзначимо: людина заробляє гроші  лише протягом визначеного часу, і  за цей час вона повинна накопичити достатню суму для того, щоб забезпечити  себе в старості. У нашому суспільстві  мало хто замислюється над цим.

   Підприємства, як правило, страхують своїх співробітників від нещасних випадків і на випадок  смерті, а найбільш прогресивні —  купують пенсійні програми. Це, в  основному, закордонні компанії, які  знають, що кращого мотиваційного  інструмента, ніж накопичувальне страхування життя, мабуть, не існує. Крім того, страхування дозволяє утримати на підприємстві найбільш кваліфікованих співробітників.

   Договором страхування життя може бути передбачено  збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

   Договором страхування життя може також  бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації (зміни) розміру страхового платежу (страхового внеску, страхової премії). Порядок та умови індексації визначаються правилами та договором страхування [4, с. 69].

   Розмір  страхової суми визначається договором  страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування  чи зміни договору страхування.

   У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

   Договір страхування життя може бути укладений  як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

   У разі надання страхувальником письмової  заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір  страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

   Заява складається у двох примірниках; копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

   Грошові зобов'язання сторін за договорами страхування  життя, за їх згодою, можуть бути визначені  як у національній валюті України, так і у вільноконвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

   У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик  виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальнику повертається викупна сума.

   Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя [4, с. 71].

   Згідно  законодавства України не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі  було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування. 

   1. Характеристика стану  страхування життя  в Україні на 

   сучасному етапі

   Формування  ринку страхування життя має  інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства, і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що у розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить біля 30%. Таке значення страхування життя визначає необхідність розвитку цього ринку і в Україні.

   Існує пряма залежність між рівнем ВВП  країни та долею зборів по страхуванню  життя в ВВП. Український ринок  реального страхування життя  складає 0,07-0,08% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними 2008 року у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 1-2% від ВВП, у США – 4-5%, в Японії – 8-9% (рис.1) [6].

   Рисунок 1 – Відношення премій із страхування  життя до ВВП у різних країнах  у 2008 році, %

За даними Держфінпослуг, витрати по страхуванню  життя до ВВП у 2006 р. становили 0,0069%, у 2007 р. 0,0074%, а у 2008 р. 0,0082%. Отже, довіра населення до страхових компаній по страхуванню життя поступово зростає. Але в країнах з перехідною економікою це відбувається досить повільно, так як ринок ще не розвинений і тільки починає входити до фази активного розвитку.

   На  тлі стабільних ринків Центральної  та Східної Європи український ринок  страхування життя знаходиться  фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси  в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя. Фахівці відзначають, що «бум» страхування життя у країнах Європи припав на 90-і роки ХХ століття. Так, ринок Польщі в першій половині 90-х рр. зростав у середньому на 41% щорічно, Чехії – на 22%, Угорщини – на 13%. Для порівняння, в цей же період збори по страхуванню життя в США знижувалися на 2% щорічно, в Німеччині – збільшувалися на 13%, в Японії - на 6% [6].

   Кількість страховиків, що займаються страхуванням життя, за останні роки поступово збільшується (рисунок 2) [4].

   Рисунок 2 – Динаміка зміни кількості  страховиків за 2006-2008 роки

   Основні чинники зростання ринку –  приріст добробуту населення  та збільшення його страхової культури.

   У загальному обсязі страхових премій частка премій зі страхування життя  є невисокою і становить близько 4% (рис. 3, 4).

Рисунок 3 – Частка премій зі страхування  життя в загальному обсязі страхових  премій у 2007 році

Рисунок 4 – Частка премій зі страхування життя в загальному обсязі страхових премій у 2008 році

   В Україні, як і в інших країнах  Центральної та Східної Європи основну  роль у формуванні ринку страхування  життя відіграють іноземні компанії. За виключенням колишніх державних  монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи [3].

   Практично усі компанії-лідери зі страхування  життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», «Юпітер страхування життя Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (табл.1).

   Український страховий ринок приваблює іноземні страхові компанії своїм високим  потенціалом розвитку. Страхові ринки  в США, країнах Європи зростають  на 1-2 % щороку, тоді як в Україні загальний  обсяг зібраних страхових премій, за даними Ліги страхових організацій (ЛСОУ), у 2007 р. зріс на 7,6 %, у 2008 р. – на 26,6 % (до 17,6 млрд грн). Сегмент страхування життя взагалі зростає на 50-60 % щороку.

   Досить  вагома частка на ринку страхування  життя належить нелегальним іноземним  страховим компаніям. За даними Програми розвитку страхового ринку України, наша держава щорічно втрачає 80—100 млн. дол., що приблизно дорівнює обсягу іноземних кредитів, які надаються Україні.

   Разом з тим, амбітні плани страхових  компаній в Україні реалізовувати  важко. Вже не один рік підряд трійка лідерів ринку незмінна. Її формують дві іноземні компанії ALICO AIG Life та СК «Граве Україна», а також компанія з чисто українським капіталом СК «ТАС». Не дивлячись, на відсутність в капіталі СК «ТАС» іноземних інвестицій, поступатися місцем першої національної компанії вона не планує. Заради цього, для закріплення позиції компанії, СК «ТАС» уклала договір про співпрацю з найбільшою світовою консалтинговою компанією в галузі страхування життя – LIMRA, яка допомагає СК «ТАС» у створенні власної мережі та структуризації бізнесу [4].

   Як  показує досвід країн Центральної  та Східної Європи, динаміка ринку  страхування життя у першу  чергу визначається п’ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів.

   Зі  зростанням добробуту, як правило, людям  властиво більшу частину свого заробітку  зберігати, в тому ж числі у  формі полісів страхування життя.

   Горизонт  планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати  частину заробітку в періоди  фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з  великим горизонтом планування схильні зберігати більшу частину свого доходу та з більшою імовірністю готові придбати довгострокові страхові продукти.

   Ступінь розвитку альтернативних страхуванню  фінансових інститутів описує реальні  можливості вибору форм та методів  збереження для потенційного покупця страхового полісу. До числа альтернативних фінансових інститутів належать банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей частка коштів, виділених «під страхування життя», буде меншою.

   Попередній  досвід страхування життя задає  загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову роль при прийняті рішення  про купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів.

   Доступність якісних продуктів зі страхування  життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити  спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

   На  сьогодні Україна досягла рівня  Польщі, Угорщини та Чехії періоду  «буму» страхування життя (1992–1997рр.) за більшістю факторів, визначаючих  розвиток страхування життя.

   Разом з тим, не дивлячись на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами. На одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6$, а в США – 1,7$ тис.