Ринок страхування життя в Україні

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 «Ринок страхування життя в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів, 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….. 3

Страхування життя як різновид особистого страхування………………….. 4

Ринок страхування життя  в Україні…………………………………………… 7

Проблеми та перспективи  розвитку страхування життя в  Україні…………. 12

Висновок……………………………………………………………………………... 15

Використана література…………………………………………………………….. 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов'язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров'я.

Страхування життя в  усьому світі - один із найпотужніших  інструментів вирішення соціальних проблем. У країнах зі сталою ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має цілу низку податкових пільг.

Водночас, страхові компанії працюють на економіку країни. При  цьому активи таких компаній слугують основним джерелом довгострокового інвестування тільки при умові, що надходження від довгострокового страхування складають від 40 до 80 % об'єму страхового ринку.

Український ринок страхування  життя має дуже великий потенціал  внаслідок новизни цієї послуги на фінансовому ринку. Проте в Україні страхування життя складає найменшу частину ринку страхових послуг - близько 1,0 % від загального обсягу страхових платежів. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн світу. Але сьогодні задля досягнення європейської економічної культури в нашій країні, просто необхідно вдосконалювати цю галузь страхування, яка відіграє одну з ключових ролей в системі страхування загалом в усіх розвинутих країнах світу. Вдосконалення галузі страхування життя громадян та розвиток страхової системи України є одним з пріоритетних завдань на шляху інтеграції економіки України у світове господарство.

 

 

Страхування життя як різновид особистого страхування

До видів страхової діяльності в особистому страхуванні відносяться:

• страхування життя;
• пенсійне страхування;
• страхування від нещасних випадків та хвороб;
• медичне страхування.

Кожен з цих видів  страхової діяльності має свій конкретний об'єкт страхування та перелік страхових ризиків, на випадок настання яких укладаються угоди страхування.

Страхування життя пов'язане з наступними ризиками: смерть страхувальника (застрахованої особи); тимчасова і постійна втрата працездатності; закінчення трудової діяльності у зв'язку з виходом на пенсію за віком; дожиття страхувальника до закінчення терміну страхування або обумовленого договором віку. Настання цих подій, крім останньої, може суттєво знизити сімейний доход страхувальника, і в зв'язку з цим виплата відповідних сум за особистим страхуванням матеріальною підтримкою для сім'ї у важкі періоди життя.

Імовірність настання таких випадків в житті  сприяє розвитку відповідних видів страхування.  Важливими моментами визначенні поняття «нещасний випадок» є раптовість та короткочасність його для застрахованого.

Змішане страхування життя - найбільш розповсюджений вид страхування, бо до ризику дожиття до закінчення терміну страхування можуть бути приєднані й інші ризики, пов’язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника.

Страхування дітей дозволяє забезпечити інтереси дитини (застрахованої особи). При цьому виді страхування страхувальниками виступають батьки або інші родичі дитини, а застрахованими - діти. Умови страхування не вимагають документального підтвердження ступеня споріднення страхувальника і дитини. На користь однієї дитини може бути укладено декілька договорів одним чи різними страхувальниками.

Пенсійне  страхування проводиться для осіб похилого віку з метою забезпечення громадян додатковим доходом при виході на пенсію.

Страхування рент здійснюється з метою отримання додаткового доходу в обумовлені терміни або довічно шляхом виплати ренти на накопичену суму.

Страхування на випадок смерті гарантує виплату відповідної суми у випадку смерті страхувальника.

Змішане страхування життя є одним з основних видів особистого страхування. Договори страхування укладаються з працездатними фізичними особами. Однак страхова компанія має право ввести обмеження щодо застрахованих осіб, наприклад, інвалідів, а також ввести вікові обмеження. Наприклад, застрахованими особами не можуть бути громадяни молодше 16 років та старше 70 років. Такі обмеження дають змогу страховій компанії суттєво знизити ступінь ризику смерті та, відповідно, розмір страхової премії. Існують також обмеження страхової відповідальності у випадках смерті від певних хвороб в початковий період страхування. Страхувальник при укладанні договору може призначити одержувача страхової суми на випадок своєї смерті. Ним може бути будь-яка фізична особа, незалежно від ступеня споріднення по відношенню до страхувальника.

Крім індивідуального, застосовується також колективне страхування  життя. Договір колективного страхування  життя укладається з юридичними особами (підприємствами, установами, організаціями тощо) на користь працівників колективу, які є застрахованими особами.

Для укладання  договору змішаного страхування  життя страхувальник (фізична або юридична особа) складає заяву, в якій вказується вся необхідна інформація, яка дозволяє визначити розмір страхової премії та умови страхування, які задовольнять страхувальника. Страхувальник несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

• Інформація, яка вказана в угоді, вважається вірною, а страхувальник, підписавши угоду, несе за неї відповідальність. При укладанні угоди страхування страховик повинен пояснити страхувальнику, які події визнаються страховими, а які - ні. Крім того, страховик повинен чітко визначити перелік обставин, за яких подія, що настала, не по тягне за собою виплату страхового забезпечення. До таких обставин відносяться:
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті здійсненні нею (або особою, яка знаходилася з нею у прямому причинному зв'язку) навмисного злочину;
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті керування автомобілем у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, а також керування іншою особою, яка знаходилася в аналогічному стані;
• смерть застрахованої особи, яка настала в результаті спроби або наслідків спроби самогубства.

Страхова  компанія може розширити цей перелік, що повинно бути відображено в договорі страхування.

Страхова  премія, яку повинен сплачувати страхувальник, розраховується на підставі тарифних ставок, які враховують вік страхувальника (застрахованої особи), термін страхування, а також періодичність сплати внесків. Якщо до переліку страхових випадків внесені нещасний випадок або захворювання, тарифні ставки розраховуються з урахуванням особливостей даних ризиків. Періодичність сплати внесків встановлюється за бажанням страхувальника: одноразово або в розстрочку (щомісячно, щоквартально, раз на півріччя щорічно), при цьому також визначається форма розрахунків. І

На протязі  строку страхування договір може припинити свою дію у випадку  смерті страхувальника (застрахованої  особи), виплати страхового забезпечення в розмірі страхової суми, а також з ініціативи страховика або страхувальника. Припинення угоди страхування з ініціативи страховика може мати місце, наприклад, у випадку втрати довіри до страхувальника, коли інформація, передана страхувальником викликає недовіру, хоча страховий випадок ще не настав. В цьому випадку поверненню страхувальнику підлягає сума страхового резерву, сформованого з метою виконання страховиком зобов'язання про вести страхову виплату згідно з угодою страхування, в розмірі викупної суми. Розірвання угоди з ініціативи страхувальника може статися з самих різних причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру У зв'язку із створенням резервів внесків, страхувальник набуває право на отримання викупної суми, яка накопичилася на момент припинення сплати внесків. За умовами договору, який діяв не менше шести місяців, передбачена виплата викупної суми.

Виплата страхового забезпечення при настанні тимчасової втрати працездатності в результаті нещасного випадку може відбуватись двома способами:

• як одноразова виплата у відповідності з таблицею;
• шляхом множення кількості лікарняних днів на встановлений процент від страхової суми.

 

Ринок страхування  життя в Україні

 

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим  елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов'язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров'я. Страхування - це найбільш доступний спосіб забезпечення подібних гарантій, воно здатне стимулювати ріст заощаджень населення, відшкодувати втрати в доходах у зв'язку з втратою здоров'я або смерті члена родини, організувати надання медичної допомоги у випадку захворювання.

Страхування життя є одним з  центральних видів страхування  та має велике соціально-політичне  значення. В усіх промисловорозвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї померлого.

У Німеччині страхування життя  традиційно є найпопулярнішим інструментом забезпечення в старості. Однак, є  країни, в яких добровільне страхування  життя відіграє ще більшу роль. Прикладом цього в Європі є Великобританія, а в Азії - Японія, що пов'язано з рівнем ефективності та спектром послуг державних систем забезпечення в старості.

Страхування життя в усьому світі - один із найпотужніших інструментів вирішення соціальних проблем. У країнах зі сталою ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподатковування, у якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має цілу низку податкових пільг.

Водночас, страхові компанії працюють на економіку країни. При цьому активи таких компаній слугують основним джерелом довгострокового інвестування тільки при умові, що надходження від довгострокового страхування складають від 40 до 80 % об'єму страхового ринку.

У європейських країнах частка страхових  платежів по довгостроковому страхуванню  життя досягає 6-10 % ВВП. Так, у Німеччині  на страхування життя населення  щороку скеровує 2,7 % ВВП, у Франції - 5,9 %, а в Україні - лише 0,01 °% ВВП. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна посідає місце в дев'ятому десятку країн світу.

Український ринок страхування  життя має дуже великий потенціал  внаслідок новизни цієї послуги  на фінансовому ринку. Сьогодні в  Україні страхування життя складає  найменшу частину ринку страхових послуг - близько 1,0 % від загального обсягу страхових платежів

Компаніям зі страхування життя  в 2010 році населення довірило довгострокових (понад 10 років) коштів 630 млн грн, що в 4,2 рази більше, ніж недержавним  пенсійним фондам (НПФ),.При цьому 66,6% всіх вкладених коштів у НПФ припадає на пенсійний фонд Національного банку України.

Середній розмір внеску до лайфової компанії з накопичувального страхування  за минулий рік склав 1,470 тис. грн, у НПФ – 295 грн. Частка внесків  фізичних осіб до недержавних пенсійних фондів країни становить 5%, тоді як у компаній зі страхування життя 84%. При тому, що кількість клієнтів за довгостроковими накопичувальними контрактами обох ринків майже однакова і становить близько 510 тис. осіб. Обсяг страхових резервів за накопичувальними програмами пенсійного страхування лайфових компаній становить 2,14 млрд грн, НПФ-1, 11 млрд грн. На кінець 2010 року в Україну було зареєстровано 106 НПФ і 60 компаній зі страхування життя. При цьому на трьох лідерів пенсійного ринку припадало 74% зібраних коштів, страхування життя - 51%.

Але незважаючи на відносно позитивну  динаміку розвитку цього виду страхування, наша країна ще має розв'язати велику кількість проблем, пов'язаних з  відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб'єктів страхової справи, особливо з іноземним капіталом.

В Україні, як і в інших  країнах Центральної та Східної  Європи основну роль у формуванні ринку страхування життя відіграють іноземні компанії. За виключенням колишніх державних монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи [3].

Практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться  в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», «Юпітер страхування життя  Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (табл.1).