Ринок перестрахувальних операцій в Україні

2.2. Рейтингувааня  страховиків: суть і значення.

Зміни, що відбуваються у економіці нашої країни, кардинально впливають на напрями та темпи розвитку страхової системи. Останні роки відзначилися тим, що сфера страхових послуг набула ознак динамічної, високотехнологічної та конкурентної галузі. Страхова діяльність відрізняється специфічним характером послуг, що пропонуються страховими компаніями. Ця специфічність знаходить відображення в особливому механізмі формування, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів страховика. Наслідком низького рівня капіталізації страхових компаній, відсутності надійного інструментарію формування ефективної фінансової стратегії, яка дозволяє раціонально управляти грошовими потоками, формувати оптимальну структуру капіталу та використовувати сучасні методи оптимізації інвестиційної діяльності, є недостатня стійкість та динамічність розвитку ринку страхових послуг. Діяльність страхових компаній завжди була і залишається ризиковою, тому особливої актуальності набувають дослідження з комплексного рейтингового оцінювання страховиків. Конструктивна роль таких досліджень полягає в їх спрямованості на розроблення комплексного підходу до оптимізації фінансового управління страховими компаніями в умовах нестабільності та ризику, пошуку можливих шляхів досягнення динамічного стану забезпечення фінансової стійкості та виходу на траєкторію стабільного зростання.

На сьогодні розроблена та використовується значна кількість методик для аналізу діяльності страхових компаній з метою оцінювання їхньої надійності та фінансової стійкості, однак сьогодні найважливішу роль відіграють методики, в основі яких лежить визначення рейтингів. Останні є джерелами інформації про стан і розвиток страхових компаній, а також певним індикатором, який підтверджує ефективність політики управління компанією, особливо в умовах глобалізації [12.c.70].      Питаннями присвоєння рейтингів страховим компаніям займаються спеціалізовані рейтингові агентства.  Впродовж 140 років рейтингові агентства є важливою складовою міжнародної фінансової інфраструктури. Їх діяльність забезпечує об’єктивність співставлення компаній, які працюють в одній і тій же галузі. Це, в свою чергу, дозволяє приймати адекватні рішення зацікавленим сторонам. Визначення (присвоєння) рейтингів страховим компаніям зазвичай здійснюється органами страхового нагляду за страховою діяльністю та окремими рейтинговими агентствами.       За допомогою рейтингових оцінок прямі страховики, передаючи свої ризики у перестрахування, визначають фінансову стійкість перестраховиків; ділові кола та громадськість мають інформацію щодо частини перестрахової премії, яка передається прямим страховиком перестраховикам з високим рейтингом та перестраховикам нижчих рейтингових класів.     Зарубіжна практика показує затребуваність послуг рейтингових агентств. Очевидно, що і рейтингування є важливим інструментом нагляду і прийняття рішень на молодих ринках, які розвиваються. В цьому сенсі необхідність визначення (присвоєння) рейтингів українським страховим компаніям не викликає жодних сумнівів. Кожна страхова компанія, в разі згоди на проходження процедури рейтингування, керується власними мотивами. Зокрема, крупні страхові компанії, лідери ринку, ставлять перед собою масштабні завдання та амбіційні цілі, як-от вихід на міжнародний перестраховий ринок. Мотивація середніх компаній, які не користуються послугами закордонних перестраховиків, як правило інша. Їх метою може бути, по-перше, зміцнення ринкових позицій та більша довіра з боку страхувальника, по-друге, прагнення шляхом рейтингування та спілкування з аналітиками рейтингових агентств удосконалити управлінські процедури та удосконалити свою діяльність. Навіть невисокий рейтинг, присвоєний страховикові рейтинговим агентством, є свідченням транспарентності його страхового бізнесу, позитивним сигналом, розрахованим на споживачів страхових послуг і ділових партнерів, інформаційним приводом для PR-компаній [12,c.69].

Однак на сьогодні вітчизняні страховики часто недооцінюють значення рейтингу. Хоча рейтингування і є усталеним звичаєм ділової діяльності, в Україні для страховиків не існує прямого нормативного припису проходити процедуру рейтингування та отримувати рейтингові оцінки. Водночас у світовій практиці рейтингові оцінки страховиків давно і широко використовуються з метою регулювання діяльності страховиків та забезпечення нагляду за компаніями. Для України рейтинг – відносно новий інструмент в практиці регулювання та нагляду.     Провідними міжнародними рейтинговими агентствами у сфері страхування в наш час вважаються Standard & Poor’s, Moody’s Investor Service, A.M. Best, Fitch IBCA. Також до провідних рейтингових агентств із міжнародним статусом належать Standard & Poor’s, A.M. Best, Duff $ Phelps, Moody’s Investor Service та Weiss Research [12,c.70].       У ході процедури рейтингової оцінки страхових компаній проводиться детальний аналіз галузевих ризиків, ділового потенціалу компанії, керування і стратегії розвитку компанії, ефективності поточної діяльності, якості інвестиційного портфеля, адекватності капіталу, ліквідності і гнучкості фінансової діяльності. З огляду на те, що існує велика кількість різних типів страхових компаній, які працюють у різних країнах, де діють різні правила бухгалтерського і фінансового обліку та звітності, а також різні нормативні бази, не представляється можливим використовувати при аналізі всіх компаній ті ж самі методи математичного аналізу. Ці методи піддаються коректуванню з урахуванням умов діяльності кожної окремої компанії.  Приклад рейтингового процесу, який застосовується в агентстві Standard & Poor’s, складається з дев’яти етапів (рис. 2.5.) [12,c.71].

Рисунок 2.5. Етапи  рейтингового процесу.

Рейтинги, що привласнюються страховим компаніям, на 60% складаються  з кількісних факторів і на 40% –  з якісних факторів, хоча питома вага цих факторів може значно варіюватися в залежності від обставин. Ключовими для рейтингової методології є наступні області: страхова галузь, операційна діяльність компанії, її організаційна структура, керування і фінансові показники.

Нині в Україні діє практично єдине спеціалізоване рейтингове агентство “Кредит-рейтинг”, яке має право присвоєння рейтингів. Воно було засноване у 2001 році, а починаючи з 2003 року рейтинги цього агентства почали офіційно визнаватися Міністерством фінансів України. Рейтинговим агентством “Кредит-рейтинг” розроблено власну методологію рейтингової оцінки страхових компаній та Національну шкалу кредитних рейтингів. Це дає агентству можливість визначати (присвоювати) рейтинг фінансової стійкості українським страховикам [13,c.159].

Діяльність страхової компанії оцінюється фахівцями рейтингового агентства “Кредит-рейтинг” на підставі розгляду широкого спектра кількісних і якісних факторів, які впливають  на фінансову стійкість страхової  компанії, а саме:

1) аналіз стану страхової галузі (ринок і конкуренція; регулювання галузі; тенденції розвитку ринку й асортименту пропонованих послуг; бар’єри для вступу в галузь);

2) аналіз якісних характеристик  компанії (організаційної структури  страхової компанії; структури власності  і контролю за страховою компанією, потенційних конфліктів інтересів; юридичних аспектів діяльності компанії; стратегічного фокусу; ділового потенціалу; SWOT- аналіз; тенденцій змін частки ринку; каналів дистрибуції; бренду і гудвілу; бар’єрів для вступу в ключові для компанії сектори ринку страхових послуг; якості інвестиційного портфеля; менеджменту і персоналу);

3) аналіз кількісних показників  компанії (достатність резервів; використання  перестрахування; ліквідність; інвестиційний  ризик; прибутковість; капіталізація і фінансування) [13,c. 160].      Питання забезпечення стабільності та платоспроможності страхового сектора України вже кілька років як перебуває у фокусі уваги. Не дивно, що розпорядженням Держфінпослуг від 17 березня 2005 року № 3755 “Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків” [14] в практику діяльності страховиків було запроваджено тести раннього попередження на основі критеріїв, які використовуються регуляторами Європи, США та Канади.

Зазначені тести базуються на порівнянні фактичних фінансових показників діяльності страхових компаній, загальна кількість яких складає 11 коефіцієнтів. За результатами тестування страховикам можуть присвоюватися такі оцінки, які характеризують їх стан:

• “1” (стійкий) – фінансові  показники знаходяться на високому рівні;

•“2” (задовільний) – відсутні серйозні проблеми, фінансові показники знаходяться на середньому рівні;

• “3” (граничний) – фінансовий стан викликає побоювання, фінансові  показники знаходяться на рівні  значно нижчому за середній;

• “4” (незадовільний) –  вважається неприпустимим, фінансовий стан дуже нестабільний.

Важливою позитивною рисою запроваджених  тестів раннього попередження є те, що вони ґрунтуються на використанні відносних показників. Та їм притаманний  і ряд недоліків, зокрема:

• обмежений доступ до результатів тестування для широкого загалу, насамперед, для страхувальників;

• неможливість визначення зацікавленими особами  встановлених коефіцієнтів для самостійного присвоєння оцінки у зв’язку із неповним розкриттям страховиками необхідної для цього інформації.     Таким чином, із метою оцінки фінансової стійкості страховиків рейтинговими агентствами використовуються різні методологічні підходи. Однак процес рейтингування страхових компаній різними рейтинговими агентствами має багато спільних рис, оскільки кінцевою його метою є оцінка фінансового стану страхової компанії на даний момент і в майбутньому. Комплексна рейтингова оцінка фінансової діяльності страховика може слугувати своєрідним індикатором його стану, що характеризує якість його управління, а також використовуватися для вдосконалення організації його діяльності.

Із понад 400 страхових  компаній України міжнародний рейтинг отримали лише дві компанії, обидві від агентства Moody’s: страхова компанія Generali Carant (рейтинг стійкості (надійності) "Ва3") та страхова компанія "Універсальна" (рейтинг стійкості (надійності) "В3") [15]. Решта учасників страхового ринку, поки що, знаходяться осторонь від цього процесу. Деякі з них, з власної ініціативи, користуються послугами національного рейтингового агентства "Кредит-рейтинг". За даними сайта цього агентства, лише двом страховим компаніям (НАСК "Оранта" та СК ЗАТ "Брокбізнес") присвоєно рейтинг фінансової стійкості [16].      У подальшому, якщо вітчизняні страховики захочуть зберегти або підвищити свою конкурентоспроможність на ринку страхових послуг їх відношення до отримання рейтингу, насамперед міжнародного, повинне змінитися. Адже одержання такого рейтингу надаватиме беззаперечні переваги страховій компанії у конкурентній боротьбі. Зрозуміло, що на перших порах рейтинг може бути нижчим ніж навіть у слабких іноземних страхових компаній, які прийдуть в Україну. Однак, із часом, потреба в отриманні міжнародного рейтингу вітчизняними страховиками зростатиме, що зумовлюватиме співробітництво все більшої кількості вітчизняних компаній з міжнародними рейтинговими агентствами.

РОЗДІЛ 3

Перспективи розвитку ринку перестрахування  в Україні.

Важливим фактором, що демонструє розширення меж страхового бізнесу є розвиток професійного ринку перестрахування. Перестрахування є важливим економічним та фінансовим інструментом для кожної окремої страхової компанії, для кожної окремої держави, для розвитку економіки країни вцілому. Перестрахування – це інтернаціональний бізнес. Його міжнародне значення, без перебільшення, вже не раз відзначалось при відшкодуванні збитків у світових катастрофах.

До характерних  особливостей вітчизняного перестрахового ринку можна віднести:

- невеликі обсяги власних коштів і, відповідно, незначні перестрахувальні місткості (звідси виникає неможливість прийняття на власне утримання значних обсягів відповідальності);      - універсальний характер вхідного портфеля і слабка спеціалізація за видами страхування;           - існування фронтуючих компаній;         - приймання ризиків переважно від страхових компаній із Росії та країн СНД.             Враховуючи, що на страховому ринку України недостатня відповідна база для страхування великих, складних ризиків, виникає потреба в інтеграції страхового бізнесу України в Європу. Виникає об'єктивне бажання західних перестраховиків приймати в перестрахування ризики, але допуск іноземних перестраховиків на вітчизняний ринок перестрахових операцій призводить до відтоку валютних коштів, що є негативним моментом у розвитку страхового ринку.             З метою збільшення національного ринку перестрахування, враховуючи світовий досвід, можна використовувати створення страхових і перестрахових організацій (пулів).        Переваги пулів полягають у такому:  
—  перестрахування катастрофічних або рідкісних для даного регіону ризиків (атомні, космічні, авіа та ін.);  
—  зменшення невиправданого переведення валютних коштів за кордон за допомогою премій з перестрахування;  
—  спільність інтересів членів пула, узгодження порядку прийняття і виплат за зобов'язаннями, спільність підходів в оцінці надійності клієнта.   Вітчизняний перестрахувальний ринок має потенціал стати конкурентоспроможним. Для цього необхідно вирішити такі завдання:

1.нарощування статутного капіталу й інший власний капітал страхових і перестрахових компаній;        2.розширення партнерської бази серед страхових і брокерських компаній різної спеціалізації;         3.розширення географії роботи, проникнення на ринки країн Східної Європи;           3.інтеграція у світовий перестраховий ринок тощо [10, с. 123].  Незважаючи на комплекс проблем, які впливають на розвиток ринку перестрахування в Україні, надалі його очікує таке:

— дальше збільшення фінансових ресурсів вітчизняних компаній у результаті збільшення статутних фондів та консолідації ринку в процесі злиття та поглинання з метою збільшення вхідних потоків перестрахування від перестрахувальників-нерезидентів;

— створення  об’єднань професійних перестраховиків, а також організацій, здатних поліпшити роботу на страховому ринку, зокрема інституту брокерів, перестрахових пулів;

— удосконалення  законодавства в напрямі стимулювання розвитку вітчизняного перестраховика в реальному секторі ринку;

— упровадження нових перестрахових програм, розроблених спільно страховиками та перестраховиками, що дасть можливість зробити страховий продукт гнучкішим та комплексним.

Реалізація  всіх наведених заходів дасть  можливість сформувати стабільний український  перестраховий ринок з максимальнимвикористанням  його внутрішнього потенціалу та наступної міжнародної інтеграції.   Подальший процес розвитку ринку перестрахування в Україні тісно пов’язаний із процесом перестрахування, який забезпечує збільшення розмірів портфеля ризиків, його збалансованість, додаткові можливості щодо інвестування страхових резервів. Для зміцнення конкурентних позицій вітчизняних перестраховиків необхідно вирішити низку завдань, а саме: розширити межі дії ринку перестрахування за рахунок впровадження сучасних страхових продуктів, переглянути існуючий норматив ліміту власного утримання страховика та правові режими оподаткування страхової та перестрахувальної діяльностей. Також необхідні подальше здійснення теоретичних досліджень та виведення практичних рекомендацій щодо ефективної інтеграції вітчизняного страхового ринку у світовий.

В умовах глобалізації й інтернаціоналізації ринків фінансових послуг великого значення для розвитку ринку перестрахування в Україні набуває розширення його інфраструктури. Створення пулової системи перестрахування, інституту перестрахових брокерів та висока кваліфікація спеціалістів перестрахової діяльності надають широкі можливості для цесії й ретроцесії (первинного й подальшо- . го перерозподілу) значних за обсягами ризиків як на національному ринку, так і за кордоном. Завдяки розширенню інфраструктури українського ринку перестрахування можна буде не тільки передавати ризики в перестрахування нерезидентам, а й проводити "експорт страхових гарантій". У результаті реалізації перелічених заходів вітчизняний перестраховий ринок поступово й цілеспрямовано інтегруватиметься в міжнародний простір.