Поняття про соціальне страхування від нещасних випадків

  Поняття  про соціальне страхування від  нещасних випадків  

 Загальнообов'язковим  є державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності.

 Під час здійснення працівником своїх трудових функцій  існує ризик професійного травматизму  та захворювання.

 Відповідно  до Закону України «Про охорону праці» усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником підприємства, організації та установи незалежно від форм власності та видів їх діяльності від нещасних випадків і професійних захворювань. У разі ушкодження їх здоров'я власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

 Страхування від нещасного випадку є самостійним  видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою  якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхування  страхові внески до Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплачують тільки роботодавці.

 Нещасним  випадком є обмежена в часі подія  або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання  ним трудових обов'язків, внаслідок  яких заподіяно шкоду здоров'ю  або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної  діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом  шкідливих речовин і певних видів  робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою. Таким чином, об'єктом  страхування від нещасного випадку  на виробництві є життя застрахованої  особи (працівника), його здоров'я та працездатність.

 Законом визначено  дві форми страхування: обов'язкова та добровільна. В обов'язковому порядку  страхуванню підлягають особи, які  працюють на умовах трудового договору (контракту); учні, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після  занять, професійного навчання, виробничої практики (стажування), виконання робіт  на підприємстві та особи, які утримуються  у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності.

 Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного  випадку можуть страхуватися священнослужителі, церковнослужителі та особи, які  працюють у релігійних організаціях на виборних посадах; особи, що забезпечують себе роботою самостійно, суб'єкти підприємницької  діяльності.

 Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» завданнями страхування від нещасного випадку є:

 – проведення профілактичних заходів, направлених на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, попередження нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і інших випадків загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці;

 – відновлення здоров'я і працездатності що постраждали на виробництві від нещасних випадків і професійних захворювань.

 Основними принципами страхування від нещасного випадку  є:

 -   паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

 -   своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

 -   обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;

 -   надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

 -   обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

 -   формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

 -   диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

 -   економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

 -   цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.   

Суб’єкти та об’єкти страхування від нещасного  випадку 

 Згідно ст. 6 Закону суб’єктами страхування від нещасного випадку є:

 – застраховані громадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, передбачені законодавством;

 – страхувальники;

 – страховик.

 Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

 Обов’язковому страхуванню у разі нещасного  випадку та професійного захворювання підлягають:

 1) особи, які  працюють на умовах трудового  договору (контракту);

 2) учні та  студенти навчальних закладів, клінічні  ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт  під час, перед або після  занять; під час занять, коли вони  набувають професійних навичок;  у період проходження виробничої  практики (стажування), виконання робіт  на підприємствах;

 3) особи, які  утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та  залучаються до трудової діяльності  на виробництві цих установ  або на інших підприємствах  за спеціальними договорами.

 Страхуванню підлягає зародок та новонароджений. Заподіяння шкоди зародку внаслідок  травмування на виробництві або  професійного захворювання жінки під  час її вагітності, у зв’язку  з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, та до 16 років  або до закінчення навчання, але  не більш як до досягнення 23 років  їй подається допомога Фонду соціального  страхування від нещасних випадків.

 Для страхування  від нещасного випадку на виробництві  не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій  формі. Всі особи вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим  Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх  зобов’язань щодо сплати страхових  внесків.

 Усі застраховані є членами Фонду соціального  страхування від нещасних випадків.

 Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного  випадку у Фонді соціального  страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:

 1) священнослужителі,  церковнослужителі та особи, які  працюють у релігійних організаціях  на виборних посадах;

 2) особи, які  забезпечують себе роботою самостійно;

 3) громадяни  – суб’єкти підприємницької  діяльності.

 Строк страхування  розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.

 Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування  від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців з дня  подання заяви.

 Особам, які  підлягають страхуванню від нещасного  випадку, видається свідоцтво про  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування, яке є єдиним для  всіх видів страхування та є документом суворої звітності (ст. 12 Закону).

 Страхувальниками  є роботодавці, а в окремих  випадках – застраховані особи.

 Роботодавцем  вважається:

 – власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

 – власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

 Реєстрація  страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків провадиться:

 – страхувальників – юридичних осіб – у десятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

 – страхувальників – фізичних осіб, які використовують найману працю, – у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

 Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується  страховим свідоцтвом, форма якого  встановлюється Фондом соціального  страхування від нещасних випадків.

 Розрахунок  розміру страхового внеску для кожного  підприємства провадиться Фондом соціального  страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових  тарифів для підприємств, установ  та організацій на загальнообов’язкове  соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом  Міністрів України.

 Страховик –  Фонд соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

 Згідно II розділу  Закону страхування від нещасного  випадку здійснює Фонд соціального  страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

 Фонд соціального  страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку  із зображенням Державного Герба  України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням, що знаходиться у  місті Києві.

 Управління  Фондом соціального страхування  від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального  страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча  дирекція.

 До складу правління Фонду соціального  страхування від нещасних випадків включаються представники трьох  сторін:

 – держави;

 – застрахованих осіб;

 – роботодавців.

 Представники  держави призначаються Кабінетом  Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об’єднаннями профспілок та роботодавців, які мають  статус всеукраїнських. Порядок виборів  представників визначається кожним об’єднанням самостійно.

 Правління Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків створюється на шестирічний  строк.

 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування  від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління  Фонду. Вона здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного  значення.

 Об’єктом  страхування від нещасного випадку  є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність. 

Обов'язки, права  та відповідальність Фонду соціального  страхування від нещасних випадків   

 Згідно III розділу  Закону Фонд відповідно до покладених на нього завдань зобов'язаний:

 1) надавати  страхувальникам необхідні консультації  та сприяти у створенні ними  та реалізації ефективної системи  управління охороною праці;

 2) брати участь:

 а) у розробленні  центральними органами виконавчої влади  державних цільових та галузевих  програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;

 б) у навчанні та підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони  праці;