Особливості та шляхи підвищення ефективності державного соціального медичного страхування

 
 
 
 
 
 

Особливості та шляхи підвищення ефективності державного соціального медичного 

страхування 
 
 

Реферат

З дисципліни "Соціальне страхування" 
 
 
 

                                                                                        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст

Вступ

1. Особливості функціонування медичного страхування в Україні............................................................................................................4
2. Шляхи підвищення ефективності державного соціального медичного  страхування......................................................................................................9
3. Проект Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування»…………………………………………….……….11

Висновки...................................................................................................................17

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Не  один рік ведуться жваві дискусії з приводу запровадження в  Україні обов'язкового медичного  страхування. Це, як видається, дозволить суттєво покращити якість до доступність медичної допомоги. В даному контексті є актуальним здійснення адміністративно-правового аналізу основних проектів закону про обов'язкове медичне страхування. Акцентуємо увагу, що метою такого аналізу є визначення переваг та недоліків різних механізмів адміністративно-правового забезпечення втілення у життя положень даних проектів. Також слід вказати на вплив таких новацій на функціонування системи охорони здоров'я, діяльність лікувально-профілактичних установ, забезпечення та захист прав пацієнтів тощо.

     Об’єктом  дослідження реферату є медичне страхування в Україні, особливо його забезпечення на державному рівні.    

     Метою реферату  є дослідження стану розвитку державного соціального медичного страхування в Україні та розробка рекомендацій щодо його покращення.

     Структурно  реферат складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.

     У I розділі описано реальний стан державного медичного страхування в нашій країні.

     У II розділі розкрито основні шляхи і методи покращення фактичного стану розвитку медичного страхування на теренах України.

     III розділ розкриває суть останнього Проекту Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування».   
 
 
 
 
 

1. Особливості функціонування медичного страхування в Україні

       Багаторічний  світовий досвід свідчить про те, що система соціального страхування  в умовах ринкової економіки є одним з основних інститутів соціального захисту. Впровадження системи обов'язкового медичного страхування забезпечило б право кожного громадянина на отримання гарантованої і якісної медичної допомоги, а також подальший розвиток добровільного медичного страхування. Фінансові надходження у вітчизняну медицину це: по-перше, запровадження нових прогресивних медичних технологій та методів лікування; по-друге: фінансова захищеність громадян при настанні хвороби.

       Медичне страхування - одна з найважливіших складових ефективного функціонування національної системи охорони здоров'я. Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що медичне страхування є формою захисту від ризику, який загрожує найціннішому в особистому і суспільному плані - здоров'ю і життю людини. Головним завданням Комітет з питань соціальної політики та праці визначає запровадження п'ятого виду страхування - це загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. [5]

       Головним  чинником розвитку системи охорони  здоров’я будь-якої країни є показники  фінансування та стабільність його джерел. Кожна країна визначає способи їх формування на власний розсуд, ураховуючи політичне та економічне підґрунтя. Держави з великим національним прибутком (США, Велика Британія, Швейцарія  тощо) відрізняються більш високими витратами на медичні послуги  на душу населення в порівнянні з  менш розвиненими країнами (Індія, Єгипет, Мексика тощо).

       На  сьогодні можливо виділити три основні  форми фінансування охорони здоров’я: бюджетна (державна), бюджетно-страхова і приватна (приватнопідприємницька).

       Державна фінансується переважно (до 90%) з бюджетних джерел (системи, що фінансуються за рахунок оподаткування). Оплату медичних послуг проводять з основних прибутків держави. Виділення фінансування на всі послуги розглядається як частина процесу планування загальних урядових витрат. За цією формою фінансуються, наприклад, системи охорони здоров’я Великої Британії, Канади, Ірландії.

       Бюджетно-страхова фінансується за рахунок цільових внесків підприємців, працівників і субсидій держави (системи соціального страхування). Медичні послуги оплачуються за рахунок внесків до фонду охорони здоров’я. Найпростішим є внесок, що вноситься наймачем і працівником. Внески залежать від платоспроможності, а доступ до послуг залежить від потреби. Медичний фонд, як правило, незалежний від держави, але діє в рамках законодавства. При соціальному страхуванні гарантується право на точно обумовлені види послуг і встановлюються такі частки внесків і на такому рівні, які дають гарантію використання такого права. Фінансування з позабюджетних фондів медичного страхування переважає в Німеччині (78%), Італії (87%), Франції (71%), Швеції (91%), Японії (73%) тощо.

       Приватнопідприємницька фінансується за рахунок реалізації платних медичних послуг, а також за рахунок коштів добровільного медичного страхування. Населення, котре страхується, виплачує премію страхувальнику, сума якої визначається очікуваною середньою вартістю послуг, що надаються ним, причому схильні до більшого ризику платять більше. Пряма оплата послуг пацієнтами не належить до страхування. Пацієнти сплачують медичні послуги відповідно до тарифів. Така система діє в США, Південній Кореї, Нідерландах.

Україна на сьогодні перебуває на стадії впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. [2]

     На  сьогодні ми можемо констатувати значний  інтерес законодавця до проблематики запровадження в Україні обов'язкового медичного страхування. Виявом цього є хоча б кількість запропонованих різними депутатами законопроектів, положення яких стосується запровадження в Україні обов'язкового медичного страхування. Їх за останні 7 років було запропоновано 11:

1. Проект Закону «Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування» № 3370 від 11.04.2003 р. (Подання М. Є. Поліщука, О. І. Римарука,Т. Д. Бахтеєвої, В. Д. Бондаренка, М. В. Лободи, М. Л. Сятиної).
2. Проект Закону «Про фінансування охорони здоров'я та медичне страхування» № 3370 від 08.10.2003 р. (Подання М. Поліщука, О.Римарук,Т. Бахтеєвої та ін.).
3. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 4505 від 12.12.2003 р. (Подання І. Франчука, Р. Богатирьової, Л. Григорович).
4. Проект Закону «Про загальнообов'язкове медичне страхування» № 3370-1 від 27.01.2004 р. (Подання М. Добкіна, О. Морозова).
5. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 4505-1 від 06.02.2004 р. (Подання І. Шурми, П. Кузьменка, Я. Сухого).
6. Проект Закону «Про обов'язкове медичне страхування» № 5655 від 16.06.2004 р. (Подання М. Добкіна, О. Морозова, В. Хомутинніка).
7. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 3155 від 09.02.2007 р. (Подання Я. М. Сухого, Л. Л. Денісової, С. В. Шевчука, М. В. Мельничука).
8. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 3155-1 від 12.02.2007 р. (Подання С. С. Бульби, Л. С. Григорович, В. Г. Карпука, Л. В. Стасів).
9. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 1040 від 27.11.2007 р. (Подання Я. Сухого, Л. Денісової).
10. Проект Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування» № 1040-1 від 18.12.2007 р. (Подання Л. Григорович, Є. Добряк, В. Карпука та ін.).
11. Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування)» № 1040-2 від 25.01.2008 р. (Подання О. Шевчука, М. Папієва). [6]

     8 квітня ц.р. на веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України для громадського обговорення був розміщений черговий проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Він покликаний визначити принципи, правові, організаційні та фінансові засади, а також механізми функціонування загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування громадян в Україні. Основною метою Проекту є встановлення гарантій захисту права громадян на безкоштовну і доступну медичну допомогу за рахунок коштів державного соціального медичного страхування. [3]

       Нині  система охорони здоров'я знаходиться  в критичній ситуації, яка потребує рішучих дій з боку держави. Бюджетні кошти, які виділяються на медицину, недостатні і дають змогу покрити  лише мізерну плату медичного  і обслуговуючого персоналу. Практично  не фінансуються такі статті витрат, як придбання медикаментів, медичного  обладнання, ремонт приміщень, харчування хворих.

       На  тлі зростання захворюваності бюджет держави не забезпечує основні потреби охорони здоров'я. Тому впровадження медичного страхування є головним завданням як на державному рівні (у плані прийняття нормативних актів), так і на місцевому (проведення значної підготовчої роботи всіх рівнів закладів охорони здоров'я). В Україні на одного громадянина в бюджеті виділено (3,4 % від ВВП) 60 євро, тоді як за часів СРСР ця цифра дорівнювала 6-6,5 % на душу населення. У США ця цифра становить від 11 % до 14 %, у Німеччині - 10-11 %.

       Сьогодні  медичне страхування існує лише в добровільній формі, де із понад 450 страхових компаній України активно на цьому ринку працюють 17 компаній. Зокрема, страховою компанією "Нафтагазстрах" розроблено програму добровільного медичного страхування, яка впроваджується у системі Укрзалізниці. Страховий платіж становить 10-16 грн. на місяць відповідно до вибраного варіанта програми добровільного медичного страхування. Ця програма охоплює забезпечення клієнта компанії на стаціонарному лікуванні в медичних закладах Укрзалізниці лікарськими засобами, виробами медичного призначення, харчуванням тощо. У системі медичних закладів Укрзалізниці використовуються комп'ютерні програми, які дають змогу з'єднати в одне інформаційне поле структурні підрозділи залізниць України: фінансову та кадрову службу з медичними закладами і страховою компанією. При такій системі страхова компанія налагоджує персоніфікований облік застрахованих осіб, контроль за надходженням страхових внесків та їх витрачанням. [5] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Шляхи підвищення ефективності державного соціального медичного  страхування

     Однією  із нагальних проблем юридичного забезпечення медичної діяльності в  Україні є питання доцільності  запровадження обов’язкового медичного  страхування — системи, при якій надання медичної допомоги буде здійснюватись  на принципах страхування, коли захворювання сприймається як страховий випадок. Ключовими засадами, котрі на нашу думку обумовлюють необхідність втілення у життя обов’язкового медичного страхування можуть вважатись наступні:

— недостатнє фінансування охорони здоров’я України;

— наявні проблеми організації охорони  здоров’я, коли застарілі механізми  організації та управління застосовуються в нових умовах господарювання та в епоху соціально-економічних та політичних змін;

— економічні фактори, котрі все частіше  обумовлюють зміну формату надання

медичної  допомоги.

     Крім  суто фінансових механізмів, запровадження  медичного страхування в його обов’язковій формі, спрямоване на:

— організацію надання медичної допомоги;

— захист прав пацієнтів (котрі у системі  медичного страхування будуть носити

назву застрахованих);

— забезпечення дієвості контролю якості медичної допомоги;

— упорядкування системи державних  гарантій громадянам України у системі  медичної діяльності тощо.[7]

       На  сучасному етапі розвитку вітчизняної  системи охорони здоров'я впровадження обов'язкового медичного страхування  є основним стратегічним кроком у реформуванні галузі. Вітчизняний уряд вже більш як 10 років готується до запровадження системи обов'язкового медичного страхування: підготовлено законодавчу базу, яка гарантує громадянам право на обов'язкове медичне страхування, розроблено кілька проектів законів про обов'язкове медичне страхування. У проектах законів "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування" зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування є складовою частиною системи загальнообов'язкового державного соціального страхування і формою соціального забезпечення населення у сфері охорони здоров'я. Відповідні законопроекти за № 1040 від 27 листопада 2007 р., № 1040-1 та № 1040-2 від 25 січня 2008 р. вже розроблено та отримали висновки профільного комітету Верховної Ради України та ГНЕУ Апарату Верховної Ради України. Законопроект №10402 передбачає внесення змін до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ЗУ "Про страхування", Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Основ законодавства України про охорону здоров'я. Фінансування системи охорони здоров'я пропонують здійснювати шляхом залучення коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, благодійних організацій, добровільного медичного страхування, особистих коштів громадян та інших джерел у встановленому законом порядку. Особі, яка застрахувалась в системі медичного страхування, видаватиметься свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування та документом суворої звітності. Цей документ надаватиме особі право звернення за медичними і соціальними послугами та матеріальним забезпеченням.