Основні напрямки розвитку ринку страхування життя в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РИНКУ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ  В УКРАЇНІ

(РЕФЕРАТ)

 

 

 

                                                                Виконавець:

                                                                 cтудент IV курсу

                                                                 денної форми навчання

                                                                 напряму підготовки «Фінанси і кредит»

                                                                 групи 483

                                                                 Туранський Н.О.

                                                               

                                                                 Перевірила:

                                                                асист. Антохова О.Ю.

 

Чернівці 

2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Страхування життя як  економічна категорія……………………………………4

2. Роль страхування життя  в соціальному розвитку держави…………………….6

3. Основні напрямки розвитку  ринку страхування життя в  Україні……………..8

Висновки………...…………………………………………………………………..10

Список використаної літератури…………………………………………………..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Страхова галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині безпрецедентних змін – політичних, юридичних, економічних, соціальних, технологічних. Важливого значення набуває вироблення стратегії розвитку страхових відносин між дійовими особами ринку –  страховиками та страхувальниками. У  перших – досягнення надійності та платоспроможності на час їх дії  за рахунок розширення страхового поля та точного визначення страхових  тарифів. У других – ріст довіри до страховиків. Страхування життя  є необхідним атрибутом ринкової економіки XXI століття.

Саме страхування життя  в розвинених країнах світу є  важливим інструментом соціального  захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. У розвинутих країнах страховий  бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню  соціальної стабільності суспільства  та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку. Тобто страхування на Заході є  нормою життя. У нас ще на клієнтів страхових компаній позирають як на диваків.

Страхування життя в країнах  з розвинутою економікою є надійним джерелом інвестиційних надходжень і займає від 30 до 40 % на ринку страхових  послуг. Страхування життя в США  та передових країнах Західної Європи має багаторічну історію. Наявність  страхових полісів у населення  є одним з чинників його добробуту  і надає людям упевненості  у завтрашньому дні. При цьому  людина покладається виключно на власні сили для забезпечення свого майбутнього. Саме тому зараз в Україні доцільно розвивати саме цю галузь страхування – страхування життя.

 

 

 

 

1. Страхування життя як  економічна категорія

 

Формування в Україні  ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук  адекватних новим умовам методів  захисту та відшкодування втрат  як фізичним, так і юридичним особам.

Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. І саме ця необхідність викликана  прагненням обмежити як матеріальні, так  і нематеріальні збитки, пов’язані  з певними ризиками.

Страхування життя є різновидом як добровільного, так і обов’язкового страхування.

Сьогодні в Україні  практикуються три основні програми страхування життя:

• ризикове страхування життя, тобто страхування на випадок смерті, страхування від нещасних випадків, захворювань та інвалідності;
• змішане страхування життя: накопичувальне страхування з одночасним страховим захистом на випадок смерті з метою забезпечити певний капітал до потрібної дати (приміром, для придбання будинку, навчання у вузі, весілля тощо);
• пенсійне страхування: накопичувальне страхування для забезпечення додаткового періодичного (приміром, щомісячного) доходу протягом певного терміну чи довічно, після виходу на пенсію або досягнення певного віку.

Змішане страхування життя — вид страхування, який об'єднує в одному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема три випадки:

• дожиття до закінчення строку страхування;
• смерть застрахованого;
• втрата здоров'я від нещасних випадків. Страхувальниками в цьому виді страхування є тільки фізичні особи.

Договори змішаного страхування  життя укладаються з громадянами віком від 16 до 75 років строком на 3, 5, 10, 15 або 20 років. Розмір страхової суми визначає страхувальник.

При страхуванні на дожиття  до закінчення договору страхування страхувальник отримує повну страхову суму, на яку було укладено договір, незалежно від того, отримував він страхові суми у зв'язку з нещасними випадками впродовж дії договору, чи ні.

У разі смерті застрахованого в період дії страхового договору страхова сума в розмірі 100% виплачується правонаступнику, зазначеному в договорі страхування. Природна смерть як наслідок хвороби, старості і т. ін. не є страховим випадком.

При страхуванні від нещасних випадків з настанням страхової події застрахований отримує певний відсоток від страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я. Отримання страхової суми за страховим договором від нещасних випадків не залежить від виплат, на які має право страхувальник з державного соціального та пенсійного забезпечення.

Нещасними випадками за цим видом страхування вважаються:

• утоплення;
• опіки, враження блискавкою або електричним струмом;
• обмороження;
• гострі отруєння газами або парами, отруйними та хімічними речовинами, ліками, харчовими продуктами.

Хвороба не вважається страховою  подією. При страхуванні дітей  страхувальниками виступають батьки або  інші родичі дитини, а застрахованим - дитина від дня її народження до 18 років. Термін страхування визначається як різниця між віком 18 років та віком (у повних роках) застрахованого при укладенні договору.

Страхова сума виплачується застрахованому в разі нещасного  випадку, що стався в період дії договору (певний відсоток), та при дожитті дитини до 18 років.

Страхування до шлюбу. Договір може бути укладено на користь дітей, котрі постійно проживають в Україні. Вік дитини на день підписання договору не може перевищувати 15 повних років.

Страхова сума виплачується застрахованому при його вступі до законного шлюбу в період з  дня закінчення строку страхування до досягнення 21 року. При невступі до шлюбу страхова сума виплачується по дожитті застрахованого до 21 року.

Вирішення проблеми соціального  захисту за рахунок страхування  перевірено часом і стимулюється державою (у розвинутих країнах), оскільки зменшує кількість людей, що залежать від підтримки держави. Таким  чином, держава може зосередитися на соціальному забезпеченні найменш  захищених прошарків суспільства - працюючі ж громадяни, в основному, піклуються про себе самі. Накопичені страховими компаніями активи забезпечують одне з основних джерел довгострокового  інвестування і служать важливим ресурсом для стабілізації економіки  і зниження інфляції.

 

2. Роль страхування життя  в соціальному розвитку держави

 

Страхування життя в усьому світі - один з найбільш ефективних інструментів вирішення соціальних проблем. У багатьох країнах уже  давно склалася система взаємодоповнюючого соціального захисту населення: державне соціальне забезпечення, групове  страхування співробітників підприємств, індивідуальне страхування. Страхові виплати по договорах страхування  життя і пенсійного страхування  в багатьох країнах світу складають  основну частину валового доходу населення пенсійного віку. На частку довгострокових видів страхування  в західних країнах припадає 35-78% загального обсягу страхових внесків. В Україні ж цей показник  складає 0,52%. Крім вирішення соціальних проблем, довгострокове страхування життя є могутнім джерелом інвестицій в економіку, оскільки воно дозволяє акумулювати значні фінансові ресурси населення, що, на відміну від банківських ресурсів, носять довгостроковий характер. У європейських країнах частка страхових платежів по довгостроковому страхуванню життя досягає    6-10 відсотків ВВП. Щорічно питома частка страхових платежів і кількість укладених договорів зі страхування життя в загальній структурі страхових платежів на ринку страхування в Україні зменшується.

Стан ринку страхування  життя в Україні практики оцінюють як депресивну стагнацію. Страхування  життя має на українському ринку  страхових послуг найменшу частку — 0,66%, а в розвинених країнах — 30 — 40%. У Німеччині на страхування  життя населення щороку скеровує 2,7% ВВП, у Франції — 5,9%, а в Україні  — лише 0,006%. Статистика також свідчить, що за страхуванням життя Україна  посідає місце в дев’ятому  десятку країн після Зімбабве й Кенії (20—25 коп. страхових платежів на душу населення). Тож потенціал  для зростання солідний.

Україна створила «дику» методику формування резервів щодо страхування  життя, яка відбила в страхувачів  будь-яке бажання займатися цим  видом діяльності, а в страхувальників  — і найменше бажання укладати договори з так званого змішаного  страхування життя. Адже було встановлено  норму, що виключила з переліку умов страхування таку страхову подію, як тимчасова чи постійна втрата працездатності внаслідок нещасного випадку. Через  кілька років помилку виправили, але втрачену довіру відновити важко.

Утім, і нині чинна методика далека від ідеальної. Приміром, договорами страхування заборонено передбачати  можливості часткових страхових  виплат до закінчення терміну їх дії  чи до моменту страхового випадку, що загалом суперечить світовій практиці страхування.

 У майбутньому західний  і вітчизняний досвід страхування  життя може знадобитися при  запровадженні обов’язкового недержавного  пенсійного страхування, обов’язкового  державного соціального медичного  страхування. Українські страхувачі  вже мають солідний практичний  доробок, достатні страхові резерви,  надійних перестрахувачів в особі провідних компаній світу.

3. Основні напрямки розвитку  ринку страхування життя в  Україні

 

Україна знаходиться на порозі докорінних реформ у галузі страхування життя. Компанії, які займаються страхуванням життя розробили абсолютно прозору та чітку концепцію реформування галузі, яка уже підтримана урядом по більшості позицій та знаходиться на розгляді в Верховній Раді, і тепер лише від законодавців залежить як швидко, і на скільки рішуче буде здійснена реформа страхування життя та чи виповняться при цьому основні очікування.

Реформування галузі страхування  життя відповідно до пропонованої концепції  матиме за результат цілу низку як соціальних так і економічних  наслідків.

Страхування життя взагалі, а особливо корпоративне страхування  життя є одним з основних інструментів системи соціального захисту  та соціального забезпечення населення. Слід зазначити, що в більшості країн  світу держава ще сторіччя тому відмовилася  від ідеї тотального соціального  забезпечення населення за рахунок  суттєвого перерозподілу національного  продукту через державний бюджет.

Соціальна роль держави в  цих країнах обмежувалася гарантуванням  певного мінімального життєвого  рівня певним верствам населення, які  в силу об’єктивних причин не могли  самостійно забезпечити своє існування. Хочемо підкреслити, що державою гарантувався певний мінімальний соціальний стандарт. Решту соціального забезпечення держава переклала на плечі самого населення та недержавної соціальної інфраструктури, ключовими складовими частинами якої були страхові компанії, пенсійні фонди тощо. Лозунг „Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!” був одним із атрибутів ринкової економіки та значною мірою визначав соціальну політику держави.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через  корпоративні програми зростатиме фінансова  культура та грамотність населення.

Наступним соціальним наслідком  реформування галузі страхування життя  має стати започаткування системи  недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної  системи в Україні також має  величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи  широкого обговорення, були проведені  на віть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб’єктів господарювання. Проте  вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху  могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять  широкого запровадження у зв’язку  з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено  загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування  життя займають чільне місце в  системі недержавного пенсійного забезпечення. Також розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць.