Невиробничий травматизм

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 21:39, реферат

Описание работы

Виробничий травматизм – це явище, що характеризу¬ється сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма – це травма, отримана працівників на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасні випадки – це травми, гострі професійні захво¬рювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представника¬ми фауни і флори.

Работа содержит 1 файл

Закалюжний.docx

— 37.24 Кб (Скачать)

керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання  подібним випадкам;

територіальному органу Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду);

профспілковій організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженій  найманими працівниками особі. На вимогу потерпілого голова комісії зобов’язаний ознайомити потерпілого або його довірену особу з матеріалами  розслідування.

       Копія акта за формою Н1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство. У разі виявлення гострого професійного захворювання копія акта за формою

Н1 та карта обліку гострого професійного захворювання за формою П5 надсилаються також до СЕС.

Нещасні випадки, про які  складають акти за формою Н1 або НПВ, беруть на облік і реєструють роботодавцем у спеціальному журналі. Акти розслідування  нещасного випадку (форма Н5), акти за формою Н1 або НПВ разом з  матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий, та у ФССНВ.

        По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н1 або НПВ. Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов’язково додається до акта за формою Н1 або НПВ і підлягає зберіганню разом з ним.

        У разі відмови роботодавця складати або затверджувати відповідні акти чи незгоди потерпілого зі змістом цих актів, надходження скарг або незгоди з висновками розслідування чи приховання нещасного випадку посадова особа Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду) має право видати припис щодо проведення розслідування (повторного розслідування), затвердження чи перегляду затвердженого акта (Н5, Н1, НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом. Цей припис може бути оскаржено в суді. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

4. Порядок проведення спеціального розслідування нещасного випадку

 

        Спеціальне розслідування проводиться в разі групового нещасного випадку, нещасного випадку із тяжким чи смертельним наслідком, випадку смерті на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

       Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування (спеціальною комісією), яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду) за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець – орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності –  відповідна місцева держадміністрація) зобов’язаний забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії.

       До складу спеціальної комісії включаються: посадова особа (інспектор) органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представник ФССНВ, представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – представник відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, представник профспілкового органу вищого рівня або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст відповідної СЕС.

       Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров’я та інших органів. В особливих випадках спеціальну комісію з розслідування нещасного випадку створює Кабінет Міністрів України.

       Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

       За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н5, а також оформляються інші матеріали, передбачені Порядком розслідування, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П5, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням). Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії зі спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою думку.

        Акт за формою Н1 або НПВ складається відповідно до акта спеціального розслідування на кожного потерпілого.

        Для встановлення причин нещасних випадків і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія зі спеціального розслідування має право вимагати від роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи за рахунок підприємства експертів – спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці.

       Медичні заклади, судово-медична експертиза, органи прокуратури і внутрішніх справ та інші органи зобов’язані згідно із законодавством безоплатно надавати на запит посадових осіб Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду) або ФССНВ, які є членами комісії зі спеціального розслідування, відповідні

матеріали та висновки щодо нещасного випадку. Під час розслідування  роботодавець зобов’язаний:

зробити у разі необхідності фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

створити належні умови  для роботи спеціальної комісії, надати їй транспортні засоби, засоби зв’язку, службові приміщення;

організувати у разі розслідування  випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) проведення медичного  обстеження працівників відповідної  дільниці підприємства;

забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших  робіт;

організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування. Роботодавець, працівником  якого є потерпілий, компенсує  витрати, пов’язані з діяльністю комісії зі спеціального розслідування  та залучених до її роботи спеціалістів. Роботодавець у п’ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку  чи одержання припису посадової  особи Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду) щодо взяття на облік нещасного випадку  зобов’язаний розглянути ці матеріали  і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання  виникненню подібних випадків, а також  притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства  про охорону праці.

       Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві. Потерпілому або членам його сім’ї, довіреній особі надсилається затверджений акт за формою Н1 або НПВ разом з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку.

5. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

      Роботодавець на підставі актів за формою Н1 складає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, і подає її в установленому порядку відповідним організаціям, а також несе відповідальність за її достовірність.

      Окрім цього, роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

      Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування зобов’язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити до сфери їх управління, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

      Органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, ФССНВ та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходи щодо виявлення та усунення порушень.

       Підприємства, органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також ФССНВ ведуть облік усіх пов’язаних з виробництвом нещасних випадків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

     Як бачимо, теоретично все виглядає нібито нормально, але на практиці маємо неповноту і спотворення дійсних причин нещасних випадків і аварій. Причиною цьому є недостатньо кваліфіковане розслідування, приховування істинних обставин подій. Часто виявляється, що в останньому винний і сам потерпілий (корисливий намір та інше).

     Більш об'єктивному та кваліфікованому встановленню причин в ході розслідування нещасного випадку на виробництві повинна служити єдина, науково обґрунтована методика розслідування, яка до сьогоднішнього часу все ще не існує або не досконала. Також до складу комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві слід включати як можна більшу кількість потенційно незацікавлених осіб, експертів, фахівців і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гандзюк М. П. Основи охорони праці : підручник для студентів вищих навчальних закладів / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо,                               М. О Халімовський; за ред. М. П. Гандзюка. − 5-е вид. − К. : Каравела, 2010. 
  2. Пістун І. П. Охорона праці в галузі освіти: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / І. П. Пістун, Ю. В. Кіт, Л. А. Катренко. − 3-є вид., переробл. і доп.  − Суми : Університетська книга, 2009.
  3. Ткачук К. Н., Халімовський М. О. та інші. Основи охорони праці  ⁄ 

К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський  – К.: Основа, 2003.


Информация о работе Невиробничий травматизм