Невиробничий травматизм

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 21:39, реферат

Описание работы

Виробничий травматизм – це явище, що характеризу¬ється сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Виробнича травма – це травма, отримана працівників на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.
Нещасні випадки – це травми, гострі професійні захво¬рювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представника¬ми фауни і флори.

Работа содержит 1 файл

Закалюжний.docx

— 37.24 Кб (Скачать)

 

ВСТУП

Виробничий травматизм –  це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма – це травма, отримана працівників на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасні випадки – це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.

Небезпечний виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор  – це фактор, вплив якого на працівника призводить до професійного захворювання.

Залежно від рівня і  тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.

Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працівника специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилкою.

Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних  виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

До професійних захворювань  належать також професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або  хронічними, що виникають внаслідок  тривалої дії на людину шкідливих  речовин, наприклад, парів ртуті  тощо.

     Згідно зі статтею 22 закону про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням зі всеукраїнськими об’єднаннями профспілок. Зараз в Україні діє Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. За підсумками розслідування роботодавець зобов’язаний скласти відповідний акт, один примірник якого необхідно видати потерпілому або іншій зацікавленій особі.

 

1. ПОНЯТТЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НЕВИРОБНИЧОГО ХАРАКТЕРУ

      Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі – нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку  розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 22 березня 2001р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні  випадки, що сталися під час:

прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі – організації);

переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);

виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

участі в громадських  акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській  діяльності);

участі в культурно-масових  заходах, спортивних змаганнях;

проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з  навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

використання газу у побуті;

користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

виконання робіт у домашньому господарстві;

використання побутової  техніки;

стихійного лиха;

перебування в громадських  місцях, закладах торгівлі, закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального  призначення та ін.

Факт ушкодження здоров'я  внаслідок нещасного випадку  встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує  ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного  закладу.

Повідомлення про нещасні  випадки зі смертельним наслідком  лікувально-профілактичні заклади  протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури. Нещасні  випадки розслідуються незалежно  від того, чи був потерпілий у  стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає  рішення про утворення комісії  з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися  з працюючими особами, розслідуються  комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.

Розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками проводиться  органами внутрішніх справ або прокуратури.

За результатами розслідування  нещасного випадку складається  акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

На підставі результатів  розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять  районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки. Узагальнений звіт про нещасні випадки районні  держадміністрації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, які, в  свою чергу, подають узагальнені  звіти до Держнаглядохоронпраці.

 

2. Розслідування та облік нещасних випадків

       Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі захворювання і гострі отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту із тваринами, комахами тощо, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі – нещасні випадки).

       Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги. Керівник робіт (уповноважена особа), у свою чергу, зобов’язаний:

терміново організувати надання  медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного  закладу;

повідомити про те, що сталося, роботодавця, відповідну профспілкову організацію;

зберегти до прибуття комісії  з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також  вжити заходів до недопущення  подібних випадків.

      Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства повинен протягом доби повідомити за встановленою формою:

підприємство, де працює потерпілий;

відповідний робочий орган  виконавчої дирекції ФССНВ;

відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

      Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком, групових, з тяжким наслідком, природної смерті чи зникнення працівника під час роботи:

повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий  орган виконавчої дирекції ФССНВ; якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;

нщасний випадок розслідування облік

утворює комісію з розслідування  нещасного випадку. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок  із тяжким чи смертельним наслідком, випадок смерті на підприємстві, а  також зникнення працівника під  час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно  передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

територіальному органу Держнаглядохоронпраці (Держпромгірнагляду);

органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції ФССНВ;

органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у  разі його відсутності відповідній  місцевій держадміністрації);

відповідній СЕС у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

відповідному органу з  питань захисту населення і територій  від надзвичайних ситуацій та іншим  органам (у разі необхідності).

Такі нещасні випадки  підлягають спеціальному розслідуванню.

3. Порядок розслідування нещасного випадку комісією підприємства

      Розслідування проводить комісія, створена наказом роботодавця.

      До її складу входять:

керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, яка виконує функції спеціаліста  з охорони праці (голова цієї комісії);

керівник структурного підрозділу, в якому стався нещасний випадок;

експерт ФССНВ (за його згодою);

представник профорганізації, членом якої є потерпілий, або уповноважений  трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є  членом профспілки;

інші особи виходячи з  обставин нещасного випадку. Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії  не входить.

      У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також спеціаліст відповідної СЕС.

       Потерпілий або його довірена особа до комісії не включається, але має право брати участь у розслідуванні. У разі настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві розслідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції ФССНВ. Головою комісії з розслідування призначається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ, а до складу цієї комісії включається потерпілий або його довірена особа, спеціаліст з охорони праці відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

        Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного  випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

визначити відповідність  умов і безпеки праці вимогам  НПАОП;

з’ясувати обставини і  причини, що призвели до нещасного випадку;

визначити, чи пов’язаний цей  випадок з виробництвом;

визначити осіб, які допустили  порушення НПАОП, а також розробити  заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти акт розслідування  нещасного випадку за формою Н_5 у  трьох примірниках, а також акт  за формою Н_1 (якщо нещасний випадок  пов’язаний з виробництвом) або  акт за формою НПВ (якщо нещасний випадок  не пов’язаний з виробництвом) у  шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

у разі гострого професійного захворювання (отруєння), крім акта за формою Н1, складається також карта  обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П5. До першого примірника акта розслідування за формою Н5, який зберігається на підприємстві, додаються  акт за формою Н1 або НПВ, карта  форми П5, пояснення свідків, потерпілого, витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), а у разі необхідності також медичний висновок про наявність в організмі  потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин. Два інші примірники акта розслідування (форма Н5) разом  з актом форми Н1 (або НПВ), примірником  карти форми П5 протягом трьох  діб надсилаються потерпілому та ФССНВ. Крім того, примірник акта форми  Н1 протягом трьох діб надсилається:

Информация о работе Невиробничий травматизм