Майнове страхування в Украине

    За  наявності всіх необхідних документів після повної їх перевірки рішення про виплату страхового відшкодування приймається страховиком протягом двох робочих днів.

    Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймає страховик  у 15-денний термін та повідомляє страхувальника у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

    Виплата страхового відшкодування проводиться  протягом 15-ти робочих днів з дня  прийняття рішення про його виплату, при великих розмірах виплати  вона може здійснюватися по частинах за згодою сторін.

    Розмір  збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженої будівлі, страхових  сум та інших документів, які підтверджують  розмір збитку.

    Страхове  відшкодування виплачують:

    а) при повній загибелі будівлі —  у розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми;

    б) при частковому пошкодженні будівлі у розмірі витрат на відновлення.

    У витрати на відновлення включаються:

• витрати на матеріали і запасні частини для ремонту;
• витрати на оплату робіт по ремонту;
• витрати на постачання матеріалів до місця ремонту та інші витрати, необхідні для відновлення застрахованої будівлі до того стану, в якому вона знаходилася безпосередньо перед настанням страхового випадку.

    У витрати на відновлення не включають:

• додаткові витрати, спричинені зміною або покращенням застрахованого об'єкта;
• витрати, спричинені результатами тимчасового або допоміжного ремонту, або відновленням;
• витрати, які не є необхідністю.

    Із  суми відновлювальних витрат проводяться  вирахування на знос замінених у процесі ремонту частин.

    Розмір  вирахувань визначається на основі дійсної  вартості цих частин на день настання страхового випадку і їх нової вартості.

    Повна загибель має місце, якщо витрати  на відновлення з урахуванням  зносу разом із залишковою вартістю перевищують дійсну вартість застрахованої будівлі.

    Застраховані  будівлі вважаються пошкодженим  або частково знищеними, якщо витрати  на відновлення разом із залишковою вартістю не перевищують дійсну вартість пошкодженого майна безпосередньо перед настанням страхового випадку.

    Страховик має право призупинити виплату  страхового відшкодування у випадку:

    а) якщо є сумніви в правомірності страхувальника на отримання страхового відшкодування — до надання необхідних доказів;

    б) якщо відповідними органами внутрішніх справ порушена кримінальна справа проти страхувальника або його уповноважених осіб і ведеться розслідування обставин, які спричинили настання збитку — до закінчення розслідування;

    в) якщо страховий випадок відбувається більше одного разу за страховий період.

    Страхувальник не має права відмовитися від  залишків будівель, які залишилися після страхового випадку, хоч і  пошкоджених.

    Залишкова вартість таких будівель належить вирахуванню  з суми страхового відшкодування.

    Якщо  страхувальник або вигодонабувач  отримав відшкодування за збиток від третьої особи, то страховик сплачує лише різницю між сумою, належною до оплати згідно з правилами страхування, і сумою, отриманою від третіх осіб. Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити страховика про отримання таких сум.

    Якщо  в момент настання страхового випадку  у страхувальника відносно застрахованих  у страховика будівель діяли також  інші договори страхування, відшкодування за збиток розподіляється пропорційно співвідношенню страхових сум, на які будівлі застраховані кожним страховиком, а страховик виплачує відшкодування лише у частині, яка припадає на його частку.

    Страхувальник або вигодонабувач зобов'язаний повернути страховику отримане страхове відшкодування або його відповідну частку, якщо протягом передбачених законом термінів позовної давності виявляться такі обставини, які за законом або відповідно до правил страхування у повній мірі або частково позбавляють страхувальника або вигодонабувача права на страхове відшкодування. 

7. Добровільне страхування  майна сільськогосподарських підприємств і фермерів 

    Об'єктом  страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку. Страховим випадком визнають будь-яку подію, передбачену договором страхування, внаслідок якої виникає зобов'язання страховика виплатити страхове відшкодування.

    На  страхування приймають:

    — урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень (крім урожаю природних сінокосів та пасовищ);

    — дерева та кущі плодово-ягідних та інших  багаторічних дерево-кущових насаджень;

    — свині, хутрові звірі та кролі у віці від 4 місяців, домашня птиця яйценосних порід — у віці від 5 місяців (птиця на птахофабриках, що спеціалізуються на виробництві бройлерів — у віці від 1 місяця); велика рогата худоба, вівці, кози — у віці від 6 місяців; коні, верблюди, віслюки, мули та олені — у віці від 1 року, а також сім'ї бджіл (у вуликах);

    — будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, ловецькі судна, обладнання, продукція, товари та інше майно.

    На  страхування не приймається:

• урожай сільськогосподарської культури, яку господарство (фермер) висівало три-п'ять років, але жодного року не отримало врожаю;
• урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, коли господарство (фермер) протягом п'яти років, що передують укладенню договору страхування, не отримало урожай цих насаджень;
• багаторічні насадження, знос яких складає 70% і більше, що знаходяться в садах з розрідженістю 70% і більше процентів, які підлягають списанню з баланса у зв'язку з плановою реконструкцією і розкорчовуванням, природним відмиранням, псуванням, пошкоджені хворобами рослин (філоксера, чорний рак тощо);
• ділова деревина і дрова на лісосіках і під час сплаву;
• документи, готівкові гроші та цінні папери.

    Договір страхування може бути укладений:

• при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень — у певній частці, але не більше 70% від вартості. Вартість урожаю сільськогосподарських культур визначається виходячи із середньої урожайності за останні 5 років на 1 га і відповідної ціни в розрахунку на площу, з якої заплановано отримання урожаю. На вибір господарства (фермера) середня урожайність також може бути визначена виходячи з трьох кращих по урожайності років із п'яти останніх років або з планової урожайності. У будь-якому випадку, при визначенні урожайності ставки повинні бути диференційовані.
• при страхуванні тварин — у певній частці, але не більше 80% від вартості. Вартість тварин визначається: для господарств — відповідно до їх балансової вартості; для фермерів — відповідно до оцінки таких тварин у господарствах на перше число місяця, в якому подана заява на страхування. У випадку, коли окремі господарства або фермери спеціалізуються на вирощуванні чи відгодівлі даного виду тварин, вартість їх визначається, виходячи із середнього поголів'я;
• при страхуванні багаторічних насаджень — на балансову вартість або на певну її частку (процент). При цьому вартість багаторічних насаджень у плодоносному віці визначається за вирахуванням зносу;
• при страхуванні будівель, споруд та іншого майна — на балансову, договірну вартість або на певну її частку (процент).

    При страхуванні основних та оборотних  засобів на повну вартість вони вважаються застрахованими в наступному розмірі:

• для обладнання, машин, інвентаря — на вартість, необхідну для придбання цих предметів, які є цілком аналогічними тим, що загинули, за вирахуванням зносу згідно з даними бухгалтерської звітності;
• для будинків та споруд — на вартість зведення будівлі в даній місцевості, цілком аналогічної тій, що загинула, з урахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеної або пошкодженої будівлі, споруди згідно з даними бухгалтерської звітності;
• для товарно-матеріальних цінностей, як незавершених, так і готових, які виготовлені страхувальником, крім сільськогосподарської продукції, — на вартість виробництва, необхідну для нового виготовлення знищених або пошкоджених предметів, але не вище ціни продажу;
• для сільськогосподарської продукції власного виробництва — на фактичну собівартість, але не вище вартості за державними закупівельними цінами;
• для товарно-матеріальних цінностей, які страхувальник придбав, крім сільськогосподарської продукції — на вартість, необхідну для повторної їх закупівлі, але не вище вартості, за якою вони могли бути продані на дату укладення договору страхування.
• для заготовленої та закупленої сільськогосподарської продукції та сировини — не вище вартості по закупівельних цінах зі встановленими накладними витратами;
• для об'єктів у стадії незавершеного будівництва — у розмірі фактично здійснених матеріальних та трудових затрат до моменту страхового випадку, виходячи із затверджених норм та розцінок на будівельні роботи;
• для продукції (крім сільськогосподарської) у процесі виробництва або переробки — у розмірі вартості затраченої сировини, матеріалів та праці, здійснених на момент страхового випадку, виходячи із затверджених цін, норм та розцінок для даного виду робіт.

    Вартість  основних та оборотних засобів розраховується з урахуванням цін, які діють  на дату укладення договору страхування.

    Якщо  страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою вартості застрахованого об'єкта на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати відшкодовуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого об'єкта. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного застрахованого об'єкта, або сукупності об'єктів, вказаних у страховому полісі.

    Страхування врожаю сільськогосподарських культур  та багаторічних насаджень проводиться  на випадок їх загибелі або пошкодження внаслідок засухи, недостатньої кількості тепла, надмірного зволоження, вимокання, випрівання, заморозків, вимерзання, граду, зливи, бурі, урагану, повені, селя, поводдя або маловоддя в джерелах зрошення і внаслідок інших незвичних для даної місцевості метеорологічних або інших природних явищ, а також від хвороб, шкідників рослин, пожежі, знищення дикими тваринами, перелітними птахами та гризунами. Крім того, страхування урожаю сільськогосподарських культур, що вирощуються в закритому ґрунті, проводиться на випадок їх загибелі чи пошкодження внаслідок припинення подачі електроенергії, яке викликане стихійними лихами, аваріями та пожежами.

    Страхування плодово-ягідних, технічних, лісозахисних та інших багаторічних дерево-кущових  насаджень проводиться на випадок їх повної (100%) загибелі всіх або частини дерев (кущів) цих насаджень унаслідок засухи, морозів, незвичних для даної місцевості сильних снігопадів, повені, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, вибуху, аварії, дії підґрунтових вод, селя, землетрусу, просадки ґрунту, пожежі, хвороб та шкідників тварин.

    При цьому до повної загибелі належать такі випадки:

• у дерев або кущів відмирають підземна та надземна частини;
• крона (лоза) або коренева система пошкоджуються настільки сильно, що ці насадження підлягають викорчовуванню;
• пошкоджена підземна частина кореневласних і привитих виноградних кущів, а також деяких цитрусових і субтропічних культур при збереженні їх кореневої системи обрізується на зворотній ріст.

    Страхування тварин проводиться на випадок:

• їх загибелі (падежу, вимушеного забою або знищення) внаслідок хвороб, пожежі і таких стихійних лих — удару блискавки, дії електричного струму, вибуху, сонячного або теплового удару, бурі, бурана, граду, землетрусу, зливи, повені, обвалу, селя, урагану, внаслідок задушення (асфікції), нападу звірів і бродячих собак, замерзання (переохолодження організму, в тому числі через зливу, незвичний снігопад), отруєння отруйними травами або речовинами, укусу змій або отруйних комах, а також якщо тварина втонула, попала під транспорт, впала в ущелину або загинула від інших травматичних пошкоджень тощо. Страхування тварин проводиться також і на випадок вимушеного забою (знищення), якщо він проведений за розпорядженням спеціаліста ветеринарної служби з причин, передбачених умовами страхування, або у зв'язку із заходами по боротьбі з інфекційними тваринами.
• їх крадіжки.