Розробка системи венчурного менеджменту інноваційного проекту

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки  і менеджменту

Кафедра ММП

 

 

 

 

 

 

Розрахункова  робота

з дисципліни «Міжнародна венчурна діяльність»

на тему: «Розробка системи венчурного менеджменту інноваційного проекту»

Варіант №7

 

 

 

 

 

 

Виконав:

ст. гр. ЕМЕм-11 Коваль П.

Прийняла:

доц. каф. ММП Литвин І. В.

 

 

 

ЛЬВІВ 2013

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки  і менеджменту

Кафедра ММП

ЗАВДАННЯ

для виконання контрольної  роботи

з дисципліни «Міжнародна  венчурна діяльність»                         студенту групи ЕМЕ_м-11

Ковалю Павлу

Основні вхідні дані

1	Організаційно-правова форма	Командитне
2	Галузь економіки	Енергетика
3	Інноваційний продукт	Вітрові генератори
4	Кількість конкурентів	2
5	Частки ринку конкурентів	0,38/0,25/0,37

Вихідні дані

6	Собівартість продукції, грн		0,53
7	Амортизація, грн		0,11
8	Операційні витрати, грн		0,13
9	Затрати на НДДКР, грн		0,14
10	Термін проекту	Роки
		2012		2013	2014	2015
11	Стартові інвестиції	1760
12	Обсяги виробництва			78000	113100	163995
13	Роздрібні ціни, грн			4560	4145	3769
14	Інвестиції в основний капітал			8500	4800	2880

Умови венчурного інвестування проекту ринкової вартості підприємства

15	Кількість акцій, якими володіють  засновники, млн. шт.	1,47
16	Обсяги вкладеного венчурного капіталу Інвестором першого раунду, млн. грн. Інвестором другого раунду, млн. грн.	8,5 9,6
17	Частка власності венчурного інвестора першого раунду, %	33
18	Темпи росту обсягів продажу, %	53
19	Темпи росту залишкової частини  вартості підприємства, %	8
20	Безризикова ставка, %	7
21	Ризик країни, %	5,28
22	Середній загальний ризик, %	10,4
23	Коеф. Бета	1,57

 

Дата отримання завдання:

 

Строк виконання:

 

Підпис студента, який отримав  завдання _____________________

 

Завдання видала к.е.н. доц. каф. ММП Литвин І. В.

 

ЗМІСТ

ВСИУП………………………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ РИНКУ, НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄ ІННОВАЦІЙНЕ  ПІДПРИЄМСТВО……………………………………………………………….5

1. Загальна характеристика ринку, на якому працює КТ «EuroWind»………...……………….5
2. Перспективи розвитку галузі вітроенергетики…………………………………..……………6
3. Основні можливості, які відкриває ринок вітроенергетика. Перспективні напрямки наукових досліджень у галузі……………………………………………………………..……8

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КТ «EUROWIND»…………………….………….…..……...10

2.1. Загальна характеристика КТ «EuroWind»………………………………..……………...…..10

2.2. Характеристика інноваційної діяльності КТ «EuroWind»…………………..……...………10

РОЗДІЛ 3. ОПИС ІННОВАЦІЙНОГО  ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ. ФІНІНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ВЕНЧУРНОГО ПРОЕКТУ………………………………11

3.1. Опис інноваційного  проекту…………………………………………………………………11

3.2. Фінансове забезпечення та реалізація венчурного проекту………………………………..15

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………….19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….20

 

 

 

 

ВСТУП

В останні  роки енергія вітру все ширше  використовується для одержання  електроенергії. Створюються вітряки  великої потужності і встановлюються на місцевості, де дмуть часті й  сильні вітри. Кількість і якість таких двигунів зростає щорічно, налагоджене серійне виробництво.

Теоретичні ресурси, тобто  кінетична енергія вітру в  межах території України, перевищують  нинішнє виробництво електроенергії приблизно в 150 разів, а ресурси  суші, які реально можна використовувати  на сучасному рівні розвитку вітротехніки, перевищують ці обсяги вдвічі. Значно більші ресурси можливо залучити, використовуючи вітроелектричні станції "водного базування, насамперед на морі, де вітри сильніші та стабільніші. Приміром, лише вітровий потенціал  Сиваша дозволяє виробляти електроенергії в 1,5-2 рази більше, ніж сучасні обсяги її виробництва в Україні.

Враховуючи те, що для  українського ринку венчурне підприємництво являє собою новий вид бізнесу, виникає потреба у вивченні світового досвіду щодо управління венчурними підприємствами та його адаптування, зокрема запровадження нових підходів в управлінні інноваційною діяльністю через планування та організування венчурної діяльності вітчизняними підприємствами.

 

РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ РИНКУ, НА ЯКОМУ ПРАЦЮЄ ІННОВАЦІЙНЕ  ПІДПРИЄМСТВО

 

 

1.  Загальна характеристика ринку, на якому працює КТ «EuroWind»

 

На території України  придатними для будівництва ВЕС  вважаються площі до 7 тис. км², це - карпатський, приазовський, донецький, західнокримський, гірнокримський, керченський регіони, Харківська й Полтавської області. За розрахунками науковців, при максимальному використанні сили вітру в цих регіонах можна було б одержувати електроенергію в обсягах, які б надавали можливість забезпечити до 50% загального енергоспоживання країни.

Сьогодні в Україні  побудовано 13 вітроелектростанцій: 10 в  АР Крим (з яких працюють тільки 6), по одній ВЕС у Донецькій і  Миколаївській областях, а також  одна станція поблизу м. Трускавець у Карпатах.

Особливо актуальним є  розвиток вітроенергетики для Кримського півострова. До 93% всієї електроенергії сюди надходить з материкової  частини України від ДП «Енергоринок». Решта електроенергії видобувається  за допомогою вітроелектростанцій. Сьогодні на півострові працюють 6 ВЕС. Це установки старого зразка, що мають одиночні потужності до 600 кВт. Для порівняння: у Європі планується промислове виробництво вітроенергетичних  установок одиничною потужністю 6 МВт, а найпоширеніша застосовувана  потужність одного вітряка становить 2-3 МВт. В Україні ж тільки освоюється випуск установок одиничною потужністю до 2 МВт, до цього випускалися вітроелектростанції  по 110-600 кВт. На відміну від країн  СНД, тільки Україна сьогодні має  налагоджене серійне виробництво  ліцензійних ВЕУ. У їхньому виробництві  беруть участь 20 заводів колишнього військово-промислового комплексу, а  зборку вітротурбін для ВЕУ здійснює Дніпропетровський «Південний машинобудівний завод».

Рівень конкуренції на ринку вітроенергетики можна визначити за допомогою коефіцієнта концентрації та індексу Герфіндаля-Гіршмана.

Коефіцієнт концентрації показує відсоткову частку всіх продажів. Його визначають як відношення найбільших обсягів продажів до загального обсягу продажу галузі.

Індекс Герфіндаля-Гіршмана обчислюють через піднесення до квадрату відсоткової частки кожної з фірм та сумування отриманих результатів.

ННІ = Р₁²+Р₂²+…+Р_n²

 

Для ринку гідроенергетика індекс Герфіндаля-Гіршмана становитиме:

ННІ = 0,38²+0,25²+0,37² = 0,34

З цього можна зробити висновок, що ринок вітроенергетики низької концентрації. Це вказує на слабку конкурентну позицію окремих підприємств на досліджуваному ринку. Оскільки роль окремого підприємства на ринку незначна, то відповідно, конкуренція між підприємствами є досить високою.

Бар’єри для входу на такий ринок в основному відсутні. Іншими словами, будь-яке підприємство може стати учасником конкурентного ринку.

Державне  регулювання економічної конкуренції  забезпечується за допомогою системи  заходів, що здійснюються уповноваженими органами і спрямовані на попередження недобросовісної конкуренції та монополістичних зловживань, їх усунення та застосування заходів відповідальності до порушників встановлених державою правил у сфері економічної конкуренції.

 

2.  Перспективи розвитку галузі вітроенергетики.

 

Україна здатна ефективно  використовувати енергію вітру  в окремих зонах при середньорічній швидкості вітру понад 4-5 м/с. Такі швидкості, достатні для будівництва  ВЕС мають: Хмельницька і Волинська  області, Азово-Чорноморське узбережжя (Донецька і Херсонська), зони на Кіровоградщині та Дніпропетровщині, вітрові зони в Харківській області, Криму (Керченський  і Тарханкутський півострови, окрайка  Ай-Петринської яйли, повернута до Чорного моря), Карпатах.

До речі, реальний вітропотенціал України вдалося встановити завдяки  дослідженням інститутів НАНУ. Складений  навіть прогноз підвищення цього  потенціалу на території країни, який цілком підтверджує доцільність  розпочатої програми будівництва ВЕС.

У світі Україна займає 14 місце за встановленою потужністю вітроагрегатів. Тоді як Росія - лише 34-те. У переліку вітроагрегатів, що використовуються в Росії, залежно від їхніх  споживчих якостей перше місце  займають агрегат USW 56-100 (виготовляється на Південному машинобудівному заводі (ПМЗ)) і АВЕ-250С (спільна українсько-російська  розробка, виробництво - ПМЗ). Росія  поки що не поспішає будувати ВЕС з  агрегатами більшої потужності, і  для цього існує ряд об'єктивних причин.

Україна також іде поетапним  шляхом. Спочатку було налагоджено  серійне виробництво USW 56-100 (максимальна  потужність 107,5 Квт.). У США таких  експлуатується кілька тисяч. При серійному  виробництві на ПМЗ розроблена і  впроваджена нормативна база щодо вітроенергетики, впроваджені нові для країни технології. Набуто практичного досвіду будівництва ВЕС. За час експлуатації USW 56-100 в Україні складена реальна карта її вітропотенціалу. Справді не буває поганих вітроагрегатів, бувають неправильно вибрані ділянки вітрополя.

Усі без винятку українські ВЕС (Донузлавська, Сакська, Новоазовська, Тарханкутська, Трускавецька) оснащуються  ліцензійними вітроагрегатами, виготовленими  Південним машинобудівним заводом, і перебувають на етапі будівництва. На цьому ліцензійному обладнанні досягнута  вартість виробництва вітрової електроенергії на світовому рівні - чотири центи  за кіловат. Жодна інша електростанція (ГЕС, ТЕС, АЕС) не виробляє електроенергії до повного завершення будівництва, позаяк рентабельність і прибутковість  досягаються лише при експлуатації 100 відсотків їхньої проектної потужності. До того ж у вартість виробництва  електроенергії на ГЕС, ТЕС, АЕС не входять  затрати, пов'язані з затопленням  заплав річок, витрати на утилізацію золи, збереження і переробку ядерних  відходів.

Середньорічна швидкість  вітру в приземному шарі на території  України досить низька – 4,3 м/с. Багато вітрогенераторів починають виробляти  промисловий струм починаючи  з швидкості вітру 5 м/с. Якщо враховувати, що вони можуть використовувати енергію  вітру до висоти 50 м (на деякій висоті від поверхні швидкість вітру  зростає), то енергетичний потенціал  на території України складає  гігантську величину - 330 млрд. кВт і  перевищує встановлену потужність електростанцій України в 6 тисяч  разів. Зрозуміло, ніхто не допускає думки про спроможність його цілковитого  використання, та все одно ця величина вражає. Хоча, слід зазначити, що це орієнтовні розрахункові дані, оскільки прямі  вимірювання швидкості вітру  на висотах вище за щоглу флюгера  поодинокі.

Вітрові умови району щодо використання вітру визначаються вітроенергетичним  кадастром, який включає різні показники  швидкості вітру, обумовлені результатами багатолітніх спостережень: середньорічні  і середньомісячні швидкості  вітру; повторюваність швидкості вітрових напрямів протягом року, місяця, доби.  За оцінками експертів, Україна має  ще великий вітропотенціал (за оптимістичним  прогнозом, до 1000 млн кВт). Комплексна програма розвитку вітроенергетики  України, яка зараз реалізується, передбачає потужність вітроелектростанцій (ВЕС) – 16 млн кВт, зокрема в західному  реґіоні – 3 млн кВт. Сьогодні потужність ВЕС в Україні складає менше  ніж 50 МВт, тоді як загальна потужність усіх електростанцій – 54 млн кВт  – у тисячу разів більша. Проте, за словами голови спостережної ради ВАТ «Львівобленерго» Ярослава Шпака, «в перспективі ми можемо мати значно більшу частку ВЕС в енергетичній системі України».