Особливості організації наукової діяльності в Китаї

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2013 в 11:58, реферат

Описание работы

Так як світова спільнота визнала існування так званого інформаційного суспільства, де інформація відіграє вкрай важливу роль,то це призводить до розвитку науково-дослідницького потенціалу країн. Головним є освоєння світового досвіду, в здійсненні наукової політики, вивчення висновків, зроблених наукою, про тенденції розвитку наукових процесів та наслідків. В Китаї активно проводяться наукові дослідження та застосовуються нові інформаційно-комунікаційні технології. Він має сприятливі умови та потеніал для її розвитку.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………. 3
Короткі відомості про країну…………………………………………….. 4
Загальне характеристика освіти та науки………………………...……... 5
Розвиток науки і техніки, науково-дослідна система……….………..... 9
Дослідні установи Китаю……………………………….………………. 12
Новітні технології та плани розвитку науки і техніки в Китаї в майбутньому………………………………………………………..…… 15
Висновки…………………………………………………………………… 19
Список використаних джерел………………………………..……………20

Работа содержит 1 файл

реферат онд.docx

— 142.30 Кб (Скачать)

Після десятирічної смути в Китаї на чільне місце було поставлено завдання модернізації промисловості, сільського господарства, національної оборони, науки і техніки. Протягом короткого часу в країні було відновлена або заново створена велика кількість установ з управління сферою науки і техніки, науково-дослідних органів і наукових організацій. Серед важливих об'єктів пріоритет розвитку був відданий сільському господарству, енергетиці, сировинним і матеріальним ресурсам, електронно-обчислювальної та лазерної техніки,сфері космічних досліджень, фізики та генної інженерії. За статистикою, великі науково-дослідні досягнення, які були   зареєстровані в 1979 р., перевищили загальне число досягнень, зареєстрованих протягом попередніх десяти років.

За 20 років з 1980 р. наука  і техніка Китаю, націлена на досягнення передового світового рівня, швидко розвивається по визначеному напрямку. Научно-дослідна система Китаю складається з науково-дослідних інститутів Академії наук КНР, науково-дослідних інститутів, підвідомчих міністерствам і місцевої адміністрації, дослідних інститутів вищих навчальних закладів, промислових і гірничодобувних підприємств, а також інститутів оборонного сектора. 160 громадських організацій науково-технічних працівників, філії яких розміщені у всіх великих і середніх містах країни. Академія наук КНР, штаб-квартира якої знаходиться в Пекіні. В АН КНР є фізико-математичне, хімічне, відділення наук про Землю, біологічне відділення, відділення науки і техніки. У системі АН налічується 123 науково-дослідних установи. Академічні науково-дослідні установи розміщені по всій країні, при цьому в тих провінціях, містах, та автономних районах, де порівняно багато дослідних установ, філії АН створені також.

В 80-х рр.. головним завданням реформ науково-дослідної сфери було створення нової науково-дослідницької системи, яка сприяла економічному розвитку між технікою та економікою. У 90-і рр.. ця реформа розвивалася в напрямку оптимізації використання кадрів і регулювання структури. У результаті завдяки 20-річної реформи була змінена колишня єдина замкнута система управління плановою економікою, подолано відрив науки і техніки від економіки, поступово посилено роль системи соціалістичної ринкової економіки. Більшість науково-дослідних установ перейшли до ринкових механізмів господарювання, та до орієнтації на економічне будівництво і самостійний розвиток.

 

Дослідні установи Китаю

  Помимо неухильно зростаючих обсягів на науково-технічні розробки в Китаї ще більш вражаюче виглядають дані щодо збільшення кількості дослідників - зараз в КНР більше одного мільйона вчених (більше лише в США - близько 1,3 мільйона чоловік; Росія за цим показником знаходиться на четвертому місці). І це притому, що ще зовсім недавно дефіцит кадрів по багатьох напрямках досліджень, і їх недостатня кваліфікація була серйозною проблемою китайської науки. Для деяких галузей вона актуальна й досі. Це відставання обумовлювалося в основному двома чинниками: «культурною революцією» 60-х років, коли люди науки і мистецтва займалися зовсім не своєю справою, а вирушали, наприклад, бити горобців, а також відсутністю належної уваги до проблем НДДКР з боку держави.

Однако останнім часом підготовці фахівців і вчених в Піднебесній приділяється куди більше уваги. За даними професора Макса фон Зейдевіца з Університету Цінхуа, які він наводить у своїй доповіді «НДДКР в Китаї», у 2006 році до університетів КНР надійшло 5400 тисяч першокурсників, всього ж число студентів тоді досягло 25 мільйонів чоловік, що порівнянно з чисельністю студентів в США чи Євросоюзі. Примітно, що вступити, наприклад, в Університет Цінхуа, за його словами, за інших рівних умов у наші дні на порядок складніше, ніж у Гарвард або Массачусетський технологічний інститут.

Дункан Іннес-Кер: «Уряд Китаю намагається зробити так, щоб все більша частина вартості товару припадала на частку хай-тека і наукових досліджень. Це особливо актуально у світлі необхідності залучення прямих іноземних інвестицій в країну ». «Лід зрушився з середини 80-х років, - коментує консультант з питань бізнесу в Китаї Ігор Мажаров. - Це просто фантастика - те, що за 20 років зробили китайці зі своєю країною, зі своїм народом, зі своєю наукою. Безумовно, вони будували свою науку не на голому місці. Вони, як японці колись, вбирали найкраще, найпотрібніше. Але специфіка китайського підходу в тому, що вони в розвитку своєї науки орієнтуються навіть не на прибуток і окупність, а на ринок ».

Організаціі в галузі суспільних наук в Китаї поділені на п'ять систем: Академія суспільних наук, місцеві академії суспільних наук, вузи, партійні школи, науково-дослідні установи, підвідомчі урядовим органам. Академія суспільних наук Китаю - вища академічна установа і комплексний науково-дослідний центр. Їй підвідомчі 31 науково-дослідний інститут і кілька дослідних центрів, де працюють фахівці, вчені різних профілів.

В останні роки місцеві  центри громадських наук також отримали швидкий розвиток, у всіх провінціях, автономних районах і містах центрального підпорядкування.

Факультети суспільних наук і гуманітарні факультети вузів  країни - важливі науково-дослідні бази суспільних наук. Серед них багато крім викладання займаються науково-дослідною  роботою. При багатьох вузах засновані  спеціальні науково-дослідні інститути, їх близько 130.

Крім того, центральні і місцеві установи, партійний школи, військові навчальні заклади, кадрові школи, та також окремі підприємства та установи мають невеликі науково-дослідні організації з суспільних наук та відповідних працівників, які складовою частиною входять до когорти центрів загально-дарських наук. Робітники в сфері суспільних наук Китаю, поєднуючи теорію з практикою, ведучи глибокі дослідження, підготували солідні наукові праці про теорію побудови соціалізму з китайською специфікою, про соціалістичної ринкової економіки. Небувалі успіхи досягнуті також у прогнозуванні економічного і соціального розвитку та контрзаходів, в теорії будівництва демократії і законності та пов'язаних з нею практичних питаннях. Помітні досягнення у фундаментальних наукових дослідженнях, де опубліковано ряд наукових монографій високого рівня.

Научно-технічні дослідження в КНР сконцентровані в найбільш великих індустріальних містах східної частини країни, де розташовані головні університети Азії. Найбільш значимі центри з проведення досліджень і розробок перебувають у Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Шеньчжені, Нанкіні, Цзянсу, Сучжоу і Чжецзяні. При цьому на столицю країни, міста провінції Гуандун і дельти річки Янцзи припадає 52 відсотка всіх науково-дослідних робіт у країні.

По міру того як росте  потенціал КНР в плані виробництва  високотехнологічних товарів, все  активніше вкладають кошти в  заснування і розвиток наукових центрів  на території Піднебесної транснаціональні компанії. Так, за даними міністерства комерції Китаю, на кінець 2007 року іноземці заснували 1160 науково-дослідних центрів. Схожі дані наводить і професор Макс фон Зейдевіц. У 2008 році, за його підрахунками, в КНР діяло понад 900 науково-дослідних центрів, заснованих іноземними компаніями. Більшість з них відкриті знов-таки у великих містах: Шанхаї (203 центру), Пекіні (130 центрів) і Шеньчжені (30 центрів).

 

 

 

Новітні технології та плани розвитку науки і техніки  в Китаї в майбутньому

Державний план по розробки та розвитку високої техніки "Програма 863": це перша в Китаї середньо-довгострокова програма розробки і розвитку високої техніки, здійснювана народом. Вона націлена на організовану, планову і масштабну розробку 17 тем в наступних восьми областях: біоінженерія, космічна техніка, інформатика, лазерна техніка, автоматика, енергетика, нові матеріали і морська висока техніка. Після впровадження цього плану в країні поступово склалася стратегія розробки і розвитку високої техніки, що відповідає китайських реалій, практикується повсюдне розміщення розробок у виробництво та освоєння високої техніки.

За статистичними даними, в ході 15-річного виконання державного плану "863" тільки в шести сферах цивільної діяльності отримано більше 2 тисяч патентів всередині і поза державою, опубліковано більше 47 тисяч статей, сумарно вироблено нової продукції на 56,0 млрд. з гаком юанів, створена непряма економічна користь на більш ніж 200,0 млрд. юанів.

  Відповідно до коментарів Міністерства науки і техніки КНР, по "863"-ому плану отримано велику кількість науково-дослідних результатів світового рівня, здійснено прорив і досягнуть цілий ряд кардинальних технічних рішень, скорочені розрив і відставання від світового передового рівня, підготовлено ряд виробництв продукції новітніх технологій, стимульовано значною мірою розвиток в Китаї нових технологій і виробництво їх продукції, а також надана база високих можливостей для реорганізації традиційного виробництва. Рівень розгорнутих науково-дослідних робіт у сфері високих технологій, які підтримуються цим "863"-им планом і є для нього пріоритетними, в значній мірі скоротив свій розрив зі світовим передовим рівнем в цілому. За вибірковими аналізами фахівців, видно, що на місцях вже склалися пріоритети, вони починають займати перші місця у сфері іновацій, серед них є такі технології, які від нуля піднялися до 60% світового рівня і вище, досягли або наблизилися до передового світового рівня .

  Корінними технологіями, якими займаються по "863"-йому планом, є підготовка співпраці з підприємницькими колами для виробництва продукції, що базується на самостійних права на інтелектуальну власність, у сфері біоінженерії, медикаментів, обладнання зв'язку, обчислювальних машин з високими характеристиками, пристроїв введення інформації на китайській мові, штучних кристалів, фотоелектронних матеріалів і компонентів та іншої "гарячої" сучасної продукції іноваційних технологій, яка має міжнародною конкурентоспроможністю. У ході виробництва такої продукції починають складатися реальні сили, які можуть конкурувати з розвиненими державами, ці сили стають базою виробництва продукції і джерелом нових іновацій Китаю. Одночасно з'явилася група здібних людей середнього і молодого віку, які проявили свій талант; в Комітеті експертів з виконання плану "863" число фахівців молодше 43-річного віку перевищило 30%. За останні 15 років відповідно до вищезазначеного плану підготовлено близько 10 тисяч докторів, магістрів та інших науково-технічних діячів високого класу, а також виплекане загін у складі кількох сотень тисяч практичних працівників за високими технологіями і їх популяризаторів для науково-дослідних установ, особливо для підприємств та місцевих органів. Держава прийняла рішення довгостроково проводити в життя план "863" і в два рази збільшити капіталовкладення на ці цілі. У період десятого п'ятирічного плану економічного і соціального розвитку країни (2001-2005 рр.). Китай розгорне великі і важливі науково-технічні дослідження та докладе зусиль для здійснення великих проривів у галузі мікроелектроніки, інформаційної безпеки, нових технологій та інших областях дослідної роботи.

 Програма "іскра": вона  офіційно здійснюється з 1996 р.  Її завдання - за допомогою науки  і техніки підняти сільську  економіку, впровадити та поширити  в сільських районах передові  наукові досягнення, направити селищної-волосні  підприємства на шлях здорового  розвитку.

Программа "факел": націлена на комерціалізацію досягнень в області високої техніки і технологій. З часу її проведення в 52 районах високої техніки і технологій державного рівня створено близько 100 обслуговуючих центрів для підприємців. До 2000 р. Державним Програмою "факел" було охоплено близько 3500 об'єктів, які дали промислову продукцію в 409,1 млрд. юанів. Головною метою програми "ФАКЕЛ" є не лише розвиток національної науки і техніки, а й якнайшвидше впровадження у виробництво передових вітчизняних розробок. Хоча формально спільні підприємства (але не підприємства з 100% іноземним капіталом) вважаються допущеними до участі в цій програмі, фактично ця програма є до цих пір закритою для іноземної участі. На практиці це означає, що будь-які контрибуції з боку іноземних інвесторів у вигляді коштів або технологій в проекти "ФАКЕЛА" вітаються, але зворотного зв'язку у вигляді експорту технологій або доступу іноземних фахівців до технічних досягнень Китаю держава не заохочує. (Останнім часом спостерігається обережна тенденція до зміни ситуації: багато інноваційних винаходів вже роблять серйозні заявки на світових споживчих ринках).

Саме програма "ФАКЕЛ" стала тим далекоглядним кроком китайських стратегів, який дозволив Китаю в рекордно короткі терміни підняти власну науку і техніку, а разом з ними і експорт- орієнтовані наукомісткі галузі. Вже до середини 90-х років багато високотехнологічні і технічно складні продукти, (наприклад - телевізори, відеомагнітофони тощо) збираються на 100 відсотків з китайських комплектуючих

Программа "взяття вершини": офіційно розпочато в 1992 р., націлена на освоєння виключно важливих проектів у рамках державних фундаментальних наукових досліджень, передбачає підтримку державою фундаментальних наукових досліджень і стимулювання тривалого і сталого їх розвитку. В останні роки Китай досяг помітних успіхів у виконанні Програми "взяття вершини".

У широкому контексті цілей  розвитку китайської економіки і суспільства загальна мета майбутнього розвитку науки і техніки в КНР полягає в наступному: здійснювати стратегію підйому країни в галузі науки і освіти, поглиблювати реформування науково-технічної системи, створювати основу державної системи оновлення, відповідної системи соціалістичної ринкової економіки і закономірностям розвитку власне науки і техніки; прискорювати підвищення міжнародної конкурентоспроможності китайських галузей виробництва, сприяти перманентного розвитку народного господарства, піднімати якість життя народу, нарощувати сукупну міць країни і забезпечувати її безпеку; значно підняти загальний рівень і можливість самооновлення китайської науки і техніки; всебічно підвищити науково-технічні характеристики в загальнонаціональному масштабі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Ще 20 років тому, Китай будучи «голодним», в даний час «годує» не тільки себе. Весь світ заповнений китайськими товарами, якість яких часто має дуже високи рівень. Це радіоелектроніка, верстати та технологічне обладнання, метали, тканини, килимові вироби, продукція сільськогосподарського виробництва, тисячі видів сучасних іграшок, вироби легкої промисловості. В початку нового тисячоліття Китай перетворився на одне з найбільших держав-експортерів високотехнологічних продуктів, і сьогодні серйозно претендує на лідерські позиції з розвитку науки. Буквально за двадцять років Китайська Народна Республіка зробила запаморочливий ривок у сфері наукових досліджень і розробок, у ряді областей обігнавши за їх рівнем такі країни, як США, Японія і Німеччина. Відмінною особливістю китайської науки можна назвати її прикладний характер. У КНР, за словами експертів, не приділяють належної уваги фундаментальним дослідженням, але розвивають ті напрямки, завдяки яким можна створити нові продукти та завоювати нові ринки. За короткий період Китай перетворився в економічно розвинену країну з багатим культурним спадком і зайняв гідне місце в світі.

Информация о работе Особливості організації наукової діяльності в Китаї