Теорія баз даних і їхнє створення в середовищі Microsoft Access

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ  

УПРАВЛІННЯ  ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ 

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 50    
 
 
 

ПИСЬМОВА 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА РОБОТА

На  тему ’’ Теорія баз даних і їхнє створення в середовищі Microsoft Access’’   
 
 
 

     Виконала: учениця групи № 438                     

               СЕРЬОГІНА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА  

                                    Перевірив:

                                    Викладач  спеціальних дисциплін

                                    БУХАЛЕНКО ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ    
 
 

м. ОРДЖОНІКІДЗЕ

2007 рік

ЗМІСТ:

ВВЕДЕННЯ

І  ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

     1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО

     2.  ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ІІ  ОСНОВНА ЧАСТИНА

      1. МОДЕЛІ БАЗ ДАНИХ

                   1.1 Реляційна модель

                   1.2 Ієрархічна модель

                   1.3 Мережна модель

         2. ОСНОВИ РОЗРОБКИ БАЗИ ДАНИХ

         3.  РОБОТА З ТАБЛИЦЯМИ БАЗИ ДАНИХ НА ПРИКЛАДІ СКБД MICROSOFT ACCESS

                 3.1. структура таблиці

                 3.2. дані таблиці

                 3.3. створення таблиці

                 3.4. ключі й індекси

                 3.5. загальна картина обмежень і підтримки цілісності даних

ВИСНОВОК

ЛІТЕратура    
 
 
 
 
 

    ВВЕДЕННЯ 

    Століттями  людство накопичувало знання, навички  роботи, зведення про навколишній  світ, іншими словами – збирало  інформацію. Спочатку інформація передавалася з покоління в покоління у виді переказів і усних розповідей. Виникнення і розвиток книжкової справи дозволило передавати і зберігати інформацію в більш надійному письмовому виді. Відкриття в області електрики привели до появи телеграфу, телефону, радіо, телебачення – засобів, що дозволяють оперативно передавати і накопичувати інформацію. Розвиток прогресу обумовило різкий ріст інформації, у зв'язку з чим питання про її збереження і переробку ставав рік від року гостріше. З появою обчислювальної техніки значно спростилися способи збереження, а головне, обробки інформації. Розвиток обчислювальної техніки на базі мікропроцесорів призводить до удосконалювання комп'ютерів і програмного забезпечення. З'являються програми, здатні обробити великі потоки інформації. За допомогою таких програм створюються інформаційні системи. Метою будь-якої інформаційної системи є обробка даних про об'єкти і явища реального світу і надання людині потрібної інформації про них. Якщо ми розглянемо сукупність деяких об'єктів, то зможемо виділити об'єкти, що володіють однаковими властивостями. Такі об'єкти виділяють в окремі класи. Усередині виділеного класу об'єкти можна упорядковувати як за загальними правилами класифікації, наприклад за алфавітом, так і по деяких конкретних загальних ознаках, наприклад по кольорі або матеріалові. Угруповання об'єктів по визначених ознаках значно полегшує пошук і добір інформації.

    Інформаційні системи (ІС) можна умовно розділити на фактографічні і документальні.

    У фактографічних ІС реєструються факти – конкретні значення даних (атрибутів) про об'єкти реального світу. Основна ідея таких систем полягає в тім, що всі зведення про об'єкти (прізвища людей і назви предметів, числа, дати) повідомляються комп'ютерові в якомусь заздалегідь обумовленому форматі (наприклад дата – у виді комбінації ДД.ММ.РРРР). Інформація, з яким працює фактографічна ІС, має чітку структуру, що дозволяє машині відрізняти одне дане від іншого, наприклад прізвище від посади людини, дату народження від росту і т.п. Тому фактографічна система здатна давати однозначні відповіді на поставлені питання.

    Документальні ІС обслуговують принципово інший клас задач, що не припускають однозначної відповіді на поставлене питання. Базу даних таких систем утворить сукупність неструктурованих текстових документів (статті, книги, реферати і т.д.) і графічних об'єктів, постачена тим або іншому формалізованому апаратові пошуку. Ціль системи, як правило,  - видати у відповідь на запит користувача список документів або об'єктів, якоюсь мірою задовольняючих сформульованим у запиті умовам.

    Зазначена класифікація ІС у відомій мірі застаріла, тому що сучасні фактографічні системи часто працюють з неструктурованими блоками інформації (текстами, графікою, звуком, відео), постаченими структурованими описателями. Щоб пояснити, як фактографічна система може перетворитися в документальну (і навпаки), розглянемо умовний приклад.

    Нехай об'єктом обробки фактографічної ІС є якийсь список учених-економістів, причому для кожного вченого маються наступні дані:

• Ім'я ;
• Дата народження у форматі ДД.ММ.РРРР;
• Національність (українець або іноземець);
• Біографія (довільний текст);
• Назви праць ученого.

    Розташовуючи  структурованими описателями (ім'я, дата, стать), система може видати строгі відповіді на питання: а) про будь-який ученого персонально; б) про розподіл учених по даті народження і статі (у будь-яких сполученнях). Помітимо, що ті ж дані в тій або іншій формі дублюються в біографії, наприклад: «Вільям Стаффорд народився в 1554 році в родині...», «Іван Тихонович Ціпків жив з 1652 по 1726 рік...» і т.д. Однак, якщо видалити зі списку структуровані описатели, система перетвориться в документальну і, якщо не прийняти мір, утратить здатність знаходити і класифікувати вчених. На відміну від нас, комп'ютер не знає, що Стаффорд – іноземець, а Ціпків – росіянин, що «народитися» і «жив з... по...» - синоніми, тощо. У даній роботі розглядаються фактографічні ІС, що використовуються буквально у всіх сферах людської діяльності, а практика роботи з ними буде розглянута на прикладі сучасної системи керування базами даних (СКБД) Microsoft Access.

 

 
 
 
 
 
 
 

І  ЗАГАЛЬНА  ЧАСТИНА 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ЗАГАЛЬНІ  ВІДОМОСТІ ПРО  ПІДПРИЄМСТВО

 

   Я, Серьогіна Галина Миколаївна, проходила  практику в управлінні праці та соціального  захисту населення Нововоронцовського району. У цьому підприємстві є декілька комп’ютерів різних за своїми  властивостями. За час проходження практики я виконувала такі завдання:

   1. Створення графічних об’єктів;

   2. Передача поштових повідомлень;

   3. Упаковка файлів, що виконуються;

   4. Робота з числовими функціями. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

      1. Техніка безпеки  перед початком роботи

      - перевірити правильність підключення  обладнання до електромережі;

      - протерти спеціальною серветкою  поверхню екрану;

   - переконатися  у відсутності дискет в дисководах персонального комп'ютера

      При включенні комп'ютера оператор зобов'язаний дотримувати наступну послідовність  включення обладнання:

      - блок живлення (блок безперебійного  живлення), якщо він є;

      - периферійні пристрої (монітор, принтер, сканер і ін.);

      - системний блок (процесор).

.           2. під час роботи

       - відключати живлення тільки в  тому випадку, якщо під час  перерви в роботі на комп'ютері  оператор вимушений знаходитися  в безпосередній близькості від  відеотерміналу, інакше живлення дозволяється не відключати;

      Оператору під час роботи забороняється:

     - торкатися одночасно екрану монітора  і клавіатури, а також екрану  монітора і системного блоку;

      - торкатися до задньої панелі  системного блоку (процесора)  при включеному живленні;

      - перемикати роз'єми інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні;

      - захаращувати верхні панелі пристроїв  сторонніми предметами;

      - відключати живлення під час  виконання активної задачі (програми);

      - проводити часті перемикання  живлення;

      - допускати попадання вологи на поверхню системного блоку (процесора), монітора, на робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів і інших пристроїв;

      - включати сильно охолоджене обладнання;

      - проводити самостійно розкриття  і ремонт обладнання.

      3. По закінченню роботи оператор зобов'язаний дотримувати наступну послідовність виключення обчислювальної техніки:

• провести закриття всіх активних задач (програм);
• переконатися, що в дисководах немає дискет і компакт-диск дисків,
• вимкнути живлення системного блоку (процесора);
• вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв;
• відключити блок живлення (блок безперебійного живлення).

     Протипожежні  заходи

      - у всіх випадках виявлення обривів дротів живлення, несправності заземлення і інших пошкоджень електрообладнання, появи запаху гару, негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію керівника і чергового електрика;

      - при виявленні людини, що потрапила  під напругу негайно звільнити  його від дії струму шляхом  відключення електроживлення і  до прибуття лікаря надати потерпілому першу медичну допомогу;

      - у будь-яких випадках збоїв   в роботі технічного обладнання  або програмного забезпечення  негайно викликати представника  інженерно-технічної служби  експлуатації  обчислювальної техніки;

      - при спалаху обладнання відключити живлення і вжити заходи по гасінню вогнища пожежі за допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника, а також сухого піску щоб уникнути поразки електричним струмом. Викликати пожежну команду і повідомити про подію керівнику робіт.

      Заходи санітарії

      До  роботи на персональному комп'ютері  допускаються особи, що пройшли попередній медичний огляд, не мають медичних протипоказань;

      Площа на одне робоче місце з персональним комп'ютером для дорослих користувачів повинна складати не менше 6 м2, а  об'їм – не менше 20 м3. По відношенню до світлових отворів робочі місця з персональним комп'ютером повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

      Схеми розміщення робочих місць з персональним комп'ютером повинні враховувати відстані між робочими столами з відеомоніторами (у напрямі тилу поверхні одного відеомонітора і екрану іншого відеомонітора), які повинні бути не менше 2  м, при цьому відстань від тильної поверхні позаду екрану, що стоїть до поверхні, попереду монотора, що стоїть, повинна бути не менше 2,5  м, а відстань між бічними поверхнями відеомоніторів – не менше 1,2 м.