Шпаргалка по "Информации"

11. Поняття  модему. Модуляція , демодуляція.

Модем- це перетворювач сигналів, який є проміжною ланкою між компютером і з’єднувальною лінією.назва модему походить від двох слів : модулятор і демодулятор. Як модулятор модем перетворює цифрові сигнали імпульсів постійного струму,які використовуються в комп’ютерних системах в аналогові сигнали, які містять ту ж інформацію. Цей процес і називається модуляцією.

Модуляція і модеми необхідні  тому, що сигнали телефонного каналу зв’язку не завжди представлені в  цифровій формі. Процес модуляції формує аналогові сигнали, в які закодована цифрова інформація, породжена комп’ютером, але яка може передаватися через телефонні канали.

Демодуляція являє собою  обернений процес, якщо подивитися на сигнали з іншої сторони  –модем, як модулятор , отримує аналогові  сигнали і перетворює їх в початкову  цифрову форму, яка містить передану інформацію.

 

12. Поняття комп'ютерного вірусу

Комп'ютерний вірус - це спеціально написана й, як правило, невелика по розмірах програма, що може записувати (впроваджувати) свої копії (можливо, змінені) в інші комп'ютерні програми, системну область диска й т.д..

Зараження комп'ютерним  вірусом - процес впровадження вірусом  своєї копії.

Принцип роботи вірусів

Коли заражена програма починає свою роботу, те спочатку керування  одержує вірус. Вірус знаходить  і "заражає" інші програми або  інші об'єкти, а також може виконати сам які-небудь шкідливі дії. Потім вірус передає керування тій програмі, у якій він перебуває, і вона працює так само, як звичайно, тим самим зовні її робота виглядає так само, як і робота незараженої програми.

Вірус є програмою, тому об'єкти, що не містять програм і не підлягаючому перетворенню в програми, не можуть бути заражені вірусом.

Запобіжного заходу щодо зараження:

-   використання  надійних джерел програмного  забезпечення;

-   перевірка вступник  ззовні інформації;

-   установка захисту від запису на знімних дисках з файлами;

-   обмеження доступу  до комп'ютера сторонніх осіб;

-   регулярне створення  резервних копій.

Класифікація комп'ютерних  вірусів

Ознака класифікації вірусів Опис класифікації

По об'єктах зараження:

- файлові - заражають здійсненні файли, а також допоміжні програми, що завантажують при виконанні інших програм;

- завантажувальні - заражають завантажувальний сектор диска;

- текстові - заражають текстові файли редактора WіnWord.

По зовнішньому вигляду:

* звичайні - код вірусу видний на диску;

* невидимі (Stealth - віруси) - використають особливі методи маскування й при перегляді код вірусу не видний;

* поліморфні - код вірусу видозмінюється.

За результатами діяльності:

+ безпечні - не виконує яких-небудь дій, крім свого  поширення й,  іноді,  видачі  різних повідомлень або інших ефектів (перезавантаження комп'ютера й т.д.);

+ небезпечні -    інформації, що приводять до втрати, і руйнуванням обчислювальної системи (форматування дисків і т.д.)

Завантажувальні віруси заражають завантажувальний сектор гнучкого диска або вінчестера. При зараженні дисків завантажувальний вірус "змушує" систему при її перезапуску передати керування не програмному коду завантажника операційної системи, а коду вірусу.

Файлові віруси при своєму розмноженні тим або іншому способу використають файлову систему операційної системи. Файлові віруси можуть вражати виконують файлы, що, різних форматів (EXE, COM, BAT, SYS і ін.).

Практично всі завантажувальні  й файлові віруси резидентны, тобто  вони перебувають в оперативній пам'яті комп'ютера, і в процесі роботи користувача можуть здійснювати небезпечні дії (стирати дані на дисках, змінювати назви й інші атрибути файлів і т.д

Макровіруси є програмами на мовах, убудованих у деякі системи  обробки даних (текстові редактори, електронні таблиці й т.д. ). Для свого розмноження такі віруси використають можливості макро-языков і при їхній допомозі переносять себе з одного зараженого файлу (документа або таблиці) в інші. Найбільше поширення одержали макровіруси для Mіcrosoft Offіce, що використають можливості мови Vіsual Basіc for Applіcatіon.

 

13. Класифікація способів захисту від комп'ютерних вірусів

Антивіруси - це група особливо важливих для правильної роботи комп'ютера  програм. Це програми, призначені для  виявлення й знешкодження вірусів. Щоб зрозуміти, чим займається програма антивірус, варто знати, що таке вірус.

Вірус - це програма в машинних кодах, що додає свої коди до кодів інших  програм, готових до виконання, - заражає  ці програми.

Виконання заражених програм автоматично викликає виконання вірусу, що приводить до зараження нових програм, і т.д. Процес поширюється дуже швидко.

Основна мета вірусу - змінити дії  зараженої програми. Існують різні  типи комп'ютерних вірусів: завантажувальні, файлові, макровіруси й мережні.

Для захисту від вірусів і  лікування зараженого комп'ютера  використаються антивірусні програми, які за принципом дії можна  розділити на блокировщики, ревізори й полифаги.

Антивірусні блокировщики - це резидентні програми, що перехоплюють "вирусо-опасные" ситуації й, що повідомляють про це користувачеві. Наприклад, "вирусо-опасной" є запис у завантажувальні сектори дисків, яку можна заборонити за допомогою програми BІOS Setup.

Ревізори. Принцип роботи ревізорів  заснований на підрахунку контрольних  сум для    файлів, що зберігаються на диску. Ці суми, а також деяка інша інформація (довжини файлів, дати їхньої останньої модифікації й ін.) зберігаються в базі даних антивірусу. При наступному запуску ревізори звіряють дані, що втримуються в базі даних, з реально підрахованими значеннями. Якщо інформація про файл, записана в базі даних, не збігається з реальними значеннями, то ревізори сигналізують про те, що файл був змінений або заражений вірусом.

Полифаги. Принцип роботи полифагов  заснований на перевірці файлів, секторів і системної пам'яті й пошуку в них відомих і нових (невідомих полифагу) вірусів. Для пошуку відомих вірусів використаються маски вірусів (деяка постійна послідовність програмного коду, специфічна для кожного конкретного вірусу).

Полифаги-мониторы постійно перебувають в оперативній пам'яті комп'ютера й перевіряють всі файли в реальному режимі часу. Полифаги-сканеры роблять перевірку системи по команді користувача.

Антивірусні програми - це утиліти, що дозволяють виявляти віруси, лікувати заражені файли й диски, виявляти й запобігати підозрілі (характерні для вірусів) дії.

Найпоширенішийо  наступні антивірусні  програми: Aіdstest, Doctor Web, AVP лабораторії  Касперского, Adіnf, MSAV, комплекс Norton Antі Vіrus і інших.

Класифікація антивірусних программ. Тип антивірусної програми. Принцип дії:

- Детектори - Виявляють файли, заражені одним з відомих вірусів;

- Доктори(фаги)  - Лікують" заражені програми або диски, видаляючи із заражених програм код вірусу, тобто відновлюючи програму в тім стані, у якому вона була до зараження вірусом;

- Ревізори - Спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а потім порівнюють їхній стан з вихідним. При виявленні невідповідності повідомляють про нього

- Фільтри - Завантажуються резидентно в оперативну пам'ять, перехоплюють ті звертання до системи, які використаються вірусами для розмноження й нанесення шкоди й повідомляють про їх. Можна дозволити (заборонити) виконання даної операції.

 

14. Поняття моделювання, моделі. Види моделювання

Моделювання – процес надання динамічної системи, явища моделі для отримання інформації про поведінку системи.

Модель – надання  реальній системі явища у випадку, що відрізняються від реального  стану. Існує математичне та фізичне  моделювання. При фізичному моделюванні модель зберігає фізичну природу явищ. Наприклад, продувка літаків в аеродинамічній трубі. При такому моделюванні модель являє собою набір формул, нерівностей, рівнянь, умов, понять, що описують вхідні-вихідні дані, взаємозв’язок об’єктів. Одним із видів математичного моделювання є імітаційне моделювання. Математичне моделювання застосовується для вивчення промислових ієрархічних систем, мереж транспорту та зв’язку, біологічних систем та процесів.

15. Поняття алгоритму, програми.

Алгоритм - точне і зрозуміле написання виконавцю здійснити послідовність дій, направлених на вирішення поставленої задачі. Говорячи про алгоритм обчислювального процесу, необхідно зрозуміти, що оєктами, до яких застосовувався алгоритм, являється дані. Алгоритм вирішення обчислювальної задачі представляє собою сукупність правил перетворення вихідних даних в результатні.

Основні властивості  алгоритму:

1. детермінованість - отримання однозначного результату обчислювального процесу при при заданих вихідних даних;
2. результативність - вказує на наявність таких вихідних даних , для яких аналізує мий по заданому алгоритму обчислювальний процес повинен через кінцеве число кроків зупинитися і видати останній результат;
3. масовість - передбачає, що алгоритм, повинен бути придатний для вирішення всіх задач даного етапу;
4. дискретність - означає роздільність визначаючого алгоритмом обчислювального процесу на окремі етапи,можливість виконання яких виконавцем (комп’ютером) не викликає сумнівів.

Алгоритм вирішення  задачі, заданий в вигляді послідовності команд, на мові обчислювальної  машини ( в кодах машини), називається машиною програмою.

Команда машинної програми чи машина команда - це елементарна інструкція машині, яка здійснюється нею без яких-небудь додаткових вказівок і пояснень. Процес переводу алгоритму в машину програму називається трансляцією.

16. Етапи рішення задач ЕОМ

1) постановка задачі:

- збір інформації про задачу; - формування умови задачі; - визначення кінцевої мети рішення задачі; -

визначення форми видачі результатів; - опис даних( їх тип, діапазон величин, структура).

2) аналіз і дослідження задачі:

- аналіз існуючих аналогів; - аналіз програмних,технічних засобів; - розробка математичної моделі; - розробка структур даних.

3) розробка алгоритмів:

 - вистроювання методу проектування алгоритму; - вибір форми запису алгоритму; - вибір тестів і методу тестування; - проектування алгоритму.

4)  програмування:

- вибір мови програмування; - уточнення способів організації даних; - запис алгоритму на вибраній мові програмування.

5)  тестування і відладка:

- синтаксична відладка; - відладка семантики і логічної структури; - тестові розрахунки і аналіз результатів тестування; - удосконалення програми.

6) аналіз результатів рішення задачі і уточнення у випадку необхідності математичної моделі з повторним виконанням етапів 2-5.

7)  супроводження програми:

- дороблення програми для вирішення конкретних задач; - складання документації  до рішення задачі, до математичної моделі, до алгоритму, до програми, до набору текстів, до використання.

 

17. Поняття лінійного обчислювального процесу

Лінійним називається  такий обчислювальний процес, при  якому всі етапи рішення задачі виконуються в природному порядку  проходження запису цих етапів.

Обчислювальний процес визначається його алгоритмом. Типи алгоритмів:

• лінійний алгоритм, в якому дії виконуються послідовно, без перевірки будь-яких умов;
• розгалужений алгоритм, в якому передбачається варіанти перед писання в залежності від зміни призначених умов;
• циклічний алгоритм, в якому окремі операції чи групи операцій виконуються декілька разів.

Лінійний обчислювальний процес – це такий процес, в якому  не використовуються циклічні і розгалужені  процеси. Лінійний обчислювальний процес виконується послідовно(зверху-вниз).

18. поняття  арифметичного циклічного обчислювального процесу

Цикл - це обчислювальна структура, яка забезпечує виконання дії, що повторюються.

Тіло циклу складають  оператори, що повторюються.

Блок позначає початок  циклу 

Циклічні обчислювальні  процеси реалізуються операторами  while…..for…..ru do..while..найбільш поширеним є оператор while(вираз). Доки вираз не рівний нулю, повторюється виконання дій оператора(простого чи складового).

Для організації циклу  по лічильнику мова С використовує спеціальний оператор

For( вираз1, вираз2, вираз3)оператор

Де «вираз1»встановлює  початкове значення параметру циклу, «вираз2»визначає умову продовження  виконання операцій, «вираз3» задає  правило модифікації параметру.

цикл for можна описати за допомогою циклу while

вираз -1

while(вираз-2)

{

Оператор;

Вираз-3;

}

Цикл можна організувати за допомогою оператора do оператор while(вираз)

Дії, приписуються  оператором продовжуються доти, поки виконується  умова, яка задається «виразом». Різниця між циклом while і do…while в тому, що оператор, який входить в їх склад виконується обов’язково хоч би один раз у випадку використання циклу do…while.

 

19. Алгоритм визначення екстремумів функції.

Точку Хо називають точкою локального (відносного) максимуму  для функції f(x), якщо значення функції в цій точці більше, ніж значення функції у найближчих сусідніх точках. Аналогічно, точку х₀ називають точкою локального (відносного) мінімуму для функції Ґ(х), якщо значення функції в цій точці менше, ніж значення функції у найближчих сусідніх точках.

Для позначення максимуму або мінімуму існує загальний термін "екстремум" (від латинського "крайній").

Глобальний екстремум - це найбільше (найменше) значення функції  серед усіх локальних максимумів (мінімумів). При розв'язанні інженерних задач, як правило, саме це значення шукає дослідник. Трапляються випадки декількох рівних глобальних екстремумів у різних частинах області визначення функції.

Функція може бути задана різними способами: табличним, аналітичним (за допомогою формули), описовим та графічним.

Табличний спосіб полягає в тому, що усі числові значення аргументу розташовують в одному рядку, а значення функції - в другому рядку так, щоб кожному значенню аргументу відповідало певне значення функції.

При аналітичному способі  функція задається математичною формулою, за допомогою якої значення Y обчислюється за заданим значенням X.

При описовому способі  залежність між X та Y виражається словесним описом, наприклад, Y є найбільше ціле число, що не перевищує X.