Ринок програмного забезпечення

Автор: Олег Кривоносов, 06 Декабря 2010 в 23:43, реферат

Описание работы

Відправною точкою історії розвитку ринку програмного забезпечення можна вважати 1969 рік, коли фірма IBM почала продавати своє програмне забезпечення, як самостійний товар окремо від устаткування (ЕОМ). І розробники, і постачальники програмного забезпечення для ринку, і користувачі (покупці) дуже швидко оцінили прибутковість продажу готового програмного забезпечення, як товару, й ефективність його використання.

Содержание

1. Штучний інтелект.
2. Ринок програмного забезпечення.
3. Інформаційна інфраструктура в банківській справі.

Работа содержит 1 файл

Без имени 1.doc

— 126.50 Кб (Скачать)

Оцінка якості програмного забезпечення з позиції  маркетингу.

Широке використання обчислювальної техніки і програмного  забезпечення в критичних для  життя людей сферах застосування (оборона, медицина, транспорт і т.д.) істотно підвищило значення якісних характеристик програмного забезпечення і його надійності. Якість програмного забезпечення може бути визначена, як набір властивостей і характеристик, що дозволяють задовольнити заданим потребам користувачів. Таких характеристик дуже багато. У залежності від призначення і специфіки поставленої задачі кількість і вага характеристик якості може бути різноманітним. Проте існують узвичаєні характеристики, що експортер повинен чітко показати клієнту, і які є істотними при оцінці конкурентоспроможності програмного забезпечення.

Основними з них є такі:

функціональність, тобто спроможність програмного  забезпечення правильно виконати набір  передбачених функцій для задоволення вимог користувачів ;

надійність, тобто спроможність забезпечити  необхідний рівень працездатності (безперебійної  роботи ) при заданих умовах;

простота  використання, тобто наявність таких  атрибутів, що дозволяють мінімізувати зусилля користувача при вивченні, використанні й оцінці програмного забезпечення;

економія  ресурсів і часу, тобто спроможність програмного забезпечення виконати необхідні функції, використовуючи допустиму кількість ресурсів у  визначений відрізок часу;

сумісність, тобто можливість швидкого і легкого настроювання програмного забезпечення на інше устаткування (середовище функціонування);

супровід, тобто  наявність таких атрибутів, що сприяє мінімізації зусиль по модифікації  і внесенню виправлень у програмному  забезпеченні.

У загальному значенні “продаж“ програмного забезпечення не означає передачі прав власності, як наприклад, у випадку продажі устаткування. Під продажем програм розуміється надання користувачу ліцензії на користування цими програмами. Користувач може одержати ліцензію на користування програмного забезпечення безстроково або на визначений період. Умови оплати можуть базуватися або на одноразовому платежі або помісячному. Звичайно перший варіант оплати застосовується за програмне забезпечення для персонального комп’ютера, другий - за програмне забезпечення для великих ЕОМ. Алгоритм утворення цін на програми (програмне забезпечення) залежить від багатьох чинників: конкуренції на ринку аналогічного програмного забезпечення, вартості розробки, ринкового попиту на даний клас товарів, повноти відповідності вимогам ринку, потенційної бази клієнтів та інших. Деякі з цих чинників, наприклад, вартість розробки, для користувача є несуттєвими. З погляду користувача цінність програмного забезпечення визначається рівнем його відповідності вимогам ринку. І, відповідно до цього, вплив вимог ринку є визначальним в утворенні ціни на програмне забезпечення.

Розробнику (постачальнику) програмного забезпечення на ринок варто чітко розуміти, що в умовах жорсткої ринкової конкуренції  продаж програмного забезпечення без організації і проведення маркетингу практично неможливий. Під маркетингом слід розуміти процес виконання всього комплексу заходів, пов'язаних із виходом на ринок і роботою там із клієнтами., як правило, ці заходи включають: придбання прав від розробника на маркетинг програмного забезпечення, тестування і “приведення“ до товарного вигляду, підготовка і випуск рекламних, навчальних і інших інформаційних матеріалів, організація реклами і демонстрації, визначення реальної ціни, аналіз і створення каналів збуту на ринку, організація роботи з клієнтами (навчання, обслуговування, реакція на скарги клієнтів і т.д.), розробка комерційних принципів роботи з агентом і (або) клієнтами (фінансові питання, контроль за зберіганням права власності на програмне забезпечення), постачання програмного забезпечення місцевому агенту в справах продажу і постійної роботи з агентом. Роботи з маркетингу виконують звичайно ті фірми, що беруть на себе роль фірми-видавця програмного забезпечення (s/w publisher) або фірми-агента.

Застосування  користувачем тих або інших критеріїв  для оцінки програмного забезпечення залежить від багатьох чинників: досвіду  покупця, специфіки вимог покупця, кількості наявних на ринку аналогічного програмного забезпечення, рівня  підтримки постачальником і т.д. Проте, можна виділити певний набір критеріїв, що використовуються більшістю покупців, і який є достатнім для оцінки будь-якого програмного забезпечення. Звичайно, вибір потрібного програмного забезпечення і його оцінки є тривалим процесом, але він необхідний, якщо користувач розраховує одержати економію чи інші вигоди у своїй роботі від експлуатації пакету.

відгуками користувачів, які вже його використовують.

забезпечення  у вихідному вигляді значно перевищує  об'єктного модуля.

повинна містити також:

Процес придбання  програмного забезпечення користувачем.

Під процесом придбання програмного забезпечення будемо розуміти послідовність дій  покупця від моменту ухвалення  рішення про необхідність придбання  потрібного програмного забезпечення до моменту початку експлуатації. Нижче описується така послідовність дій покупця, що визначає прийнятий на ринку процес вибору і купівлі програмного забезпечення.

1.Визначення  вимог до програмного забезпечення. Покупець, виходячи з аналізу  задач, що стоять перед ним, визначає можливі шляхи їх вирішення. Для цього йому насамперед потрібно визначити:

основні функції, які повинно виконувати програмне  забезпечення; які звичайно визначаються через опис вхідних даних, алгоритмів їх опрацювання та форми вихідних даних;

конфігурацію  устаткування, операційну систему, мови програмування й інші технічні і  програмні засоби, що покупець планує використовувати разом із даним  програмним забезпеченням;

можливі зв'язки з вже існуючим програмним забезпеченням  в покупця.

2. Збір інформації про наявність на ринку програмного забезпечення, що потенційно може задовольнити покупця. Джерелами такої інформації звичайно служать :

спеціалізовані  звіти;

огляди і  статті по програмному забезпеченню у періодичних часописах і  газетах по програмуванню;

рекламні  матеріали фірм-постачальників програмного  забезпечення;

консультанти  в сфері маркетингу програмного  забезпечення;

користувачі програмного забезпечення.

3. Аналіз  програмного забезпечення, яке потенційно  задовольняє користувача, з метою вибору декількох прикладних пакетів для їх подальшої детальної оцінки і порівняння.

Такий детальний  аналіз проводиться по таких основних критеріях програмного забезпечення:

- ціна;

- основні  функціональні можливості;

- необхідне  устаткування.

4. Одержання інформації про програмне забезпечення у користувачів пакету. Через користувачів програмного забезпечення покупець з'ясовує ті реальні проблеми, із якими зіткнувся користувач при встановленні та експлуатації. Наприклад, обмеження на використання, виявлені помилки, які вдосконалення були б бажані, як у дійсності організовані підтримка і допомога з боку постачальника.

5. Прийняття  рішення. Оцінити яке із розглянутого  програмного забезпечення найповніше  задовольняє вимогам покупця  і при цьому має нижчу ціну  і прийняти рішення про придбання.

6. Обговорення  і підписання контракту. Не  існує єдиного стандарту на  контракт на купівлю або оренду  програмного забезпечення. Проте,  незважаючи на те, що кожний  постачальник програмного забезпечення  пропонує покупцю свій варіант контракту, основні умови і положення їх однотипові і визначаються, як постачальником, так і покупцем. Нижче перераховуються загальновизнані положення контракту.

Функціональні можливості, спеціальні й інші властивості  і можливості програмного забезпечення повинні бути чітко специфіковані. Це можна зробити, наприклад, посиланням у контракті на повний комплект документації.

У контракті  специфікується предмет постачання, як-от: детальний перелік складових  частин програмного забезпечення, у  якій формі воно поставляється (вихідний або об'єктний код), специфікація повного комплекту документації.

Може бути визначений гарантійний період з  моменту встановлення програмного  забезпечення, протягом якого постачальник здійснює обслуговування і допомогу покупцю в освоєнні роботи безплатно або на пільгових умовах.

Навчання, обслуговування та встановлення програмного забезпечення, запропоновані постачальником, повинні  бути чітко визначені з вказівкою  їхньої вартості.

Повинні бути визначені: методика та максимальний термін виправлення помилок у програмах і документації в післягарантійний період.

Виправлення помилок у програмному забезпеченні в післягарантійний період постачальник програмного забезпечення здійснює за власний рахунок.

Для перших користувачів програмного забезпечення може бути організована постачальником додаткова допомога в освоєнні (наприклад, триваліший гарантійний період, безкоштовна експлуатація в початковий період та іншу допомогу).

Користувач  може мати право модифікувати програмне  забезпечення. У цьому випадку постачальник не зобов'язаний здійснювати обслуговування модифікованого програмного забезпечення.

У випадку  банкрутства або припинення своєї  діяльності з іншої причини постачальник повинен гарантувати користувачу  надання усіх вихідних матеріалів про  програмне забезпечення для того, щоб користувач міг самостійно підтримувати роботу програмного забезпечення. В цьому випадку в контракті повинні бути обговорені комерційні й інші умови надання таких матеріалів.

Постачальник  повинен гарантувати патентну чистоту програмного забезпечення.

Користувач  повинен гарантувати постачальнику  зберігання права власності постачальника  на програмне забезпечення, тобто  не копіювати, не передавати, не продавати  і т.д. програмне забезпечення третій стороні без дозволу постачальника.

Користувач  повинен мати право протягом гарантійного періоду розірвати контракт і  повернути програмне забезпечення без додаткових витрат для себе в  тому випадку, якщо воно не відповідає специфікації і не виконує або  виконує, але невірно, описані функції.

Якщо програмне  забезпечення орендується на певний строк, тоді після закінчення цього  терміну користувач повинен або  повернути всі копії програмного  забезпечення і документації постачальнику, або повернути всі копії документації і знищити програми.

У контракті повинні бути визначені процедура і критерії приймання програмного забезпечення користувачем.

Платежі повинні  здійснюватися пропорційно частинам програмного забезпечення, що поставляються, наданому сервісу, а також після  того, як користувач переконався в правильній працездатності продукту відповідно до специфікації його властивостей і функцій.

У контракті  повинен бути визначений штраф, як для  постачальника, так і для користувача  у випадку порушення узятих ними зобов'язань або положень контракту.

Ціна на програмне забезпечення формується з врахуванням багатьох чинників: витрат на розробку, рівня конкуренції на ринку, рівня попиту ринку на даний клас продуктів, відповідності характеристик пакету вимогам ринку, досвіду і популярності розробника і продавця на ринку. Тому визначення реальної ціни програмного забезпечення на ринку потребує врахування всіх цих характеристик, причому окремі з цих чинників можна реально оцінити тільки під час маркетингу продукту на ринку. З цього випливає, що до початку продаж, програмне забезпечення повинне бути продемонстрованим потенційним клієнтам і, як правило, відтестоване клієнтами, і тільки після цього можна приймати рішення про його продаж.

Встановлення  програмного забезпечення на ЕОМ  і дослідна експлуатація. Аналіз результатів дослідної експлуатації та порівняння отриманих результатів з очікуваними. Якщо які-небудь функції програмного забезпечення або які-небудь зобов'язання постачальника не виконуються, повинні бути початі відповідні дії, які покупець повинен обумовити в контракті.

Інформаційна  інфраструктура в банківській справі.

Принципи  побудови автоматизованих банківських  систем.

В Україні  автоматизація банківських технологій в нових ринкових умовах почала проводитися  з початку 1990–их років, коли з’явилися  перші комерційні банки. Відразу ж на ринку програмного забезпечення для банківської справи засобів з’явилося ряд зарубіжних та вітчизняних фірм-розробників, що його заповнили. Розвиток процесу автоматизації обумовив появу різноманітних автоматизованих банківських систем, що пояснюється не тільки великою кількістю фірм-розробників, але і широким спектром функцій, які банки виконують, різноманітністю структур і розмірів банківської справи.

Информация о работе Ринок програмного забезпечення