Ринок програмного забезпечення

Зміст.

1. Штучний  інтелект.

2. Ринок  програмного забезпечення.

3. Інформаційна  інфраструктура в банківській  справі.

Ринок програмного  забезпечення.

Історія формування ринку програмної продукції.

Відправною  точкою історії розвитку ринку програмного  забезпечення можна вважати 1969 рік, коли фірма IBM почала продавати своє програмне забезпечення, як самостійний товар окремо від устаткування (ЕОМ). І розробники, і постачальники програмного забезпечення для ринку, і користувачі (покупці) дуже швидко оцінили прибутковість продажу готового програмного забезпечення, як товару, й ефективність його використання. Ринкова система господарювання (ринкова економіка і механізми стимулювання творчого потенціалу розробників програмного забезпечення, наприклад, приватна власність і розумна система оподатковування) дозволила дуже швидко сформувати і наситити ринок програмного забезпечення. По оцінках спеціалістів у даний час на ринку є десятки тисяч програм і програмних систем для найрізноманітних напрямків застосування. Особливо розширився ринок програмного забезпечення з появою персональних комп’ютерів, коли користувачами програмного забезпечення стають не тільки організації, але і спеціалісти будь-якої професії (вчені, робітники в галузях медицини, торгівлі, мистецтва, літератури, фінансово-бухгалтерські робітники та інші). Жорстка конкуренція на ринку програмного забезпечення потребує, як правило, великих витрат на експорт програмного забезпечення на цей ринок.

Комерційно  обгрунтована розробка програмного  забезпечення і його маркетинг на ринку можливий у тому випадку, якщо програми є товаром для даного ринку. Перетворення програм у “програмний товар“ здійснюється шляхом доробки цих програм під вимоги ринку, а також подальшим забезпеченням організаційних, технічних і комерційних умов по маркетингу, експлуатації, підтримці і розвитку цього пакету (товару) на ринку.

Відносно  низька ціна на програмне забезпечення для персональних комп’ютерів та іншої електронної техніки дозволяє багатьом користувачам купувати його без детального тестування та отримання необхідного обслуговування з боку постачальника. Це є основною причиною появи постачальників програмного забезпечення, що приймають замовлення на постачання й організують це постачання поштою (електронною поштою). На сьогодні через глобальні комп’ютерні мережі не тільки здійснюється продаж, але й організується демонстрація програмного забезпечення, ознайомлення користувача з документацією, а також надання потенційному покупцю інформації про переваги і недоліки в порівнянні з аналогічними пакетами.

Поява нових  поколінь і нових типів операційних  систем викликає потребу, як у адаптації  існуючих версій перерахованих вище пакетів, так і в розробці нових  пакетів, що відбивають актуальні потреби  суспільства в сфері опрацювання  даних. Так, наприклад, є значний попит на пакети оцінки й опрацювання інформації в галузі екології, пакети практичного застосування і розробки експертних систем і баз знань із різних сфер життя суспільства. Індустрія обслуговування населення (банки, страхові компанії, торгові фірми й інші) вкладають кошти в розробку програмного забезпечення для автоматичних відповідачів. Все більше уваги приділяється питанням обслуговування вдома. Об’єднуються можливості обчислювальних мереж, банків даних і програмного забезпечення обслуговування, які дозволяють кожному громадянину країни, не виходячи з дому, зв'язатися через персональний комп’ютер і одержати потрібну йому інформацію з банків даних (наприклад, про наявність певного товару, його якості, замовити цей товар, тощо). Держави Європейського співтовариства з 1992 року ввели в дію стандарт електронного обміну даними між промисловими і торгівельними фірмами (EDIFACT). Цей стандарт і зв'язане з ним нове програмного забезпечення дозволять проводити практично всі торгові операції на рівні обміну через ЕОМ, оминаючи пошту.

Ринок програмного  забезпечення на сьогодні в основному  обмежується приведенням номенклатури програмних засобів, які пропонуються на українському ринку, і перерахуванням зразків запропонованої продукції  з категорії “програмне забезпечення для діловодства“, яка може задовольнити конкретні потреби ділової людини. Серед вітчизняних розробників програмного забезпечення виділяються такі організації, як Донецький інститут штучного інтелекту, київські фірми КСИКОМ СОФТ, “Ліга“, МТ, IDM, “ІЕ-Ресурс“, “ІнфоРесурс“, “Інформаційні технології“ та львівська “АБ Система“. Очевидно, що вітчизняні розробники не мають тих фінансових можливостей, якими володіють для прикладу фірми Microsoft чи 1C.

Огляд організацій-розробників  програмного забезпечення.

Традиційними  постачальниками програмного забезпечення залишаються: виробники ЕОМ, незалежні  фірми-розробники програмного забезпечення, фірми-видавці програмного забезпечення, як товару, фірми-посередники (агенти), постачальники систем “під ключ“, розробники програмного забезпечення “для себе“. З появою персональних комп’ютерів виникли нові форми постачання програмного забезпечення, так зване постачання поштою і склади програмного забезпечення. Більшість системного програмного забезпечення і систем розробки програм поставляються виробниками комп’ютерів. Це пояснюється в першу чергу тим, що програмне забезпечення стало невід'ємною частиною ЕОМ, і від рівня її оснащеності сучасним програмним забезпеченням істотно залежить і успіх продаж комп’ютерів.

У більшості  випадків виробники комп’ютерів  самі не є розробниками програмного  забезпечення, що поставляється ними. Великі витрати на розробку якісного і сучасного програмного забезпечення змушує виробників комп’ютерів замовляти  його розробку в спеціалізованих фірмах-розробниках. Це вигідно і виробникам комп’ютерів і фірмам-розробникам програмного забезпечення - такі форми кооперації в розробці і постачанні програмного забезпечення стали поширеними. Проте існують незалежні фірми, що спеціалізуються на розробці тільки програмного забезпечення. Багато з таких фірм концентрують свою діяльність на розробці програмного забезпечення, що задовольняє вимогам конкретного користувача по попередньо укладеним із цим користувачем контрактом. Проте досвід показує, що величезний прибуток можна одержати, розробляючи, так звані пакети “масового користування“, тобто пакети, вартість розробки яких буде компенсуватися за рахунок їхнього продажі багатьом користувачам навіть по ціні на 90-95% менше ціни, яку б користувач заплатив у випадку замовлення подібного пакету безпосередньо для себе. Наприклад, офісний пакет Microsoft Office.

Фірми-видавці  відіграють дуже істотну роль у загальному процесі торгівлі програмного забезпечення. Основна функція таких фірм полягає  у виконанні всіх робіт із маркетингу і продажу програмного забезпечення, яке вони одержують від розробника. По аналогії з роботою книжкових видавництв такі фірми, ніби то видають (готують) одержане від розробників програмне забезпечення для ринку у вигляді продукту (товару). У цьому випадку вони виконують всі роботи від моменту придбання прав від розробника на маркетинг його програмного забезпечення, і до моменту постачання вже готового для продажу програмного забезпечення місцевому агенту. Дуже часто в ролі фірм-видавців програмного забезпечення виступають виробники ЕОМ, фірми-розробники і фірми-посередники.

Фірми-посередники  виконують функції посередників між розробником (або фірмою-видавцем) пакету і користувачем. Фірми - посередники  продають також на місцевому ринку  пакети, розроблені в іншій країні. Діяльність посередників полягає в адаптації пакету до національних вимог, його продажі, постачанні клієнтам і обслуговуванні.

Фірми-постачальники  систем “під ключ“ купують ЕОМ  і периферію, розробляють необхідне  програмне забезпечення і поставляють користувачу повну систему. Такий підхід дозволяє залучати на ринок недосвідчених користувачів. У цьому випадку для користувача дуже важливим є правильний вибір постачальника, який би розробив систему “під ключ“, що цілком відповідає його вимогам.

На початкових етапах використання обчислювальної техніки  багато користувачів для вирішення  власних проблем розробляли програмного  забезпечення, в основному прикладне, власними силами. І хоча на сьогодні ситуація змінилася, і на ринку можна  знайти пакет із будь-якої галузі діяльності, потреба в розробці власного програмного забезпечення залишається також актуальною. Це пов'язано з тим, що практично будь-який прикладний пакет загального призначення потребує настроювання з врахуванням специфіки діяльності конкретного користувача. І таке настроювання інтерфейсу здійснюють, як правило, самі користувачі.

Тільки значні фірми й організації розвинутих країн дозволяють собі вкладати кошти  в розробку прикладного програмного  забезпечення власними силами. Складність і велика вартість розробки сучасного програмного забезпечення, а також дефіцит кваліфікованих спеціалістів в сфері програмування зміщують тенденцію у напрямку придбання і використання програмного забезпечення від фірм розробників, що гарантують високий рівень відлагодженості і продуктивності свого програмного забезпечення. Відповідно до оцінок середини 90-х років обсяг продаж фірм, що спеціалізуються на розробці програмного забезпечення, буде щорічно збільшуватися в межах від 20 до 25%. Ринок програмного забезпечення великих ЕОМ (mainframe) багато в чому відрізняється від ринку персональних комп'ютерів. Придбання програмного забезпечення для великих обчислювальних систем є відповідальнішою задачею для користувача, ніж придбання для персональних комп’ютерів. Ринок великих ЕОМ характеризується відносно невеличкою кількістю продаж конкретного пакету, але за значно вищу ціну, ніж пакети для персональних комп’ютерів. Постачання широко використовуваних пакетів програм обчислюються сотнями, і набагато рідше тисячами установок. Ціна змінюється від десятків тисяч до сотень тисяч доларів. Ринок традиційних пакетів на кінець тисячоліття стабілізувався і поділений між значними і відомими на ринку постачальниками. Річний оборот окремих фірм, що спеціалізуються на програмному забезпеченню, досягає декількох млрд. доларів. Багато традиційних пакетів програм (операційні системи, бази даних, телекомунікаційні монітори, компілятори, системи керування бібліотеками і файлами, CASE-системи і багато утиліт по оцінці ефективності функціонування систем) стали свого роду стандартами на ринку. Тому навіть поява на ринку нового ефективнішого пакету від невідомого постачальника робить малоймовірним те, що його супроводжуватиме необхідний комерційний успіх. Поява персональних комп’ютерів значно розширила ринок програмного забезпечення, що дало поштовх розвитку нових класів програмного забезпечення. Послугами програмного забезпечення тепер користуються сотні мільйонів спеціалістів і організацій із різних галузей знань. Розмаїтість архітектур ЕОМ, розходження в ідеологіях операційних систем і структурах даних змушує багатьох виробників ЕОМ і програмного забезпечення розробляти нові архітектури і пакети системного і прикладного програмного забезпечення, що дозволяють спільне використання програмного забезпечення різних виробників і ідеологій. Прикладами можуть служити системи UNIX, SAA, DAA. І, як наслідок, прикладне програмування орієнтується на ці ідеології. Ще актуальнішою стала проблема розподіленого опрацювання даних і доступу до великих баз даних. У результаті на ринку з'являються все нові та нові пакети для роботи в локальних мережах, для передачі й опрацювання інформації, отриманої через лінії зв'язку. На ринку проводиться маркетинг десятків тисяч програм для персональних комп’ютерів, призначених для задоволення потреб різноманітних класів користувачів від елементарного текстового опрацювання до серйозних експертних систем. Ціни на пакети для персональних комп’ютерів змінюються від декількох десятків доларів до декілька тисяч доларів. Ринок програмного забезпечення персональних комп’ютерів розвивається швидкими темпами, не відстаючи за швидкістю впровадження ЕОМ у нові галузі знань і бізнесу. Варто зауважити, що деяке програмне забезпечення для персональних комп’ютерів вже стало свого роду стандартами на ринку (наприклад, інтегровані пакети, пакети текстової обробки, електронні таблиці, реляційні бази даних, локальні мережі для операційних систем). У такій ситуації новому постачальнику аналогічних пакетів на ринку важко розраховувати на успіх.

Основні ринкові  вимоги до програмного забезпечення.

Програмне забезпечення перетворюється в товар, якщо воно задовольняє певним вимогам  ринку. Тому для будь-якого постачальника  для успішної торгівлі програмним забезпеченням  дуже важливо виконувати всі основні вимоги ринку, що ставляться. Основні вимоги ринку можна сформулювати такими пунктами:

функціональні вимоги;

характеристики  якості;

вимоги до документації;

вимоги по розвитку програмного забезпечення, обслуговуванню і навчанню;

вимоги по цінах;

маркетинг програмного забезпечення.

В площині  функціональних вимог програмне  забезпечення повинно :

забезпечувати функціональні можливості, що достатні для розв’язання певного класу  проблем, що задовольняють вимогам  конкретної категорії покупців;

підтримувати широко використовувані на ринку ЕОМ і сучасне периферійне устаткування;

опрацьовувати інформацію і спілкуватися з користувачем із використанням алфавіту і мови, зрозумілої користувачу.

Функціональні можливості програмного забезпечення “вкладаються“ при його розробці на основі аналізу і вивчення попиту ринку, і повинні відповідати поточним потребам ринку і навіть випереджати їх. Функціональні можливості відбивають ті ідеї, що реалізує програмне забезпечення для конкретної сфери застосування. Конкурентоспроможність програмного забезпечення на ринку в першу чергу визначається сучасністю і цінністю алгоритмів і ідей, що реалізовані в програмному забезпеченні. Якщо програмне забезпечення розробляється за замовленням конкретного користувача, то його функції визначаються разом із замовником. Програмне забезпечення повинне підтримувати сучасні периферійні пристрої, які широко використовуються на ринку з даним класом ЕОМ, і забезпечувати користувачу можливість задання вхідної і вихідної інформації на його рідній мові. Для системного програмного забезпечення інтерфейс із користувачем можливий англійською мовою. У багатьох випадках використання систем розробки програм також допускається на рівні англійської мови, проте, прикладне програмне забезпечення повинне забезпечувати користувачу спілкування на рідній мові.

В програмне  забезпечення повинен входити контрольний  приклад, що перевіряє функціонування програмного забезпечення. Можливості контрольного прикладу визначаються розробником. Програмне забезпечення оформляється, як окремий незалежний компонент, що, поставляється на машинному носії (магнітні стрічки, диски).