Педагогічні умови формування інформаційної компетентності учнів ПТНЗ

Вінницький державний  педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Інститут математики, фізики і технологічної освіти

Кафедра інформаційних технологій в освіті

Допущено до захисту на засіданні ДЕК

Завідувач кафедри

Інформаційних технологій в  освіті

______проф. Шестопалюк О.В.

«___» _________ 2009р.

Дипломна робота

на тему:

«Педагогічні  умови формування інформаційної  компетентності учнів ПТНЗ»

Студент освітньо-кваліфікаційного

рівня «спеціаліст» групи  А

Радішевський Андрій Станіславович

Науковий

керівник: доц. Кадемія М.Ю.

Рецензент: доц. Пінаєва О.Ю.

Консультант: доц. Половинчук В.П.

Вінниця – 2009

 

ЗМІСТ

ВСТУП		3
Розділ 1.	Характеристика  інформаційної компетентності учнів  ПТНЗ	7
	1.1. Професійні компетенції  та їхня характеристика	7
	1.2. Теоретичне обґрунтування  педагогічних умов формування  професійних компетенцій	16
Розділ 2.	Педагогічні умови  формування інформаційної компетентності учнів ПТНЗ	28
	2.1. Впровадження компетентнісного підходу до формування ІТ компетентності на основі використання мереж	28
	2.2. Формування інформаційної  компетентності учнів на основі  використання засобів інтерактивного  навчання	43
	2.3. Електронний підручник  як засіб формування інформаційної  компетентності учнів ПТНЗ	48
Розділ 3.	Експериментальна  перевірка ефективності ІКТ	55
	3.1. Організація та проведення  експериментальної роботи	55
	3.2. Реалізація педагогічних  умов формування інформаційної  компетентності учнів ПТНЗ	59
Розділ 4.	Охорона праці. Ультразвук у приміщенні	74
	4.1. Загальні відомості	74
	4.2. Вплив ультразвуку  на людину	75
	4.3. Нормовані значення	78
	4.4. Засоби захисту	80
ВИСНОВКИ		81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		83
ДОДАТКИ		87

 

ВСТУП

Домінуючою тенденцією розвитку сучасної цивілізації є перехід  від індустріального до інформаційного суспільства, в якому об’єктами  і результатами праці переважної частини зайнятого населення  стануть інформаційні ресурси та наукові знання. А це вимагає ґрунтовної підготовки всіх членів соціуму до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у своїй професійній  діяльності.

Стрімкий розвиток глобальної мережі Інтернет призвів до перетворення комп’ютерної революції в інформаційну, комп’ютер став основним засобом  комунікації.

Перехід до ефективної реалізації особистісно орієнтованого навчання і загальнодоступної освіти стає можливим не тільки внаслідок модифікакій організаційних форм навчання, а й унаслідок того, що з'явились і з'являються нові засоби навчання, які ґрунтуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Виходячи з парадигми первинності особистості учня у процесі навчання, інші роль засобу навчання слід трактувати ширше: не тільки як засобу подання навчального матеріалу та засобу закріплення отриманих знань, а й як засобу навчальної діяльності учнів, учнів професійно технічних навчальних закладів (ПТНЗ) на уроці та у позаурочний час, внаслідок застосування якого розвивається і стимулюється навчально-пізнавальна активність, реалізуються можливості набуття освіти кожним індивідуумом.

Застосування інформаційних  технологій в навчальному процесі  зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього  робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості компетентності та компетенції майбутнього  працівника.

Розкриваються шляхи використання у навчально-виховному процесі  готових до практичного застосування наукових розробок: організація навчального  процесу на основі інформаційно-комунікаційних технологій, використання інноваційних методик навчання, професійно-технічна освіта дітей з обмеженими функціональними  можливостями; системного упровадження у навчальний процес сучасних досягнень  науки і техніки: комплексне використання навчального програмного забезпечення та новітніх педагогічних програмних засобів, розробка та використання електронних  навчально-методичних комплексів, створення  інформаційного освітнього середовища навчального закладу, навчання з  використанням інтерактивної дошки  та мультимедійного проектора; розробка та використання авторських навчально-методичних комп'ютерних технологій; системного оновлення сучасних технічних засобів  навчання, комп'ютерних програм і  технологій.

Наукова робота в галузі професійно-технічної освіти та підготовка висококваліфікованих робітників потребують відповідної матеріально-технічної  бази та відповідно підготовлених педагогічних працівників.

Актуальність  даної проблеми дослідження визначається тим, що сучасні інформаційні технології, зокрема мультимедіа, відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів, які дозволяють підвищити ефективність навчання. Робота в цьому напрямі об’єднала творчі колективи України і їхніх зарубіжних партнерів для розв’язання найважливішої проблеми – визначення адекватних психологічних й екологічних умов застосування новітніх засобів інформаційних технологій в навчанні та формуванні світогляду учнів.

Інформаційна  компетентність – це системний обсяг знань, умінь та навичок набуття, перетворення, передачі та використання інформації у різних галузях людської діяльності для якісного виконання професійних функцій.

Інформаційна  компетентність вчителя – це науково-педагогічні області, пов‘язані між собою як в змістовному, так і в діяльнісному аспектах [12, C. 61].

Інформаційна компетентність є сукупністю трьох компонентів: інформаційна компонента (здатність  ефективної роботи з інформацією  у всіх формах її представлення); комп’ютерна  або комп’ютерно-технологічна компонента (що визначає уміння та навички щодо роботи з сучасними комп’ютерними  засобами та програмним забезпеченням); компонента застосовності (яка визначає здатність застосовувати сучасні  засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією  та розв’язання різноманітних задач).

Формування інформаційної  компетентності здійснюється за допомогою  цілого ряду факторів, одним з яких є зміст освіти, що містить у  собі не тільки перелік навчальних предметів, але і професійні навички  й уміння, що формуються в процесі  оволодіння предметом, тому виходячи з  вище сказаного темою нашої дипломної  роботи ми вибрали: “Педагогічні умови формування інформаційної компетентності учнів ПТНЗ”.

Об’єкт дослідження: є процес формування інформаційної компетентності учнів професійно технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження: є педагогічні умови та вимоги використання комп’ютерної техніки у формуванні інформаційної компетентності учнів.

Мета  дослідження: розглянути педагогічні умови ефективного застосування інформаційних технологій в галузі освіти з метою підвищення інформаційної компетентності майбутніх фахівців.

Гіпотеза  дослідження: процес формування інформаційної компетентності учнів ПТНЗ буде проходити більш ефективно, якщо для передачі знань учня будуть застосовуватись сучасні комп‘ютерні технології.

Завдання дослідження:

1. Дослідити ефективність застосування інформаційних технологій в навчальному процесі при формуванні інформаційної компетентності учнів ПТНЗ.

2. Довести результативність застосування комп‘ютерних технологій на уроках професійної підготовки учнів.

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити форми, методи і педагогічні умови, в яких використання комп‘ютерної техніки стає засобом підвищення ефективності навчання.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз і синтез застосування комп'ютерних технологій у процесі визначення об'єкта, мети, предмета, завдань дослідження, ефективних шляхів і засобів реалізації навчання учнів засобами комп'ютерних технологій, оцінки результатів і викладки теоретичних питань.

2. Аналіз досвіду роботи вчителів, викладачів і майстрів виробничого навчання профтехучилищ з використання педагогічних, зокрема, комп'ютерних технологій в навчальному процесі.

3. Аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження, спостереження, бесіда, анкетування, тестування, педагогічний експеримент, аналіз результатів діяльності, методи математичної обробки експериментальних даних.

 

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА  ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ  ПТНЗ

1.1. Професійні компетенції та їхня характеристика

Н

а думку відомого американського філософа сьогодення А. Тоффлера, сучасний «світ, який швидко утворюється від зіткнення нових цінностей і технологій, нових геополітичних відносин, нових стилів життя й засобів сполучення, вимагає зовсім нових ідей і аналогій, класифікацій і концепцій». Розвиток людського суспільства та цивілізації висуває перед освітою принципово нові проблеми. Тому останнім часом активно дискутується питання підготовки майбутнього спеціаліста на засадах компетентнісного підходу як найефективнішого для освітнього процесу, такого, що забезпечує підготовку фахівця відповідно до сучасних вимог суспільства.

Звичайно, саме поняття компетентність не є новим. Аналіз відповідної літератури свідчить, що значна частина науковців  досліджувала цю проблему. Зокрема  питанням структури й особливостей професійних компетенцій у галузі освіти займались Н.М. Бібік, О.К. Маркова, І.В. Родигіна, О.В. Хуторський та ін.

Разом з тим ознайомлення з відповідною літературою засвідчує, що кожен з існуючих наукових підходів до розв'язуваних освітньо-наукових проблем (особистісно-діяльнісний, системно-структурний, знаннєвий, культурологічний та ін.) пропонує власне трактування поняття «професійна компетентність». У рамках компетентнісного підходу під професійною компетенцією розуміється єдність знань, умінь, здібностей, а також, готовності діяти в складній ситуації й розв'язувати професійні завдання з високим рівнем невизначеності; здатність і готовність до досягнення більш якісного результату праці, відношення до професії як до однієї з ключових особистих цінностей. З точки зору О.В. Хуторського, доцільно розвести поняття «компетенція» і «компетентність», використовувати їх обидва, але з різним смислом. На його думку, компетенція — це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості, які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії відносно них. А компетентність це — володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності. Тобто, компетенцію слід розуміти як задану вимогу, норму освітньої підготовки особистості, а компетентність — як реально сформовані її особистісні якості та мінімальний досвід діяльності [31, С. 58-64].

У свою чергу, А.К. Маркова  професійну педагогічну компетентність визначає як поінформованість учня про  знання й уміння та їхні нормативні ознаки, які необхідні для здійснення цієї праці; володіння психологічними якостями, бажаними для його виконання, реальна професійна діяльність відповідно до еталонів і норм [17, С. 82-88].

Увага вчених до проблем  компетентності пов'язана, перш за все, з якісними змінами, широкомасштабними  технологічними інноваціями, що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних відносинах. За словами  Е. Ласло, останні тридцять років  для нашого надзвичайно ущільненого, насиченого подіями часу — це ціла нова епоха, «епоха біфуркації». Так якщо кілька десятиріч тому людина мала можливість використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом, наприклад, 50-ти років майже без змін, то бурхливий розвиток науки і техніки, проникнення інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери людської діяльності, міграційні процеси вимагають формування у випускника навчального закладу не тільки набору певних знань, умінь і навичок, що складають фахову основу спеціальності, а й формування професійно значущих якостей і здатностей особистості.

Важливе значення науковці надають проблемі обґрунтування  структури компетентності професіонала, у якій принциповим є виділення  фундаментальних сутностей, що базуються  на здібностях і задатках особистості, а також необхідності створення  відповідного освітнього середовища, що вимагає адекватної і своєчасної реакції у відповідних сферах діяльності.

Слід звернути увагу, що під  середовищем розуміється загальна категорію, яка уособлює цілу низку  інституцій таких як суспільство, держава, ринок праці, освітні установи, сфери  застосування інформаційно-комунікаційних технологій тощо. Як зазначалося вище, одними з найважливіших властивостей середовища є його швидка змінюваність й активність. Питання необхідності визнання середовища сьогодні як активної складової навчального процесу  вже обговорювалися нами раніше [20, С. 7-9]. Зміни в середовищі неодмінно  викликають зміни у фундаментальних  складових компетенції (знання, уміння, навички, цінності та мотивація), тобто  зміна поведінки особистості  є відповіддю на вимоги держави, суспільства, ринку праці.

Важливим, на наш погляд, є визначення всіх складових поняття  «компетентність». Нами виокремлюються фундаментальні сутності, оскільки вони формуються, перш за все, під впливом  зовнішніх факторів. Сутності, що базуються  на здатностях, переважно залежать, на наш погляд, від внутрішньої  складової, тобто спадковості.