Патентні війни

     2.Патентні війни в сучасності.

     Найгучнішими  судовими справами наразі є юридичні війни між Apple і Samsung, а також претензії Microsoft і Oracle до виробників смартфонів на базі ОС Android (від Google). Не відстає від  лідерів і Sony, котра бореться з LG. Інші патентні «розбірки» не такі близькі  вітчизняному гаджетоману.

 Суть претензій корпорацій одна до одної в тому, що Apple, успішно продаючи свої iPad, побачила в Galaxy Tab від Samsung серйозного конкурента на ринку планшетів. У суди різних країн полетіли клопотання юристів «яблучної» корпорації про заборону продажу цих пристроїв у зв’язку з тим, що Samsung у своїх продуктах нібито копіює запатентований Apple дизайн пристроїв і навіть спосіб керування сенсорним екраном.

Претензії висуваються  до не лише до корейських планшетів, а  й до смартфонів. Результат —  тимчасова судова заборона на продажі Galaxy Tab у Німеччині й падіння  акцій Samsung на 19%. 
Корейці теж довели, що не з лика шиті, і подали відповідний позов проти Apple, стверджуючи, що та порушує їхні технологічні патенти на безпровідне передання даних. Під загрозою — продажі нової версії iPhone і iPad у Австралії: корейська корпорація має декілька ключових патентів зі стандарту мобільного зв’язку 3G. 
Але найбільше нападають на новомодну ОС Android від Google. Завдяки своїй безкоштовності та частковій відкритості вона дуже швидко завоювала популярність як у великих виробників, так і в користувачів. Смартфони на Android розлітаються, немов гарячі пиріжки, і щодня у світі активується понад 500 тис. пристроїв під керуванням цієї ОС. Понад 40% ринку смартфонів уже належить Android. 
Microsoft і Apple не могли проігнорувати наближення загрози. Перша корпорація активно просуває свою ОС Windows Phone, друга не хоче втрачати велику частку на ринку смартфонів. Жертвою вибрали успішну тайваньську компанію HTC. У суди полетіли претензії від Apple до HTC стосовно порушення патентів на технології, пов’язані з обробкою мультимедійних даних і автоматичним визначенням даних (наприклад телефонних номерів) у тексті електронних листів. 
Суд розглядає й інші претензії «яблучників» до HTC. Зі свого боку Microsoft вимагає в HTC ліцензійні відрахування за використання своїх технологій у Google Android у розмірі $7,5-12,5 за кожен пристрій. І під час досудового розгляду HTC погодилась на виплати. Судові витрати занадто великі, і деякі корпорації вважають за краще заплатити відрахування. І не треба думати, що корпорації виділяють на це кошти зі своїх прибутків. Платить завжди споживач, але про це — далі. 
До Android має свої претензії й корпорація Oracle. Голова компанії Ларрі Еллісон вимагає від Google $2 млрд, бо вважає, що та використовувала захищені патентами технології Java під час розробки своєї операційної системи. Засновник Google Ларрі Пейдж спробував урегулювати конфлікт із головою Oracle мирним шляхом, але переговори ні до чого не привели. Юристи Google уже роблять необхідні розрахунки й відзначають: $2 млрд — сума завелика й обчислена неправильно. Вони визнають: їхні розробники порушили деякі патенти, але вважають, що збиток не може бути більшим за $100 млн. 
Oracle же думає, що тільки 2012 року вона зазнає шкоди в розмірі 1,2 млрд. Треба сказати, що Еллісон уже й так частково відступився. Ще в липні він вимагав від Google $6,1 млрд. 
Юристи, опитані Bloomberg, вважають, що загроза з боку Oracle для Google набагато більша, ніж від претензій Apple. Аналітики Citigroup говорять, що було б справедливо, якби Google платила компанії-позивачеві по 15 доларів за кожен проданий Android-пристрій. Якщо ж суд ухвалить щось подібне, Android може втратити значну частку ринку: Google і її партнери-виробники не погодяться на такі витрати. Тим більше, що на вендорів чинить тиск і Microsoft, підбадьорена успіхом у боротьбі з HTC.

       Фірма «Avery Dennison Corp.», наприклад, що розробила нову стрічку для маркірування товарів і вже уклала важливий контракт про використання своєї продукції з компанією «Procter & Gambles», знайшла, що хімічний гігант «Dow Chemical» також вторгається в цю сферу. Установивши наявність у себе ключових патентів на дану технологію, що підкріплена і новими заявками, «Avery» звернулася до «Dow» з обґрунтованою вимогою припинити виробництво аналогічної продукції. У результаті «Dow» згорнула свій бізнес і залишила цей сегмент ринку.

       Найгучнішим продажем останнього часу став аукціон із реалізації патентного портфеля збанкрутілої компанії Nortel. Остання виставила на продаж понад 6 тис. патентів, які охоплюють майже всі галузі, пов’язані з телекомунікаціями, — від методів організації передання даних, мобільних технологій 3G, 4G і LTE, способів організації оптичних мереж, методів організації голосового зв’язку й побудови обчислювальних мереж до програмних технологій, використовуваних у побудові соціальних мереж, мережевих сервісів і пошукових систем. 
Портфель патентів Nortel дуже хотіла викупити компанія Google, сподіваючись сформувати на їхній базі щит для відбиття патентних атак не тільки проти себе, а й проти партнерів і співтовариства розробників відкритого ПЗ, залучених до роботи над відкритими проектами Android і Chrome. Корпорація запропонувала Nortel $900 млн за цей портфель, але він пішов з молотка консорціуму, до якого ввійшли Apple, EMC, Ericsson, Microsoft, Research In Motion (RIM) і Sony: він запропонував набагато вищу ціну — $4,5 млрд. Після купівлі патентів компанії, що входять до консорціуму, ліцензують отримані патенти між собою. Для Google це було великою невдачею.

Укладення ними угод про взаємне ліцензування з великими  компаніями,  чиї  позиції  на  ринку  є  сильними,  видається  малоймовірним  з  огляду  на  нерівні  можливості.

Сплата роялті за користування патентами для компанії-початківця також є недоступною.

З  труднощами  укладення  угоди  про  взаємне  ліцензування зіткнулася компанія «Lexar Media Inc.», яка однією з перших розробила  компактну картку флеш-пам’яті для 

цифрового  фото.  В 1993 р. «Sandisk Corporation»  подала

заявку на патент щодо приладу, призначеного для використання разом із флеш-пам’яттю. У 1997 р. було видано патент на цей винахід. Більшість великих компаній у цій сфері підписали угоди про взаємне ліцензування з корпорацією «Sandisk Corporation». Переговори щодо укладення такої самої угоди між «Sandisk Corporation» та «Lexar Media Inc.»  успіхом  не  увінчалися.  Причини  цього  залишаються  невідомими.  Деякі  дослідники,  втім,  припускають, що причиною поразки компанії «Lexar Media Inc.» у переговорах  стало  її  мале  портфоліо.  В 1998 р. «Sandisk Corporation» подала позов проти «Lexar Media Inc.» з приводу порушення прав на патент. У 2000 р. суд постановив,

що  дії  відповідача  сприяли  порушенню  прав  інтелектуальної власності позивача. На думку суду, картка флеш-пам’яті «Lexar Media Inc.» дозволяла споживачам  порушувати права на патент «Sandisk Corporation». У 2000 р., відповідно до рішення суду, компанії все-таки уклали угоду про взаємне ліцензування 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3.Історія Патентних війн

     З часу виникнення патенту його концепція  докорінно змінилася. Ранні передвісники патентів, так звані привілеї, мали небагато спільного із сучасними  патентами, які є  ефективним  інструментом  заохочення  інноваційної  діяльності. Спочатку видавалися патентні листи. Пізніше,в Італії часів Ренесансу, патенти стали «інтелектуальною власністю». З XIV ст. їх почали використовувати для передачі технологій із розвинутих країн. Наприклад, у XIV ст. Англія видавала патенти іноземцям в обмін на їхні знан-ня  й  навички  у  галузі  певних  ремесел.  У XVIII  ст.  законодавство про патенти набуло значного розвитку в США, де  було  закладено  основи  сучасної  патентної  системи.  У другій половині XX ст. відбулося значне розширення переліку об’єктів патентної охорони. Врешті, наприкінці XX ст.  під  тиском  США  відбулося  становлення  глобальної системи охорони прав інтелектуальної власності.

     1986 року компанія Polaroid подала позов  до Eastman Kodak, котра побудувала завод  із виробництва апаратів і  видаткових матеріалів для моментальної  фотографії. На думку Polaroid, таким  чином було порушено патентні  права, які належали компанії. Суд задовольнив позов Polaroid. Eastman Kodak довелось закрити завод, звільнити  тисячі працівників і виплатити  Polaroid $900 млн на відшкодування  збитку. 
British Telecom (BT) 1976 року запатентувала технологію гіперпосилань, що згодом знайшла широке застосування в Інтернеті. Торік компанія заявила про намір примусити, у тому числі й у судовому порядку, 2000 американських Інтернет-провайдерів сплатити ліцензійні збори за право використання технології. За найскромнішими оцінками, в Інтернеті зараз близько 200 млрд гіперпосилань; якщо

«Qualcomm»,  компанія в галузі комунікаційних технологій,  заснована у 1985 р.,  винайшла технологію ефективного використання радіоспектру мобільними телефонами та іншими пристроями мобільного зв’язку, відому як CDMA. Технологія CDMA охороняється патентом,  одержаним  «Qualcomm»  у 1992 р.  На його підставі «Qualcomm»  виготовляє власну продукцію,  а також на дає іншим компаніям ліцензії на використання прав на CDMA.  Доходи  «Qualcomm» сягали близько 3  млрд.  доларів США щорічно (800 млн.  із них – надходження відроялті за ліцензійними угодами). Для досягнення таких результатів  «Qualcomm»  мала вистояти у конкурентнійборотьбі з такими компаніями,  як,  зокрема, «Motorola». Переваги  «Qualcomm» у конкурентній боротьбі пов’язані з її патентом на технологію CDMA.

Іншою компанією,  яка досягла лідерства  завдяки патентам,  є фармацевтична  компанія  «Biogen»,  заснована групою вчених у 1978 р. «Biogen» однією з перших застосувала нові технології генної інженерії (genetic engineering) для виробництва фармацевтичних препаратів.  Для фінансування проектів з розробки альфа-  і бетаінтерферону та вакцини від гепатиту В  «Biogen» налагодила партнерські відносини з кількома світовими фармацевтич ними корпораціями.  Вкладення інвестицій у створення нових фармацевтичних препаратів було б неможливим, якби  «Biogen» не запатентувала свої винаходи. Протягом перших 15-ти років свого існування  «Biogen» не виготовляла власної продукції. Вона успішно передавала права на свої патенти іншим компаніям, які застосовували нові технології для виробництва фармацевтичних препаратів.  Охорона винаходів патентами дозволила  «Biogen»  і «Qualcomm»  комерціалізувати свої винаходи і посилитипозиції бізнесу.

Успіх компанії  «Xerox» також пов’язувався з активною політикою патентування винаходів. Зазначають, що система охорони її винаходів патентами була настільки надійною, що на початку 1970-х рр. Федеральна торговельна комісія (Federal Trade Commission)  ініціювала проти «Xerox» справу у зв’язку з монополізацією ринку фотоко-

піювальних  машин. Розгляд справи завершився тим, що комісія зобов’язала «Xerox» видавати ліцензії на використання прав на деякі винаходи 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок

     У «патентних»  перегонах  виживають  найсильніші компанії.  Найскладніше  доводиться  малим  підприємствам,  які  намагаються  зайти  на  ринок  певних  технологій. У перебігу розробок нового винаходу вони ризикують бути  звинуваченими  у  порушенні  прав  на  чийсь  патент.

     Але,то ж зрештою стає жертвами патентних війн? Тільки не корпорації. Споживач — от хто платить за всіма рахунками. І йдеться не тільки про подорожчання пристроїв, а й про недоотримані технології. Сотні мільярдів доларів — це нереалізовані ідеї, нестворені продукти, недороблені гаджети. Власне, це втрати виключно споживачів. 
Ескалація патентних конфліктів змушує замислитися і гравців ринку, і сторонніх спостерігачів про те, що наявна система патентів вже не працює на користь ринку. У нинішньої патентної системи дійсно безліч недоліків. Час дії патенту, як правило, перевищує десять років — це занадто великий термін за стрімкого розвитку нашого світу. 
Провідна технологія через 10-15 років уже нікому не потрібна. Крім того, немає чіткого визначення, як має здійснюватись доступ до актуальних технологій, захищених патентами. Час якось змінити наявну систему. І таких зусиль вже докладають. 
Зокрема, як панацея для IT-компаній пропонується ідея використання патентів за системою FRAND (прийнятний і не дискримінаційний доступ). Це означає, що умови використання патентів не мають містити в собі нездійсненних умов. А недискримінаційний доступ означає, що всі компанії можуть одержати доступ до технології, захищеної патентом, за схожу ціну. 
Чи приймуть великі корпорації нові правила гри й чи погодяться піти на поступки одна одній — покаже час. Поки ж нам залишається стежити за повідомленнями про «бойові дії» з патентних фронтів і витягувати все більше грошей зі своєї кишені.

Основними недоліками сучасної патентної системи є їїнезбалансованість з інтересами суспільства, постійна тенденція до підвищення рівня охорони винаходів патентами (збільшення строку дії патенту і розширення переліку об’єктів охорони), розповсюджена практика використання патентів для обмеження конкуренції на ринку та високі фінансові витрати на адміністрування патентів.

     Негативний  вплив  патентів  на  макроекономічному  рівні  полягає  також  у  тому,  що  деякі  компанії  викорис-товують  їх  для  обмеження  конкуренції  на  ринку.  Це проявляється  у  стратегії,  що  має  на  меті  патентування суб’єктами  господарювання  винаходів  для  запобігання одержанню конкурентом патенту на подібний винахід. 

     Список  використаної літератури

1. Потєхіна В. Інтелектуальна власність / За ред. Дахна І. І. – Київ: ЦУЛ, 2008 – 413 с. 
2. Е.Голодницький «Владою,наданою патентом» ,щотижневик «Власть денег»

№ 316  від 26.08 2011

3. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності – К., 2005