Патентні війни

     Реферат

     з дисципліни: «Інтелектуальна власність»

     на  тему: «Патентні війни» - сутність, історія, приклади 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Зміст

     Вступ ………………………………………………………………………. 3

     1. Сутність патентних війн……………………………………………...…4

     2. Патентні війни в сучасності……………………………………….……7

     3. Історія Патентних війн………………………………………………...11

     Висновок  …………………………………………………………………13

     Список  використаної літератури………………………………………………14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Невід’ємною складовою підприємницької практики компаній є такі її компоненти, як здійснення патентування, що блокує, з метою  підриву виробничої стратегії конкурентів, патентне прикриття при вторгненні в прибуткові ринкові сегменти з  інтенсивною конкуренцією і тому подібні прийоми конкурентної боротьби, безпосередньо не зв’язані з класичним  застосуванням патентної системи  для стимулювання і забезпечення правової охорони інновацій. І такого роду прийоми (коли незабаром вони не вступають у протиріччя з чинним законодавством) прийнято іменувати  не «кримінальними патентними технологіями»  — як це часом зустрічається в  нас, — а патентною стратегією компанії. Сутичка за патентні права  досягла особливої запеклості в  переживаючих стадію становлення галузях  промисловості, зв’язаних з електронною  торгівлею в Інтернеті. Причому  битва за онлайнову інтелектуальну власність перебуває ще на самому початку, оскільки багато з найбільш фундаментальних і особливо спірних  патентів, що охороняють методи підприємництва, маркетингові стратегії та інші абстрактні інновації, усе ще знаходяться в  стадії розгляду. Однак уже зараз  у цій сфері виявилися деякі  дуже небезпечні тенденції.

       Розпочинаючи патентну війну,  варто визначитися з об'єктом,  який компанія прагне запатентувати,  а згодом — також із забороною його використання конкурентами. Патентувати можна кілька видів об'єктів промислової власності — це винахід, корисна модель, промисловий зразок, компонування мікросхем і навіть сорт рослини або порода тварини. А от як промисловий зразок можна запатентувати нові форми, малюнки, інтегральні схеми, сорти рослин, що зазнають мутацій, забарвлення або їхнє сполучення — тобто те, що визначає зовнішній вигляд промислового виробу. При цьому головною умовою патентування є новизна об'єкта.

       Для кожного з перелічених  видів об'єктів існують особливі  умови патентоспроможності і  строки охорони. Відповідно до Цивільного кодексу й Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» винаходами і корисними моделями можуть бути виключно продукти (пристрої, речовини тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Тому просто нематеріальну ідею або, наприклад, управлінський процес запатентувати в Україні неможливо. Умовою патентоспроможності винаходу є його новизна, наявність винахідницького рівня та промислової придатності. Тимчасом корисна модель має бути просто новою і промислово придатною. Так що просунутої інноваційності від корисних моделей очікувати не потрібно. 
 

     1.Сутність патентних війн.

     Протягом  останніх 15-ти  років патентування  нових  технологій  стало  важливим  напрямком  діяльності компаній,  від  якого  залежать  їхні  конкурентні  пози-ції  на  ринку.  Особ ливо  це  стосується  компаній  у  сфері комп’ютерних  та  біологічних  технологій.  Великі  корпорації  прагнуть  конт ролювати  якомога  більшу  кількість винаходів.  Компанії  з  меншими фінансовими ресурсами, побоюючись судових процесів у справах про патенти, змушені  платити  високі  роялті,  а  іноді – просто  відмовлятися  від  планів  щодо  розробки  і  запровадження  певного винаходу.

     В сучасному світі неабиякою проблемою стали надмірно розширені формули винаходів, що заявляються, що готові «усмоктати» у себе чи ледве не всі наступні рішення в даній предметній області

Прагнення  компанії  до  завоювання  лідерства  на ринку  зумовлює  необхідність  визначення  нею  стратегії патентування.  Від  її  вибору  залежить  не  тільки  рівень доходів певної компанії, а й процес обміну інформацією  і  технологіями  в  суспільстві  та  темпи  інноваційної  ді-яльності

Деякі  компанії  використовують  патенти  як  зброю проти  конкурентів.  Метою  одержання  патенту  на  винахід суб’єкти господарювання часто ставлять запобігання одержанню  конкурентом  патенту  на  подібний  винахід.

     У разі стратегії стримування конкурента суб’єкт господарювання прагне якнайшвидше захистити нову технологію патентом для запобігання витрат, які б йому довелося здійснити у разі використання ним винаходу на умо-вах ліцензії конкурента. Для багатьох великих компаній (у  т. ч. «Digital Equipment», «IBM», «Texas Instruments», «Wang Laboratories»)  застосування  цієї  стратегії  є  звичним способом ведення бізнесу. Ці компанії заснували патентні  бюро,  основною  функцією  яких  стало  укладання ліцензійних угод та збір роялті від конкурентів. Наприклад, доходи американської компанії «Texas Instruments» від роялті за ліцензійними угодами з конкурентами протягом  кількох  років  поспіль  складали 1  млрд.  доларів США  щорічно.  За  результатами  деяких  років  прибутки від  цих  надходжень  навіть  перевищували  прибутки  від продажу продукції

     Одна  з цих стратегій викликана зростаючою лавиною так званих «сміттєвих» патентів, за яких найчастіше ховаються не унікальні винаходи, а помилки перевантажених чи недосвідчених експертів патентного відомства, позбавлених до того ж відповідної інформаційної бази. Такі патенти стали використовуватися інтернетовськими авантюристами для залякування конкурентів і вибивання грошей з підприємців, що побоюються руйнівних витрат на дороге патентне судочинство. Багато хто з них вважають: краще платити роялті, чим йти в суд.

     Як  приклад звичайно приводять патент, отриманий фірмою «Sightsound», що заявила  про виключні права на будь-яке  вивантаження музики чи відеозаписів з Інтернету. Суди відкидають подібні  домагання, але потік «сміттєвих»  і «широкозахватних» патентів як і раніше великий.Патенти усе  більш активно і по-різному  використовується в конкурентній боротьбі.

     На  відміну від вітчизняних винахідників, західні компанії намагаються не баритися з патентуванням своїх  розробок. Крім того, так звані патентні програми є частиною маркетингової  стратегії з виведення нового товару на ринок. Улюбленим інструментом підриву виробничої стратегії конкурента стало блокуюче патентування. Суть його полягає в тому, щоб встигнути запатентувати власну розробку раніше, ніж конкурент встигне розпочати виробництво подібного товару. Таким чином, можна буде подавати позов і забороняти випуск конкурентної продукції. З іншого боку, якщо у компанії–власника патенту не вистачає виробничих потужностей для випуску продукції, можна продати патент або надати ліцензію в обмін, наприклад, на частку в підприємстві.

Сутність ще одного з прийомів укладається у виборі перспективного, хоча й уразливій справі, посиленні огороджуваної його «патентної стіни», пред’явленні конкуренту погрози подачі дорогого судового позову і при успішному результаті суперечки — у розгортанні широкомасштабного підприємництва. Чимало й інших прийомів. Можна, наприклад, витягати прибуток, користаючись безпрецедентною патентною залежністю фармацевтичних фірм: вишукувати популярні ліки з терміном патентної охорони, що минає, і, одержавши патент на модифікований препарат, продати його виробнику вихідних ліків, а можна просто виявляти уразливі патенти і заперечувати їх у суді, що нерідко і робиться — у тому числі і дуже солідними фірмами. Компанія «Xerox» створила спеціальну лабораторію для експертизи продукції інших фірм порушенням патентів, що стосується кольорового струминного друку. Вигравши кілька справ, позивач здобуває репутацію компанії, що не бажає миритися з утратою своїх технологій. А виплата солідних штрафів першими правопорушниками змушує інших справно робити відповідні ліцензійні відрахування.

Іншою проблемою сучасної патентної системи  є поши-рення  практики  укладення  угод  про  взаємне  ліцензу-вання  (cross-licensing).  Відповідно  до  них,  сторони  нада-ють  одна  одній  права  на  використання  патентів,  якими вони володіють. Якщо портфоліо  компаній, що укладають таку  ліцензійну  угоду,  є  близькими  за  кількістю  та  вартістю патентів, ліцензійна угода не передбачає грошових зобов’язань сторін. В іншому разі положеннями такої уго-ди може передбачатися обов’язок однієї сторони сплатити іншій  грошову  компенсацію,  яка  становить  різницю  між вартістю патентів сторін. Положення  ліцензійних  угод  дозволяють  компаніям створювати  інновації  та  не  турбуватися  про  порушення прав на патенти. Якщо для підприємств у певних галузях угоди  про  взаємне  ліцензування  є  вдалим  рішенням,  то значення їх на макроекономічному рівні викликає певні сумніви. Адже якщо компанії можуть обмінюватися пра-вами  на  патенти,  в  них  зникає  мотивація  до  інноваційної діяльності. Утім, компанії прагнуть поповнювати свої портфоліо, щоби посісти найсильніші позиції у перегово-рах з приводу укладення угод про взаємне ліцензування. Це  пов’язано  з  тим,  що  успішність  переговорів  залежить від обсягу їхнього портфоліо. Небезпека угод про взаємне ліцензування  криється  ще  й  у  тому,  що  іноді  вони  пере-слідують мету розподілу ринку між конкурентами.

     Якщо  патенти не вдається одержати чи відсудити, то їхній можна придбати разом  з компанією — патентовласником. При цьому процес придбання може являти собою досить складну комбінацію. Так, компанія «Guidant», що контролювала ринок збуту пристроїв по швидкій зміні катеторів, була змушена уступити відповідний блок патентів за 550 млн. доларів компанії «AVE», що, у свою чергу, була придбана за 3,7 млрд. доларів компанією «Medtronic», а їй довелося поділитися правами з компанією «Boston Scientific». У результаті ринок, ще недавно що безроздільно контролювався однією компанією, був поділений на три частини. В основі ж усієї цієї історії лежала боротьба за патентні права.

     Нарешті, деякі компанії, що самостійно не створюють  і не патентують винаходи, проте  перетворили патенти у свій єдиний товар, купуючи, освоюючи і ліцензуючи чужі технології. Для них патенти  — усього лише об’єкт купівлі-продажу, що потрібно вигідно придбати і реалізувати.

     В остаточному підсумку, усі суперечки  навколо патентів зводяться до питання  про те, сприяють вони чи перешкоджають  інноваційному процесу. І які  би думки ні висловлювалися — включаючи  і ті, що згадувалися спочатку —  патенти продовжують існувати, стаючи усе більш важливим коштом визначення переможців і переможених у підприємницькій  конкуренції.

     Щоб вигравати в сучасних корпоративних  війнах, IT-компаніям треба мати цілий  арсенал патентів. Власних наробітків для «бойових дій» у судах катастрофічно  не вистачає, а тому застосовується простий, але дорогий спосіб —  скуповування патентів.

Патентними війнами  займаються не тільки корпорації, які  дійсно вкладають працю й гроші  у свої наробітки, нехай і патентують найчастіше очевидні речі на зразок ковзання пальців по екрану, як Apple, а й так  звані патентні тролі. Це великі інвестиційні компанії із приватним капіталом, які, як правило, нічого не виробляють і  гроші заробляють на тому, що дехто  може назвати здирством. Скуповуючи права на патенти в маленьких  фірм або на аукціонах за результатами банкрутств, вони пізніше позивають  на ті ж Microsoft, Apple, HTC і Google, які, на їхню думку, використовують технологію, патент на яку належить їм. Доходить до абсурду: один такий троль — компанія Gooseberry Natural Resources — недавно заявив, що має  патент на новинний Інтернет-сайт. І  подав позови до безлічі найрозкрученіших інформаційних порталів. Серед жертв  цього хижака — Techcrunch і навіть Yahoo. 
Патентний «тролінг» уже фактично не поступається оборотами продажу наркотиків і зброї. Наприклад, Apple наприкінці минулого року остаточно програла в суді компанії-тролю Mirror Worlds більше $600 млн. Схожа історія із тролем i4i, що засудив Microsoft за її офісний пакет програм. На кожного всесвітньо відомого виробника знайдеться свій троль, і не один. 
Зовсім не всі позови компаній-паразитів є успішними для них. Швидше навпаки, частіше вони справи програють. Але тут як у венчурному бізнесі — одне вдале вкладення може окупити 100 невдалих. Патент, придбаний за декілька тисяч доларів, дозволить вибити з великих виробників сотні мільйонів.! 
Фахівці Бостонського університету підрахували, що за останні 20 років збиток від дій компаній, які називають патентними тролями, складає колосальну суму — близько $500 млрд. Останніми роками апетити тролів зростають, і з 2006-го світова економіка щорічно втрачає близько $83 млрд. 2010 року тролі подали 2600 позовів тільки проти американських компаній — це в 5 разів більше, ніж у 2004-му.