Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Декабря 2011 в 21:50, контрольная работа
1. Призначення електронних таблиць
2. Можливості Microsoft Excel
3. Елементи вікна Excel
4. Які бувають дані
5. Технологія введення даних
6. Прості прийоми редагування даних
7. Виділення об’єктів. Видалення комірок, рядків та стовпців
8. Арифметичні й інші типи операторів
9. Введення і копіювання формул
10. Діапазони осередків і адресних операторів
11. Відносні й абсолютні посилання
12. Введення функцій
13. Діагностика помилок у формулах
14. Синтаксис функцій
У діалозі Майстер функцій під списками знаходиться рядок опису синтаксису і дається коментар про призначення виділеної функції. У рядку синтаксису аргументи, виділені напівжирним шрифтом, є обов'язковими. Якщо обов'язкові для функції аргументи не будуть зазначені, то її неможливо буде ввести в комірку. Коли виділити функцію в списку, автоматично з'являються назви аргументів функції з указівкою правильного розташування дужок, ком і крапок з комами в рядку формул.
Вибравши потрібну функцію, слід клацнути по кнопці ОК, після чого відкриється наступний діалог Майстра функцій, що називаний панелью формул. Іншим способом виклику панели формул є клацання по кнопці «=» у рядку формул і вибір потрібної функції зі списку в лівій частині рядка формул.
У панелі функцій буде
У випадку введення однакових чи схожих функцій у різні комірки, краще скористатися можливостями копіювання в Excel.
Реакцією на неправильне уведення формул є повідомлення Excel про помилки, тобто значення в комірках, що починаються зі знаку #. Щоб легше було знаходити й усувати помилки у формулах, у Excel передбачена найпростіша діагностика помилок, а саме: помилки розділяються по категоріях, і кожній категорії відповідає своє повідомлення. Список можливих значень помилок:
Формули, що записуються в комірки електронних таблиць, можуть містити в собі вбудовані функції. Взагалі, вбудовані функції широко використовуються в Excel для простих і складних обчислень, полегшуючи процес обробки даних. Крім того, застосування цих функцій рятує від довгих записів і знижує імовірність помилок.
Модуль убудованих функцій у
Excel має дружній інтерфейс. При
звертанні до тієї чи іншої
функції пропонується
Запис функції починається з вказівки імені функції, потім вказується список аргументів, записаний у дужки. Приміром, функція знаходження максимального значення серед аргументів число1, число2... має вигляд
МАКС(число!,число2,...)
Аргументи - це величини, що використовуються для обчислення значення функції. Результат обчислення функції називається значенням, що повертається.
Дужки, що обмежують список аргументів, завжди повинні бути парними; пропуски перед дужками або після них не допускаються. Список аргументів може складатися з чисел, посилань, тексту, масивів, логічних величин (ІСТИНА чи НЕПРАВДА), значеннь помилок (наприклад, #ДЕЛ/0). Окремі аргументи в списку повинні бути розділені комами. Деякі функції можуть мати до 30 аргументів.
Excel
допускає вкладення функцій
СУМ(А1:С5,МОПРЕД(О1:Е3))
використано вкладену функцію МОПРЕД, що повертає значення визначника матриці осередків О1:E3. Рівень вкладеності функцій у формулах Excel не повинний перевищувати семи.