Электронно вычеслительные машины

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 23:35, лекция

Описание работы

Слід зауважити, що будь-яка інноваційна діяльність в освітній сфері повинна відповідати стратегічним цілям держави в галузі освіти. Закон України "Про освіту" в якості основоположних висунув ряд таких цілей, серед яких:
- Формування системи освіти, здатної адаптуватися до умов і нормам життєдіяльності людей, до нової взаємодії теорії і практики;
- Впровадження принципів розвиваючого навчання і методології діяльнісного підходу, перетворення освіти в середу освоєння способів мислення і діяльності.

Работа содержит 1 файл

7 вопросов.docx

— 39.93 Кб (Скачать)

Питання з використання обчислювальної техніки

Студентки 43-в групи

Кучеренко Ірини

 

  1.Основні технічні  характеристики засобів обчислювальної  техніки які використовуються  у навчальному процесі загальноосвітньої  школи та перспективи її    розвитку.

 

У практичній педагогіці склалися пріоритетні напрямки застосування ком-пьютера:

- Вивчення основ інформатики  та обчислювальної техніки;

- Застосування інформаційних  технологій в освітньому процесі;

- Управління освітніми  установами та регіональними  освітніми системами на основі  використання інформаційних технологій.

 Слід зауважити, що  будь-яка інноваційна діяльність  в освітній сфері повинна відповідати  стратегічним цілям держави в  галузі освіти. Закон України  "Про освіту" в якості основоположних  висунув ряд таких цілей, серед  яких:

- Формування системи  освіти, здатної адаптуватися до  умов і нормам життєдіяльності  людей, до нової взаємодії теорії  і практики;

- Впровадження принципів  розвиваючого навчання і методології  діяльнісного підходу, перетворення освіти в середу освоєння способів мислення і діяльності.

 Досягненню цих цілей  в чималому ступені може сприяти  застосування нових освітніх  технологій. Вони забезпечують:

- Розвиток у кожного  школяра власної освітньої траєкторії  в зв'язку з появою необмежених  можливостей для індивідуалізації  та диференціації учеб-ного процесу;

- Радикальна зміна навчального  процесу, переорієнтування його  в бік розвитку системного  мислення;

- Ефективну організацію  пізнавальної діяльності учнів.

 Такий підхід перетворює  комп'ютер на інструмент пізнання, залишаючи абсолютно певну роль  шкільного курсу інформатики.  Питання про місце комп'ютера  в школі був поставлений на  самому початку загальної комп'ютеризації  освіти, розглянуто в раз-особистих  концепціях, але так і не отримав  належного дозволу на рівні  звичайної школи.

Справа в тому, що методи використання обчислювальної техніки  на уроці є найчастіше продовженням традиційних методик. Пропоновані  вчителю програмні засоби навчального  призначення повторюють, як правило, зміст підручників і вміщають за своїм обсягом окремі теми, розділи, а то й шкільні курси: програмно-методичні  комплекси, цілісні комп'ютеризовані  курси, електронні підручники.

Причина недостатньої затребуваності криється в неспівпаданні сучасних про-разовательних потреб школяра, сучасних тенденцій до розвитку особистісно-орієнтованого підходу і програмних продуктів, орієнтованих на використання в умовах класно-урочної системи, колективного навчання.

 Час, науково-технічний  прогрес, що відбився у створенні  машин сучасного рівня, породжує  нові технології, у тому числі  навчальні. Об'єднання в комп'ютері  тек-стів, графічної, аудіо-відеоінформації, анімації різко підвищує якість навчальної інформації.

 

 

 

  2.  Номенклатура  загальної обчислювальної техніки.

Цей стандарт поширюється  на стаціонарні засоби обчислювальної техніки (ЗОТ), що застосовуються в автоматизованих  системах управління різного призначення  всіх рівнів, в системах обробки  даних, мережах ЕОМ, на обчислювальних центрах автономно, а також вбудовувані в машини, обладнання та прилади, і призначені для збору, підготовки, введення, накопичення, обробки, виведення, відображення, прийому і передачі інформації, і встановлює вимоги до СВТ, виготовляються для народного господарства і експорту.

Вимоги пп. 1.1, 1.2.2, 1.3.1, 1.3.2, 1.4.1, 1.4.2, 1.5.6, 1.5.7, 1.5.8, 1.5.9, 1.5.11, 1.6, 1.7, 1.8, 4.3, 4.5, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11 даного стандарту є  обов'язковими, інші вимоги цього стандарту - рекомендованими.

Вимоги пп. 1.5.11, 1.8.1, 1.8.7, 1.8.8 є обов'язковими при проведенні сертифікаційних  випробувань.

Перелік технічних споживчих  параметрів, з яких можуть складатися набори вимог для конкретних СВТ.

Стандарт поширюється на нові розроблювані чи модернізовувані засоби обчислювальної техніки (ЗОТ), до яких в нормативно-технічній і конструкторській документації висуваються вимоги забезпечення відмовостійкості й живучості.

Стандарт встановлює номенклатуру основних показників відмовостійкості й живучості ЗОТ, порядок встановлення показників відмовостійкості й живучості, загальний порядок оцінки відмовостійкості й живучості, порядок виконання робіт для забезпечення відмовостійкості та живучості

 

В довідковому додатку А наведені терміни, які використані в стандарті, та їх визначення.

ДСТУ 2506-94 Засоби обчислювальної техніки. Відмовостійкість і живучість. Загальні технічні вимоги

 Загальні положення:

1. Відмовостійкість і живучість ЗОТ забезпечується наступними факторами:

—  надійністю технічних засобів;

—  резервуванням;

—  методами і засобами технічної діагностики;

ДСТУ 2506-94

—  реконфігурацією ЗОТ;

—  технічним обслуговуванням і ремонтом.

 

2. Основним способом підвищення рівня відмовостійкості й живучості ε використання надлишкових технічних засобів порівняно з мінімально необхідними для виконання потрібних функцій.

А) Показники відмовостійкості та живучості;

Б)  Основними показниками відмовостійкості та живучості ЗОТ є:

(ДСТУ 2506-94 Засоби обчислювальної техніки. Відмовостійкість і живучість. Загальні технічні вимоги) — середнє напрацювання до критичної відмови (середній критичний ресурс), години;

—  ймовірність відсутності критичної несправності протягом заданого напрацювання (ресурсу), години;

 

—   функція   розподілу   напрацювання   (ресурсу)  до  критичної відмови.

В)  Часовими показниками відмовостійкості та живучості ЗОТ є:

—  напрацювання до часткової відмови, години;

ДСТУ 2506-94

—  напрацювання між частковими відмовами, години;

—  тривалість технічного обслуговування та ремонту, години;

—  напрацювання до критичної відмови, години;

—  критичний ресурс, години.

 Примітки:

1)  технічне обслуговування та ремонт складових частин може здійснюватися і під час виконання об'єктом потрібної функції;

ДСТУ 2506-94 Засоби обчислювальної техніки. Відмовостійкість і живучість. Загальні технічні вимоги2)  показник «критичний ресурс» використовується, якщо в конструкторській документації не передбачене відновлення об'єкта після критичної відмови.

Г) Як додаткові показники відмовостійкості і живучості використовуються:

—  середнє напрацювання до часткової відмови, години;

—  середнє напрацювання між частковими відмовами, години;

—   середній час відновлення працездатності складових частин ЗОТ, години.

 

 

3)Поняття сумісності програмного забезпечення.

Сумісність програмного забезпечення - міра того, наскільки просто об'єднати різні програмні вироби разом для нового застосування. Основи сумісності випливають із загальних проектних рішень. Наприклад, файлова система UNIX розроблена таким чином, щоб дозволити малим інструментальним засобам добре працювати разом при вирішенні складних проблем. Протилежним прикладом є типовий безлад при спільній підготовці текстів та графічних зображень. У цьому випадку, великі зусилля повинні бути витрачені на створення транслятора, які дозволяє одній програмі працювати з іншою.

Сумісність і багаторазове використання йдуть "взявшись за руки", тому що повторно використовуване програмне забезпечення (наприклад, plug & play компоненти) має бути сумісним з його новим оточенням. Сумісне програмне забезпечення підтримує якість допомогою використання минулих зусиль і підпірок при формуванні нових систем. Програмне забезпечення з низьким коефіцієнтом сумісності вимагає величезних зусиль, щоб налаштувати систему на необхідне використання. Це зусилля могло бути витрачено на проектування кращої системи або на поліпшення ефективності коду.

 

 

 

 

 

 

 

 

4)Характеристики апаратного забезпечення суттєві для використання загальної обчислювальної техніки у навчальному процесі.

Апаратне забезпечення

До апаратної складової  належать:

1) комп'ютер (системний блок): (• корпус; • процесор; • материнська плата; • внутрішня пам'ять;  зовнішня пам'ять; • блок електричного живлення; • відеокарти; • звукові карти; • порти;

2)пристрої введення інформації;

3) пристрої виведен¬ня інформації;

4) комунікаційне об¬ладнання.

Системний блок (корпус) Системний блок стаціонарного ПК — прямокутний каркас, у якому розміщено всі основні вузли комп'ютера: материнська плата; адаптери, блок живлення, накопичувач на гнучких магніт дисках (НГМД), один (іноді більше) накопичувач, динамік, дисковод для компакт-дисків або інші накопичувачі, органи керування.

Блок живлення Цей блок перетворює змінний струм стандартної мережі електроживлення (220 В, 50 Гц) на постійний струм низької напруги. Він має кілька виходів на різні напруги (12 і 5 В), які забезпечують живлен¬ням відповідні пристрої комп'ютера. Більшість блоків живлен¬их має вентилятор для відведення із системного блока надмірного тепла, що виділяється під час роботи електронних пристроїв.

Системна (материнська) плата Так називають велику друковану плату одного зі стандартних форматів, яка несе на собі головні компоненти комп'ютерної систе¬ми: ЦП; оперативну пам'ять; кеш-пам'ять; комплект мікросхем логіки, що підтримують роботу плати, — чипсет; централь¬ну магістраль, або шину; контролер шини й кілька рознімних з’єднань - гнізд (слотів), які служать для підключення до материнської плати інших плат (контролерів та ін.). Частина слотів у початковій комплектації ПК за¬лишається вільною. У рознімні з'єднання іншої конфігурації встановлюють модулі оперативної пам'яті. Кількість і тип рознімних з'єднань є однією з важливих характеристик системної плати, оскільки під час доукомплектовування або модернізації комп'ютера цільних слотів може не вистачити. Крім того, на материнській платі є мініатюрні перемички або перемикачі, за допомогою яких відбувається налаштування плати. На системній платі розташовані також з'єдну¬ючі, до яких за допомогою спеціальних кабелів (шлейфів) підключа¬ють додаткові пристрої. Ще один важливий елемент, який встановлюють на системній платі, — мікросхема ВІOS . Вона є енергонезалежним постійним запам'ятовувальним пристроєм (ПЗП), в який записано програми, що реалізують функції введення-виведення, а також програму тестування комп'ютеру в момент вмикання живлення та інші спеціальні програми. У роботі ВІOS використовують відомості про апаратну конфігурацію комп'ютера. Це енергозалежна пам'ять, що постійно підживлюється від батарейки, яка також знаходиться на системній платі. Вона живить і схему кварцового годинника — годинника реального часу, що безперервно відлічує час і поточну дату.

Мікропроцесор (МП) — це, по суті, мініатюрна обчислювальна машина. Основними параметрами МП є набір команд, розрядність, тактова частота. Набір або система команд постійно вдосконалюється, з'являються нові команди, що замінюють серії найпримітивніших команд, мікропрограми. На виконання нової команди потрібна менш кількість тактів, ніж на мікропрограму. Сучасні МП можуть виконувати до кількох тисяч команд (інструкцій). Характеристика МП: 1. розрядність (біт);  2 тактова частота (Гц);  3 кількість ядер; 4 розмір кешу (Мб).

Пристрої введення інформації

Клавіатура — пристрій, призначений для введення в комп'ютер Інформації від користувача. Сучасна клавіатура складається зі 100 або й більше клавіш, закріплених у єдиному корпусі.

Характеристики: • кількість клавіш;  • наявність мультимедійних можливостей; • розміри клавіш, вид, колір та стиль шрифту; • сила натискання на клавіші, їх «звучання»;  • ергономічність.

 Маніпулятори («мишка», джойстик) — призначені для керування ПК. Характеристики маніпулятора типу «мишка»: • тип — механічна, оптична;  • роздільна здатність; 

• кількість клавіш;  •  наявність колеса прокрутки; • наявність  додаткових кнопок.

Сканер — призначений для введення графічної інформації («оцифрування» зображень).

Характеристики:  • тип — планшетний, ручний, барабанного типу;   • розмір зображення, що сканується; • роздільна здатність;  • швидкість сканування; • «глибина» кольору; • можливість сканування фотоплівки.

Мікрофон — призначений для введення звукової інформації.

Модем —— пристрій, що дозволь комп'ютеру виходити на зв'язок з іншим комп'ютером за допомогою телефонних ліній або інших каналів зв'язку. Модеми поділяються внутрішні й зовнішні. Внутрішні модеми являють собою електроні плиту, встановлену безпосередньо в комп'ютер, а зовнішні — автономний пристрій, що приєднується до одного з портів. Основний параметр у роботі модему — швидкість передачі даних.

Характеристики:  • тип; • внутрішній, зовнішній; • швидкість передачі даних.

Монітор — (дисплей) — пристрій, призначений для виведення екран текстової й графічної інформації. Від якості монітора залежні збереження зору й загальна стомлюваність під час роботи. Монітор мають стандартний розмір діагоналі 17, 19, 20, 21-31 дюйм.

Характеристики:  • тип ; • роздільна здатність; • частота розгортки; • розмір екрана по діагоналі; • час реакції матриці;

Принтер — призначений  для виводу інформації на папір, плівку, інші носії.

Информация о работе Электронно вычеслительные машины