Характеристика та призначення інформаційних систем підтримки процесів прийняття рішень в економічній діяльності

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1 Сутність та призначення СППР ……………………………………………….…5

1.1. Еволюція систем підтримки прийняття рішень………………………………5

1.2 Призначення та переваги СППР. …………………………..............................11

2. Приклади використовуваних СППР……………………………………………18 2.1 Основні види СППР та їх опис………………………………………………..18 ВИСНОВКИ………………………………………….…………………………….25

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ  ДЖЕРЕЛ…………………………………..........28

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В даній роботі я маю  на меті розкрити тему СППР (системи  підтримки прийняття рішень), а  саме - розповісти про їх зміст та призначення в сучасному світі  інформаційних технологій, розглянути питання про побудову та основні  складові таких систем та описати  деякі їх види, і, звичайно, зробити  висновки. Комп’ютерна інформаційна система СППР використовується для підтримки різних видів діяльності в процесі прийняття рішень: вибору загальної стратегії дій, визначення спеціальних завдань, делегування відповідальності, оцінювання результатів, ініціювання змін.

Проблеми прийняття рішень і особи, які їх приймають, останнім часом заслуговують на все більшу увагу. Це зумовлено зростаючим динамізмом навколишнього середовища, збільшенням  взаємозалежності багатьох рішень, стрімким темпом розвитку науково-технічного прогресу. Керівники, приймаючи рішення, стикаються зі складним вибором, з необхідністю розгляду множини альтернативних варіантів. Для оцінювання варіантів використовуються знання фахівців, складні аналітичні розрахунки, наукові дослідження, засоби сучасних інформаційних технологій.

Питання підтримки рішень на всіх стадіях цього процесу (цілевиявлення, розроблення й прийняття рішень, організація виконання і контроль) стають все актуальнішими (рис.1). Фактично проблема полягає в автоматизації  творчої частини праці відповідальної групи працівників організаційного  управління - керівників усіх рангів і  осіб, які приймають рішення, за реальних умов їхньої діяльності.

Проблеми прийняття рішень в організаційному управлінні переважно  унікальні й нестандартні, але  вони у своїй ситуаційній основі мають такі загальні риси: ¹

• неповторність ситуації вибору;
• складний для оцінювання характер альтернатив, що розглядаються;
• недостатня визначеність наслідків дій (невизначеність післядій);
• наявність сукупності різнорідних факторів, які необхідно враховувати під час прийняття рішень;
• наявність особи або групи осіб, які несуть відповідальність за прийняття рішень.

Рис.1. "Схема підготовки, прийняття і виконання рішень"

 

1. СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СППР

1.1 ЕВОЛЮЦІЯ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Системи підтримки прийняття  рішень почали розвиватися на ранніх стадіях ери розподіленого обчислення. Історія таких систем веде відлік приблизно з 1967 року і за цей час  СППР пройшли значний шлях розвитку, включаючи орієнтовані на моделі СППР, інструментальні засоби запиту та звітування, системи бізнесової інформації (Business Intelligence), оперативне аналітичне оброблення (OLAP), групові СППР та виконавчі  інформаційні системи.

До 1965 року побудова великих  інформаційних систем була дуже дорогою. Приблизно у цей час створення IBM System 360 та інших потужніших універсальних  ЕОМ (mainframe) зробило практичнішим та рентабельним розроблення інформаційних  систем менеджменту (ІСМ) у великих  компаніях. ІСМ призначені переважно  для забезпечення менеджерів структурованими, періодичними звітами. Багато інформації надходило від систем обліку та оброблення транзакцій. Наприкінці 60-х років  ХХ століття появився і набув практичного  поширення новий тип інформаційних  систем - орієнтовані на моделі СППР або системи управлінських рішень (management decision system).

Відоме таке твердження двох піонерів у галузі СППР - П. Кіна (Peter Keen) і Ч. Штабеля (Charles Stabell) (травень 1978) - щодо початку концепції DSS: "Концепція  підтримки рішень розвинулася від  двох головних галузей дослідження: теоретичних досліджень стосовно створення  організаційних рішень, які проводилися  в технологічному інституті Карнегі (Carnegie) протягом кінця 50-х і початку 60-х років ХХ століття, та технічних  робіт щодо створення інтерактивних  обчислювальних систем, які переважно  виконувалися в Массачусетському технологічному інституті (MIT) у 60-х роках". Близько 1970 року в бізнесових журналах почали з’являтися публікації матеріалів про  системи управлінських рішень, системи  стратегічного планування та комп’ютерні  системи допомоги у прийнятті  рішень (наприклад, Ferguson і Jones 1969 року). 1971 року Мортон (Michael S. Scott Morton) завершив написання книги Management Decision Systems: Computer-Based Support for Decision Making (Системи управлінських рішень: основана на комп’ютерах підтримка створення рішень). Книга була його докторською дисертацією в MIT. Мортон зосереджує свою увагу на тому, як комп’ютери і аналітичні моделі могли б допомогти менеджерам у створенні ключових рішень. Він провів експеримент, в якому менеджери пробували застосувати розроблену ним систему - Management Decision System (MDS). Його MDS використовувалася менеджерами з маркетингу і виробництва, щоб удосконалити виробниче планування для прального устаткування. Дослідження Мортона Скотта було піонерською реалізацією і дослідницьким тестом специфічної, орієнтованої на моделі, СППР.

Джерітті (T. P. Gerrity Jr.) 1971 року описав розроблену ним систему підтримки  прийняття рішень у статті "The Design of Man-Machine Decision Systems: An Application to Portfolio Management" (Проектування людино-машинних систем рішень: застосування до управлінського портфеля), яка опублікована в журналі "Sloan Management Review". Пропонована ним система була призначена для підтримки інвестиційних менеджерів у їх щоденному управлінні портфелями акцій клієнтів. Нині СППР для управління портфелем стали дуже складними порівняно з тією системою, яку Горрі розробив на початку свого дослідження.

1974 року професор університету  Міннесоти (Minnesota) Гордон Давіс  (Gordon Davis) оприлюднив свою впливову  на інформаційні системи управління  працю: "Management Information Systems: Conceptual Foundations, Structure, and Development" (Інформаційні системи  управління: концептуальні засади, структура і розроблення). Розділ 12 мав такий заголовок: "Information System Support  for Decision Making" (Інформаційна  система для створення рішень), а 13 розділ мав назву "Information System Support for Planning and Control" (Інформаційні  системи підтримки планування  і управління), що стали базою  для широкого розроблення напрямків дослідження СППР і практики. Він визначив інформаційну систему управління як "інтегровану, людино-машинну систему надання інформації для підтримки дій, управління та функцій прийняття рішень в організації". Отже, ІСМ були багато чим подібні до концепції СППР.

1975 року Літтл (J. D. C. Little) розширив межі підтримуваного  комп’ютером моделювання. СППР  Літтла, що дістала назву "Brandaid", була розроблена для того, щоб  підтримувати виробництво, сприяти  розробленню рішень щодо ціноутворення  і реклами. Цей автор в іншій  статті (1970)"Models and Managers: The Concept of a Decision Calculus" (Моделі і менеджери: концепція  розрахунку рішень) ідентифікував  критерії для моделей проектування, які підтримують створення управлінських  рішень. Його критеріями є: інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, робасність, керованість.²

Iнтерактивність СППР  означає, що система відгукується  на різного роду дії, якими  людина має намір вплинути  на обчислювальний процес; зокрема  при діалоговому режимі. Людина  і система обмінюються інформацією в темпі, який порівнянний з темпом обробки інформації людиною. Проте практика показує, що дуже мало керівників і бажають і вміють вести прямий діалог з комп’ютером. Багато з них віддають перевагу взаємодії із системою через посередника або в режимі непрямого доступу, де можлива пакетна обробка інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна при дослідженні нових проблем і ситуацій, при адаптивному проектуванні прикладних СППР.

Iнтегрованість СППР забезпечує  сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень.

Потужність СППР означає  спроможність системи відповідати  на найістотніші запитання.

Доступність СППР - це здатність  забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній  формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР полягає  в здатності системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу.

Робасність (robustness) СППР - це ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження. Наприклад, в робасній системі  допускаються помилки у вхідній  інформації або несправності апаратних засобів. Хоча між надійністю і робасністю може існувати певний зв’язок, ці дві характеристики системи різні: система, яка ніколи не поновлюватиметься при виконанні помилкових ситуацій, може бути надійною, не будучи робасною; система з високим рівнем робасності, яка може відновлюватися і продовжувати роботу при багатьох помилкових ситуаціях, може бути водночас віднесена до ненадійних, оскільки вона не здатна заздалегідь, до пошкодження виконати необхідні службові процедури.

Керованість СППР означає  спроможність з боку користувача  контролювати дії системи і втручатися в хід розв’язування задачі.

Наприкінці 70-х років ХХ століття проблеми практики та теорії, пов’язані з СППР, обговорювалися на академічних конференціях. На них, зокрема, розглядалися ідеї розподілу та обміну інформацією. Дослідники Массачусетського технологічного інституту, насамперед Peter Keen та Michael Scott Morton, були особливо впливовими. Підручник Keen та Scott Morton із СППР під назвою "Decision Support Systems: An Organizational Perspectiveс" (Системи підтримки прийняття рішень: організаційна перспектива), що був опублікований 1978 року, забезпечив всебічну поведінкову орієнтацію щодо аналізу систем підтримки прийняття рішень, їх проектування, створення, оцінювання та розвитку.

1979 року Джон Рокарт  з Гарвардської бізнес-школи опублікував  сенсаційну статтю у журналі  "Harvard Business Review" (Гарвардський бізнес-огляд), що привела до розвитку виконавських інформаційних систем (ВІС) або систем підтримки виконавців (ESS).

Бончек (Bonczek), Холсаппл (Holsapple) і Вінстон (Whinston) 1981 року в книзі "Основи систем підтримки прийняття рішень" описали створену ними теоретичну рамку  для розуміння питань, пов’язаних з проектуванням орієнтованих на знання СППР. Вони виявили чотири істотні "аспекти" або загальні компоненти всіх СППР:

• мовна система (LS) - усі повідомлення, які СППР може прийняти;
• система подання (презентації) (PS) - усі повідомлення, які СППР може випустити;
• система знань (KS) - усі знання, які СППР нагромаджує і зберігає;
• система оброблення проблем (PPS) - "проблемний процесор", що намагається розпізнати і розв’язати проблеми протягом використання СППР.

На початку 90-х років  ХХ сторіччя намітився рух від mainframe-базових  до клієнт-сервер-базових СППР. У  цей період були введені деякі  настільні інструментальні засоби OLAP. У 1992-93 рр. деякі продавці почали пропонувати об’єктно-орієнтовану  технологію для спроби створення  систем підтримки прийняття рішень "багаторазового використання". Також  були завершені деякі з перших сховищ даних. Продавці СКБД визнали, що підтримка прийняття рішень відрізняється  від OLАP, та розпочали реалізовувати  властивості OLAP у своїх базах  даних. Відомий фахівець у галузі СППР Пауль Грей (Paul Gray) стверджує, що близько 1993 року сховища даних та ВІС знайшли один одного, тобто  ці дві технологічні ніші зійшлися. 1995 року сховища даних та World Wide Web почали впливати на практиків та вчених, зацікавлених технологіями підтримки  прийняття рішень. Web-базовані та Web-допустимі  СППР почали реалізовуватися приблизно у 1995 році.

Історія систем підтримки  прийняття рішень (див.табл.1) є відносно короткою, а концепції та технології все ще інтенсивно розвиваються. Internet та Web прискорили розвиток систем підтримки  прийняття рішень та зробили це інтенсивно, що якраз було необхідним, враховуючи швидкі зміни у властивостях СППР. Піонерами систем підтримки прийняття рішень є багато академічних дослідників з MIT, університетів Арізони та Міннесоти. Різними шляхами дослідницькі групи у кожному з цих університетів розробили свої несхожі напрями розвитку технології та досліджень, що служать основою для багатьох сьогоденних робіт щодо СППР.

Табл.1 "Розвиток концепцій СППР у 60-90 рр. ХХ ст."

Роки ХХ століття ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЙ  СППР
60-і	70-і	80-і	90-і
Структуровані звіти	BrandAid (Класи допоміжних засобів)	Ключові книги	Сховища і вітрини даних
Інтерактивні (діалогові) системи  дослідження	MDS (Системи управлінських рішень)	GDSS (Групові СППР)	OLAP-системи
Розвиток теорії	RDBMS (Реляційні СКБД)	Виконавчі інформаційні системи (EIS) Експертні системи	Data mining (Добування даних)