Ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний  педагогічний університет

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

Ефективність  використання комп’ютера в навчальному процесі

 

 

 

 

Виконав:

студент групи 

_____________

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук _______________

 

 

 

Кривий Ріг

2008 р. 
ЗМІСТ

стор

 

ВСТУП

Актуальність  дослідження. Соціальне замовлення сучасного суспільства полягає у формуванні особистості, яка здатна самостійно знаходити, оцінювати та використовувати одержану інформацію, досліджувати та аналізувати явища навколишнього світу. Тому на сучасному етапі розвитку освіти домінуючою в організації навчально-виховного процесу має бути переорієнтація стратегії навчання та виховання на обдарованість, здібності, інтереси учнів. У світлі цих завдань першочергового значення набуває проблема вдосконалення методики розвитку здібностей школярів з використанням нових технічних засобів навчання, зокрема комп’ютера, з метою підвищення якості навчання, досягнення якісно нового освітнього рівня.

Дану проблему досліджували такі вчені: Т. Герей, М. Жалдак, О. Жильців, Б. Ломов, Е. Машбіц, Л. Прессман.

З урахуванням всього сказаного  була визначена тема дослідження  «Ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі».

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності використання комп’ютера в навчальному процесі.

Відповідно до мети дослідження  визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан розробки проблеми ефективності використання комп’ютера в науковій літературі;
2. Визначити сутність, ефективність та місце комп’ютера в навчальному процесі;
3. Розробити програму дослідно-експериментальної роботи щодо підвищення ефективності використання комп’ютера в навчальному процесі

Об’єкт дослідження – ефективність використання комп’ютера в навчальному процесі.

Предмет - сутність, структура ефективності комп’ютера в навчальному процесі при вивченні фізичних дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що використання комп’ютера в навчальному процесі буде ефективним, якщо: в навчальному процесі з фізичних дисциплін використовуватиметься комп’ютер.

Методи дослідження. Досягненню мети й розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:

• теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження;
• емпіричні – вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, бесіда, спостереження та анкетування.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить  найменувань.

Основний зміст курсової роботи викладений на  сторінках, проілюстровано однією таблицею та одним рисунком.

Повний обсяг роботи 25 сторінок.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Можливості  технічних засобів навчання в  навчальному процесі

Сучасна педагогіка не представляє ефективного уроку  без застосування технічних засобів  навчання. На думку Л. Прессмана «процес навчання розглядається як діалектична цілісність, що включає складні та суперечливі структурні підрозділи (ланки). Розвиток процесу навчання відбувається в результаті подолання властивих йому суперечностей. В ході подолання цих суперечностей певну роль грають засоби навчання».

Проблема засобів  навчання завжди була предметом дослідження  дидактів. Ще на початку XX сторіччя В. Стоюнін писав: «Гідність викладання кожного учбового предмету залежить скільки від особи викладача, стільки ж і від тих учбових засобів, якими він може вільно розпоряджатися. Без них у нього немає можливості задовольнити багатьом педагогічним вимогам, як би вони не здавалися йому ґрунтовними і розумними». У зв’язку з розвитком інформатики і екранно-звукових засобів для вчителя стала очевидною нова сфера діяльності - освоєння і застосування сучасних ефективних засобів навчання.

Оскільки застосування технічних засобів навчання нині є насущною потребою школи, в педагогіці стає особливо актуальною завдання їх наукового обґрунтування, створення і використання.

Оскільки частина  повчальних функцій передається  технічному пристрою, виникають нові психологічні проблеми, вони вимагають  критичного перегляду фундаментальних  положень педагогічної і психологічної  теорій навчання.

Ґрунтом пізнавальних завдань, що включаються в зміст екранно-звукових засобів, є перш за все суперечність між образним викладом умов і вербальним оформленням завдання.

Активізація навчання найтіснішим чином пов’язана з формуванням стійкого пізнавального інтересу. Значення цієї особливості учбового процесу таке велике, що деякі дидакти виділяють її як особливий дидактичний «принцип всебічного стимулювання і мотивації позитивного відношення школярів до навчання», проходження якому оптимізує учбовий процес. Окремі учбові дії і учбова діяльність в цілому, особливо у молодших підлітків, часто зв’язані не стільки з внутрішніми, ще не стійкими спонуками, скільки із спонукачами зовнішнього плану. Стимуляція інтересів учнів реалізується арсеналом методичних засобів. Вона може бути здійснена, по-перше, через посередництво змісту учбового матеріалу і, по-друге, через спеціальну організацію самого процесу навчання.

Активізація пізнавальних інтересів за допомогою змісту визначається новизною учбового матеріалу, що викликає орієнтовну реакцію учнів. Тут вирішальну роль грає оперативність екранно-звукових засобів.

Особливість представлення  учбового матеріалу засобами комп'ютера  позначається і на оновленні засвоєних  знань, оскільки з їх допомогою відоме виглядає інакше, ніж при вербальному вивченні. Представляючи інформацію на мові образів, екранно-звукові засоби допомагають розкривати суть явищ і встановлювати нові взаємозв’язки знайомих об’єктів, розширювати і поглиблювати наявні знання.

Використання  комп’ютера на уроці направлене на реалізацію принципу оптимізації в учбовому процесі.

Комп’ютер є багатофункціональною навчальною машиною. Це не просто додаток до існуючої системи навчання. Він вносить істотні зміни і у зміст навчання, і в його методи і організаційні форми, приводить до значних змін у діяльності і учнів, і вчителя. Тому успішне застосування комп’ютера в навчальному процесі передбачає розгляд його в контексті технічних засобів навчання.

Основними функціями технічних засобів навчання є забезпечення інформаційної насиченості навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. Технічні засоби навчання мають змогу долати часові і просторові межі, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію.

З їх допомогою  значно ефективніше відбувається виділення  в предметі, а потім і збереження в пам’яті, певних зовнішніх рис предмету, пов’язане з узагальнюючою та абстрагуючою роботою свідомості.

Для усвідомлення учнями предмету вивчення, на думку психологів, ще недостатньо, щоб вони його побачили. А. Н. Леонтьев підкреслював, що при використанні засобів наочності потрібно виходити з психологічної ролі, яку вони повинні виконати в засвоєнні. У зв’язку з цим їм виділені дві функції наочності: перша направлена на розширення чуттєвого досвіду, друга - на розкриття суті процесів, що вивчаються, явищ. Центральним моментом в проблемі наочності є питання про те, що повинно усвідомлюватися школярем в матеріалі, який представляється йому.

Часто учні використовують знання, одержані за допомогою технічних  засобів навчання, як переконливі приклади, аргументи, що підкріплюють важливі теоретичні положення. Таким чином, проблема наочності тісно пов’язана з проблемою актуалізації знань.

Проблема наочності розв’язується за допомогою моделювання суспільних явищ і процесів. Моделями виступають і учбові кінофільми, і учбові телепередачі, і схеми, і багато що інше, але комп’ютер дозволяє вносити в процес навчання інтерактивний особовий аспект. У учбових фільмах, телепередачах учні бачать не сам об’єкт, процес, явище, а їх відображення, що максимально наближене до справжнього об’єкту і в той же час відрізняється від нього, певним чином організаційно, що забезпечує умови для переходу від образу до логічного мислення. Дослідження комплексного використання екранних засобів, що проводилося Е. Решко, показує, що за наявності учбових телепередач провідним засобом, які задають проблемну ситуацію, є телебачення. Кінофрагменти, кінокільцівки, різні види статичної проекції використовуються вчителем для пошуку. Але ці дослідження проводилися на початку 80-х років, коли персональному комп’ютеру відводилася роль засобу програмованого контролю, а також засобу вирішення обчислювальних задач (отже, всі дослідження велися у напрямі можливості вивчення мов програмування і інших завдань, направлених на розвиток математичного апарату).

Персональний комп’ютер можна розглядати як комплексний екранно-звуковий засіб, з додатковими розширеними можливостями інтерактивності (інтерактивна дошка) і мобільної обробки інформації (мультимедійні лабораторії), з можливістю контролю за якістю засвоєння учбового матеріалу.

Розглянемо переваги технічних засобів навчання з  використанням комп’ютера на прикладі інтерактивної дошки. З її допомогою стандартний шкільний урок може розвиватися таким чином:

- Підготовка до початку заняття.

- Пояснення мети заняття.

- Вступ до нової теми або завдання — може повторюватися кілька разів  протягом заняття, тому що є його основою.

- Розвиток теми за участю школярів.

- Обговорення вивченого наприкінці заняття, а також самого процесу  навчання.

Усе, що є на комп’ютері, можна показати й на інтерактивній дошці. Це дає можливість використовувати широкий спектр ресурсів: матеріали, записані у вигляді електронних презентацій; матеріали, створені у текстових редакторах; записи з CD-ROMів; матеріали з Інтернету; відскановані зображення (фотографії, малюнки, діаграми, зображення екрана); відеофайли (уривки з телевізійних програм, з відеокасет або цифрові відеозображення); звукові файли (аудіофрагменти касет або радіо, аудіозаписи, зроблені учнями або іншими викладачами). Будь-який звук з СD-RОМа або інтернет-сторінки також буде чутно, якщо до комп’ютера підключено гучномовці.

За допомогою інтерактивної дошки:

- матеріали до уроку можна приготувати заздалегідь — це забезпечить швидкий темп заняття і заощадить час на обговорення;

- можна створювати посилання з одного файла на інший — наприклад, аудіо- та відеофайли або інтернет-сторінки. Це дає змогу не витрачати час на пошук потрібних ресурсів. До інтерактивної дошки можна підключити й інше аудіо- і відеообладнання. Це важливо у вивченні іноземної мови, коли викладачі хочуть, щоб учні могли водночас читати текст і чути вимову;

- матеріал можна структурувати по сторінках, що потребує поетапного логічного підходу, і полегшує планування;

- після заняття файли можна зберегти на комп’ютері, і, якщо цей комп’ютер знаходиться в шкільній мережі, учні завжди матимуть доступ до них. Файли можна зберегти в початковому вигляді або такими, як вони були наприкінці заняття разом з доповненнями, їх можна використовувати під час перевірки знань учнів.

 

 

1.2 Місце комп’ютера в навчальному процесі

Учитель поміщає комп’ютер між собою й учнем і відповідно до поставленої мети використовує як знаряддя пізнання, накопичення і застосування знань, тобто підпорядковує його цілям і завданням діяльності. В цих умовах зміст праці вчителя суттєво змінюється: основним стає не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів, здійснення оперативного управління індивідуальною роботою всіх учнів класу, своєчасне виявлення труднощів кожного з них при розв’язанні пізнавальних задач, надання їм необхідної допомоги.

Комп’ютери реалізують діалогову взаємодію між учнем і комп’ютером природною мовою, причому сфера діалогу охоплює найрізноманітніші аспекти учбової задачі, значною мірою забезпечують індивідуалізоване навчання, надаючи учневі можливості вибору і допомоги, і складності навчального матеріалу, і навіть його стильових особливостей. Комп’ютер дозволяє довести до кінця розв’язання учбової задачі, навіть такої, яку поставив учень, і при цьому він може пояснити учню хід міркувань. Він дозволяє «занурювати» учня в найрізноманітніші соціальні ситуації, учень може стати ніби учасником історичних подій, а сучасні навчальні середовища дають можливість взаємодіяти з комп’ютером не лише у знаковій формі, а й фізично.

Навчальні програми призначені для  навчання учнів шляхом представлення їм фактичного матеріалу в тій чи іншій формі і контролю знань за допомогою тестів, практичних завдань і вправ. Навчання відбувається під керівництвом учителя або комп’ютера і використовується при вивченні багатьох дисциплін. Програми, які контролюють окремі переважно фізичні дії учня і повідомляють про результати цих дій у вигляді «правильно-неправильно», як правило, націлені на формування навичок у сенсомоторній сфері і в таких пізнавальних процесах, як увага, сприйняття, пам’ять. Характерний приклад - різні клавіатурні тренажери, які дозволяють швидко засвоїти клавіатуру комп’ютера.