Автоматизація сервісно-виробничого процесу

    Впровадження АРМ дозволяє знизити трудомісткість, зменшити термін і вартість обробки інформації, підвищити її достовірність та надійність.

    Залежно від характеру використання технічних засобів можливі такі принципові схеми АРМ:

• на базі локальної ПЕОМ,
• центральної ЕОМ,
• мережі ПЕОМ,
• мережі ПЕОМ і центральної ЕОМ.

    Важливою складовою АРМ є ПЕОМ. Згідно з ДЕСТ 27201-87 ПЕОМ використовується як засіб масової автоматизації в соціальній і виробничих сферах різних галузей народного господарства і призначається для користувачів, які не володіють спеціальними знаннями у галузі обчислювальної техніки та програмування. Базовий комплект ПЕОМ складається з мікропроцесора, оперативного запам'ятовуючого пристрою, клавіатури, дисплея, засобів підключення периферійних пристроїв, базового програмного забезпечення, засобів підключення до локальної мережі, додаткових пристроїв, які розширюють функціональні можливості ПЕОМ.

    На базі локальної ПЕОМ створюється АРМ індивідуального користувача . У цьому випадку всі ресурси ПЕОМ використовуються монопольно одним користувачем. Основним пристроєм ПЕОМ є мікропроцесор, який забезпечує виконання різних операцій, передбачених програмою.

    Для вирішення певного класу задач створюється програмне забезпечення (ПЗ). Саме ПЗ гарантує злагоджену роботу всіх пристроїв ПЕОМ і їх взаємодію з людиною.

    Під час створення АРМ на базі центральної ЕОМ окремі робочі місця, оснащені терміналом і клавіатурою підключаються до центральної ЕОМ . У цьому випадку термінальні пристрої виконують функції вводу і виводу інформації, а обробка і зберігання даних здійснюється центральною ЕОМ. Усе програмне забезпечення також функціонує на центральній ЕОМ. Безпосередній комунікаційний зв'язок є між термінальними пристроями і центральною ЕОМ. Зв'язок АРМ з іншими АРМ здійснюється лише через центральну ЕОМ. Під час роботи в такому режимі можливе створення і одночасне використання загальної бази даних і оперативного обміну інформацією між усіма користувачами. Тут необхідна більш потужна ЕОМ і більш складне програмне забезпечення. Крім того при збою в роботі одного з пристроїв центральної ПЕОМ можливе порушення функціонування всіх АРМ.

    Як зовнішні запам'ятовуючі пристрої використовуються накопичувачі на гнучких і жорстких магнітних або оптичних дисках, Головна перевага останніх - великий обсяг пам'яті (200 Мбайт і більше на диску 133 мм) і низька вартість зберігання інформації. Тому їх використовують для зберігання великих масивів довідкової Інформації. Ємність гнучкого магнітного диска такого ж формата - від 320 К до 1 Мбайта. Жорсткий диск (вінчестерський) не можна чи з дисковода, тому його не використовують для зберігання резервних копій даних.

    Основним пристроєм, на якому відображається інформація, є дисплей. Клавіатура призначена для вводу даних і програм. Друкуючий пристрій забезпечує вивід тексту, таблиць, графіків на папір. Сьогодні великого розповсюдження набувають лазерні друкуючі пристрої, які забезпечують типографську якість друку і високу швидкість і надійність робіт.

    Усі   пристрої   взаємодіють   через   системну   магістраль,   яка представляє собою групу ліній електричних з'єднань, що забезпечують   передачу даних та управляючих сигналів між компонентами ЕОМ.

    Більш перспективним є сітьовий режим роботи, коли кожне АРМ будується на базі окремої ПЕОМ, що входить в обчислювальну мережу. Користувач може працювати як автономно, так і в загальному комплексі. Комплектація обчислювальної мережі залежить від характеру вирішуваних задач. Коло вирішуваних задач обмежене в основному ємністю запам'ятовуючих пристроїв ПЕОМ.

    Використання мережі ПЕОМ, підключеної до центральної ЕОМ, дозволяє практично зняти обмеження з кола вирішуваних задач за рахунок розділення даних, що обробляються, і програмних засобів між ПЕОМ і центральною ЕОМ . При цьому на центральній ЕОМ повинні вирішуватись задачі, для яких необхідний ресурс перевищує  можливості  ПЕОМ,  або  задачі,  для  яких  необхідна центральна диспетчеризація, Комукальний зв'язок повинен забезпечуватись як між ПЕОМ окремих робочих мість , так і між ПЕОМ кожного робочого місця з центральною ЕОЕМ.

    Важливими компонентами типового АРМ є інформаційне і методичне забезпечення. Методичне забезпечення - це засоби і методи, які визначають актуальність, послідовність, змістовність вирішуваних задач і єдність форм різних документів.

    Інформаційне забезпечення (ІЗ) АРМ передбачає організацію його інформаційної бази, регламентує інформаційні зв'язки і визначає склад і зміст всього інформаційного відображення. ІЗ конкретних АРМ різне за складом і змістом, але компоненти внутрішньо-машинної інформаційної бази АРМ повинні за структурою і поданням даних бути пов'язаними з відповідними компонентами інформаційної бази центральної ЕОМ або з іншими ПЕОМ, що функціонують у мережі.

    Автоматизовану інформаційну систему підприємства утворюють банк даних, відповідні бази даних, використовувана мова як сукупність знаків і класифікаторів, а також комплекс моделей і програм, що забезпечують роботу з даними. Банк і база даних є накопичувачами інформації і основними компонентами інформаційної системи в багаторівневій інтегрованій автоматизованій системі управління.

    Банк даних (БнД) - це комплекс спеціалізованих структур організації інформації, алгоритмів, спеціальної мови, програмних і технічних засобів, які в сукупності забезпечують створення і експлуатацію системи накопичення інформації, що надходить з декількох джерел, її оновлення, корекцію і багатоаспектне використання в інтересах об'єктів управління підприємством. У банку даних інформація зберігається, здійснюється її пошук, завантаження нових даних, їх реорганізація і відновлення. Основні вимоги до банку даних: інтегрованість баз даних і цілісність кожної з них, незалежність, мінімальна надмірність даних, що зберігаються і здатність до розширення. Важливою умовою ефективного функціонування БнД є забезпечення їх захисту від несанкціонованого доступу або випадкового знищення.

    База даних (БД) є сховищем спеціально організованих і логічно пов'язаних інформаційних елементів. Вона складається із саме даних та їх опису. Між даними підтримуються встановлені зв'язки. База даних є інформаційною моделлю керованого об'єкта. Вона орієнтована на інтегровані вимоги і таким чином задовольняє інформаційні потреби всіх користувачів підприємства. Центральне місце в функціонуванні банку даних посідає система управління базами даних - СУБД. Вона вилучає, додає, замінює старі записи даних на нові і є ефективним інструментом обробки даних.

    При створені автоматизованої системи управління на підприємстві (підрозділі) формуються відповідні БД, серед яких:

    -   класифікатори по операціях,  видах товарів (сировини,  напівфабрикатів), підрозділах підприємства, постачальниках, споживачах тощо;

    -    поопераційні трудові нормативи;

    -     норми витрат сировини на одиницю продукції;

    -     торговельні надбавки і націнки на вартість сировини;

    -  характеристика обладнання: паспортні дані, вартісні показники, графік планово-попереджувальних ремонтів;

    -    характеристика персоналу: професія, кваліфікаційний рівень та ін.;

    -     планова і облікова інформація про хід виробництва тощо.

      Інформаційна база АРМ складається з бази проблемних даних і бази метаінформації. База проблемних даних містить сукупність визначених показників, база метаінформації - систему показників, підмножину класифікаторів техніко-економічної інформації, опис типових форм таблиць і інших документів, список джерел і споживачів інформації.

    Для програмної реалізації робіт з базами даних створюються допоміжні програми їх структур, довідників, файлів друкування структур та інше. У розвинуті БнД і БД входять архіви, в яких міститься довідковий і статистичний матеріал за тривалий часу і бази знань.

    Бази знань (БЗ) вміщують інформацію про накопичений практичний досвід спеціалістів управління. Вони використовуються при підготовці управлінських рішень і є необхідним компонентом експертних систем, які забезпечують розробку варіантів рішень в автоматизованому (або автоматичному) режимі.

    Якщо на підприємстві ЕОМ розміщені в різних підрозділах та функціональних відділах, обробка даних може здійснюватись децентралізовано. В такому випадку термінальна ПЕОМ, що встановлена на робочому місці спеціаліста, використовує дані лише частини банку та відповідної бази даних. В результаті створюється розподілений БД як сукупність БД розміщених на різних ПЕОМ, об'єднаних у загальну мережу. Розподілений БД створюється з урахуванням схем інформаційних потоків.

    В умовах розподіленої обробки даних інформаційна база АРМ повинна забезпечувати: мінімальну надмірність даних і зручність організації їх архіву; простоту доступу до будь-якої підбази з урахуванням можливості організації санкціонованого доступу до даних і високу оперативність в роботі з даними; повну сумісність зі схемою розподілення інформації АРМ і одноразове її коригування.

    Відповідно до описаної вище концептуальної моделі розробляється програмне забезпечення АРМ .Загальне програмне забезпечення створює умови для функціонування обчислювальної техніки, розробки і впровадження нових програм.

    Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною програмного забезпечення (ФПЗ), в якій закладається орієнтація на певного спеціаліста і вирішення задач певної предметної галузі. Це обумовлює створення прикладного програмного забезпечення. Функціональний підхід до розробки АРМ здійснюється, таким чином: аналізують функції, які виконують працівники різних професій та керівники різних рівнів, з них вибирають найбільш типові і створюють програмні засоби для автоматизації їх виконання. Функції програмних засобів повинні відповідати звичним користувачу технологічним операціям.

    Зараз накопичено багато програмних засобів (пакетів програм), тому перш ніж розробляти нове ФПЗ необхідно використати розроблене раніше, адаптуючи його до конкретних умов застосування.

    До пакетів програм, які є базовими для створення АРМ різних професій, належать програмні засоби для підготовки текстів: текстові редактори або текстові процесори; системи управління базами даних (СУБД); програмні засоби типу електронної відомості - табличні процесори; програмні засоби для контролю і координації діяльності організації.

    Описана управлінська діяльність є сукупністю процесів, кожний з яких має дату початку, кінця та відповідального виконавця, діяльність якого пов'язана з іншим співробітниками, тобто є передумови для створення плану-графіка робіт. Пакет може автоматично формувати завдання і нагадувати про термін їх виконання.

    Важливе значення мають інтегровані пакети програм, які, по-перше, складаються з декількох раніше розглянутих програмних засобів і, по-друге, забезпечують автоматичний обмін даними між ними. Найчастіше інтегровані пакети містять: текстовий процесор, табличний процесор та СУБД. Головним недоліком такої програми є складність її освоєння через наявність великої кількості виконуваних функцій. Тому розробники до складу таких програм вводять підсистему інтерактивного навчання або, що трапляється частіше, засоби настроєння та програмування. Можливості програмування передбачені в СУБД і табличних процесорах, тому на їх основі можна створити ФПЗ АРМ, яке буде працювати в режимі меню. Користувач в даному випадку може не знати, як розроблене ФПЗ, а повинен лише обрати вид обробки інформації і ввести, якщо необхідно, початкові дані.

    Накопичення програмних засобів, більш детальна формалізація службових обов'язків спеціалістів створюють передумови для переходу від функціонального підходу до створення АРМ спеціального професійного призначення, яке враховує не лише вирішувані задачі, взаємозв'язки з іншими співробітниками, а й особисті нахили та звички користувача. У зв'язку з необхідністю розв'язання вузькоспеціалізованих задач розробляються також спеціальні прикладні програми. 
 

4. Характеристика  діючої інформаційної системи  закладу ресторанного господарства.

    Впровадження  інформаційних технологій дозволяє зменшити час обслуговування одного клієнта, і як наслідок збільшити пропускну здатність залу або зменшити витрати на оплату праці як офіціантів/кухарів, які безпосередньо зайняті у операційній діяльності, так і бухгалтерів, які повинні це все потім обліковувати.       Для швидкого і безпомилкового контролю операцій, повноцінного аналізу існуючої ситуації, швидкості і повноти обслуговування гостя неминучим стає впровадження автоматизованих систем управління, однією із яких  на даний час користується ресторан „Прага”- а саме , використовує автоматизовану систему управління під назвою R-keeper,