Війна США в Іраку: причини та наслідки

         Якщо першим кроком, зробленим ними після окупації Іраку, буде видача американським концесій на видобуток нафти, то це підсилить негативне враження. Якщо ми посадимо в Іраку проамериканського автократа, який обслуговуватиме іракські свердловини (так, як ми це зробили в інших нафтоносних арабських країнах), то цю війну буде визнано аморальною. Але якщо Америка виявить бажання (…) допомогти іракцям побудувати демократичну державу, яка використає нафту для поліпшення добробуту народу, — тоді війна за нафту буде справедливою”.

         Майбутня іракська війна може стати першим бойовим випробуванням новітніх зразків військової техніки. У Пентагоні планують, що в бойових діях візьме участь 4-а піхотна дивізія. Це найбільш передове з’єднання армії США називають “цифровою дивізією” — його озброєно сучасною високо-технологічною зброєю. Головною ударною силою 4-ї дивізії є модернізовані танки “Абрамс”. Їх обладнано, зокрема, глобальною системою визначення координат і цифровими системами бойового управління. Кожен командир танка бачить усе на дисплеї: де він, де свої танки, де противник. Під час війни у Перській затоці 1991 року внаслідок “свого” вогню загинули 35 американських військових. Нові цифрові технології виключають можливість випадкового ураження “своїм” вогнем.

         Є новинка і в медіа-забезпеченні бойових дій. За допомогою спеціального пристрою офіцери зі зв’язків з громадськістю можуть спілкуватися з журналістами всього світу. Спеціальний відеофон являє собою портативний комп’ютер, оснащений вмонтованою камерою, мікрофоном і двома складними супутниковими антенами. Представник Пентагона повідомив: відеофони буде використано, аби протистояти потокам дезінформації — на кшталт тих, які “поширювалися під час операції США в Афганістані”.

        Офіційною причиною війни стали звинувачення режиму Саддама Хусейна у володінні зброєю масового знищення та порушенні в такий спосіб Резолюції 1441 Ради Безпеки ООН. Стверджуючи про можливий зв’язок між Хусейном та терористичною організацією Аль Каїда, відповідальною за теракти 11 вересня 2001 року, США намагалися провести через РБ ООН проект іншої резолюції, яка змушувала б Хусейна роззброїтися або, у випадку невиконання, надавала б світовому співтовариству право застосування сили. Однак, три постійні члени РБ ООН – Франція, Росія та Китай – дали зрозуміти, що застосовуватимуть право вето до проекту такої резолюції. Після цього США вирішили діяти самостійно.

         17 березня 2003 року Президент США Джордж Буш висунув ультиматум Хусейну з вимогою, щоб той протягом 48 годин залишив Ірак разом із своїми синами. Після відмови, 20 березня було розпочато «Операцію Іракська свобода» - таку назву американське командування дало своєму наступу на Ірак.

1.2. Правові оцінки та політичний контекст

війни в Іраку

         Рішення США про початок війни в Іраку суперечило нормам міжнародного права і, зокрема, Статуту ООН. Рада Безпеки не давала згоди на таку операцію. Допущені Іраком на власну територію експерти МАГАТЕ не виявили порушень режиму нерозповсюдження, вимагаючи більше часу на проведення додаткових інспекцій. Наявність в Іраку хімічної чи бактеріологічної зброї не була підтверджена і після усунення режиму Саддама Хусейна та завершення першого етапу війни.

         Війна в Іраку стала, на думку її ініціаторів, важливим етапом боротьби із міжнародним тероризмом. В цьому сенсі вона стала продовженням військової кампанії в Афганістані, маючи на меті воювати з терористами на їхній території. І хоча наявність зв’язків між режимом Саддама Хусейна та Аль Каїдою не підтвердилася, усунення авторитарного режиму на Близькому Сході, відомого геноцидом проти власного народу, має сприяти, на думку Вашингтона, стабілізації ситуації в регіоні.

         Крім того, вирішення іракської проблеми, що існувала ще з часів Першої війни в Затоці 1991 року, покликане було сприяти вирішенню палестинської проблеми та в цілому мирному врегулюванню на Близькому Сході.

2. Співвідношення сил та стратегічні плани

сторін

         На початку військових дій Іракська регулярна армія виставила приблизно 11 піхотних, 3 моторизованих, 3 бронетанкових дивізії; сили Республіканської гвардії складалися з 3 бронетанкових, 2 механізованих та 1 моторизованої піхотної дивізій, сили спеціального призначення складали 6 бригад, з них дві танкові та одна бригада ППО – всього близько 400000 чоловік.

         Основою танкових сил Іраку були застарілі танки радянського виробництва Т-72, Т-62 та Т-55/54, загальною кількістю близько 2000. Крім того, на озброєнні іракської армії були близько 4000 бронетранспортерів та БМП та близько 2000 одиниць артилерії. Протиповітряну оборону забезпечували від 100 до 300 літаків, переважно Міг-21 та Міг-23; близько 850 пускових установок ракет «земля-повітря» та приблизьмо 3000 установок ППО. Крім цього, в Іраку були близько десятка ракет «земля-земля» «Хусейн» із радіусом дії до 650 км. Армія Іраку, за виключенням Республіканської гвардії, мала низький бойовий дух та рівень командування. Більшість експертів до початку бойових дій були впевнені, що досягти основної стратегічної мети – захисту режиму Саддама Хусейна – іракська армія не зможе.

         Основою збройних сил «коаліції за бажанням» (Coalition of the willing) були американські війська. Їхня загальна кількість перевищувала 200000 чоловік, чисельність військ коаліції дорівнювала приблизьмо 265000. Пізніше вона збільшилася до приблизно 300000. Британці в рамках «Операції Телік» (британська кодова назва нападу на Ірак) виставили близько 46000 чоловік. Українська бригада в складі військ коаліції нараховувала близько 1800 чоловік та залишалася в Іраку протягом 2003-2005 років.

         Основною ударною силою коаліції була авіація. В рамках операції «Шок і тремтіння» (військова складова «Операції іракська свобода») було задіяно 10 авіаційних крил та груп, загальна кількість палубних літаків дорівнювала 420, літаків наземного базування – 450 (американські бомбардувальники В-52, штурмовики F-16, F-116 Stealth, A-10, Harriers, а також безпілотні літаки-розвідники складали основу ВПС коаліції). В ході ракетного обстрілу та бомбових ударів по Іраку сили коаліції використовували здебільшого «розумні» ракети Tomahawk та бомби GBU-24. Позиції військ коаліції прикривали від повітряних ударів близько 40 зенітних комплексів Patriot.

         В Персидській затоці було зосереджено три американські (авіаносці Lincoln, Constellation, Kitty Hawk) та одна британська (HMS Ark Royal) авіаносні ударні групи. В Середземному морі знаходились американські авіаносці Roosevelt та Truman. Всього в операції брали участь близько 115 кораблів.

         Сухопутні війська коаліції нараховували близько 1700 одиниць бронетехніки, головними бойовими одиницями якої були американський танк M1 Abrams та англійський Challenger 2. Американські війська відрізняв високий професійний рівень, блискуча розвідка, відмінний зв’язок та ефективне управління. Внаслідок технологічної переваги, безперечної переваги в повітрі та деморалізації іракської армії, війська коаліції відносно швидко та без значних втрат досягли основної мети кампанії. Вже в квітні було захоплено Багдад, а 1 травня Президент Буш оголосив про переможне завершення війни.

3. Основні етапи війни

         Перший етап (20 березня – 1 травня 2003 року) – війна очолюваною США міжнародної коаліції (США, Велика Британія, Австралія, Італія, Польща, Україна, Іспанія, Південна Корея, Японія, Болгарія, Румунія, Португалія, Естонія, Латвія, Литва, Грузія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Домініканська Республіка, Сальвадор, Нікарагуа, Гондурас, Філіппіни, Таїланд, Сінгапур, Азербайджан, Монголія, Албанія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Вірменія, Македонія, Боснія і Герцеговина, Казахстан, Молдова, Нова Зеландія, Тонга) проти Іраку.

         Другий етап (з травня 2003 по сьогодні) – громадянська війна в самому Іраку між різними етнічними та релігійними групами, а також боротьба іракців проти окупаційних військ.

4. Хронологія війни в Іраку

20 березня 2003 року

         02.00 (за київським часом): минає термін ультиматуму президента США Саддаму Хусейну і його сім’ї, відповідно до якого іракський лідер повинен залишити країну, щоб уникнути війни.

         04.35: сили протиповітряної оборони атакують літаки ВПС США і Великобританії. У Багдаді і передмісті чути вибухи внаслідок влучення в цілі ракет.

05.00: друга хвиля повітряної атаки США на Багдад. За попередніми даними, загинуло не менше десяти людей.

         05.15: президент Буш виступає з телезверненням до нації, у якому говорить про початок першої стадії воєнної операції в Іраку й попереджає, що війна може бути не такою короткою і легкою, як здавалося раніше. За словами Буша, операція проводиться для роззброєння Іраку і визволення народу країни.

         05.36: третя хвиля повітряних нальотів американських і британських ВПС на Ірак. Знищено будинок Саддама Хусейна у Багдаді, проте ніхто не постраждав.

         07.35: президент Іраку виступає по національному телебаченню зі телезверненням до нації і закликає усіх об’єднатися і протистояти США. “Хай живе джихад та Ірак, смерть агресорам!” — заявив він, виступаючи зі зверненням до нації.

         07.46: авіаудари завдаються по місту Мосул — найбільшому на півночі країни (400 км від Багдада).

         09.30: могутній вибух пролунав у Кувейті. Пізніше міністр оборони Кувейту підтверджує, що дві ракети були випущені з території Іраку й уразили цілі на півночі Кувейту.

         18.15: воєнна операція в Іраку одержує кодову назву — “Іракська Свобода” (“Iraqi Freedom”).

         19.00: 25 іракських солдатів здалися у полон.

         20.00: новий обстріл столиці Іраку. Американські війська перетнули південний кордон Іраку і зайняли місто Умм-Каср. Ірак підпалив 15 нафтових свердловин у Басрі.

21 березня 2003 року

         — Вночі американські солдати вступили в бій з іракськими вояками.

         — На територію західного Іраку з боку йорданського кордону висадився британський спецназ, котрий захопив плацдарм, звідки свого часу проводився ракетний обстріл Ізраїлю.

         — Колона 7-ого розвідувально-ударного бронетанкового полку армії США просунулася на 150 км від кордону.

         — З британських підводних човнів випущено кілька ракет по цілях в Багдаді. Англійські морські піхотинці висадилися на південному узбережжі Іраку.

         — Ірак випустив вже десяту ракету на територію Кувейту.

         — Війська коаліції бомблять місто Басра. Піхота рухається на Багдад, майже не зустрічаючи опору. Увечері їм залишиться лише 350 кілометрів до столиці.

         — 12 британських моряків і 4 американські солдати загинули, коли розбився американський вертоліт на території Кувейту дорогою до Іраку. Причиною катастрофи попередньо вважають потрапляння піску в двигун вертольота.

         — В Іраку горять 30 нафтових свердловин родовища Румейла і ще кілька неподалік Басри.

         — В Багдаді зруйновано будинок Кусея Хусейна (молодшого сина Саддама).

         — Британські війська захопило стратегічно важливий півострів ель-Фао. Американці тим часом захопили іракські аеродроми на заході країни.

         — Підрозділи армії США виявили завод з виробництва хімічної зброї.

         — Увечері біля міста Насирія третя піхотна дивізія США зустріла запеклий опір іракців.

22 березня 2003 року

         — Четверо йорданських студентів вбито вибухом ракети, коли вони поверталися з Іраку додому.

         — У полоні у коаліції перебувають приблизно 1-2 тисячі іракських солдатів.

         — Війська Іраку підтягують підкріплення до Басри. Цієї ночі місто бомбили щонайменше сім разів.

23 березня 2003 року

         — Вночі наземні сили союзників повністю розгромили іракську танкову колону, яка захищала підступи до столиці.

         — Іракські сили, що обороняють Багдад, підпалили кілька великих басейнів з нафтою, влаштувавши димову завісу над містом.

         — Американські і британські військові вранці здійснили наліт на місто Тікріт, що за 175 кілометрів на північ від столиці.

         — У той же час під час боїв поблизу іракського міста Насирія американці зазнали істотних втрат. Загинуло 6 солдатів, поранено 14, ще 12 вважаються зниклими безвісти.

         — Війська антиіракської коаліції взяли під свій контроль 1074 свердловин біля Басри для того, щоб не допустити їхнього підпалу іракцями.

         — Відновлено бомбардування Басри. Цього ж дня місто взяли під контроль війська союзників.

         — Іракське командування отримує “добро” Хусейна на застосування хімічної та біологічної зброї.

         — Катарський телеканал “Аль-Джазіра” продемонстрував тіла шістьох вбитих американців під Насирією. Іракське телебачення показало п’ятьох захоплених там же полонених, серед яких є одна жінка.

         — Хусейн наказав затопити північ Іраку, підірвавши Дарбандиканську дамбу.

24 березня 2003 року

         — Американські війська розпочали обстріл цілей у великому іракському місті Ес-Самаву та місті Мосул.

         — Війська союзників почали завдавати ударів по трьох елітних дивізіях національної республіканської гвардії, які захищають підходи до Багдада з півдня і сходу.

         — По Багдаду завдано потужного ракетно-бомбового удару сил союзників. Швидше за все, постраждала будівля університету.

         — Саддам Хусейн вранці виступив в прямому ефірі катарського супутникового телеканалу “Аль-Джазіра” зі зверненням до нації. Він знову заявив, що в Іраку немає зброї масового знищення.