Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 23:33, реферат
Головна і найбільша заслуга Богдана Хмельницького перед історією нашої Вітчизни полягає в тому, що він силою розуму і таланту, неперевершеною енергією відновив традиції українського державотворення і заклав підмурівок для подальшого відродження і творення держави українського народу. Хмельницький зумів знайти серед народу, який зрадила і покинула на призволяще інтелектуальна і заможна верхівка, мислячих, мудрих, далекоглядних людей, згуртував їх навколо себе, перетворив на послідовних і переконаних борців за національну ідею, які до останніх сил боролися за українську державність.
Вступ. 2
Реєстрова старшина Війська Запорозького .3
Шляхетська група старшини 5
Вихідці із козацької черні 9
Різні погляди на війну та майбутнє України 11
Висновки. 14
Список використаної літератури. 15
Поживним середовищем для антигетьманських бунтiв, що постiйно жеврiли в козацьких низах, були лiвобережнi полки, традицiйно найтiснiше пов’язанi iз Запорозькою Сiччю. Найпомiтнiшi спалахи невдоволення припадають на перiоди впорядкування козацького реєстру, що повертало до пiдданського статусу покозачених селян i мiщан. У жовтнi 1651 р. проти заворушення в Чернiгiвському полку, котре очолив Степан Пободайло, обраний полковником на козацькiй радi (а на той час гетьман уже зазвичай призначав полковникiв сам), Хмельницький навiть готував до походу чотири вiрнi йому полки. Навеснi 1652 р. гетьман удався до ще крутiших заходiв, стративши кiлькох бунтiвних лiвобережних старшин, очолених миргородським полковником Матвiєм Гладким. У вiдповiдь на репресiї чернь Миргородського й Прилуцького полкiв нiбито обрала гетьманом Вдовиченка, i тiльки поновлення наприкiнцi травня бойових дiй розрядило iнцидент.
За своєрiдний символ майбутнього розбрату може послужити старашинська рада, зiбрана в травнi 1653 р. для обговорення пропозицiй Стамбула щодо протекторату. На нiй бачимо три партiї: одна, яку очолював «старинний» казак Фiлон Джеджалiй, погоджувалася на союз iз султаном (цим шляхом згодом пiде ще один виходець зi «старинного» козацтва Петро Дорошенко), iнша пiд проводом київського шляхтича Антона Ждановича, попередника Виговського й Тетерi, радила налагодити переговори з Рiччю Посполитою, ще iнша — висловилася за московську орiєнтацiю. Рiшення прийняв, плетучи черговi вiртуознi комбiнацiї i сподiваючись перехитрити козацьку долю, сам гетьман, однак смерть виявилася хитрiшою за нього.
Висновки:
У ході війни (1648-1657) була відроджена українська держава, створені структури нового політичного управління краєм, що засвідчило здатність українського народу до самодостатнього державного існування нарівні з іншими європейськими народами. Відродилися і зміцніли збройні сили України у форумі козацького війська, склалася струнка система військово-адміністративних округів-полків, на які поділилася козацька держава. Основу нової української армії творили реєстрові полки з «старовинними» полковниками, як Бурляй, Вишняк, Гиря, але полковничі перначі дістало також багато шляхти, як Богун, Теодорович, Гоголь, Нечай, Кричевський, далі бояри, як Подобайло, міщани – Гладкий, Небаба, Золотаренко, і так само немало талановитих одиниць з низів. Всі вони організовували народні війни проти гніту магнатів.
Список використаної літератури:
1. Заруба В.М. Історія України (з найдавніших часів і до сьогодення): навчальний посібник. – Дніпропетровськ, «Ліра ЛТД», 2005.
2. http://distance.edu.vn.ua/
3. http://www-ki.rada.crimea.ua/
4. В.Горобець, Історія українського козацтва: нариси у 2 т.\ Редкол: Смолій (відп. Ред) та інші. – К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2006.
5. Н. Яковенко, Нарис історії: нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ «Часопис "Критика"»,2005.
6. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.
7. Остапенко Н.В. Сто видатних українців. – К., 2006 «Арій»
8. w.w.w.djerelo.com
2
Информация о работе Видатні політичні та військові діячі часів визвольної війни Б. Хмельницького.