Виборче право в роки Французької революції (1789 - 1799)

     Через рік було скасовано виборне місце  самоврядування: встановлювалася ієрархічна підпорядкованість усіх посадових  осіб першому консулові. Процес централізації  та бюрократизації державного апарату досяг свого логічного завершення.[7, c. 327-328]

- 6 -

Висновок:  

     У листопаді (18 брюмера) 1799 р. Бонапарт добився  відставки Директорії. Наступного дня, оточивши своїми військами приміщення, в якому засідали депутати Ради п'ятисот і Ради старійшин, Наполеон змусив депутатів передати владу трьом консулам на чолі з ним. Переворот 18 брюмера завершив французьку революцію. 

     За  час революції склалося у своїх  основних рисах буржуазне право, яке виникло разом із буржуазною державою. Будучи історично прогресивним типом права, воно замінило собою віджиле феодальне право, закріпило нові виробничі відносини. Але, виражаючи волю панівного класу, буржуазне право було по своїй суті експлуататорським, хоча, на відміну від рабовласницького і феодального, воно рядилося в тогу формальної рівності всіх перед законом. Цей горезвісний принцип формальної рівності приховував собою фактичну нерівність.  Інститут приватної власності був наріжним каменем буржуазної правової системи, яка затвердила право необмеженої власності в обох деклараціях, у Конституціях 1791 і 1793 років. В основу зобов'язального права лягли принципи свободи і рівності, які заклали юридичний фундамент для обгрунтування свободи договору і рівності сторін. Зрозуміло, ця фразеологія не могла приховати експлуататорської сутності так званої свободи підприємництва, що насправді являла собою свободу гноблення й експлуатації. 

     Створення єдиної національної правової системи  французька буржуазія вважала головним завданням революції 1789-1799 рр. Воно супроводжувалося рішучою ламкою феодальних відносин, реалізацією вже в ході революції нових правових установок. З самого початку йшлося не лише про створення нового законодавства, але й систематизацію його. Про це свідчать спроби кодифікації, початі в ході революції. Ще в серпні 1790 р. Установчі збори прийняли резолюцію, відповідно до якої «цивільні закони повинні бути об'єднані і реформовані законодавцем, який мусить скласти загальний кодекс простих законів, ясних і відповідних конституції». [6, c. 535-536] 

     Велика  французька революція кінця XVIII ст. знищила феодально-абсолютистський лад у Францйі встановила республіку. Буржуазія, яка прийшла до влади, розв'язала терор проти монархістів і народних мас, невдоволених своїм становищем, здійснювала агресивну зовнішню політику. Нетерпимість до внутрішніх противників, загарбницькі війни проти сусідів призвели до нестабільності центральної влади і відкрили шлях до встановлення диктатури Наполеона. 

     Зміни, що відбувались з виборчим правом є цілком логічними. Слід зазначити, що Конституція 1793 року вважається найбільш демократичною у свій час. 

     - 7 -