Верховна Рада України: склад та порядок формування

• На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості - не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
• Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
• Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
• Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.

5. Організація роботи  Верховної Ради України

Порядок організації роботи комітетів  Верховної Ради (далі — комітетів) закріплюється Законом України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 14 липня 1998 р., 10 лютого 2000 р. та 22 лютого 2000 р. Основною формою роботи комітетів є їх засідання. Вони правомочні приймати рішення, якщо на них присутня більш як половина депутатів затвердженого складу. Засідання проводяться відкрито і гласно. Вони можуть висвітлюватися засобами масової інформації, а за згодою простої більшості комітету може здійснюватися звукозапис, кіно- та ві-деозйомка, трансляція по радіо і телебаченню та шляхом іншого висвітлення засобами масової інформації. За рішенням простої більшості членів комітету може проводитися закрите засідання. На закритому засіданні, крім членів комітету, можуть бути присутні запрошені особи.

За рішеннями комітетів на їх засіданнях можуть проводитися слухання з питань, що належать до їхньої компетенції. Метою слухань є одержання  всебічної інформації щодо питань, які розглядаються, їх вивчення і  обговорення. Слухання протоколюються і стенографуються, підсумкові документи за їх результатами не складаються. Інформацію, одержану під час слухань, використовують для прийняття рішень комітетів. За результатами обговорення того чи іншого питання на засіданнях комітетів приймаються рішення, рекомендації, висновки. Для їх прийняття необхідно, щоб проголосувала більшість членів комітету. Голосування може бути відкрите, поіменне чи закрите. Рішення приймаються з питань, що стосуються організації роботи комітетів. Після обговорення питань приймають рекомендації, що готуються на розгляд Верховної Ради України і вносяться особами та органами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо контрольної діяльності комітетів. Висновки приймаються щодо законопроектів і проектів інших актів, внесених на розгляд Верховної Ради України суб'єктами, які мають право законодавчої ініціативи, а також щодо кандидатур, які пропонуються для обрання, призначення чи затвердження Верховною Радою України або призначення яких відповідно до постанов Верховної Ради України погоджується з комітетами, крім випадків, визначених Законом або Регламентом Верховної Ради України.

Відкрите голосування здійснюється особисто членами комітетів підняттям  руки. За пропозицією, підтриманою третиною присутніх на засіданні членів комітету, результати голосування заносяться до протоколу засідання комітету (поіменне голосування). У деяких встановлених законодавством випадках комітети проводять таємні голосування шляхом подання і підрахунку бюлетенів.

Рішення, рекомендації, висновки комітетів можуть бути переглянуті, якщо за це подано більшість голосів членів комітету від його загального складу.

На кожному засіданні комітету ведеться протокол, а в деяких випадках за рішенням комітету може здійснюватися  стенограма засідання. Протокол засідання комітету підписують головуючий на засіданні та секретар цього комітету.

Роботу комітетів організують  їх голови. На них покладають такі повноваження: а) забезпечення складання плану  роботи комітету; б) організація виконання плану графіка робіт над законопроектами та проектами інших актів Верховної Ради, щодо яких комітет визначено головним; в) запрошення у разі потреби для участі у роботі комітету та робочих груп фахівців; г) представлення комітетів у відносинах з Верховною Радою, іншими державними органами, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами парламентів іноземних держав та міжнародними організаціями; д) підписання документів, прийнятих комітетом, чим засвідчується їх відповідність змісту прийнятих рішень;е)організація роботи з виконання рішень комітету, інформування його членів про хід їх виконання; є) доповіді Верховній Раді про роботу комітету та її наслідки не рідше ніж один раз на рік; ж)координація роботи комітету з іншими комітетами та відповідними підрозділами Секретаріату Верховної Ради; з) пропонування кандидатури на посаду заступника голови комітету; й) надання доручень заступникові голови комітету, головам підкомітетів, секретареві з організаційних питань; і) забезпечення керівництва секретаріатомкомітету; ї)головування на засіданнях комітету; й) інформування членів комітету про офіційні документи, листи, що надійшли до комітету, здійснення інших повідомлень, що стосуються діяльності комітетів; к) забезпечення ведення кошторису витрат комітету, інформування комітету та надання звіту Верховній Раді про використання виділених комітету коштів; л) виконання інших функцій, передбачених Регламентом, законодавчими актами, рішеннями Верховної Ради, розпорядженнями Голови Верховної Ради та його заступників; м) прийом громадян та ін.

З метою забезпечити конкретні  напрями своєї діяльності комітет  створює із свого складу підкомітети, які утворюються у складі не менш як трьох членів комітету. Члени  комітету можуть входити до складу кількох підкомітетів. Діяльність підкомітетів забезпечується відповідними підрозділами секретаріату або працівником апарату комітету, що входить до структури секретаріату. Голова підкомітету обирається на засіданні комітету відкритим голосуванням більшістю голосів членів комітету від їх фактичної кількості.

Для підготовки проектів законодавчих актів Верховної Ради, проектів рішень, рекомендацій, висновків комітетів  і розгляду питань, що обговорюються  на засіданнях комітетів, можуть створюватися робочі групи і призначатися їх керівники. До складу робочої групи включаються члени комітету, інші народні депутати України, які не є членами цього комітету, за їх згодою, а також можуть входити працівники Секретаріату Верховної Ради, науково-дослідних інститутів і навчальних закладів, фахівці-практики, автори проектів та ін. Питання, що належать до відання кількох комітетів, за їх ініціативою, а також за дорученням Верховної Ради можуть розглядатися комітетами спільно. Спільні засідання може проводити один із голів цих комітетів за їх взаємною згодою. У разі потреби спільне засідання за рішенням комітетів можуть вести Голова Верховної Ради або його перший заступник чи заступник. Процедурні питання роботи комітетів можуть регулюватися законом чи Регламентом. Комітети інформують громадськість про свою діяльність. Існує практика проведення виїзних засідань комітетів. Організаційно-методичне, технічне, інформаційне і матеріальне обслуговування комітетів, а також забезпечення їх функціонування здійснюють Секретаріат і Управління справами Верховної Ради, секретаріати комітетів.

Комітети подають на розгляд  Верховної Ради свої висновки рекомендації на підготовлені ними законопроекти  чи проекти інших актів. Оформлення документів комітетів має відповідати  вимогам, що встановлені законами і  Регламентом. Засідання комітетів і комісій Верховної Ради проводяться відповідно до затверджених ними перспективних планів та рішень Верховної Ради. Секретаріат Верховної Ради за поданням секретарів відповідних органів Верховної Ради веде інформаційну дошку із зведеним перспективним розкладом роботи цих органів. Розклад повинен містити інформацію про дату, час, місце, порядок денний засідань органів Верховної Ради не менше як на двотижневий строк. Зміни до розкладу подаються секретарями відповідних органів Верховної Ради не пізніше як за 4 доби до відповідного засідання у період між пленарними засіданнями і не пізніше як за добу під проведення пленарних засідань, а якщо необхідно терміново нести зміни до розкладу, про це оголошується на засіданні Верховної Ради.

Рішення комітетів і комісій Верховної Ради є правочинними, якщо їх прийнято на засіданнях, проведених згідно з розкладом.

Комітети з питань, що належать до їх відання, здійснюють контроль за виконанням Конституції та законів  України, інших нормативних актів  Верховної Ради центральними органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємствами й організаціями незалежно від форм власності, а також контроль за законністю, ощадливістю та ефективністю витрат з державного бюджету. Результати цієї роботи мають бути письмово оформлені і доведені до відома відповідних органів та посадових осіб. Комітети у межах своєї компетенції вивчають практику застосування, впровадження і виконання прийнятих законів або їх окремих положень та ефективність їх дії. Вони розглядають будь-які пропозиції, що свідчать про потребу у прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін і доповнень до чинних законодавчих актів, і в разі необхідності готують відповідний висновок на розгляд Верховної Ради України. Комітети можуть також проводити дослідження тенденцій та прогнозувати розвиток ситуації з питань, що належать до їхньої компетенції. В літературі, наприклад, пропонується підсилити контроль комітетів за виконавчою гілкою влади, навіть ввести кримінальну відповідальність за ігнорування виклику до комітету.

Верховна Рада може створювати, коли визнає за необхідне, тимчасові спеціальні комісії для розробки, попереднього розгляду, доопрацювання проектів законів  та інших актів Верховної Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції (крім контрольних, ревізійних і слідчих комісій, які створюються і діють відповідно до інших статей Регламенту). Тимчасова спеціальна комісія завжди є головною комісією з питання, Для підготовки якого її створено. Питання про створення тимчасової спеціальної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії Верховної Ради, якщо інше не встановлено Регламентом.

Тимчасова спеціальна комісія діє відповідно до порядку, встановленого для комітетів Верховної Ради.

Таким чином, Конституція, закони і Регламент Верховної Ради України закріплюють порядок організації і діяльності комітетів і комісій, використання ними організаційно-правових форм і методів.

6. Повноваження Верховної  Ради України

Стаття 85. До повноважень  Верховної Ради України належить:

1. внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;
2. призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;
3. прийняття законів;
4. затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
5. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
6. затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
7. призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;
8. заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
9. оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
10. усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;
11. розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
12. надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України;
13. здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;
14. затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
15. призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;
16. призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
17. призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;
18. призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
19. призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;
20. призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;  
    

7. Законодавчий процес  у Верховній Раді

Однією з найважливіших функцій  парламенту є законодавча функція, тобто прийняття, зміна та скасування законів.

Виключно законами України визначаються:

- права і свободи людини і  громадянина, гарантії цих прав  і свобод; основні обов’язки громадянина;

-    громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

-    права корінних народів і національних меншин;

-    порядок застосування мов;

-    засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку;

-    основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;

-    правовий режим власності;

-    правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

-    засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

-    засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

-    засади утворення і діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян, засобів масової інформації;

-    організація і діяльність органів виконаної влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

-    територіальний устрій України;

-    судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;

-    засади місцевого самоврядування;

-    статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

-    основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

-    правовий режим державного кордону;

-    правовий режим воєнного і надівичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

-    організація і порядок проведення виборів і референдумів;

-    організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус народних депутатів України;

-    засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.