Всі свої обіцянки демократи супроводжували масою застережень. Так, демократична партія висловилася в 1932 р. за «рішучі  зміни в державній економічній політиці», «своєчасне планування громадських робіт» і надання допомоги нужденним робітникам і фермерам. Однак слідом за цим у програмі демократів говорилося про необхідність підтримки збалансованого бюджету і "рішучого скорочення державних витрат". Схваливши в принципі ідею страхування по безробіттю, демократи тут же заявили, що її практична реалізація повинна проводитися тільки "за законодавством штатів", але не в національному масштабі.

     У своїх передвиборних виступах кандидат демократів обіцяв проведення ліберальних реформ на користь мільйонів «забутих американців». Іноді він йшов ще далі. Так, у промові в Сан-Франциско в 1932 г, Ф. Рузвельт заявив про необхідність «економічного планування» з метою «більш справедливого розподілу багатств і пристосування існуючої економічної організації до потреб народу». «Країна потребує змін і, якщо я правильно розумію її настрій, наполегливо вимагає сміливих експериментів, - говорив він. - Здоровий глузд підказує необхідність вибрати який-небудь метод і випробувати його. Якщо він і здається невдалим, треба чесно визнати це і спробувати інший спосіб. Але головне - треба діяти. Мільйони нужденних не будуть терпіти, коли все необхідне для задоволення їх потреб у наявності ».

     Отже, Рузвельт пообіцяв державну допомогу фермерам, організацію громадських  робіт для молоді, реформу банківської  системи та встановлення контролю держави над економікою.

     8 листопада кандидат від демократичної  партії переміг на виборах,  набравши 22,8 млн. голосів. Гувер  отримав 15,7 млн. голосів [6]. 

     5. Політика «Нового  курсу» Ф. Рузвельта  

     4 березня 1933 Ф.Д. Рузвельт офіційно  вступив на посаду. «Новий курс» президента Франкліна Рузвельта, суть якого полягала у проведенні державно-монополістичного регулювання економіки, дозволив поступово нормалізувати становище в країні.

     Перетворення  в рамках «Нового курсу» можна  розділити на дві великі групи. Перша група реформ пов'язана зі спробою встановити державний контроль над економікою, другий включає в себе зміни в соціальній сфері. Встановлення державного контролю над економікою зіткнулося з опором великого бізнесу. Найголовнішою його перемогою в протистоянні з президентом було скасування закону про відновлення промисловості. Після цього Рузвельт, побоюючись загострення конфлікту, вже не намагається втручатися у справи управління корпораціями і перемикає увагу на соціальну політику.

     Спроби  встановити контроль над бізнесом

     5 березня 1933 своїм першим президентським  актом Рузвельт тимчасово закрив усі без винятку банки країни, а також надав главі виконавчої влади широкі повноваження з контролю міжнародних фінансових угод. Уряд отримав матеріальну змогу декретувати золотий зміст долара, що невдовзі і скористалося. 10 березня Ф. Рузвельт видав указ, який став першим кроком до встановлення повного державного контролю над золотом, які перебували раніше в обігу, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Рузвельт заборонив вільне ходіння і вивіз з країни золота, яке американці вважали єдиним надійним засобом накопичення. Тепер приватна особа, що володіла золотом на суму більше $ 100, зобов'язане було продати його скарбниці за фіксованою ставкою $ 22,6 за унцію. Порушникові загрожує тюремне ув'язнення терміном до 10 років або штраф до $ 10 тис. Це запобігало витік золота за кордон і його накопичення в приватних руках з метою спекуляцій.

     Після того, як було розширено державне втручання  в банківську сферу, акти встановили порядок відновлення діяльності банків після вимушених «канікул». Скликаний на надзвичайну сесію Конгрес США прийняв Надзвичайний банківський закон. Згідно з цим законом спочатку відновили свою діяльність федеральні банки, а потім і приватні, що отримали допомогу від держави. 13 березня були відкриті банки в 12 містах, в яких знаходилися центри 12 округів Федеральної резервної системи. 14 березня «здоровими» були визнані банки ще в 250 містах, а 15 березня приступили до роботи і інші банківські установи, визнані «здоровими». У результаті цих заходів відбулося укрупнення банківської системи - більшість банків, визнаних «здоровими», були великими. Більше 6 тисяч банків не одержали державну допомогу і були закриті.

     У червні 1933 року Конгрес прийняв закон Гласса-Стігалла, за яким була створена Федеральна корпорація зі страхування банківських вкладів, у завдання якої входило припинення спекулятивних операцій комерційних банків. Крім того, цей закон поділяв депозитні та інвестиційні функції банків. Тим самим ставився бар'єр спекулятивним операціям. 

     Стабілізація  становища аграрного  сектора

     У галузі сільського господарства "Новий  курс" полягав у спробах зупинити процес розорення фермерів, і підняти ціни на сільськогосподарську продукцію шляхом скорочення виробництва і зменшення посівних площ. За скорочення посівів і зменшення поголів'я худоби фермерам виплачувалися премії. 12 травня 1933 Був прийнятий закон "Про регулювання сільського господарства", що встановлює субсидії за скорочення виробництва продукції аграрного сектора.

       Оскільки ринок сільськогосподарської  продукції, на який працювали  фермери США, раптом виявився  для них закритим завдяки прийнятим  багатьма країнами протекціоністських заходів, довелося вживати заходів щодо скорочення поголів'я худоби і посівних площ, щоб підвищити ціни до рівня, при якому хоча б окупалися витрати. Фермерам надавалася компенсація за кожний незасіяної гектар. Також були прийняті заходи по консолідації фермерської заборгованості, фермерам надавалися кредити, і незабаром припинилася масовий продаж ферм з аукціонів.

     Аграрна політика Ф. Рузвельта була на руку великим фермам, які могли порівняно безболісно скоротити частину своїх посівних площ. Ці ферми, користуючись урядовими субсидіями, у великій кількості набували сільськогосподарські машини та хімічні добрива, що підвищувало продуктивність праці та врожайність, і дозволяло зберегти розміри виробництва на колишньому рівні.

     Відновлення промисловості

      16 червня 1933 виходить закон про  відновлення промисловості NIRA (National Industrial Recovery Act). NIRA дозволяв асоціаціям підприємців розробляти, а президенту - санкціонувати «кодекси чесної конкуренції». За дотриманням цього закону повинна була слідкувати Федеральна торгова комісія. Кодекси встановлювали обсяги виробництва, ціни та інші правила збуту, а також наказували умови праці. На два роки припинялося застосування до деяких галузях положень антитрестівського законодавства. За короткий термін було складено 557 основних і 189 додаткових кодексів у галузях, які охоплювали 95% всіх промислових робітників. 
        Стаття 7 NIRA проголошувала право робітників на створення профспілок і зобов'язувала підприємців дотримуватися максимальну тривалість робочого часу, мінімальну оплату й інші умови праці, схвалені або приписані президентом. Всього різними кодексами було охоплено 22,5 млн. осіб. У 13 кодексах робочий тиждень не перевищувала рекомендованих президентом 35 годин.

     Закон поставив у виграшне становище керівництво  корпорацій [6]. 

     6. Наслідки Великої Депресії для США та світу 

     За  статистичними даними, криза у  США спричинила вкрай тяжчі наслідки:

• Було закрито більше як 5 тисяч банків
• Акції знецінились на 40 мільярдів доларів
• Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни
• Промислове виробництво скоротилося на 50 %
• У п'ять разів зменшилося виробництво автомобілів
• 12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів)
• 5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства і землі за несплату боргів.

     На  думку деяких експертів, природний  приріст населення у США на час кризи суттєво зменшився. Охоплене панікою населення намагалося за першої ж можливості вилучати свої заощадження з уцілілих банків, у результаті чого кількість грошей в обігу наприкінці 1932 року зросла з    454 млн доларів в 1929 році до 5699 млн доларів.

     Криза 1929-1930 років мала негативні наслідки не лише для США, а й для усього світу. Величезна заборгованість Британії перед США, яка виникла внаслідок першої світової війни, призвела до небезпечної фінансової та політичної нестабільності. Без американських кредитів різко погіршилося становище Німеччини.

     У 1931 р. Німеччина і Австрія вели переговори про митний союз. У травні того року Франція, яка вбачала в  цьому перший крок до повного об'єднання, відкликала свої активи з великого австрійського банку Кредит Анштальт, що призвело до його банкрутства. Банк оголосив про неспроможність виконувати свої зобов'язання, і незабаром змушені були закритися інші австрійські та німецькі банки. Крах банку Кредит Анштальт став першою ознакою поглиблення світової економічної кризи. Вкладники почали забирати свої гроші, внаслідок чого закривалася дедалі більша кількість банків. Чисельність безробітних у світі досягла рекордної позначки: у Німеччині - понад 6 млн, у Великій Британії - 4 млн, у США - понад 15 млн. Безробіття було найгострішим виявом світової економічної кризи [5]. 

       Висновки

     «Велика депресія” 1929-1933 років мала великі наслідки для подальшого розвитку країни. Зокрема уряд США впровадив такі заходи, як державне втручання в економіку та державний контроль монополій. Також вперше були розроблені маштабні соціальні програми для ліквідації великої прірви між багатими та бідними. Ці нові заходи суттєво змінили обличчя американської економіки та американського капіталу, що особливо стане помітним в наступні дисятиліття.

        Лише «Новий курс» президента Франкліна Рузвельта дозволив поступово нормалізувати становище в країні. Політика «Нового курсу» включала в себе регулювання цін, ініціювання об’єднання виробників у великі підприємства, соціальну програму — встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років, та ін.

     У результаті цієї кризи в США створена Комісія з цінних паперів, яка покликана встановлювати правила гри та карати порушників. Також був прийнятий закон, який заборонив зв'язок між інвестиційними і комерційними банками, і введено державне страхування банківських вкладів на суму, що не перевищує 100 тисяч доларів (для цього сформовано Федеральна корпорація страхування депозитів FDIC).  
Рузвельт створив вісім нових структур, головним завданням яких була боротьба із кризою: вони займалися видачею кредитів фермерам, організацією громадських робіт (для того, щоб працевлаштувати безробітних), страхуванням банківських внесків тощо.  
Крім того, Рузвельт прийняв пакет антикризових законів. США відмовилися від прив’язки курсу Рузвель до вартості золота. Таким чином темпи падіння економіки США помітно зменшилися.

      Ренесанс уваги до американської історії 30-х років викликав до життя нові погляди, концепції, оцінки, з якими можна погоджуватися, або ні, але якими не слід нехтувати, адже кожна відображає той чи інший реальний напрямок організації і функціонування комплексу політичних, соціальних, економічних реформ означеного періоду [1].

     Фінансова криза у світі і в Україні загострила увагу науковців і політиків до досвіду проведення антикризових реформ в США. Автор статті “Велика депресія: уроки Рузвельта для України”, народний депутат України М. Присяжнюк, проводить аналогію між сучасною кризою і “великою депресією” 30-х років, зауважуючи при цьому, що кризу наших днів важко порівняти з катастрофою, що підготувала Другу світову війну…, але спільні риси все ж таки є” [2, с. 7]. Він вважає, що для всіх поколінь політиків, гідним прикладом антикризових заходів є реформи Нового курсу. Франклін Рузвельт усвідомив, що першоджерело кризи – криза довіри до влади. Він повернув і змінив у сто раз довіру громадян США до влади. Зумів згуртувати націю. Зробив сильною державу. “Чи під силу українській владі? Чи вистачить політичної волі й громадянської відповідальності?” – ставить риторичне запитання автор [1].

     Отже, Велика Депресія займає унікальне місце в історії США. І до Депресії США переживали численні економічні кризи, однак жодна з них не тривала більше двох років. Велика Депресія виявилася втричі довшою за всі відомі історикам і економістам кризи минулого.

     Список  використаної літератури

      1. «Новий курс Ф. Рузвельта: історіографічні погляди та інтерпретації»: аналіз сучасних концепцій та інтерпретацій Нового курсу Ф. Рузвельтта [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ues/2010_5_1/Articles/35_Borovska.pdf

     2. Присяжнюк Н. “Великая депрессия”: уроки Рузвельта для Украины / Н. Присяжнюк // Гривна. – № 2 (731). – 06.01.2009. – С. 7.

     3. США у 20-х рр. ХХ ст. Велика депресія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://school.xvatit.com/index.php?title=США_у_20-х_рр._ХХ_ст._Велика_депресія.

     4. «Велика депресія” 1929-33 років у США [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://referatinfo.at.ua/publ/vsesvitnja_istorija/novitnja_istorija/quot_velika_depresija_1929_33_rokiv_u_ssha/8-1-0-2