Україна і процес формування тоталітарного режиму в СРСР

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 00:43, реферат

Описание работы

«Великий перелом» наприкінці 20-х років посилив процес відчуження виробника від засобів виробництва, висунув на перший план позаекономічний примус, призвів до падіння життєвого рівня народу, що зумовило зростання психологічного напруження в суспільстві. Прискорена індустріалізація, суцільна колективізація спричинили посилення міграційних процесів, зміну способу життя, ціннісних орієнтацій людей. Протиріччя, що виникали при цьому, суттєво дестабілізували внутрішній розвиток СРСР.

Содержание

Вступ
Суть тоталітарного режиму його основні риси. Особливості радянського тоталітаризму.
Деформація політичної системи радянського суспільства в 20-30х роках та її наслідки для України.
Масові репресії в Україні.
Висновок

Работа содержит 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.doc

— 119.00 Кб (Скачать)

Апогеєм репресій стали 1937-1938 pp., коли вони охопили весь СРСР. Скориставшись загадковим убивством С Кірова, одного із популярних партійних діячів, Й. Сталін з маніакальною підозрілістю винищував тисячі керівних і рядових комуністів, переважно старого покоління. Але і в цих умовах чи не найтяжчими були репресії проти українських партійних і державних діячів, інтелігентів, робітників, колгоспників. Суспільство все глибше поринало у страх, відчай, моральну деградацію. Заарештованих піддавали тортурам, заохочувалися доноси та наклепи. Не витримуючи фізичних мук, заарештовані давали неправдиві свідчення і на себе, і на своїх знайомих та родичів.

Партійно-державне керівництво  України, яке проводило лінію  Сталіна і навіть брало участь у репресіях, тепер само стало  жертвою. Із 62 членів ЦК КП(б)У, обраного ХІІІ з´їздом (червень 1937 p.), були звинувачені у ворожій діяльності і знищені 55 чоловік. З 11 членів політбюро ЦК КП(б)У репресовано 10, з 5 кандидатів в члени політбюро — 4. Загинули всі 9 членів оргбюро ЦК КП(б)У, у тому числі першого секретаря ЦК КП(б)У С Косіора. Відбувалося масове винищення військових кадрів. Був розстріляний командувач військових округів республіки, відомий воєначальник І. Якір. У 1938 р. в Україну були направлені нарком внутрішніх справ М.Єжов і партійний функціонер М.Хрущов. Незабаром після цього відбулася повна заміна складу керівних органів республіки. Старі партійні кадри, які здійснювали українізацію, індустріалізацію та колективізацію, були знищені. їм на зміну прийшли молоді, які відзначалися особистою вірністю Сталіну, і його становище остаточно утвердилося. У кінці 1938 р. хвиля репресій почала спадати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Тоталітаризм попри  низку негативних моментів виконав  важливу історичну місію. Як будь-яке  історичне явище тоталітаризм потребує детальне вивчення для застереження наступних поколінь.

Ставши засобом для  деяких країн у здійсненні “доганяючого”  розвитку. За допомогою повного одержавлення економіки, мобілізуючи всі ресурси  для досягнення певної грандіозної мети, тоталітаризм створює ілюзію стрімкого розвитку. Попри створення за короткий строк могутньої промислової бази, він виявляється не здатен здійснити випереджаючого розвитку, забезпечити перспективу розвитку. А за досягнуті грандіозні результати (в СРСР перехід до індустріального суспільства був здійснений за декілька десятиліть) доводиться платити занадто високу ціну – мільйони людських життів, а у кінцевому результаті повна неефективність економічної моделі.

Крім того тоталітаризм став кривавим прикладом того, до чого призводить ігнорування прав та інтересів  окремої людини.

За роки свого існування  тоталітарний режим довів, що це модернізуючий і мобілізуючий режим, який більш-менш ефективно діє лише в екстремальних ситуаціях і не здатний закласти осново довгострокової позитивної перспективи. Крах всіх тоталітарних режимів супроводжувався відкатом країн у їх розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       Список використаних джерел:

Політологія/За ред. О. І. Семківа. —Львів:Світ, 1994. —592 с. —Бібліогр.: 552 с.

Ганна Арендт. Витоки тоталітаризму. (1951)

Мілован Джилас. Обличчя  тоталитаризму. Розмови з Сталіним. (1953-1954)


Информация о работе Україна і процес формування тоталітарного режиму в СРСР