Історія України та її народів

     Карта нашестя гунів  і початок «Великого  переселення народів», взята з німецьких  джерел

     Вторгнення  гунів, яке, як і міграція сарматів, ліквідація скіфів (як народу), Боспорського царства, а також «результату  греків, а за ними і римлян, було обумовлено не стільки агресивною зовнішньою політикою (у сучасному розумінні цього терміну), скільки етнічними зрушеннями в середній Євразії, що мало далекосяжні історичні наслідки для подальшого розвитку як самої Євразії, так і власне Європи, а з нею і українських земель. Адже саме гуни почали «велике переселення народів» (в німецькому варіанті, як «Volkerwanderung», на честь чого воно і було названо). Алани були першими, кто зазнав наслідки гуннської натиску, а за ними незабаром були Герули, бургунди і готи. Відступ цих народів перед наступаючими гунами вилився в свою чергу в рух інших германських племен з їх власних місць, і оскільки всі вони в той чи інший час насунулись на кордони Римської імперії, останні виявилися увігнутими або навіть розірваними в деяких місцях. Деякі германці були допущені в межі імперії мирно на умовах, що вони допоможуть охороняти імперські кордони від інших «варварських» племен, які насувалися зі сходу або півночі. В інших випадках вони силою проклали собі дорогу в римські провінції. І знову ж таки, територія сучасної України, разом з Балканами, стала тим місцем, де, за великим рахунком, вирішувалася доля майбутньої Європи. Германці, гуни, а з часом, і готи, побачивши в новоявленому племені давніх слов'ян, сильних і славних воїнів, залучали цілі слов'янські племена в свої армії. Спочатку їм визначали роль допоміжних підрозділів, а потім їх висували в основні бойові порядки.  
 
 
 
 
 
 
 

Освоєння  земель слов'янськими племенами.

     Але історія свідчить, що жодна агресивна  суспільно-економічна формація не може існувати визначено тривалий період. Так сталося і з гунською імперією, яка, в результаті, кажучи сучасною мовою «внутрішньопартійних розборок»  розкололася на кілька улусів. З  Паннонії її орди поширилися на схід до чорноморських і азовських степів, де вони поступово стали відомі як булгари, створивши таким чином, Булгарське царство. Завдяки цьому історичному факту, тобто ослабленню гуннської могутності, новоявлені слов'янські племена на зламі епох, як анти, так і склавени, з'явилися і проявилися в якості незалежної сили.

     Карта розколу гунської імперії та зародження слов'янського поселення  в південно-східній  Європі, взята з  німецьких джерел.

     Таким чином, завдяки «збігу обставин»  на теренах нинішньої України, південної  частини Білорусії і південно-західної Росії, з'явилася нова суспільно-економічна та національна формація, центром  єднання якої стали слов'яни. А  вже ближче до початку третього століття н.е. (далі значення н.е. згадуватися  вже не буде) на теренах від Карпат до закруту Дону почалося масове освоєння земель слов'янськими племенами, вершиною могутності яких, стала Київська Русь. Але про це буде сказано вже  в наступному розділі  

     Карта ареалу проживання давньо слов'янських племен на зламі епох.  

     Початок поділу слов'янських  племен на «територіально-національні» регіони.

     Вождь Антів                                                                                     Братання скіфа та анта                           

     Репродукція картин Луганського художника Андрія Клименко. 
 
 
 
 

     Література

1. Драчук В. Дорогами тисячоліть. – К., 1978.
2. Залізняк Л. Проблема походження індоєвропейців // Дивослово. – 2000. - №5. – С.23-37.
3. Субтельний О. Історія України. – Л., 1994.
4. Френсіс Дворнік. Слов'яни в Європейській історії та цивілізації. Київ, 2000   мапи до книги 
5. Мирослав Попович. Нарис історії культури України. Київ, 1998 
6. Сергій Сегеда. Історична антропологія України. Київ, 2001. (Витяг з підручника.)