Сталінська диктатура

 Паства УГКЦ  сягала 4,3 млн. віруючих. Це була  потужна церква, в якій налічувалося 3040 парафій. У 1939 р. вона об'єднувала 2950 священиків, 1610 монахів і монахинь, 520 богословів, утримувала 10336 різних  шкіл, серед них 56 вищих. Кампанія  проти УГКЦ розгорнулася за  безпосереднім наказом Сталіна  у березні 1945 р. Вона почалася  із звинувачень її священиків  у пособництві гітлерівцям і  "українським буржуазним націоналістам". 8 квітня у львівській обласній  газеті "Вільна Україна" з'явилася  написана під псевдонімом стаття  Я.Галана "З хрестом чи ножем", в якій висувалися саме такі  звинувачення. Статтю одразу передрукували  обласні газети всієї Західної  України. 

 Знаряддям для  знищення УГКЦ була обрана  Московська патріархія. Сталін створив  раду у справах РПЦ при уряді  СРСР, на чолі якої поставив  полковника державної безпеки  Г.Карпова. Реалізуючи вказівки  на розгром УГКЦ, Карпов запропонував  у листі до Сталіна від 15 березня 1945 р. такий план дій:  а) утворити у Львові православну  єпархію; б) надати єпископу  цієї єпархії і всім священнослужителям  право проводити місіонерську  діяльність; в) організувати всередині  уніатської церкви ініціативну  групу, яка повинна була б  продекларувати розрив з Ватиканом і закликати уніатське духовенство до переходу у православ'я.

 Новий глава  УГКЦ митрополит Йосип Сліпий  під тиском влади розпочав  переговори з адміністрацією  патріарха Алексія. В ході переговорів  виявилося, однак, що ніхто  з архієреїв не бажає переходити  у православ'я. У квітні 1945 р.  священнослужителі УГКЦ найвищого  рангу були заарештовані. Це створило  певну свободу дій для створеної  чекістами ініціативної групи.  Її очолив настоятель Преображенської  церкви Львова Г.Костельник. На священиків почали тиснути, щоб вони приєднувалися до Костельника. Навесні 1946 р. 997 з 1270 священиків УГКЦ підписали заяви про приєднання до ініціативної групи. Ті, то не підписував такі заяви, висилалися з краю. 8-10 березня 1946 р. у Львові під контролем органів державної безпеки відбувся собор греко-католицького духовенства. Він прийняв рішення про возз'єднання з РПЦ і скасування Берестейської унії 1596 р.