Сім культурних див України

Багато легенд складено і  про саму Умань, одне із старовинних  міст України. Місто героїчної та багатостраждальної долі. Ним володіла польська шляхта, його палили й розгромлювали  вщент татари і турки, але він  знову й знову піднімався з  попелу. В Умані до сих пір знаходять  залишки підземельних ходів, які  служили місцевим мешканцям сховищами  і своєрідними укріпленнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ V. Софія Київська.

 

 

Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального  живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р.Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії Київської. Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...

Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального  живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р.Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Упродовж сторіч Софія  Київська була головною святинею Русі-України - "митрополією руською". Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті "посадження" на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

 

При соборі велося літописання  і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь  заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам'ятний  знак (скульптор І.Кавалерідзе).

 

Софія — свідок й безпосередній  учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження  міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну  боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти  польсько-литовських феодалів у XVII столітті.

 

Великих збитків було завдано  музею під час Великої Вітчизняної  війни. Хоч сам Софійський собор  не зазнав руйнування, однак були пограбовані  архіви музею, вивезені цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого  монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули  музею в пошкодженому вигляді.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VI. Херсонес Таврійський.

 

Це місто-держава  мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії...

Місто Херсонес було засноване  древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни - одна з  найвизначніших пам'яток Севастополя.

Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії. Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразупринесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам'яток, що потребують збереження, спричинили до створення Національного заповідника "Херсонес Таврійський".

 

Територія заповідника охоплює  розташування стародавнього грецького  міста - Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у 5 ст. до н. е.

Місто було огороджене могутніми  оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому  та римському світі. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед  них елліністичний театр, римська  цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолованне обладнання, колодязі та ін.

Територія досліджується  археологами уже 170 років. За цей  час відкрито більше третини міста. Серед археологічних знахідок є  унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні  ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом  музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним  центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією  та Київською Руссю і був провідним  центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях.

Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) насичені пам'ятками, які в унікальному автентичному стані збереглися до сьогодення тільки на цій території та є надбанням світової цивілізації.

Комплекс пам'яток, що входить  до складу заповідника "Херсонес Таврійський", має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

 

— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

 

— 11 пам'яток архітектури  на території городища та фортеці  Каламіта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ VII. Національний заповідник-острів «Хортиця».

 

Острів «Хортиця» є  найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні  на одній території різноманітних  природних комплексів – цілинних степів,байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних  та зникаючих видів рослин, пам’яток геології...

Актом, украй потрібної, проте  дещо запізнілої, справедливості стало  надання цій землі статусу  пам'ятки природи місцевого значення (1958р.). Далі – пам'ятка природи республіканського  значення (1963р.). Природна (разом із декоративними, на острові знайшли притулок більше 1000 видів рослин) та історична (тут  зафіксовано близько сотні історико-археологічних  об'єктів) винятковість Хортиці дала підстави для оголошення її Державним  історико-культурним заповідником (1965р.). Нині увесь острів є Національним заповідником (з 1993р.). Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, а ширина, в середньому, 2,5 кілометри) складають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів років. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі. Географічно ж, нагромадження скель, печер, гротів, окремих валунів, представляють гірський зразок ландшафтних зон України. Найпомітніші вершини мають свої імена, історія яких тісно пов’язана із періодом козаччини. Зокрема, скеля Вища Голова, Думна скеля, Совутина, Чорна, Дурна, Середня Голова.

 На Хортиці в мініатюрі  представлені зразки усіх ландшафтних  зон України. До новітніх часів  степовим ділянкам поталанило  зберегтися, насамперед, на східних  схилах, уздовж узбережжя Старого  Дніпра. Кількість видів рослин, що знайшли собі прихисток на прадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів (для порівняння, в Асканійському степу близько 600 видів рослин, у Хомутівському – 528, на Кам’яних Могилах – 460, на Михайлівський цілині – 490).

 Балки та урочища,  які помережили степові схили,  теж ведуть свій іменний родовід  од запорожців: Наумова, Костіна, Шанцева, Громушина, Музичина, Велика Молодняга, Корнієва, Ганнівка, Крутенька, Зміївка, Похмурий Яр.Найпівденніша, плавнева частина острова, либонь, наймолодший вид хортицького ландшафту. Це, переважно, намивна територія (формувалася під впливом Дніпрової течії), яка виникла десь 3-4 тисячі літ тому. На багатих поживними речовинами ґрунтах здійнялися кущі, дерева і, звісно ж трави. Після того, як гігантська плавнева країна, що колисьпростягалася від Хортиці і до Херсона, була знищена (дерева і кущі вирубані, а земля стала дном Каховського водосховища), значення південного охвістя острова незбагненно зросло.

 Нині цьому невеличкому  куточку (327 гектарів – приблизно  восьма частина острова) воістину  немає ціни. Свого часу каховська  повінь заповнила тут деякі  улоговинки, і до відомих з  давніх давен п’яти озер додалися ще більше, ніж півтора десятка крихітних водоймищ, де розкошують латаття біле, глечики жовті, рогіз, очерет, комиш, осока, ірис, водяний горіх.

 За наявності бурхливого  Каховського “моря”, хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає близько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає понад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 видів ссавців та плазунів, в озерах мешкає найменший у світі (в діаметрі – в межах сантиметра) вид папороті – сальвінія плаваюча.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1.http://liveinternet.ru/

2.http://uk.wikipedia.org/

3.http://7chudes.in.ua/

4.http://tomenko.kiev.ua/

5.http://ru.wikipedia.org/

6.http://kenttour.at.ua/index/sofievskij_park_guman/0-19

7.http://www.panbazil.com/ru/panbazil/pg/831_s/

Размещено на Allbest.ru