Сім культурних див України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему

 

« Сім культурних див України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Предмет: історія Української культури

Факультет: Машинобудування

Форма навчання : заочна

Група: Б-АТ -11-1

 

 

Виконавець: Риженко Кирило Анатолійович

Викладач: Колісник Д.В.

 

 

 

Дніпропетровськ 2013

План:

Вступ._______________________________________2-3

1.Кам’янець-Подільська фортеця. ____________________________4

 

2. Хотинська фортеця. _____________________________________5-6

 

3. Києво-Печерська Лавра._________________________________7-9

 

4. Національний дендрологічний парк «Софіївка». ______________10-11

 

5. Софія Київська. _________________________________________12-13

 

6. Херсонес Таврійський. ___________________________________ 14-15

 

7. Національний заповідник-острів «Хортиця». _______________16-17

 

Список літератури ___________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

"Сім чудес України" - сім історико-культурних пам'ятників України, визначених всеукраїнським однойменним конкурсом. Акція стартувала в травні 2007 року за ініціативою українського політика Н.Томенко. Регіональні оргкомітети виставили на конкурс різні об'єкти. Була відібрана близько тисячі об'єктів. З цієї тисячі експертна рада, що складається з сотні чоловік (культурологів, істориків, фахівців туристичного бізнесу) вибрали список спочатку з 100, а потім з 21 об'єкту для Інтернет-голосування. Остаточні підсумки конкурсу були підведені 21 серпня 2007 року. Голосування почалося 7 липня 2007 року. Із-за спроб фальсифікацій результатів, голосування зупиняли. Вибір "Семи чудес України" здійснювали з урахуванням Інтернет-голосування і думки експертної ради з сотні чоловік : культурологів, істориків, фахівців туристичного бізнесу. У Інтернет-голосуванні, взяли участь 77 тисяч чоловік  і опитування 100 експертів: учених, істориків, культурологів і фахівців в області туризму.

За результатами регіональних презентацій і опитування 100 експертів у сфері туризму, архітектури, історії і культури на другому етапі акції було визначено 21 фіналіста акції. До їх числа увійшло 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців, які з 22 серпня 2007  і боролися за звання семи чудес України.

 

Близько 77 тисяч користувачів прийняли участь в громадському обговоренні на офіційному сайті (www.7chudes.in.ua). Підсумувавши його результати, а також результати всеукраїнського опитування фахівців - експертів оргкомітет визначив переможців. Ось вони, „7 чудес України”: Національний історико - культурний заповідник „ Кам’янець”, Києво- Печерська лавра, Національний дендрологічний парк „Софіївка”, Софія Київська, Херсонес Таврійський, Національний заповідник - острів „Хортиця”, Державний історико - архітектурний заповідник „ Хотинська фортеця”. Переможці отримали нагороду у вигляді скульптурної композиції з логотипом акції. Окрім цього, Оргкомітет вирішив нагородити спеціальними відзнаками акції такі об’єкти:

 

- номінація "Визначна пам'ятка сучасної України" - музей «Писанка»;

 

- номінація "Визначна пам'ятка духовної України" - Острозький замок та Академія;

 

- номінація "Визначна пам’ятка новітньої історії" – Лівадійський палац-музей.

 

Про пам’ятки, які стали переможцями цього незвичайного конкурсу йтиметься далі мова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Кам’янець-Подільська фортеця.

 

Кам’янець Подільський – місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії  доклали майстерності архітектори  й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини  та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII–XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Сьогодні, за попередньою, домовленістю, можна стати учасником нічної театралізованої екскурсії Старою фортецею. Екскурсію у вежах (баштах) і підземеллях фортеці проводить кам’янецький «староста» та його «свита», які цікавими розповідями, піснями, танцями не лише знайомлять екскурсантів з історією замку та озброєнням, а й створюють неповторне відчуття подорожі у часі. Відвідувачі фортецімають змогу поїздити верхи на конях, постріляти з арбалетів та луків, власноруч викарбувати пам’ятну монету.

Розділ II. Хотинська фортеця.

Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня  може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її...

Не випадково скелястий  мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від  дієслова «хотіти», оскільки мис був  бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин  став центром розвитку ремесел і  торгівлі, які, своєю чергою, сприяли  розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у  європейсько-азійській торгівлі.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З  метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища  воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра  Дорошенка. Під час Визвольної війни  українського народу проти польської  шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями  Хотинської війни, яка проходила  під стінами фортеці у вересні  – на початку жовтня 1621 р. Ця війна  прославила запорозьких козаків  та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в  історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну  Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і  набула відголосу у світовій літературі.

Упродовж XVII ст. Хотин переходив  з рук до рук, ним володіли і  польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни  у Хотині перебували війська Богдана  Хмельницького (1650–1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно  закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала  наймогутнішим вузлом османської оборони  на сході Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

 

У 1826 р. місту Хотину був  наданий герб: в золотому полі срібна фортеця з трьома баштами; на двох крайніх вміщено по бунчуку, а  на середній – півмісяць на держаку; над ним хрест:навхрест – дві  шаблі лезами вниз, над ними –  срібний хрест на ознаку взяття Турецької  фортеці.

 

У Хотинській фортеці проводилися  зйомки багатьох художніх фільмів, серед  яких «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада  про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда». Серед недавніх – екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Києво-Печерська Лавра.

 

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах  біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах  біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками на Україні, в Росії і в Білорусії.

Свого часу Києво-Печервська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»),Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

 

 Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 році споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96,52 метра.

 

На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У Спаса на Брестові церкви - засновник Москви Юрій Долгорукий.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Споруди Києво-Печерської Лаври:

 

Велика Дзвіниця

 

Ближні печери

 

Дальні печери

 

Свято-Успенський собор (1073, 2000)

 

Всіхсвятська церква

 

Трапезна Палата

 

Троїцька надбрамна церква

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ IV.  Національний дендрологічний парк «Софіївка»

 

Уманський парк "Софіївка" є шедевром і зразком світового  садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області.Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України (м. Умань Черкаської обл.) є одним з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.

Сучасна „Софіївка” поєднує в собі функції в першу чергу „Історичного саду”, згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту Національної академії наук України, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази, туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва.

Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області. Заснований парк у 1796 році багатим польським  магнатом Станіславом Потоцьким  на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії,і був подарований їй в  день її янгола у травні 1802 року.

Ідея створення парку  в романтичному стилі з використанням  римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні  гроти - все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років. Туристичний сезон в Умані  триває весь рік. Потік відвідувачів не зменшується ні влітку, ні взимку.

Старовинними алеями парку  бродили Олександр Пушкін і Тарас  Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Павло Пестель і  Михайло Бестужев-Рюмін, Володимир  Сосюра и Максим Рильський. Сотні  наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували  цей парк.