Развитие письменности

Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні  за своєю структурою та навчальним навантаженням. Враховуючи вимоги програми, згідно з якою першокласники пишуть протягом уроку не більше 7 хв., вчитель добирає матеріал із розвитку мовленнєвої діяльності: слухання - розуміння (аудіювання), говоріння, формує уявлення про читання, забезпечує підготовчі вправи для письма (малювання, штрихування, обведення, друкування), логіко-мовленнєву діяльність школярів. 

Як відомо, увага  шестилітньої дитини дуже нестійка, а  тому вчитель має постійно змінювати  види діяльності, проводити різні та цікаві фізкультхвилинки, створювати ігрові ситуації, рольово-сюжетні, тематичні ігри. Але яким би не був важким урок письма, на ньому обовязково слід виділити хоч декілька хвилин естетичному вихованню. 

Щоб навчити дітей  молодшого шкільного віку красиво  писати, слід дотримуватися таких  умов: 

1. Бажання і вміння  бачити перед собою перш за  все особистість учня: делікатність  і доброзичливість, теплота й  повага до гідності дитини, а також неабияке терпіння. Бути вимогливим, але й щедрим на похвалу: найменші зрушення в кращий бік слід бачити, а невдачі - гасити новими вправляннями, з переконливою вірою в можливості школяра. І коли на сторінці зошита в учня зявляється "жива" пятірка з букетом квітів, а також улюблені герої художніх книг та мультфільмів: Буратіно чи Нільс, Чебурашка чи Пацик "промовляють" приязні слова, "радіють" успіхам учня, то вони окрилюють дитину, викликають бажання працювати ще краще. 

Зошити треба перевіряти щоденно. Новий зошит дозволяти заводити тільки в разі дописання старого. 

Всі записи вчителя - на дошці, в зошиті школяра, в щоденнику - мають бути взірцем. 

Тренувальні вправи з краснопису повинні бути як спільні  для всіх учнів (робота на уроці), так і диференційовані - написані класоводом кожному вихованцеві червоні зразки, враховуючи індивідуальні недоліки кожного учня. 

Щомісяця запровадити  контрольну роботу з краснопису. Це має бути урок написання зорового диктанту, але коли перед класом ставиться завдання перевірити успіхи з каліграфії, він сприймається дітьми зовсім по-іншому і дає велику користь. 

Навчання краснопису починається з парти. Парта повинна відповідати всім вимогам, які пропонує медицина, бо це насамперед здоровя дитини. І потім весь час стежити, щоб діти правильно сиділи, бо від цього залежить як збереження нормальної постави дитини, так і написання літер. 

Красиве письмо залежить і від відповідного розміщення зошита, що так важливо для збереження зору нахилу літер. Також той, хто  пише, перш за все повинен вміти  тримати ручку: трьома пальцями - великим, вказівним і середнім. Власне, двома  пальцями (великим і середнім), а  вказівний лише плавно лягає на ручку, і якщо ви його піднімете, а ручка не випадає, то це значить, що тримаєте ви її правильно. При цьому права рука спирається на частину мізинця, що дає змогу їй вільно, поступово, в міру заповнення рядка рухатися вправо. Дивлячись на картину А.І. Кримського "Портрет", де зображений Л.М. Толстой за письмовим столом під час роботи над романом "Война и мир", можна сказати про ідеальні поставу й положення ручки геніального майстра слова, крім, безумовно, всіх інших цінностей художнього полотна. 

Іноді можна почути від батьків: "Мою доньку (сина) немає сенсу вчити краснопису, бо і я погано пишу, і мої рідні також..." Практика показує, що ця думка помилкова. Щоправда, одні учні навчаються швидше, інші повільніше, але в тому, що успіхів може досягти кожен, - немає сумніву. 

Варто, особливо на перших порах навчання краснопису, щоб учні класу писали однаковими ручками, чорнильними  або кульковими. Особливо шкідливо для вироблення каліграфічного письма, коли учень пише сьогодні чорнильною ручкою, а вчора писав кульковою, бо тримати їх треба по-різному, навіть тиснути на ручку по-різному. Тим часом діти однаково і тримають, і тиснуть, а від цього страждає письмо. 

Зрозуміло, що краснопис  має займати чільне місце і  в 1-му, і в 2-му, і в 3 класі. Вважаємо, що важливо в 1 класі користуватися  генетичним методом навчання каліграфії, який полягає в тому, що: 

письмо літер обовязково підготовлюється попереднім письмом елементів; 

діти навчаються краснопису за наростанням труднощів  написання літер. 

Корисним є і  ритмічний метод, який широко використовуємо протягом усіх трьох років навчання. Цінність його полягає в тому, що він сприяє розвитку плавного письма, прискоренню його темпу в учнів, які повільно пишуть, розвиває чіткість і впевненість рухів, необхідних для вироблення навичок красивого письма. Тактування вносить пожвавлення в роботу класу і дисциплінує його. 

Всі елементи, які пишуться вгору чи вбік, припадають на „і” а вниз - "раз, два, три". Наприклад, буква п: „раз і, два і". При користуванні ритмічним методом потрібно враховувати: 

Письмо під лічбу (в 1 класі) можна починати після того, як учні засвоїли накреслення букви без рахунку. 

Лічба дається вчителем, окремими учнями, а в деяких випадках і хором, рахунок орієнтують на тих, хто пише в середньому темпі, з  поступовим, ледве помітним прискоренням при переході до кожного наступного етапу (таким шляхом учні підготовляються до скоропису). 

На одному уроці  ритмічний метод не варто використовувати  довгий час, обовязково повинні бути інтервали, які заповнюються спокійним  письмом без лічби, бо воно вимагає  від учня великого напруження сил, уваги. 

Швидке написання  слів досягається не лише зменшенням висоти літер, а й умінням дітей правильно зєднувати їх. Правильне сполучення букв дає змогу мінімально відривати ручку від паперу, а також робить літери стрункішими. Слід звертати увагу на те, що окремі учні копіюють дорослих навіть почерком і, на жаль, не завжди вдало. 

Уроки письма мають  значні можливості в естетичному  вихованні першокласників. Це і гарно  побудовані віршики, естетично оформлені  малюнки, використання музики під час фізкультхвилинки, не кажучи вже про навчання самого письма. Можна з впевненістю сказати, що і записана дітьми буква "о" буде естетично гарною. 
 

Одним з головних завдань початкової школи є планомірна і систематична роботи з формування каліграфічного письма. Тому добрих результатів  домоглися використані ігрові ситуації. Створена казка "У писемній країні веселих ліній" дає можливість дітям бачити, як на папері оживають елементи літер і складаються в нові букви, а кожна літера повязана з другою, є її частиною або початком. Діти не тільки памятають створення кожної букви, а навіть визначають її характер, коли уявляють (за допомогою музичного супроводу) настрій кожної лінії, яку використовують для написання літери. 

Перед написанням - мускульне  тренування рук. А ще - знаходження  безлічі цікавих предметів, істот, пейзажів, у яких сховані букви. 

Наприклад, у зображенні одного тільки метелика діти знайшли  і велику букву Е, і букви З, Н, В, Ч, Й. Малюнки можуть малювати і діти. А тепер не запамятати таку букву або переплутати її з іншою неможливо! 

До помилок, що впливають  на оцінювання грамотності, належить злиття графем. Неправильне поєднання приводить  до орфографічних помилок. Для запобігання  цьому можна виділити 5 типів поєднань між буквами: 

нижнє поєднання - "виставили  ногу в танці" - ома 

нижнє поєднання - "хвиля" - лм; 

пряме поєднання - "подали одне одному руку" - ин; 

верхнє поєднання - "носик чайника" - ао; 

верхнє поєднання - "всі ляльки" - он. 

Засвоєння поєднань та використання на письмі з коментуванням  забезпечує гарне каліграфічне письмо, а також дає змогу уникнути багато помилок. Як приклад формування у дітей гарного почерку подаємо  фрагмент казки "У писемній країні веселих ліній". 

Веселий нулик 0 пішов гуляти до лісу. Там було дуже гарно! Він так пильно все розглядав, що не помітив, як йому назустріч бігла (маленька паличка з заокругленням). Вони зіткнулися і вигукнули: "а!" Так склалася буква "а". 

І жила в хатці  біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. Але було дуже сумно гратися одній. Та одного разу до неї прийшла сестриця (маленька паличка з заокругленням). Вирішили вони жити разом, бо так було веселіше. Так склалася буква "и", яка допомагала писатися словам, щоб і вони не були самотні: 

стіл - столи; лялька - ляльки; 

весна - весни; пташка - пташки. 

Буква и пішла до озера ловити рибу. Опустила ногу. А на дворі літо, спека, вона протяжно сказала: "у!" 

(велика похила  паличка) зробила собі у перукарні  зачіску. Коли вона йшла по  дорозі, всі знайомі казали "Ух!". 

Велика посварилася  з своєю подругою. Вернулися одна до одної спиною і не розмовляють день, два, три… 

А що ж вони не поділили? Пасок до плаття у них один на двох. Перша кричить: "Мій!", друга не віддає. Не поділили, тому носять разом. (А) 

І прийшла до І, подала їй руку і промовила: "Давай дружити, ну!" (Н). 

Три на святі танцювали  всі разом, та так довго, що їх ніхто розєднати не зміг. (Т). 

Саме такі та інші казкові моменти допомагають  дітям не лише краще вивчити букви  та запамятати їхнє написання, а ще й забезпечують естетичне виховання дітей. А в багатьох дітей воно взагалі знаходиться на рівні нижчому за 0. Тому саме вчителю слід займатися цією важкою, але дуже потрібною роботою. Особливе місце у системі естетичного виховання займає індивідуальна робота з дітьми. Вона інколи буває необхідною, вчителеві обовязково слід пильнувати, кому потрібна допомога. 

Каліграфічне письмо має велике значення в житті молодшого  школяра, тому ним треба займатися  серйозно і вдумливо. Навчання каліграфічного письма і систематична робота над  формуванням почерку учнів - одне з головних завдань школи. Періоди  процесу навчання письма молодших школярів збігаються в назві з читанням: добукварний (підготовчий), букварний і післябукварний періоди. 

Добукварний період триває від 12 до 16 днів. За цей час  вчитель повинен провести понад 16 уроків письма. У цей період школярі вчаться правильно сидіти за партою, тримати ручку, класти зошит на парту та користуватися ним; засвоюють розліновку зошита, вчаться орієнтуватися на його сторінках. Практично діти привчаються виконувати вказівки вчителя: провести лінію зліва направо, зверху вниз, похило, вище, розташовувати в робочому рядку елементи букв. 

У шестиліток розвивається окомір, моторика дрібних мязів, вміння координувати рухи руки, пальців, передпліччя. Спочатку рекомендуються відповідні вправи - графічне зображення простих за формою предметів. Отже, підготовчими вправами до письма є малювання простих предметів, поєднаних із штриховкою; малювання бордюрів, складання орнаментів і візерунків; написання ліній прямих, похилих, півовальних, овальних, хвилястих; письмо елементів букв. 

Із введенням у  початкових класах школи спрощеного рукописного шрифту необхідно домогтися  від учнів письма тільки під нахилом у правий бік. Для цього насамперед треба, щоб діти засвоїли три правила, які розкриті в загальній методиці: посадка учня під час письма, положення зошита під час письма, вміння тримати ручку. Крім цього, учні мають оволодіти четвертим правилом - ведення штриха (основної лінії) зверху вниз або перпендикулярно до лінії грудей. 

Розглянемо методику навчання письма в добукварний період навчання грамоти. В цей час проводять  підготовчі вправи до письма з дітьми-першокласниками. Такі вправи передбачають: 

малювання, поєднане із штриховкою; 

письмо бордюрів; 

письмо елементів букв. 

Усі підготовчі вправи мають бути тісно повязані з методикою навчання графіки письма у початкових класах загальноосвітньої школи. Матеріал до цих вправ з каліграфії слід добирати з урахуванням його освітніх і виховних завдань. 

До першого виду вправ відносять малювання з  штриховкою. Ці вправи мають свої етапи: робота з готовою формою, поданою в зошиті і самостійне малювання предметів і штриховка їх. 

Перші вправи повинні  бути повязані з різною формою предметів: прямокутників, кругів, еліпсів тощо. Краще таку роботу проводити в зошитах з друкованою основою, де діти штрихують різні малюнки і цим самим готують руку до письма елементів букв. Школярі сприймають форму предмета, його положення в просторі, розміщення на аркуші паперу, засвоюють напрям руху руки, поняття "ліворуч, праворуч, уверх, униз... ". Після того, як діти навчилися орієнтуватися і штрихувати готові контури, можна включати самостійне зображення фігур з прямих та ламаних ліній і розфарбовування їх, а також виконання кругових штрихів (в зошитах з розліновкою №3). Наприклад: "Діти, намалюємо вікно (грушу, прапорець, книжку) і заштрихуємо його за зразком", - говорить учитель (див. мал).