Інститут почесних:практика призначення в різних країнах світу

Консульська установа має  право стягувати на території  держави перебування плату за консульські дії. Ці збори також  звільняються від усіх мит і податків²¹.

Привілеї та імунітети  консульських посадових осіб визначені  Віденською конвенцією про консульські  зносини 1963 р. Основним з них є  особиста недоторканність. Конвенція  накладає на державу перебування  обов'язок ставитися до консульських посадових осіб з належною повагою  і не допускати будь-яких зазіхань на їхню особистість, свободу і гідність (ст.40). Документ передбачає, що консульські  посадові особи в разі вчинення ними тяжких злочинів не можуть бути піддані арешту або попереднім висновком без постанови компетентної судової влади. Консульські посадові особи не можуть бути ув'язнені і не підлягають ніяким іншим формам обмеження особистої свободи, інакше як на виконання судових постанов, що вступили в законну силу. Якщо проти консула порушується кримінальна справа, він зобов'язаний особисто з'явитися в компетентні органи. Тим не менш, при веденні справи до неї має виявлятись повага зважаючи на його офіційний статус і ставитися якомога менше перешкод до виконання консульських функцій (ст.41).

У разі арешту або попереднього ув'язнення будь-якого працівника консульського персоналу або  порушення проти нього кримінальної справи держава перебування повинна  негайно повідомити про це голову консульської установи. Якщо обвинувачення  пред'явлено главі консульської установи, держава перебування повинна  негайно повідомити про це акредитуючій державі через дипломатичні канали.

Імунітет від юрисдикції. Відповідно до положень Віденської конвенції  консульські посадові особи і  службовці не підлягають юрисдикції судових або адміністративних органів  держави перебування у відношенні дій, вчинених ними при виконанні  службових функцій (ст.43).

Працівники консульської установи можуть викликатися до суду для дачі показань свідків, однак  якщо вони відмовляються давати свідчення, до них не можуть застосовуватися  ніякі примусові заходи. Консульські  посадові особи і співробітники  консульства не зобов'язані давати свідчення з питань, пов'язаних з  виконанням ними своїх функцій, або  пред'являти відносяться до їх функцій  офіційну кореспонденцію та документи. Свідчення свідків беруться таким  чином, щоб не заважати роботі консульства. Коли це можливо, працівники консульства  вислуховуються вдома, у консульській установі або представляють свідчення  у письмовому вигляді.

Консульські посадові особи  і співробітники консульства  звільняються від усіх видів особистих  повинностей і оподаткування, а  також від формальностей, прийнятих в державі перебування, щодо реєстрації іноземців та видачі дозволів на проживання і роботу.

Податкові та митні пільги. Віденська конвенція звільняє консульських посадових осіб і консульських службовців, а також членів їх сімей, які проживають разом з ними, від усіх державних  і місцевих податків і зборів, включаючи  податки на заробітну плату і  на належне їм рухоме майно. З цього  правила робляться винятки відносно непрямих податків, зборів і податків на приватне нерухоме майно, що знаходиться  на території держави перебування, податків і зборів на приватний дохід, джерело якого знаходиться в  державі перебування, та деяких інших  податків і зборів.

Консульські посадові особи  і консульські співробітники  звільняються від митних зборів, податків і зборів на предмети, призначені для  особистого користування (особистий  багаж, предмети обстановки і меблі). Крім того, особистий багаж консульської посадової особи, який слід разом  з ним, звільняється від митного  огляду.

Привілеї та імунітети  почесних консулів. Віденська конвенція 1963 р. містить ряд пільг штатних  консульських установ, які застосовуються також до консульств, очолюваним почесними  консулами.

На державу перебування  покладено обов'язок забезпечити  захист консульств, очолюваних почесними  консулами, а також їх самих. Проте  привілеї та імунітети почесних консулів кілька вже в порівнянні з тими, які надаються штатним консулам. Почесні консули користуються особистою  недоторканністю тільки при виконанні  консульських функцій. Недоторканність  їх архівів обмежується тільки тими, які зберігаються окремо від інших  документів і від особистого листування почесного консула.

Обмін консульськими валізами між двома консульствами, очолюваними  почесними консулами, що знаходяться  в різних державах, не дозволяється без згоди останніх. Привілеї та імунітети, які поширюються на членів сімей штатних працівників консульства, до членів сімей почесних консулів не застосовуються²².

Почесні консули, що не займаються комерційною діяльністю, звільняються від зобов'язань, встановлених для  іноземців щодо отримання дозволу  на проживання. Вони звільняються від  обкладення особистими податками, від  сплати мита та податків на винагороду і платню, а також від податків на займане приміщення, яке є власністю  акредитуючої держави або арен дуємо  ім. Мита на предмети обстановки, меблі  та обладнання для приміщень і  канцелярії консульства, отримані від  держави, що представляється, не стягуються.

Обсяг пільг може змінюватись, оскільки держава перебування у  своїх законах нерідко обмежує  привілеї та імунітети почесних консулів.

Початок і закінчення дії  консульських привілеїв та імунітетів. Кожний працівник консульської установи користується привілеями та імунітетами  з моменту свого вступу на територію  держави перебування, а якщо він  вже тут знаходився, - з моменту, коли він приступив до виконання  своїх обов'язків у консульстві.

Консульські імунітети і  привілеї припиняють свою дію, коли припиняються функції працівника консульської установи, тобто в момент коли ця особа залишає  державу перебування або після  закінчення розумного строку, щоб  це зробити. До цього моменту вони продовжують діяти, навіть у випадку  збройного конфлікту.

У Віденській конвенції про  консульські зносини 1963 р. уточнюється, що стосовно дій, вчинених консульською посадовою особою або консульським службовцем при виконанні своїх  функцій, імунітет від юрисдикції продовжує  діяти без обмеження строком (ст.53, п.4).

Імунітети членів сімей працівників  консульств такі ж, як і у самих  працівників. Конвенція уточнює, що вони не поширюються на осіб, які  мають приватні прибуткові заняття  в державі перебування (ст.57).

Певні обов'язки щодо визнання привілейованого статусу консульських посадових осіб встановлені і  для третіх країн, через які вони проїжджають транзитом, маючи візу, якщо така необхідна. У цьому випадку  треті держави надають працівникам  консульств всі імунітети, які можуть бути необхідними для забезпечення їх проїзду. Таке ж правило діє  і щодо членів їх сімей, які прямують разом з ними чи окремо²³.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У сфері міжнародних відносин разом з дипломатичними представництвами держави широко використовують систему  консульського представництва. Історично  консульське представництво держав виникло набагато раніше, ніж інститут постійного дипломатичного представництва у вигляді посольств і місій. Якщо перші постійні дипломатичні представництва з'явилися лише в XV ст., а в Європі система постійних дипломатичних  представництв склалася в XVI-XVIII ст., то консульська представництво своїм  корінням сягає ще в античний минуле²⁴.

Наявність у світі системи держав - об'єктивний факт. Держави не можуть існувати, не взаємодіючи, так чи інакше, один з одним. Те чи інша держава вступає в різного роду зв'язку з іншими країнами за посередництвом своєї зовнішньої політики, через неї ж реагує на всілякі явища міжнародного життя. Проводячи зовнішню політику виходячи зі своїх інтересів, держава встановлює ті чи інші відносини з іншими країнами. Вичленення всіх цих зв'язків дозволяє представити певну систему міжнародних відносин, що охоплює складний комплекс процесів і регулюється різними галузями міжнародного права²⁵.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спісок літератури

1. Венская конвенция о консульских сношениях 1963
2. Словарь международного права. - М., 1982
3. Плотникова О.В. Консульские отношения и консульское право. Учебник для вузов. - М.: НОРМА - ИНФРА М , 1998
4. Захарова Л. М. Основы современной дипломатической и консульской службы. - Мн.: БГЭУ, 1999
5. Международное публичное право. Учебник. Под ред. Бекашева - М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001
6. Лозінська С. В. Інститут почесних консулів в міжнародному праві та практиці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / С. В. Лозінська. – К., 2000. – 15 с.
7. Пэдурару К. П. Международно-правовые основы консульской службы: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Пэдурару Кристина Павловна. – М., 2005. – 160 с.
8. Хлестов О. Н. Венская конференция ООН 1963 г. по консульским сношениям / О. Н. Хлестов //Советское государство и право. – 1963. – № 11. – С. 113–119.
9. Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами / затв. наказом Міністерства закордонних справ України : від 25.05.2007 р., № 111 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=z0617-07.
10. Положення про нештатних (почесних) консулів України / затв. Указом Президента України : від 17.02.1997 р., № 150/97[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main. cgi?nreg=150%2F97.
11. Консульський статут України / затв. Указом Президента України : від 02.04.1994 р., № 127/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=127%2F94.
12. Treaty Series. – Vol. 596 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/engli бsh/conventions/9_2_1963.pdf.

 

 

 

 

¹ Венская конвенция о консульских сношениях 1963

² Международное публичное право. Учебник. Под ред. Бекашева - М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001

³ Захарова Л. М. Основы современной дипломатической и консульской службы. - Мн.: БГЭУ, 1999

⁴ Венская конвенция о консульских сношениях 1963

⁵ Treaty Series. – Vol. 596 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.untreaty.un.org/ilc/texts/instruments/engli бsh/conventions/9_2_1963.pdf.

⁶ Лозінська С. В. Інститут почесних консулів в міжнародному праві та практиці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / С. В. Лозінська. – К., 2000. – 15 с.

⁷ Пэдурару К. П. Международно-правовые основы консульской службы: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Пэдурару Кристина Павловна. – М., 2005. – 160 с.

⁸ Хлестов О. Н. Венская конференция ООН 1963 г. по консульским сношениям / О. Н. Хлестов //Советское государство и право. – 1963. – № 11. – С. 113–119.

⁹ Консульський статут України / затв. Указом Президента України : від 02.04.1994 р., № 127/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=127%2F94.

¹⁰ Положення про нештатних (почесних) консулів України / затв. Указом Президента України : від 17.02.1997 р., № 150/97[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main. cgi?nreg=150%2F97.

¹¹ Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами / затв. наказом Міністерства закордонних справ України: від 25.05.2007 р., № 111 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=z0617-07.

¹² Словарь международного права. - М., 1982

¹³ Плотникова О.В. Консульские отношения и консульское право. Учебник для вузов. - М.: НОРМА - ИНФРА М , 1998

¹⁴ Захарова Л. М. Основы современной дипломатической и консульской службы. - Мн.: БГЭУ, 1999

¹⁵ Венская конвенция о консульских сношениях 1963

¹⁶ Хлестов О. Н. Венская конференция ООН 1963 г. по консульским сношениям / О. Н. Хлестов //Советское государство и право. – 1963. – № 11

¹⁷ Словарь международного права. - М., 1982

¹⁸ Плотникова О.В. Консульские отношения и консульское право. Учебник для вузов. - М.: НОРМА - ИНФРА М , 1998

¹⁹ Международное публичное право. Учебник. Под ред. Бекашева - М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001

²⁰ Пэдурару К. П. Международно-правовые основы консульской службы: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Пэдурару Кристина Павловна. – М., 2005. – 160 с.

²¹ Захарова Л. М. Основы современной дипломатической и консульской службы. - Мн.: БГЭУ, 1999

²² Хлестов О. Н. Венская конференция ООН 1963 г. по консульским сношениям / О. Н. Хлестов //Советское государство и право. – 1963. – № 11

²³ Венская конвенция о консульских сношениях 1963

²⁴ Захарова Л. М. Основы современной дипломатической и консульской службы. - Мн.: БГЭУ, 1999

²⁵ Лозінська С. В. Інститут почесних консулів в міжнародному праві та практиці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / С. В. Лозінська. – К., 2000