Висновки
Десятиліття Хрущова не було
спокійним періодом. Воно знало
кризи, труднощів, внутрішні і
зовнішні ускладнення. Здійснювався
складний перехід від сталінського
правління, періоду безперервного-надзвичайного,
до нормального життя. Хрущов залишив
спадкоємцям довгий список не вирішених
проблем. Однак навряд чи можна покладати
тільки на нього усю відповідальність
за те, що вони не були вирішені. Перехід
від авторитарної системи був здійснений
не ціною нових розколів і нових жертв,
а шляхом відновлення подавленою диктатурою
енергії країни.
Успіхи окриляли Хрущова. Він
висував безліч ідей, що, не знайшовши
матеріальної підтримки, так і
залишилися на папері.
Дуже важливо зрозуміти те, що
в першій фазі свого правління
Хрущов був виразником керівного
шару радянського суспільства,
що не бажали більше працювати
в умовах страху і “чищень”
партії, тому його підтримували.
В другий період свого керівництва
Хрущов не побажав зупинятися на
досягнутому і пішов далі. Він задумав
корінні реформи, що привели його до конфлікту
з верхівкою партії, що противилася цьому.
Він пішов проти офіційної ідеології й
ортодоксальні структури в партії відчули
в хрущовських реформах погрозу структурі
держави. Це і послужило головною причиною
зсуву Хрущова і поступовим поверненням
до сталінських норм життя.
Головною заслугою Хрущова було
те, що він із усієї властивої
йому кипучої енергії зруйнував
авторитарну систему керування,
що склалася в країні за тридцятирічне
правління Сталіна. Це Хрущов почав демократизацію
суспільства, залучаючи до керування країною
широкі шари населення. При ньому була
багато в чому вирішена сама гостра проблема
– житлова. Почався підйом сільського
господарства, зробила могутній прорив
промисловість. Десятиліття Хрущова по
праву називають десятиліттям “відлиги”.
Це справедливо не тільки для зовнішньополітичної
діяльності Радянського Союзу, але і для
внутрішнього життя країни. Було прагнення
переконати співгромадян жити по принципах
Морального Кодексу будівельника комунізму.
Інтенсивно розвивалася культура. З'явилися
нові блискучі письменники, скульптори,
поети, музиканти. За роки правління Хрущова
космос став “радянським”. Перший супутник
землі – наша, перша людина в космосі –
наш. І важливо, що в цей час був досягнутий
ядерний паритет між СРСР і США, що дозволило
визнати силу Радянського Союзу і вважатися
з його думкою при рішенні найважливіших
світових проблем.
У цілому, заслуги М.С.Хрущова
можна було б перелічувати довго.
Тут названі тільки найважливіші. Однак
характеристика хрущовського десятиліття
була б незавершеної, якби не був проведений
аналіз прорахунків, допущених особисто
М.С.Хрущовим.
Значна частина прорахунків була
обумовлена його оточенням і
рисами його характеру. Керування справами
Хрущову приходилося вести в умовах складної
як зовнішньополітичної, так і внутрішньої
обстановки в країні. Дуже сильне було
сталінське угруповання. Висуваючи найчастіше
важливі рішення, не з огляду на розміщення
сил, не підготувавши базу, Хрущов часто
терпів поразки. Це створювало враження
“ривків” і аж ніяк не створювало йому
авторитет. Причиною тому був імпульсивний
характер М.С. Хрущова. Йому не далекий
був і волюнтаризм. Особливо підводило
його відсутність економічних знань і
бажання в найкоротший термін вирішувати
глобальні задачі, хоча умови на той час
об'єктивно ще не дозріли.
Головна причина успіху реформ
полягала в тому, що вони відродили
економічні методи керівництва
народним господарством і були
початі із сільського господарства,
а тому одержали широку підтримку в масах.
Головна причина поразки реформ
це та, що вони не були підкріплені
демократизацією політичної системи.
Зламавши репресивну систему,
не торкнули її основу командно-адміністративну
систему. Тому вже через п'ять-шість
років багато реформ почали
звертатися зусиллями, як самих реформаторів,
так і могутнім адміністративно-управлінським
апаратом, номенклатурою.
І все-таки незважаючи на помилки
і прорахунки Хрущов ввійшов
в історію як видний реформатор,
що зробив для країни надзвичайно
багато добрих справ, відзначених
епохальними подіями сучасності. Микита
Сергійович поспішав – хотів багато побачити
при своєму житті. Поспішав і помилявся,
терпів поразки від опозиції і знову піднімався.
Микита Сергійович Хрущов помер
у 1971 році і похований на
Новодівочому цвинтарі в Москві. На
його могилі встановлений оригінальний
пам'ятник, виконаний нині знаменитим
Ернстом Невідомим, котрий, у свій час,
так і не знайшов взаєморозуміння з Хрущовим
і був змушений емігрувати за кордон. Між
двома колонами, білої – що символізує
добрі справи і чорної, як між двома полюсами,
знаходиться невелике погруддя М.С. Хрущова,
що оставив значний слід в історії Радянського
Союзу.
Список
використаної літератури
1. Д. Волкогонов “Викликати і
попередити.” Абсолютно секретно
№4
2. Д. Хостинг “Історія Радянського
Союзу.”
3. Н. Верт “Історія радянської
держави.”
4. О. Волобуєв, С. Кулушев “Історія
перебудови. Публіцистичні замітки”
5. Политиздат “Микита Сергійович
Хрущов. Матеріали і біографії.”
6. С. Хрущов “Кризи і ракети.”
7. С. Хрущов “Пенсіонер союзного значення”