Громадсько-політична діяльність «Руської Трійці»»

                     Львівський національний університет

                                      ім. Івана Франка  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему: «Громадсько-політична діяльність «Руської Трійці»» 
 
 
 
 
 
 
 

                                     Виконала

                                                   студентка гр. ЕКТ-11з

                                                   Сипко Галина   

                                       Перевірив

                                                   викладач з історії України                    

                                                    Мрака І. Б.                
 
 

                                 Львів 2008.

                                                                                                                    - 1 -  

  Переломною подією в історії національного відродження стала діяльність «Руської трійці»,до якої належали молоді студенти богослов’я.

    Один з них — енергійний , наполегливий , сміливий , готовий на самопожертву , на подвиг…Це —Маркіян Шашкевич.

   Другий —людина палкої вдачі , з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій . Це —Іван Вагилевич .

    Третій — ініціативний , діловитий , працелюбний . В той же час — поміркований  і обачний …Це —Яків Головацький .

   Усі вони —нерозлучні друзі , їх часто бачили разом і назвали «Руською трійцею».

   Навколо них гуртувалася молодь …І під проводом Маркіяна Шашкевича всі разом вирушили до великої Мети, а на шляху своєї мандрівки запалили на західноукраїнських землях першу варту культури демократичної – безсмертну «Русалку Дністровую».

     Усі вони троє – пагінці  зелені народу невмирущого. Це  перші промені світла серед  чорної ночі одного з найглухіших  періодів в історії галицького краю.

     І на цьому тлі з»являється  визначна постать Маркіяна Шашкевича,  людини, за словами Івана Франка, наскрізь симпатичної, щирої і простої, огрітої неложною любов»ю до рідного народу і непохитно певної своєї дороги…

      У «Руській  трійці» головною  постаттю був Маркіян Шашкевич. Син сільського священика, він  зріс в гущі українського народу  й був добре обізнаний з його становищем, розумів його потреби.

      Він був людиною дії… Готовий  на жертви, здатний на подвиг…Умів  єднати собі однодумців, згуртовувати, переконувати. У Шашкевича був  талант не тільки поета, але   і видатного організатора.

     Коли б він був лише поетом, а не був діячем, борцем, - не було б «Руської трійці», не було б «Русалки Дністрової». Бо одна справа – писати твори, хай навіть гарні, сміливі, а інша – кинути виклик існуючим суспільним холодинам, дати громадянству нові кличі та ідеї, які вражали своєю сміливістю і незвичністю.

     Маркіян Шашкевич, як ніхто інший,  відчув дух і вимоги доби, він  розумів: не можна мовчати і  чекати. Настав час, коли народ  повинен заявити про себе. 
 
 

         -   2   -

     Повний енергії, сміливих бажань та задумів, хоч і виснажений фізично, повертається він у 1933 році до Львівської духовної семінарії, в котрій активно діяли тоді підпільні організації. Шукає там друзів-однодумців і знаходить серед них найблищих – Івана Вагилевича та Яківа Головацького.

       У тому ж 1933 році постає студентський  гурток «Руська трійця», творцем  та ідейним натхненником якого  був Шашкевич.

       І вирушила молода когорта  «разом к світлу…» з Маркіяном  Шашкевичем на чолі.Якщо висловлюватися  образно, вона стала посестрою Кирило – Мефодіївськогобратства на галицькому грунті,це була організаційно майже оформлена політична одиниця.Її члени при вступі зобов»язувалися протягом усього життя працювати на користь народу, розвивати його культуру. А в тих умовах це означало кинути виклик феодально-поміщицькому ладові, виступити на захист соціальних прав трудящих мас.

       Очевидно, не про всі наміри  юних патріотів ми знаємо. «Руська  трійця» виникла всього через  два роки після польського  повстання. Окремі члени цього угрупування належали до польських підпільних організацій, і пізніше їх за це суворо покарали.

       Під керівництвом Маркіяна Шашкевича  молоді ентузіасти уклали перший  рукописний збірник своїх віршів  народною мовою під заголовком  «Син Русі». Вже в цій назві  було багато сміливого, гордо-непокірного, а вміщені тут поезії – всього п»ятнадцять – вражали своєю щирістю, хоч часто були зовсім учнівські з художнього боку. Оптимістичний заклик до єдності, до спільної праці, боротьби проти «мраків тьмавих» - лейтмотив збірки.

       Гуртківці читали і обговорювали прочитане, дискутували й завжди говорили лише українською мовою. Саме за це їх спольщені товариші назвали «Руською  трійцею». Щоб довести, що українською мовою можна висловлювати навіть філософські та релігійні ідеї, Шашкевич в 1936 році виголосив першу українську промову в музеї семінарії перед духовною владою і запрошеними гістьми. До того часу такі промови виголошували тільки польською, німецькою або латинською мовами. Це сподобалося всім семінаристам, і від того часу деякі з них стали розмовляти українською мовою. Висміюючи тих, хто називав рідну мову холопською, Шашкевич у вірші «Рідна мова» писав: 
 
 

- 3 -

                        Руська мати нас родила,

                        Руська мати нас повила,

                        Руська мати нас любила,

                        Чому ж мова її не мила?

                        Чом ся нею стидитись маєш?

                        Чом чужую полюбляєш?

        Шашкевич, Вагилевич, Головацький  у 1834 році об»єднали навколо  себе  двадцять молодих людей, майже виключно семінаристів та молодих священиків. Члени гуртка, на який поширювалася назва «Руська трійця», підготували до друку збірку поезій народною мовою, у якій виразно прозвучав заклик до єднання народних сил, до національного пробудження. Збірку не пропустила цензура. Австрійська влада побоювалась, що вихід її українською мовою призведе до зародження у Галичині українського руху, який може бути спрямований проти імперії Габсбургів.

         Маркіян Шашкевич завів спеціальний  альбом «Руська зоря», куди юні ентузіасти вписували українською мовою різні, найбільш велемовні, на їхню думку, поетичні вислови чи народні афоризми. Сам Шашкевич вніс такі слова: «Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде». Головацький записав старогрецьку приказку: «Пізнай себе, буде з тебе». І так кожний щось своє. Тут бачимо імена Кульчицького, Білинського, Охрімовича, Урицького, Мінчакевича та інших – словом, однодумців у Маркіяна було багато. А число їх дедалі зростало, бо вмів він переконувати і об'єднувати навколо себе.

          Через рік була складена нова  збірка, із зовсім іншим змістом  – «Зоря, писемце, присвященоє  рускому язику». Вона призначена  була до друку. На жаль, рукопис  не зберігся, й ми про нього  небагато знаємо. Але з висновків  цензора Копі тара та з різних архівних джерел відомо, що сюди входило чимало фольклорних і оригінальних творів, в тому числі якась комічна супліка невідомого автора, стаття Шашкевича про Богдана Хмельницького та портрет цього гетьмана.

          Взагалі ж альманах своїм змістом утверджував ідеї визвольної боротьби, єднання українців з братніми слов''янськими народами і мав виразно загальноукраїнський характер.

          
 

              -   4   -

           Поки цей рукопис лежав у цензурі, молоді патріоти не спочивають. Вони «йдуть в народ», щоб ближче пізнати його і вчитися в нього мудрості. Окремі з них, як Головацький і Вагилевич, роблять далекі мандрівки, записують фольклорні твори, народні звичаї, обряди.

           Дослідники давно вже спостерегли,  що в діяльності «Руської трійці» помітний відгомін так званого слов'янського відродження, яке проходило під знаком романтичних інтересів до всього народного; що в діяльності українських патріотів було багато аналогічного епосі цього ренесансу, а «ідеї і той романтичний пафос», яким проймалися діячі слов'янського відродження, захоплюючись народними піснями, героїчними історичними подіями, переказами, передався і М.Шашкевичу. Саме в той час між учасниками цього руху і Шашкевичем встановилися завдяки Я.Головацькому особисті та ділові контакти, що згодом стали у великій пригоді.

          Гурток продовжував діяти, до  нього припливали все нові  сили. У 1837 році стараннями  Якова  Головацького було видано у  Будапешті збірку (альманах) під  назвою «Русалка Дністрова». В  альманасі були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття і побут, культуру українського народу. Ці матеріали, а також публіцистичні статті звеличували боротьбу за своє визволення, опоетизовували національних героїв, проголошували необхідність возз'єднання всіх українських земель. Вихід «Русалки Дністрової» був своєрідним викликом демократичної молоді державній реакції, протестом проти денаціоналізації і роз»єднання українських земель. По суті, альманах став політичним маніфестом українського національного руху. «Русалка» була також і важливою подією у ланці загальнослов'янського культурного відродження. Тому не дивно, що власті вороже зустріли «Русалку Дністрову».

           З того часу появилися, мабуть, сотні різних статей і досліджень про цю першу ластівку нової української літератури на галицькій землі. Різні думки, різні погляди. Але серед них найбільш вичерпна і вдала оцінка в класичній критиці І.Франка. Революційність «Русалки» як суспільно-культурного явища бачив 
 
 
 

                                      -  5   -

Каменяр насамперед в тому, що вона виступила  проти тогочасного літературно - церковного, політичного та соціального авторитетів, «супроти гнітючого меттерніхівського абсолютизму, нівелюючого всі народності», вказала далекий образ вільної всеслов'янської федерації, піднесла ідею єдності українських земель, ввела в літературу мову і пісні народу, який між освіченими панами вважався худобою, та взагалі була «немов один неясний прорив чуття людського серед загального затупіння та одичіння».

           Сила суспільного впливу поезії  Маркіяна Шашкевича ще в тому, що її автор – визначна індивідуальність, що він не тільки поет, але  й борець, в особі якого буквально  зрісся в одне авторитет літературний і політичний.

            Поетичний твір тільки тоді  має справжню вартість, коли він  дає щось нове. А в Шашкевича  усе було свіже, весняне, оновлююче,  як перший грім після лютої,  крижаної зими. Його вірші будили  розум, ворушили сумління, кликали  до дії. Дивували «братів незрячих» і піднімали з дна їх душі найзаповітніші, хоч ще не зовсім окреслені прагнення… Твори Шашкевича, як і вся його діяльність, - це сміливий виступ проти страшної сили меттерніхівського абсолютизму, своєрідна політична програма для земляків.

           Одним із однодумців поета  був його соратник – Іван  Вагилевич. У житті, характері  й діяльності Вагилевича визначальним  була любов до рідного народу, прагнення працювати в ім'я його майбутнього. Цю любов виніс він ще з батьківської хати.

            Як організатор, суспільний діяч, Вагилевич відіграв дещо меншу роль, ніж Я.Головацький, але сам стояв на радикальніших позиціях у питаннях про методи діяльності. Коли, наприклад, члени «Руської трійці» стали «ходити в народ», вивчати й збирати фольклор, Вагилевич вимагав діяти більш рішуче. Він дорікав Головацькому, що той, зустрічаючись з селянами, був тільки пасивним спостерігачем та реєстратором, а не будив їх до самосвідомості, не ніс під стріху бідняків просвіту і передові сміливі думки. Щоб подати своїм друзям приклад, він кинув університетські студії і, мандруючи горами , виступав перед селянами як палкий трибун та агітатор . 
 
 
 

                                                    -  6  -

            Спадщина Івана Вагилевич – це оригінальні художні твори, переклади і переспіви , а головне – наукові праці та розвідки. Значна частина їх ще й досі не опублікована .