Геноцид в історії людства

Пізніше Гаазький трибунал для  колишньої Югославії звинуватив Младича та інших причетних до цієї акції сербських офіцерів у  воєнних злочинах, включно з геноцидом. У січні 2007 р. Трибунал виніс остаточне рішення, у якому різанину в Сребрениці кваліфіковано як акт геноциду.

Геноцид в Дарфурі

Конфлікт між африканським осілим населенням і арабомовним  кочівниками Дарфура має історичні  корені, проте, нинішній спалах насильства сталася в лютому 2003 р., коли проти  уряду Судану виступили дві воєнізовані  угруповання, що складаються з представників  африканських етнічних груп фур, масалітов  і загава. Рух звільнення Судану ( Визвольний рух Судану - SLM) і Рух справедливості і рівності (справедливість і рівність - JEM). Обидві організації домагалися виведення регіону з економічної та політичної ізоляції.

Під приводом боротьби з повстанцями, уряд Судану задіяв організоване з  місцевих арабомовних кочівників ополчення "Джанджавід" бійці якого вже  два роки проводять регулярні  каральні рейди проти африканського  цивільного населення. Загони "Джанджавід" підтримуються регулярною армією: відомо, наприклад, про численні факти бомбардування  мирного населення з використанням  літаків і вертольотів ВПС Судану.На думку багатьох спостерігачів ситуація ускладнюється тим, що недавно в Дарфурі були виявлені багаті поклади нафти, і є всі підстави припускати, що кінцевою метою уряду Судану є тотальне вигнання з нафтоносних територій африканського населення і по можливості його знищення. Геноцид організований за класичною схемою, випробуваною ще в Османській Туреччині при знищенні вірмен і ассірійців. Насамперед тероризували люди виганяють з сіл, знищуються посіви, запаси продуктів, худобу, отруюються джерела води. Потім біженців зганяють в спеціальні табори і тримають їх там майже без води та їжі, тим самим прирікаючи їх на повільну смерть. Тих, хто намагається вийти за межі табору в пошуках їжі або води, нещадно знищують. Крім того, уряд Судану всіляко перешкоджає постачанням з-за кордону гуманітарної допомоги для біженців.

ООН оцінює кількість примусово  переміщених в результаті конфлікту  осіб більш ніж у два мільйони чоловік, а число жертв - в 180 000 чоловік. Однак це цифра не є точною, оскільки не враховані дані про смертність в деяких таборах, розташованих у важкодоступних районах Дарфура. На думку експертів ближча до реальності цифра в 300 000 загиблих, нещодавно озвучена британської парламентською комісією.

Незважаючи на численні доповіді міжнародних спостерігачів про критичну ситуацію в Дарфурі, міжнародне втручання малоймовірно. Спроби застосувати санкції проти Судану не проходять через зіткнення інтересів великих держав - постійних членів Ради Безпеки ООН. Наприклад, Китай є найбільшим покупцем суданської нафти, а Росія постачає до Судану зброю. По-друге, затягується конфлікт в Іраку виключає можливість виділення коштів з боку США та її союзників на проведення миротворчої операції в Дарфурі. Нагадаємо, що президент Буш в 2004 р. назвав те, що відбувається в Дарфурі геноцидом, проте тим і обмежився: реальних кроків, щоб зупинити різанину зроблено не було.

Зараз у зоні конфлікту  знаходиться група миротворців  з мандатом Африканського Союзу, однак, її ефективність невисока, в  основному через малу чисельність  і поганого фінансування, а також  обмеженості прав, що надаються мандатом.