Формування ключових компетентностей засобами інтерактивного навчання на уроках історіі

        Щоб проблема була цікавою  учням, теми проектів повинні  бути актуальними і значущими.  Якщо це індивідуальні проекти,  токожен учень веде дослідження  самостійно і вчитель виступає  лише в ролі консультанта. Важливу роль відіграють групові та колективні проекти. Вони  сприяють консолідації спільних зусиль  учнів-дослідників, вчать бути толерантними, з повагою ставитись до думок одне одного, розвиваючи тим самим ключові компетентності учнів; полікультурну, комунікативну, інформаційну, самоосвітню, творчу. Проектна діяльність є розвивальним середовищем, яке формує соціальні вміння, допомагає перевірити відповідальність особистого досвіду потребам, власної ролі в суспільстві, а головне – сприяє розвитку творчих обдарувань кожного учасника проекту.

          Наприклад, урок всесвітньої історії  в 11 класі за темою: Наслідки Другої світової війни. Для того щоб глибоко дослідити цю тему, необхідно добре вивчити матеріал та документи, які б підтверджували хід тих чи інших подій. Для опрацювання матеріалу розділяю клас на 5 груп, кожна з них буде досліджувати більш конкретну проблему у контексті головної:

1. Зміна геополітичного становища країн – безпосередніх

учасниць  війни.

2. Соціально-економічне становище США, Великобританії,

Франції, Італії та Німеччини  після війни.

3. Соціально-економічне становище СРСР та країн Східної

Європи  після закінчення війни.

4. Посилення комуністичних рухів у країнах Східної Євро-

пи.

5. Зміна ціннісних орієнтацій людей в умовах війни. Ство-

рення міжнародних організацій для врегулювання між-

народних  відносин та остаточного припинення агресії.

        На вивчення теми  « Друга  світова війна» у загальноосвітній  школі  відводиться лише 8 годин,  тому проблему, яку ми маємо  розглядати, можна поставити перед  учнями вже на початку її вивчення. Таким чином, для підготовки проекту у нас буде 4 тижні.

Протягом  місяця проводиться дослідження  проблеми: робота у 

бібліотеці (робота з літературою: дані про людські  втрати, спогади учасників, договори, твори художньої літератури).

           У ході роботи над проектом  зустрічаюсь з учнями на засіданнях  « круглих столів», де відбувається  обговорення уже отриманного  матеріалу та фактів, роблю зауваження, вислуховую різні точки зору, а головне – усі учні знають, яку саме проблему досліджує та чи інша група.

           Також протягом усього зазначеного  часу запрошую на зустрічі  з учнями ветеранів- очевидців.  У ході бесіди з ними учні  збагачують свої знання про  проблему, яку досліджують.

           Крім 5 основних груп, створюю групу соціологів, які мають опитати частину жителів нашого села з питань:

1. Що Ви особисто знаєте про Другу світову війну?
2. Якими були наслідки цієї війни?
3. Як вплинули наслідки Другої світової  та Великої Вітчизняної війни на становище України у післявоєнний період?

   Останнім етапом проекту є  підбиття підсумків дослідження,  конструювання публічного захисту  колективного проекту.

    На завершальному етапі дослідження  учні обираютьформу захисту проекту.  У даному випадку це телевізійна  передача « Де  -

бати». Ця ділова гра передбачає ролі для  учасників захисту проекту.:

               а) вчені-історики;

               б) політологи;

               в) журналісти;

               г) ветерани Великої Вітчизняної  війни;

               д) остарбайтери;

               е) соціологи.

     Під час захисту проекту кожна  група учнів має виявити свою  власну точку зору щодо дослідженої  проблеми, аргументувати її та  довести. Використавши всі аргументи   «за» і «проти» , учні доходять  до висновку: « Головним наслідком Другої світової війни стала перемога над агресором, яка не дала здійснитися злочинним планам німецьких нацистів і японських мілітаристів. За визволення довелось заплатити страшну ціну – більше 67 млн. людських життів. З них 27 млн. припало на СРСР, близько 8млн. – на

Німеччину.

        Одним з наслідків  війни стало послаблення  і неминучий розпад  колоніальних імперій,  створення незалежних  держав у Азії  та Африці. Війна  призвела до величезних  зруйнувань і водночас  дала поштовх розвитку  науки і техніки. Багато країн, що брали безпосередньо участь у війні, опинились в тяжкій економічній та політичній кризі».

         Необхідно зазначити, що підготовка  колективного проекту вимагає  максимальної активізації як  дослідницької, так і навчальної  діяльності учнів. Проективна діяльність сприяє молодій людині самостійно здобувати знання, пізнавати світ,  розв‘язувати поставлене перед нею завдання.

         До того ж,  для здійснення  успішної проектної діяльності  необхідно дотримуватись чітко  визначених правил:

           1.У команді не повинно бути лідерів;

           2. Команди не змагаються;

           3. Усі члени команди повинні  отримувати задоволення від   

               спілкування одне з одним та  від того, що вони разом ви  –

               конують проектне завдання;

4. Кожен має отримати задоволення від почуття впевненості

у собі;

           5. Усі мають проявляти активність  і робити свій внесок у 

               спільну  справу (не може бути  так званих «пасивних пар-

               тнерів»);

5. Відповідальність за кінцевий результат несуть усі члени

команди, які виконують проектне завдання.

     Під час роботи над проектом  створюється особливий простір  взаємовідносин вчителя з учнями, який забезпечує здійснення їхньої  взаємодіяльності у новій освітній  парадигмі. У такому освітньому просторі немає місця для нудьги, пасивності чи страху. Тут учень відчуває радість від подолання труднощів навчання. Він відкриває світ для себе і себе у цьому світі. Таким чином, учитель веде учня шляхом суб‘єктивного відкриття, керує проектною діяльністю учня, складовими елементами якої є і проблемно- дослідницька, і діяльнісна, і рефлексивна, і комунікативна, і самовизначальна та багато інших видів діяльності.

          Розкриваючи особливості кожної  технології, що

 досліждується,  можна визначити, які саме здібності вони  розвивають в учнів:

       Самовизначальна – здатність до самостійного вибору, самовизначення щодо мети діяльності, способів та засобів, шляхів рішення та інше.

       Комунікативна   -  здатність до спілкування,  діалогу, конструктивної критики та пошуку рішення.

     Імітаційного моделювання  ( ігрова ) -  здатність  вирішувати життєво  важливі проблеми.

     Проблемно-пошукова  -  здатність вирішувати  проблеми та проблемні  ситуації.

     Діяльнісна  -  здатність бути  об‘єктом майбутньоїдіяльності: увідомлювати і визначати ознаки кінцевого результату, проектувати, як і за допомогою чого можна досягти мети.

     Рефлексивна   -  здатність аналізу  та самоаналізу.

     Створення проекту –це надзвичайно складний і цікавий процес. Щоб реалізувати його треба використовувати не лише проективну технологію, а й моделюючі інформації, інші інтерактивні технології. Учителю важливо знати, що технологія проектування  дозволяє формувати ключові компетентності учня,  які розвиваються лише у діяльності  і не можуть бути засвоєні вербально (через розповідь чи пояснення). У першу чергу це стосується колективних проектів, до роботи в якому залучено цілий колектив.  Участь у проекті дозволяє здобути унікального досвіду,якого не можливо досягти за викорисання інших форм навчання.

              Кожен учитель хоче, щоб його уроки були цікавими, захоплюючими та добре здпам‘ятовувались. Однак для цього не достатньо знати предмет і вміти цікаво розповісти матеріал. Треба володіти різноманітними формами навчання,  які допоможуть учням активно оволодівати знаннями, розвивати навички самостійного добору та оцінки отриманої інформації, тобто формувати в учнів ключові компетенції – результати навчання загальноосвітньої школи.

            Однією з форм навчання, що може розвинути ці навички є гра. Гра для школяра є важливою, зрозумілою, злободенною, це

частина його життєвого досвіду. Навчання у  грі « відбувається непомітно для дитини, тому що вся її увага спрямована на гру, а не на засвоєння знань, як це буває під час навчання на уроках у школі»

( Дьячкова  О.А. Игры школьников. М: Учпедгиз, 1955. – с.176).

           Передаючи знання учням за  допомогою гри , враховуємо не  тільки майбутні інтереси школяра,  але й задовольняємо сьогоднішні.  Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв, з якими пов‘язана та чи інша історична подія. Вона включає небажане заучування. У грі знання засвоюються через практику. Учні не просто вивчають матеріал, але розглядають його з різних боків, розкладають на різноманітні логічні ряди. Багато ігор не вимагають особливого реквізиту і досить прості у виконанні.Зачасом вони займають у середньому від 10 до 30 хвилин, тобто частину, а не весь урок.  Я використовую гру разом з іншим видом навчальної діяльності.

                Гра « ПЕРЕКЛАДАЧ» Ця гра доцільна при роботі з термінами. Труднощі засвоєння різних дефініцій обумовлюються складністю наукової мови. Найчастіше школярі просто зазубрюють визначення, не розуміючи їхнього змісту. У процесі гри я пропоную перевести історичну фразу з наукової мови на доступну. Наприклад: « Різночинці – міжстанова категорія населення, що переважно займалися розумовою працею ** люди різного чина, що здобули вищу освіту ** вихідці з різних станів, що поповнили ряди російської інтелігенції» Я пропоную всім бажаючим висловити різні варіанти.  Найцікавіші фрази можуть записуватись у спеціальний історичний розмовник, Що міститься на стенді  « В гостях у Кліо» в історичному кабінеті.

                 Гра « ЩО? ДЕ? КОЛИ?»  У грі бере участь весь клас. Ведучий проходить повз учасників гри, що сидять у колі, і просить одного з них подію, іншого – місце, а третього дату, пов‘язану з цією подією. Хто з учасників гри не має відповіді на три питання,  вибуває з гри.  Наприклад:  Що? -  « Рух 4 травня». Де? – У Китаї. Коли? – У 1925 році.

                 Гра « АУКЦІОН ІМЕН» Цю гру доцільно проводити

на уроках узагальнення. На аукціоні продається оцінка «9».

Кожний  з учнів може купити її, тобто, піднявши руку, назвати будб-яку історичну особу, що жила , скажімо, в епоху правління Катерини ІІ. Учні наперебій називають відомі їм імена сучасників  Катерини ІІ , призначений учень записує імена на дошці, при цьому маловідомі імена коментуються. У момент згасання активності учасників аукціону вчитель ударяє молотком повільно три рази. Виграє той, хто останнім, до третього молотка, зміг ще назвати ім‘я одного героя.