Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2013 в 00:39, доклад
Промисловість. У роки 5 п'ятирічки значна увага приділялася питанням промислового розвитку Дніпропетровщини. Особливо швидкими темпами розвивалася металургійна та горнорудна проми-словість. У 1955 р., порівняно з 1950 р., область збільшила вироб-ництво чавуну у 2,5 рази, сталі – у 2,2, прокату – у 1,9, труб – у 1,5, коксу – у 2,2, залізної руди – у 1,8, марганцевої – у 2 рази. За цей час у Кривбасі було споруджено 18 шахт, 6 кар’єрів, 5 заводів, серед яких Південний гірничозбагачувальний комбінат. Всього на Криво-ріжжя припадало 87,5 % видобутку всієї руди в Україні та майже 50 % загальносоюзної. Обсяг валової продукції всієї промисловості області збільшився на 98 % порівняно з 1950 р. Понад план про-дукції вироблено на суму 1 млрд. 45 млн. карбованців.
Загальновідомим сільськогосподарським проектом М.С. Хру-щова стала програма по освоєнню цілинних і перелогових земель у Казахстані. З Дніпропетровської області у 1954 р. понад 4 400 юна-ків і дівчат поїхали працювати на цілину. Трудящі Дніпропетров-ська направили у райони освоєння цілинних земель верстати, запасні частини до них, слюсарні та столярні інструменти, спортивний інвентар, бібліотеки на загальну суму 500 тисяч карбованців. Один із радгоспів Цілиноградської області, створений працею молодих представників обласного центру, був названий Дніпропетровським.
Сільське господарство області наприкінці 50-х років досягло певних успіхів. Майже всі колгоспи у 1957 р. перевиконали плани валового збору зерна, здавши державі понад 65 млн. пудів хліба. Колгоспи Васильківського, Дніпропетровського, Магдалинівського, Новомосковського, Перещепинського та Солонянського районів зі-брали пшениці по 20-23 центнери з гектара, радгоспи „Нижньодніп-ровський” і „Червоноармієць” – по 23-26 центнерів з гектара. Най-кращих результатів виробництва м’яса добилися колгоспи Котов-ського, Магдалинівського, Покровського та Царичанського р-нів.
За досягнення значних успіхів у підвищенні врожайності зер-нових і технічних культур, продуктивності тваринництва 26 лютого 1958 р. Дніпропетровська область була нагороджена орденом Лені-на. Звання Героя Соціалістичної Праці було присвоєно 19 передови-кам сільського господарства області. Комбайнер Новомосковської МТС Г.I. Байда вдруге був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.Наступна реформа у сільському господарстві стосувалася мА-шинно-тракторних станцій (МТС), які забезпечували колгоспи тех.-нікою. На момент реорганізації МТС в області було 7 433 трактори, 3 604 зернові комбайни та багато ін. техніки. Переважна більшість колгоспів мала змогу купити цю техніку і розрахуватися за неї вже у 1958 р. На кінець 1958 р. в області нараховувалося 29 РТС і 448 кол-госпів, яким належали 14,8 тис. тракторів, 4,5 тис. комбайнів, 6,8 тис. вантажівок та багато іншої техніки. У 1964 р. господарства об-ласті одержали близько 1 200 тракторів, 770 зернових і спеціальних комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки.
У 1958 р. в краї врожай зернових культур досяг 22 ц з га проти 13,7 ц у 1953 р., а виробництво м’яса збільшилося у 1,3 рази, молока у 2,4 рази. У тому ж році загальні грошові доходи колгоспів зросли у 2,6 рази та склали 2 млрд 248 млн крб у порівнянні з 1953 р.Під час візиту до США у 1959 році М.С. Хрущов дійшов висновку про необхідність разповсюдження посівів кукурудзи. Цікаво, що головний науковий центр по розгортанню „кукурудзної епохи – Всесоюзний інститут кукурудзи – був розташований у Дніпропетровську.В області посівна площа під кукурудзу щорічно зростала, але відведення під „дивокультуру” майже половини загальної посівної площі краю себе не виправдали. Так, у 1963 р., коли посівна площа під кукурудзу сягала найбільшої відмітки (41,7 %) урожайність, навпаки, була найменшою (15 ц з гектара). В тому ж році посівні площі під пшеницю скоротилися у порівнянні з 1953 р. більше, ніж у 5 разів, а врожайність впала до нижчих показників. Проте, невпинно зростали лише обсяги державних закупівель худоби, птиці, молока та яєць.
Аналізуючи період 1950-х – першої половини 60-х рр., можна констатувати, що сільське господарство Дніпропетровщини, як і країни в цілому, здійснило крок уперед, але командно-адміністра-тивна колгоспно-радгоспна система не змогла належним чином сти- мулювати працю трудівників села, помітно підвищити рівень сільсь-когосподарського виробництва.