Цивілізація древнього Китаю

                                                 

Рис.1 Приклади символічних знаків, що використані в серії карт

Значки, окрім вказівки на місцеположення об’єкта, також характеризують величину та значення об’єкта.

При створення серії карт для того, щоб характеризувати  об’єкти природної та історико-культурної спадщини за значенням (місцевим, державним) використовується обводка знака по контуру червоним кольором.

Важливим елементом карти  є її легенда, що є зводом (таблицею) використаних картографічних знаків з  необхідними до них поясненнями. При створенні легенди карти обов’язковими є: включення до легенди усіх використаних картографічних знаків; строга відповідність між  знаками в легенді та знаками на карті; короткість, ясність та однозначність змістовного пояснення картографічних символів, тобто їх відношення до позначених об’єктів (явищ та процесів); системний принцип побудови, що допускає, по-перше, логічну послідовність знаків всередині  їх систем для окремих елементів змісту, по-друге, логічне групування та комбінування систем знаків для виявлення взаємозв’язків; загальна компактність легенди, що полегшує її розміщення в середині рамки та використання при роботі з картою.

Рис.2Легенда карти «Пам’ятки природи»

 

Враховуючи конфігурацію території Харківського району та її розміщення на аркуші, найбільш доцільним є розміщення  легенди карти в лівому нижньому кутку карти.

 

 

 

 

4. ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Пам’ятки археології –  це рештки   життєдіяльності   людини  (нерухомі об’єкти   культурної   спадщини:   городища,   кургани,    залишки стародавніх  поселень,  стоянок,  укріплень,  військових  таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця  та  споруди,  їх  залишки чи руїни,  мегаліти,  печери,  наскельні  зображення,  ділянки історичного  культурного  шару,  поля  давніх битв,  а також пов’язані з  ними рухомі предмети), що містяться  під земною поверхнею та під водою  і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

У Харківському районі до Державного реєстру занесено 24 пам’ятки археології місцевого значення, пам’ятки національного значення відсутні.

На території району археологічні пам'ятки відносяться переважно  до доби бронзи (ямна та катакомбна культури), скіфського часу та раннього середньовіччя (зустрічаються половецькі кургани).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Пам’ятки історіі –  це будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання  та  некрополі,  місця  масових  поховань  померлих   та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на  території  України,  місця бойових дій,  місця загибелі бойових кораблів,  морських та річкових суден,  у тому числі із  залишками бойової   техніки,   озброєння,  амуніції  тощо,  визначні  місця, пов’язані  з важливими історичними подіями,  з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

У Харківському районі до Державного реєстру занесена 99 пам’ятка історії місцевого значення, пам'ятки державного значення відсутні.

За видами в межах району розміщено пам'ятки воєнної історії та  пам’ятки державного устрою та суспільного життя.

Отже, в районі переважають  пам’ятки воєнної історії, що пов'язані  з воєнними діями під час Другої Світової війни, зокрема братські могили та пам'ятні знаки воїнам-односельцям.

Серед братських могил  у району знаходяться могилі Героїв Радянського Союзу , в селищах міського типу Коротичі та Пономаренки – братські могили радянських воїнів.

 

 

 

 

 

 

6. ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ,  МІСТОБУДУВАННЯ ТА МОНУМЕНТАЛЬНОГО  МИСТЕСТВА ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Пам’ятки архітектури  та містобудування – окремі  архітектурні споруди,   а   також   пов’язані  з  ними  твори  монументального, декоративного та образотворчого  мистецтва,  які  характеризуються відзнаками  певної культури,  епохи,  певних стилів,  традицій або авторів;  природно-архітектурні  комплекси  (ансамблі),  історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей.

Пам’ятки монументального мистецтва – твори образотворчого мистецтва:  як самостійні (окремі),  так  і  ті,  що  пов’язані  з архітектурними,   археологічними   чи   іншими  пам’ятками  або  з утворюваними ними комплексами (ансамблями).

У Харківському районі до Державного реєстру занесена 10 пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення. Пам’ятки монументального мистецтва відсутні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. Вивчення і систематизація об’єктів природної та історико-культурної спадщини показала Харківського району, що:

• переважають пам’ятки історії (представлені братськими могилами та пам’ятними знаками воїнам-односельцям);

• для Харківського району, що має порівняно велику площу,  недостатньою є кількість пам’яток природи

2. На підставі теоретичних і методичних розробок, створено серію карт природної та історико-культурної спадщини Харківського району в паперовому та електронному варіантах, що сприяє оперативному оновленні та можливості інтерпретації існуючих даних. Серія карт може бути використана з довідковою, туристсько-ознайомлювальною та навчальною метою, а також для вирішення питань адміністративного та господарчого управління територією.

3. У процесі створення серії карт природної та історико-культурної спадщини Харківського району було вивчено особливості графічного редактора AdobeIllustrator для створення картографічних творів.
4. Створена серія карт може бути використана з довідковою, туристсько-ознайомлювальною та навчальною метою, а також для вирішення питань адміністративного та господарчого управління територією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичні рекомендації по підготовці матеріалів Зводу пам’яток історії та культури України. — К.: вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 1993, 112 с.
2. Пересадько В. А., Прасул Ю. І., Шпурік К. В., Шпурік О. В.. Програма регіонального картографування природної та історико-культурної спадщини // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2011. – Вип. 14. – С. 74-77.
3. ПересадькоВ.А.,Шпурік К. В.. Застосування картографічного методу в процесі дослідження природної та історико-культурної спадщини в Харківській області // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2010. – Вип. 11. – С. 129-135.
4. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8.06.2000 №1805 – III // Відомості Верховної Ради. – 2000. -- №39. – ст..333; Відомості Верховної Ради. – 2005. -- №5. – ст.114.
5. Природно-заповідний фонд Харківської області: Довідник / О. В. Клімов, О. Г. Вовк, О. В. Філатова та ін. — Х.: Райдер, 2005. — 304 c.
6. http://www.spadshina.org.ua/ - офіційний інформаційний ресурс Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень.