Економічне вчення Томаса Мальтуса: передумови виникнення, основні положення та практичні втілення

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 19:12, реферат

Описание работы

Перша половина XIX ст. пов’язана з розгалуженням, поділом класичної політичної економії на окремі течії, адаптацією ідей класиків до нових реалій соціально-економічного розвитку ,виникненнями нових поглядів на розвиток економічних процесів та явищ, формуванням критичного напряму політичної економії.
Трансформація класичної політекономії у кінці XVIII – першій половині XIX ст. була зумовлена:

Содержание

Вступ……………………………………………..…..………………….....3 ст.
1.Житттєва біографія Томаса Мальтуса………………………..……......4 ст.
2.Основні положення економічних вчень ………………………………5 ст.
3.Критика мальтузіанства з точки зору інших соціально-економічних навчань…………………………………………………………………......9 ст.
4. Погляд на теорію Мальтуса з точки зору математики та біології......12 ст.
5.Роль теорії Мальтуса у формуванні сучасних наукових концепцій. Актуальні економічні проблеми антропосоціогенезу…………………..14 ст.
Висновок………………………………………………….…………..........16 ст.
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

історія економіки та економічної думки.docx

— 66.24 Кб (Скачать)

 

Слід зауважити, що запропоноване  Мальтусом рішення проблеми дисбалансу між споживанням і можливостями виробництва їжі через обмеження  народжуваності є малоефективним.Справа в тому, що населення зростає не тільки за рахунок природного приросту, але і за рахунок збільшення середньої тривалості життя та інших факторів.Обмеження народжуваності в сукупності зі зростанням тривалості життя призводить до старіння суспільства, зменшення частки економічно активного населення.І тоді тут виникають проблеми пенсійного забезпечення великої кількості людей похилого віку громадян, вирішувати які доводиться за рахунок іншої частини суспільства.

По всій видимості, вирішення порушених  Мальтусом проблем суттєво виходить за рамки економічної теорії.Теорія Мальтуса справила великий вплив на розвиток деяких наукових концепцій - починаючи від теорії еволюції і природного відбору Чарльза Дарвіна і закінчуючи концепцією сталого розвитку, запропонованої Римським клубом.Чималу роль теорія Мальтуса зіграла також у формуванні концепції «золотого мільярда» - саме в таку величину оцінюється оптимальна кількість людей, що населяють землю.І вже за саму постановку питання про те, що робити з іншими п'ятьма мільярдами, противники цієї концепції звинувачують Мальтуса в человеконенавистничестве.Тим часом проблема очевидна: потреби людства у харчових ресурсах можуть дуже скоро перевершити можливості біомаси Землі по їх задоволенню. Як зазначає М.М.Моісеєв , неминучим для людства стає введення самообмежень, перш за все на виробництво і споживання.

У сучасній економічній, соціологічної та філософської проблематики питання еволюції людини як панівного у загальнопланетарному масштабі біологічного виду набувають все більш зростаюче значення.Це зумовлено насамперед усвідомленням чітко проявляються протиріч між можливостями навколишнього середовища і тими антропогенними тенденціями, які, будучи закладені в самій природі людини або придбані ним в процесі багатовікового розвитку, починають носити глобальний характер, що істотно перевищує межу стійкості регуляційних механізмів біосфери.У широкий науковий розгляд це коло проблем запровадили В.І.Вернадський, Ле Руа і Тейяр де Шарден.Цими вченими були запропоновані різні шляхи вирішення зазначених проблем, які спираються на концепції ноосфери та коеволюції людини і природи.Вони пов'язані з необхідністю змін у світогляді та ціннісних орієнтирах людства, в його дійсному розумінні своєї відповідальності за стан планети і усвідомленні свого прогресуючого впливу на неї.Свій внесок у таке усвідомлення і зміна світогляду, безсумнівно, вніс і Т.Р.Мальтус.

Класики марксизму дали нищівну  критику мальтузіанський «закону» народонаселення, розкрили його реакційну  роль.Маркс показав, що основний зміст цього «закону» базується на підміні специфічних соціально-економічних законів капіталізму неіснуючими «вічними» і «непорушними» законами природи.

На противагу Мальтусу Маркс  довів, що немає закону народонаселення  взагалі, що кожної суспільної формації властивий свій специфічний закон  народонаселення.Немає і не може бути абсолютного перенаселення, є перенаселення відносне як специфічна особливість капіталізму, породжена дією загального закону капіталістичного нагромадження.Саме дією цього закону, а не законами природи, обумовлюється безробіття і злидні робітничого класу, Маркс і Ленін показали неспроможність перенесення на суспільство законів природи.Мальтус не правий вже хоча б тому, що якщо рослини та дикі тварини тільки споживають, а тому їх існування в якійсь мірі обмежується наявністю місця і їжі, то відмінною рисою людського суспільства є його виробнича діяльність.Людське суспільство саме для себе створює засоби існування і в цьому сенсі не залежить від милостей природи.Більше того, людина підпорядковує собі природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Збагативши  класичну політичну економію новими підходами до вирішення багатьох економічних проблем, Т. Мальтус  залишив помітний слід в історії  економічної думки. Його роботи сприяли  розробці цілої низки економічних  та соціальних доктрин, заклавши методологічні  основи багатьох подальших наукових досліджень.

Помітний  вплив на економічну науку справили:

Теорія  нагромадження, у якій Т. Мальтусу вдалося  поєднати абстрактність висновків  економічної науки з реаліями економічної практики на основі врахування взаємозв’язку і взаємовпливу природних  та економічних факторів при вирішенні  проблем стабілізації суспільного  розвитку.

Теорія  народонаселення, яка сприяла виникненню та поширенню нового напряму в  соціально-економічних дослідженням  - мальтузіанства(згодом – неомальтузіанства), прихильники якого вбачаються причини  бідності у перенаселенні.

Подальший розвиток економічної думки був  пов’язаний з критикою теорії народонаселення  Т. Мальтуса, оскільки, на думку більшості  дослідників, учений:

  • наводив некоректні дані, з наукового погляду, докази, використовуючи розрахунки, засновані на статистичних даних, які не враховували, що зростання населення у Північній Америці у XVI-XVIII ст. Відбувалось не стільки за рахунок природних чинників, скільки за рахунок міграції європейців;
  • ігнорував той факт, що фізіологічна плодючість людей як біологічних істот зовсім не визначає реальні темпи зростання населення, оскільки тенденція до збільшення народжуваності у відповідь на поліпшення умов життя не є абсолютною і на певній стадії розвитку суспільства поступається прямо протилежній, пов’язаній зі скороченнями народжуваності у розвинутих країнах світу.

Водночас  незаперечною на сьогодні є наукова  заслуга Т. Мальтуса у виявленні  взаємозв’язку соціально-економічних  і демографічних процесів, у постановці проблеми стабілізації людського розвитку з урахуванням обмеженості ресурсів Землі, поза як сучасні тенденції  глобалізації економіки та нарощування  антропогенного навантаження на довкілля наближають світове співтовариство до критичної межі, вимагаючи об’єднання зусиль та ресурсів людства на шляху  сталого розвитку.

Теорія  реалізації(недоспоживання) та дослідження  проблем ефективного попиту, які  сприяли розвиткові макроекономічних досліджень відтворювального процесу. Відомий англійський економіст XX ст. Дж. М. Кейнс високо оцінив ідею ефективного  попиту Т. Мальтуса за започаткований вченим аналіз оптимального співвідношення споживання та нагромадження, заощаджень та інвестицій тощо.

На думку  більшості дослідників, теорія „третіх осіб” Мальтуса має важливе місце для аналізу механізмів, які діють в економіці, що перебуває у стані „перегріву”. За цих умов зниження норми нагромадження та перерозподіл доходів на користь третіх осіб, які забезпечуються непродуктивне споживання, виступають важливим засобом „охолодження” кон’юнктури. У цьому контексті заслуговують на увагу ідеї вченого щодо підвищення ставок оподаткування з метою зменшення нагромадження капіталів, а також організації громадських робіт як тимчасового заходу обмеження безробіття. На думку Т. Мальтуса, тенденція до зменшення обсягу продуктивного капіталу не може слугувати запереченнями громадських робіт, що вимагають залучення значних сум за рахунок податків, оскільки певною мірою це саме те, що потрібно.

Ідеї  Мальтуса надали позитивний вплив на розвиток біології, по-перше, через  їх вплив на Дарвіна, а по-друге, через  розвиток на їх основі математичних моделей  популяційної біології, починаючи з  логічної моделі Ферхюльста.

Застосування  до людського суспільства думки  Мальтуса про те, що зменшення чисельності  населення веде до збільшення середнього доходу на душу населення, стало поштовхом  теорії оптимальної чисельності  населення, при якій дохід на душу населення  максимальний. Однак, на даний момент теорія малозастосовна в розв’язання реальних соціально-економічних  задач, але хороша в аналітиці, так  як дозволяє бачити недонаселення чи перенаселення.

Однак з економістів після Мальтуса, по крайнього заходу аж до останнього часу, не пішов цьому шляху. Зниження народжуваності у другій половині ХІХ ст. пояснили зовнішньої причиною: зміною "схильність до продовження роду". Насправді ж економісти просто перестали займатися дослідженням законів народонаселення. У результаті вони виявилися готовими до розуміння стали вкрай актуальними після Другої Першої світової проблем перенаселеності слаборозвинених країн. Труднощі, пережиті багатьма слаборозвиненими країнами нині, пов'язані про те, що народжуваність вони висока, як і аграрних країнах, а смертність низька, як у країнах індустріальних.

Згодом, принаймні економічного розвитку, ці труднощі будуть зживатися, як вони були зжиті в промислово розвинених країнах Європи, але трохи поколінь жителів слаборозвинених країн ще довго будуть стояти перед вибором: або, по Мальтусу, зростання їх населення контролюватиметься голодом і хворобами, або доведеться однак вдаватися до свідомому обмеження народжуваності в конфлікті з пануючими релігійними звичаями. Сучасні послідовними Мальтуса неомальтузіанці, так і говорять про малорозвинені країни: „народжуваність в них висока, як в аграрних країнах, а смертність низька, як в індустріальних із-за медичної допомоги більш розвинених країн. Вважають, що перед тим як допомагати, потрібно розв’язати проблему контролю народжуваності.

Загалом, теорія Мальтуса продемонструвала свою високу пояснювальну здатність застосовувану  до доіндустріального суспільства, хоча ніхто не ставить під сумнів той факт, що для ефективного використання її для пояснення динаміки сучасних суспільств( навіть в країнах Третього світу), вона потребує самих серйозних модифікацій; однак, з іншої сторони, теорія Мальтуса продемонструвала саму високу здатність адаптуватися до подібних модифікацій і вбудовуватися в них.

 

Список використаної літератури

 

1.Базилевич В.Д. Економічні погляди старогрецьких філософів / В.Д. Базилевич // Історія економічних учень :  Підручник, 2005. [Електронний ресурс]. - http://library.if.ua/book/39/2568.html

 

2.Економічна думка Стародавньої Греції, 2009 [Електронний ресурс]. - http://points.net.ua/article.php/20090206152955284

 

3. Зародження економічного аналізу в поглядах Томаса Мальтуса [Електронний ресурс]. - http://demoscope.ru/weekly/2008/0349/yubb01.php

 

4.Історія економічних вчень: Навчальний посібник / [ред. В.В. Кириленка]: Навчальний посібник, 2007. [Електронний ресурс]. - http://readbookz.com/books/134.html

 

6.Коротка біографія та основні ідеї вчення середньовічного мислення Томаса Мальтуса [Електронний ресурс]. - http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/MALTUS_TOMAS_ROBERT.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Економічне вчення Томаса Мальтуса: передумови виникнення, основні положення та практичні втілення