Характеристика міжнародних відносин країни Китаю

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ І СПОРТУ.

Львівський інститут економіки і туризму.

 

Кафедра міжнародної економіки та інвестиційної діяльності.

 

 

 

 

Міжнародні економічні відносини»Китай»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:Довгань Іванна

Ст.групи ЗТЕМ-2010

Перевірила:Науковий ке

ріник:н.г.н,ст..вкл.Под-

віран Христина Євгенівна.

 

 

Зміст.

Вступ.

План.

Вступ

У сучасних умовах глобалізації, коли різноманітні політичні ідеї, концепції та доктрини різних країн та часів активно  взаємодіють та зазнають змін, дуже важко говорити про наявність у державі тієї чи іншої ідеології. Однак основні характерні риси можна визначити, оскільки саме вони формують шляхи, механізми та інструменти регулювання як внутрішньої, так і зовнішньої політики країни.

Тема роботи: «Характеристика міжнародних відносин країни  Китаю».

Мета роботи – розглянути потенціал Китаю, проаналізувати динаміку показників на прикладі трьох років і вивчити зовнішню політику країни щодо України.

Актуальність теми. Розвиток зовнішньоекономічної моделі Китаю обумовили, зокрема, такі характерні риси соціалістичної ідеології, як домінуюча й регулююча роль держави, планова система, загальне право власності на засоби виробництва та інші.

У цьому  контексті китайська модель здійснення зовнішньоекономічної діяльності поєднує  в собі дві протилежні тенденції: проведення курсу на «відкриття зовнішнього світу» та водночас зміцнення центральної влади і подальше дотримання засад традиційної соціалістичної ідеології та настанов щодо самозабезпечення країни.

Сьогодні  Китай стоїть перед обличчям нового етапу "реформ відкритості". Їхній успіх або неуспіх визначить, чи зможе країна в перші 20 років століття, що наступило, просунути економіку на новий рівень. Початковий період соціалізму, на якому ми зараз перебуваємо, триває вже 50 років. Необхідно ще як мінімум 50 років для його будівництва, тільки тоді в нас з'явиться можливість вступити в новий етап розвитку. Для цього потрібно зберігати високі темпи росту, всіма силами виявляти позитивні тенденції, підвищувати якість приросту економіки й вирішувати інші питання. Важливо вивчати досвід минулого, аналізувати його досягнення й невдачі.

Структура роботи. Робота складається з трьох питань Перший розділ – «Характеристика стану й розвитку зовнішньої діяльності Китаю», розкриває суть й перспективи розвитку зовнішньої діяльності Китаю.

Другий  розділ– «Динаміка економічних  показників за 2002-2004 рр.», в якому  проаналізовано економічні показники  зовнішньої торгівлі Китаю, містить  розрахунки та їх зміни протягом трьох  років. Третій розділ - «Співробітництво Китаю з Україною: стан й перспективи розвитку», розкриває суть та значимість відносин між країнами, тенденція їх розвитку, стан відносин на сьогоднішній день.

Об'єктом дослідження – виступає Китай в міжнародних відносинах, а предметом - економічна діяльність, його зовнішня торгів

 

 

Третій  розділ - «Співробітництво Китаю з  Україною: стан й перспективи розвитку», розкриває суть та значимість відносин між країнами, тенденція їх розвитку, стан відносин на сьогоднішній день.

Об'єктом дослідження – виступає Китай в міжнародних відносинах, а предметом - економічна діяльність, його зовнішня торгів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У сучасних умовах глобалізації, коли різноманітні політичні ідеї, концепції та доктрини різних країн та часів активно  взаємодіють та зазнають змін, дуже важко говорити про наявність у державі тієї чи іншої ідеології. Однак основні характерні риси можна визначити, оскільки саме вони формують шляхи, механізми та інструменти регулювання як внутрішньої, так і зовнішньої політики країни.

Тема роботи: «Характеристика міжнародних відносин країни  Китаю».

Мета роботи – розглянути потенціал Китаю, проаналізувати динаміку показників на прикладі трьох років і вивчити зовнішню політику країни щодо України.

Актуальність теми. Розвиток зовнішньоекономічної моделі Китаю обумовили, зокрема, такі характерні риси соціалістичної ідеології, як домінуюча й регулююча роль держави, планова система, загальне право власності на засоби виробництва та інші.

У цьому  контексті китайська модель здійснення зовнішньоекономічної діяльності поєднує в собі дві протилежні тенденції: проведення курсу на «відкриття зовнішнього світу» та водночас зміцнення центральної влади і подальше дотримання засад традиційної соціалістичної ідеології та настанов щодо самозабезпечення країни.

Сьогодні  Китай стоїть перед обличчям нового етапу "реформ відкритості". Їхній  успіх або неуспіх визначить, чи зможе країна в перші 20 років  століття, що наступило, просунути економіку  на новий рівень. Початковий період соціалізму, на якому ми зараз перебуваємо, триває вже 50 років. Необхідно ще як мінімум 50 років для його будівництва, тільки тоді в нас з'явиться можливість вступити в новий етап розвитку. Для цього потрібно зберігати високі темпи росту, всіма силами виявляти позитивні тенденції, підвищувати якість приросту економіки й вирішувати інші питання. Важливо вивчати досвід минулого, аналізувати його досягнення й невдачі.

Структура роботи. Робота складається з трьох питань Перший розділ – «Характеристика стану й розвитку зовнішньої діяльності Китаю», розкриває суть й перспективи розвитку зовнішньої діяльності Китаю.

Другий  розділ– «Динаміка економічних  показників за 2002-2004 рр.», в якому  проаналізовано економічні показники  зовнішньої торгівлі Китаю, містить  розрахунки та їх зміни протягом трьох років. Третій розділ - «Співробітництво Китаю з Україною: стан й перспективи розвитку», розкриває суть та значимість відносин між країнами, тенденція їх розвитку, стан відносин на сьогоднішній день.

Об'єктом дослідження – виступає Китай в міжнародних відносинах, а предметом - економічна діяльність, його зовнішня торгів

 

 

Третій  розділ - «Співробітництво Китаю з  Україною: стан й перспективи розвитку», розкриває суть та значимість відносин між країнами, тенденція їх розвитку, стан відносин на сьогоднішній день.

Об'єктом дослідження – виступає Китай в міжнародних відносинах, а предметом - економічна діяльність, його зовнішня торгів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Загальна характеристика  міжнародних відносин країни  Китаю,стан розвитку МЕД в країні  та їх місце на міжнародній арені,кількісні показники структури та динаміки МЕВ країни.Структура експорту та імпорту Китаю.Напрямки розвитку країни субєкти та об'єкти ,які здійснюють МЕВ в країні.

Характеристика стану й розвитку зовнішньої діяльності Китаю

Положення справ у керуванні зовнішньою торгівлею полягає в наступному: структури організації й ведення господарства не налагоджені; ефективність ведення господарства низька, використаються шаблонові, відсталі й негнучкі методи; обмежений державний капітал штучно ділиться на безліч частин, масштаби господарювання маленькі, у результаті нездатність протистояти міжнародній конкуренції (до теперішнього часу створено дуже мало великих корпорацій, які могли б протистояти більшим міжнародним компаніям). Крім того, спостерігається роз'єднаність між зовнішньою й внутрішньою торгівлею, зокрема непогодженість цінової політики. Засоби, який володіють підприємства, що спеціалізуються на зовнішній торгівлі, недостатні, коефіцієнт заборгованостей великий, система їхнього погашення єдинообразна, явище "осідання" заборгованостей дуже актуально, оборотність капіталу погана. Було лише фікцією те, що підприємства повітового рівня, що займаються експортно-імпортними операціями, підпадають під державний вплив по вертикалі. Проведення стратегічної реструктуризації державних підприємств уже не терпить зволікання.

З початком проведення політики «відкритих дверей»  була здійснена лібералізація існуючого  режиму, але роль держави у зовнішньоекономічній діяльності запишається досить великою. Частка державних підприємств, що працюють у цій галузі, складає близько 70 %. КНР, згідно з домовленістю зі Світовою організацією торгівлі (СОТ), зобов'язалася обмежити державну монополію на ведення зовнішньоекономічної діяльності, та все ж таки за державними компаніями залишилося право на зовнішню торгівлю рядом товарів, таких як зерно, нафта та нафтопродукти, бавовна, добрива, тютюн та деякі інші. [6, c. 30-31]

Змінюючи  законодавчу базу та створюючи відповідні умови, держава має можливість спрямовувати зовнішньоекономічну діяльність у бажаному напрямку: заохочувати одні види діяльності та унеможливлювати здійснення інших. Наприклад, Міністерство фінансів КНР з 1 жовтня 2002 р. оголосило про внесення змін у порядок сплати пільгового імпортного мита. Якщо раніше все обладнання та сировинні матеріали для технічної реконструкції та капітального будівництва проектів іноземного інвестування взагалі звільнялися від імпортного мита, то для посилення контролю за ефективністю використання залучених коштів у нових положеннях знову передбачається встановлення тарифів на імпорт обладнання. Але якщо згідно з договором уся вироблена продукція піде на експорт, то всі податкові платежі будуть повернені у повному обсязі. А у разі невиконання пунктів договору застосовуватимуться санкції.

Наведені зміни є типовим прикладом чергових «утисків» зовнішньоекономічної діяльності, що відповідає принципу «поєднання» із його управлінським алгоритмом «відпустити — затиснути» або «оживити — врегулювати». Підвищити рівень контрольованості покликаний і закон про «Порядок ведення фінансових операцій», що зобов'язує фінансові організації інформувати державні установи валютного контролю про великі інвалютні угоди.

Наявність у держави різноманітних інструментів контролю над зовнішньоекономічною діяльністю дозволяє у разі необхідності захищати внутрішній ринок. Тобто використовувати протекціоністські заходи. У Китайській Народній Республіці це зумовлено орієнтацією на самозабезпечення та сильною роллю держави. Окрім згаданих вище, використовуються й специфічні протекціоністські заходи.

Так, ще й нині держава вимагає від  іноземних та вітчизняних виробників закуповувати китайське обладнання. Якщо ж такого обладнання немає, то на його імпорт надаються митні та податкові пільги. Політика залучення  до країни високих технологій та активної адаптації іноземного досвіду стимулювала розвиток власного виробництва високотехнологічного обладнання. Це сприяло тому, що кількість галузей, які потребують імпортного устаткування, значно зменшилась. Особливо це стосується захисту національного машинобудування. Щороку ця галузь зростає в середньому на 17—18 %.

За  виробництвом кількох десятків видів  продукції машинобудування Китай  посідає перше місце у світі. Ведеться робота над розробкою сучасного  обладнання, в тому числі цифрових комутаторів з програмним управлінням, супутників, ракет-носіїв та інше. Але якість цієї продукції ще не відповідає світовим стандартам. Тому проводиться подальша політика залучення іноземних інвесторів у галузь та активізуються зусилля з освоєння нових видів продукції, авторські права на які матиме Китай. [14, c. 3]

Задля розширення експортних можливостей  та обмеження імпорту Китай регулярно  вдавався до заниження курсу національної валюти, що робить китайську продукцію  конкурентоспроможною на світовому  ринку. Після переходу у 1990-х pp. до єдиного заниженого курсу юаня в КНР значно прискорилося зростання експорту та валютних резервів країни. За даними Головного статистичного управління КНР за останні 13 років вони збільшились більше ніж у 45 разів.

Сьогодні  першою необхідністю є здійснення кардинальних перетворень у системі керування підприємств зовнішньої торгівлі. Вони повинні включати наступні моменти.

1) Залежно  від того, чи має те або інше  підприємство "гарний" товар для  експорту, кваліфікований персонал  із зовнішньоторговим досвідом і канали реалізації за кордоном, визначати можливість організації зовнішньоторговельних структур на місцях. Імпорт і експорт може йти через будь-який ближній порт, тому немає необхідності повсюдно створювати спеціалізовані зовнішньоторговельні фірми, а у відношенні неефективних і збиткових підприємств повинен тільки один закон - закривати й зупиняти їхню діяльність.

2) Проводити  реструктуризацію більших, середніх  і малих державних зовнішньоторгових  підприємств, а також будівництво міжрегіональних і великих міжвідомчих утворень шляхом перерозподілу, об'єднання й навіть передачі в приватне керування державного капіталу – все це забезпечить можливість його концентрації в руках потужних зовнішньоторговельних корпорацій. Перенос акцентів з малих і середніх фірм на великі дозволить сформувати потужну структуру, здатну протистояти міжнародній конкуренції.

3) Створити  через налагодження єдиного механізму  функціонування зовнішньоторговельних  і виробничих підприємств (за  допомогою об'єднання суміжних галузей) сприятливу обставину для взаємовигідного сполучення торгівлі технологією й промисловою продукцією. [16, c. 25-26]

У системі  керування зовнішньої торгівлі, можна  піти шляхом моделювання реформи  Національного банку Китаю, суть котрої полягає в скасуванні повсюдно відкритих філій (у містах, провінціях, автономних районах) і заміні їх за рахунок будівництва міжрайонних представницьких структур на дев'ять філій. Немає необхідності будувати відділення зовнішньоторговельних компаній у кожній провінції, місті, автономному районі. Якщо по всій країні створити 10 - 20 великих зовнішньоторговельних корпорацій, діяльність яких доповнять компактні й гнучкі приватні структури, то можна підвищити ефективність і продуктивність, значно збільшити конкурентноздатність зовнішньоторговельної сфери, а також заощадити державні засоби.