Звіт з виробничої практики в Туреччині

     Автоматизована бібліотечно-інформаційна система обслуговування, що забезпечує доступ, як до унікальних історичних фондів, так і до електронних ресурсів, у т. ч., через Інтернет. Студенти можуть одночасно замовляти з центрального книгосховища до читальних залів та абонементу до 30 примірників, а викладачі - необмежену кількість.

     

     Рис. 7. Абонемент ЦНБ

      

     Існує 5 абонементів, 11 читальних залів, Центр Інтернет-технологій, служба міжбібліотечного абонементу, інформаційний Центр “Вікно в Америку”, віртуальний читальний зал РДБ , служба „ Віртуальний бібліограф”, 2 спеціалізованих зала каталогів, електронний „Бібліотечний форум”. Відкритий доступ до фондів (рис. 6, 7).

     ЦНБ постійно веде роботу з удосконалення  інформаційно-бібліотечного обслуговування шляхом використання як традиційних, так і сучасних інформаційних технологій.

     В ЦНБ для своєї науково-дослідної  роботи було знайдено досить багато інформаційних  джерел, але не дивлячись на великий  бібліотечний фонд багато літератури була вже застарілою, тобто книги  були випущені до 2000 року. Але головна увага була приділена виданням співробітників університету, які ведуть наукову діяльність у схожій сфері дослідження. Але все ж є багато літератури яка стосується історії університету та її випускників, а також статті міжнародних конференцій.

     В бібліотеці мною було опрацьовано 15 джерел,  з них 9 книг та підручників та 6 наукових статей. 
 

3.3. Лозівська районна бібліотека ім. В. І. Леніна

     Найбільша бібліотека міста Лозова, що знаходиться  в Харківській області. Звісно за розмірами та кількістю книг не складає конкуренцію жодній із вище вказаних бібліотек. Загальна кількість друкованих видань – 75 тис. З них близько 15% складають періодичні видання, які містять в собі історичні факти, що стосуються району та районного центру. Досить багато літератури пов’язаної з діяльністю видатних вчених та поетів Лозівщини, періодики воєнного періоду.

     В цій бібліотеці книжковий фонд невеликий, але деякі факти з попередньо опрацьованої літератури все ж були знайдені. Тут було опрацьовано лише 3 джерела, в яких згадувалося про видатних вчених Харківщини. 
 

3.4. Смирнівська сільська бібліотека

     Смирнівка  - невелике село, центр сільської  ради, розташоване по обидві сторони  річки Бритай. Населення складає 1356 чоловік. Саме в центрі цього села знаходиться бібліотека. Кількість книг, якими вона володіє складає 14 тис.

     

     Ніякими новими технологями бібліотека не оснащена  з причини не достатньої кількості  коштів. Але збереглися та регулярно  надходять до бібліотека різноманітні періодичні видання, пов’язані з  розвитком науки та історією Харківщини (рис. 8).

     В бібліотеці за темою наукового дослідження  була знайдена лише одна книга. Це одна з найновіших книг бібліотеки, що стосується історії Харківського університету. 
 
 
 
 
 
 

     История: 

     Переулок  в 1921 году назван именем русского писателя и общественного деятеля В. Г. Короленко. Застраиваться он начал в первой половине XVIII века. Раньше это была болотистая часть города. Район между современным Московским проспектом, переулком Короленко и Кооперативной улицей занимало озеро; напротив, него, на углу переулка и нынешнего проспекта, находилась большая усадьба, принадлежавшая, по данным 1783 года, Харьковским прибавочным классам (казенному училищу). В то время переулок назывался Классическим. Училище после ряда преобразований в 1841 году стало называться Харьковской гимназией. В 1845 году гимназия перешла в новое помещение на Московской улице (Московском проспекте). Здание бывшей гимназии просуществовало до Великой Отечественной войны. Сейчас здесь построен жилой дом. 

     Во  второй половине XIX века в память 150-летия победы русских войск под Полтавой Классический переулок переименовали в Петровский. Тогда здесь помещались табачные фабрики по переработке турецкого табака, основанные в 1872 году.

     В 1867 году было открыто две типографии — в помещении, которое ранее принадлежало народному училищу, и в доме № 4. 

     На  углу переулка и Николаевской улицы (ныне улица Короленко) в 1899—1901 годах  по проекту архитектора A. Н. Бекетова было сооружено большое здание Общественной библиотеки. Наблюдение за постройкой здания осуществлял архитектор В. В. Величко. На фронтоне дома библиотеки дата — 1886 год. 26 сентября этого года небольшая группа энтузиастов на собственные средства и пожертвования общественности города открыла общественную библиотеку, насчитывавшую 1700 томов. Вначале она помещалась во флигеле городской думы, затем в доме городского банка на Торговой площади, а с 1890 года, до перехода в собственный дом в 1901 году, ютилась в частном доме на углу Московской улицы и Петровского переулка. Несмотря на все неудобства и переезды, библиотека обслуживала читателей и росла. На день перехода в новое здание ее фонд насчитывал 80 000 томов.

     Начиная с 1901 года библиотека стала расширять  круг читателей, создав филиалы на Петинке (ныне Плехановская улица), Панасовке (теперь улица Котлова) и Холодной горе. После поражения первой русской революции, в годы реакции, филиалы библиотеки были закрыты.

     14 декабря 1913 года в помещении  Общественной библиотеки состоялось  первое в Харькове выступление  B.В. Маяковского. В память об этом дне в дни празднования 300-летнего юбилея города на здании библиотеки установлена мемориальная доска.

     В годы Советской власти, в 1922 году, библиотеке присвоено имя русского писателя В. Г. Короленко. С этого же времени  она начала получать обязательный экземпляр всех книг, издававшихся в стране. В 1930 году библиотека стала научной.

     Библиотека  имени Короленко — одна из крупнейших в Украине. В ее книжных фондах — свыше 5 миллионов экземпляров  изданий. Огромную ценность представляют рукописи и старопечатные книги XIV—XVII веков.

     В послевоенный период почти весь переулок застроен благоустроенными жилыми зданиями,

     Источник

     Центральна  наукова бібліотека ХНУ ім. В.Каразіна

     Адреса: 61077, Україна, м. Харків, площа Свободи, 4

     Телефон: (057) 707-54-20

     Факс: (057) 705-12-55

     URL: http://www.library.univer.kharkov.ua/

     E-mail: cnb [@] univer.kharkov.ua

     Про бібліотеку:

          Центральна наукова бібліотека (ЦНБ)  Харківського національного університету  імені В.Н.Каразіна – одна з  найстаріших та найкрупніших книгозбірень України. Заснована 1804 р. водночас з Університетом за ініціативи В.Н.Каразіна. ЦНБ є освітнім, інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом університету.

          Фонд бібліотеки складє понад  3 300 000 примірників, у т. ч. наукової літератури – понад 1 760 000, навчальної – біля 1 150 000, художньої – близько 400 000; більше 700 000 видань зарубіжної літератури.

          Щорічно передплачується більше 400 назв газет і журналів України  та Росії, електронні бібліографічні  бази даних публікацій (книжкових, журнальних та газетних статей, рецензій, авторефератів) України та Росії. Працює віртуальний читальний зал дисертацій Російської державної бібліотеки. Передплачуються повнотекстові бази даних російських журналів «Вопросы экономики», «Мировая экономика и международные отношения».

          Унікальний фонд рідкісних видань  і рукописів (до 1825 р.) - 50 000 прим., у т. ч. колекції інкунабул  (19), палеотипів (300), значні колекції  українських та іноземних стародруків  (17-18 століть), прижиттєві видання класиків науки та літератури. 5 оригіналів видань Івана Федорова, у т. ч. „Новый завет с псалтырью”, Острог, 1580 р.; „Острозька біблія”, 1581 р. Хронологічні рамки колекції рукописів (до 1000 прим.) - з ХІI по ХХ століття. Серед рукописів: Універсал українського гетьмана І.Мазепи (1704 р.), Літопис Грабянки (поч. ХІХ ст); чудові колекції грецьких, польських рукописів; листи І.Я.Франка до Н.Кобринської (1884-1886 рр.) та інші. У бібліотеці зберігаються перші журнали та газети в Україні, що вийшли з друкарні Університету: “Харьковские известия” (1817-1823), “Харьковский Демокрит” (1816), “Украинский вестник” (1816-1820), “Украинский журнал” (1823-1825) та інші.

     Час роботи:

     Щоденно 9.00 - 19.00

     Субота 10.00 - 17.00

     Санітарний  день - останній четвер місяця, за винятком періодів підсумкового контролю (січень, червень).

     Вихідний  день – неділя.

     У період зимових та літніх сесій читальні зали працюють і у неділю, з 10.00 до 15.00.

     Замітки:

          Право користування ЦНБ надається:

          Науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам, докторантам, здобувачам, слухачам ФПК, працівникам структурних підрозділів, пенсіонерам Університету - всіма формами бібліотечно-інформаційного обслуговування (абонементи, читальні зали).

          Науковим і науково-педагогічним працівникам, які працюють за сумісництвом, студентам дистанційної форми навчання, слухачам підготовчого відділення, учням ліцею, вступникам - читальними залами.

          Із числа сторонніх користувачів - учням ліцеїв, коледжів та гімназій, що мають угоду про співробітництво з університетом, учням МАН, випускникам університету, учителям шкіл, науково-педагогічним працівникам інших вищих навчальних закладів та працівникам інших установ, якщо ведуться спільні наукові дослідження з Університетом, працівникам сфери мистецтва та культури, засобів масової інформації - читальними залами

     Ха́рківська держа́вна науко́ва бібліоте́ка  і́мені Володи́мира Короле́нка —  друга за книгофондом, після бібліотеки ім. Вернадського у Києві бібліотека України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця. 

     Щорічно до Бібліотеки надходить до 70 тис. документів (книг, журналів, газет, баз даних  та електронних документів на CD-ROM та ін.). Розгалужена система довідково - бібліографічного апарату ХДНБ містить  понад 60 каталогів і картотек у т.ч. електронний, довідково-бібліографічний фонд, автоматизовані бази даних, друковані зведені каталоги та фонд виконаних довідок.

     [ред.]

     Історія 

     Створена  в 1886 році як Харківська громадська бібліотека. Засновниками бібліотеки були: А. А. Рурський, професори О. І. Кирпичников, М. Ф. Сумцов та інші. Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами. 

     У перший рік функціонування бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській  площі (нині пл. Конституції) читачів обслуговувало п’ятеро службовців; фонд налічував 1 700 примірників видань. Виходить друком “Первый каталог Харьковской общественной библиотеки” (Х., 1886.-89с.). Такі каталоги видавалися до 1913 р.

     Про бібліотеку:

          Щорічно ХДНБ обслуговує майже 55 тисяч користувачів, яким видається понад 3 млн. примірників документів. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.

          ХДНБ володіє потужним зібранням  вітчизняних і зарубіжних документів. Універсальний за змістом, фонд  Бібліотеки налічує 7 млн. прим., є національним надбанням і дозволяє задовольняти найрізноманітніші наукові, освітні, інформаційні та інші потреби користувачів, включаючи відпочинок та дозвілля. За обсягом фонду Бібліотека посідає 2-ге місце в країні (після НБУ ім. В.Г.Вернадського) і перше – серед бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України.

          Бібліотека має широкі міжнародні  зв'язки. Серед партнерів ХДНБ - бібліотека  Конгресу США, національні бібліотеки  Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Турції, Куби, бібліотеки університетів Саппоро (Японія), Софії (Болгарія), Любліна та Познані (Польща), Австрійського інституту південних та південно-східних слов'ян (Відень), Гете - інституту (Мюнхен, Німеччина), Інституту інженерів електриків та електронників (США), Американсько-Українського фонду "Сейбр-Світло", Міжнародного фонду "Відродження", Товариства друзів України (Канада) тощо.

          При відділі літератури іноземних  мов відкрито Австрійську бібліотеку, Німецький читальний зал та  Бібліотеку Ради Європи з прав людини, при відділі україніки - Українсько-Канадську бібліотеку, при науково-методичному відділі - кабінет бібліотекознавства.