Загальна характеристика Житомирської області

Великий інтерес представляє розділ експозиції «Творче наслідство С. П. Корольова», де представлені його праці, газетні публікації різних років, листи,  записки, рідкісні фотознімки.

Найбільший розділ експозиції присвячений  завоюванню космоса від штучного супутника Землі і першого польоту людини у космос до наших днів. Фотознімки, документи, речові експонати вводять відвідувача в світ космічного простору.

Значне місце займає освячення  теми «С. П. Корольов і Ю. А. Гагарін». Окрім відомих всьому світу фотознімків експонується оригінал «Справи про рекорди першого космічного польоту Юрія Олексійовича Гагаріна на космічному кораблі-супутнику «Восток» 12 квітня 1961 року», модель першого штучного супутника Землі, космічна лаболаторія «Електрон-1», статті, листи, книги. Тут же - глобус з кабінета вченого, всі його нагороди.

      В музеї багато  оригінальних і унікальних експонатів, які поступили від матері, дочки  і дружини Сергія Павловича,  близьких друзів, космонавтів, вчених, які працювали з ним. В 1987 році поруч з меморіальним музеєм був відкритий павільон космічної  техніки під назвою «Космос».  Меморіальний будинок-музей С.П. Корольова і павільон космічної техніки зараз становлять Державний музей космонавтики імені С.П.Корольова. Широкою популярністю користується Літературно-меморіальний музей видатного російського письменника і громадського діяча В.Г.Короленко, відкритий в 1973 році. Експозиція розміщена в будинку, де він народився і прожив тринадцять років.

Музей широко відображає життєвий і творчий шлях письменника-гуманіста, якого Максим Горький назвав «совестью русской литературы». В залах музею експонуються особисті речі, фотодокументи, портрети В.Г.Короленко, його літературних сучасників.

Один із розділів музею розповідає про літературні традиції міста, розвиток культури, мистецтва і літератури. Великою популярністю користуються зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, акторами, які проводяться в музеї.

 підписані псевдонімом «Чорномор». З містом Житомиром пов’язане  життя визначного письменника-реаліста О.І.Свірського, автора незабутнього «Рудька». За цим твором в Житомирі знімався однойменний кінофільм.

Більше, ніж півстоліття в Житомирі мешкав титан українського письменства  перекладач «Одісеї» та «Іліади» Борис  Тен. Його ім’ям названо вулицю, на будинку, де мешкав митець, відкрито меморіальну дошку.

Восени 1846 року Житомир відвідав Т. Г. Шевченко, який дуже хотів «пройтись  по землі», де ходили гайдамаки, де ще не стерлися згадки про героїчне минуле.

Першим пам’ятником, який прикрасив Житомир, був пам’ятник великому російському поетові О. С. Пушкіну. Його урочисте відкриття відбулося 26 травня 1899 року, в день століття з дня народження поета. Автори - скульптор Г. М. Олишкевич, архітектор М. В. Бетакі.

 

3.4 Архітектура міста

 

До наших днів височить у Житомирі пам’ятка древньої культури – Замкова  Гора, на якій у 13-17 столітті стояв замок  фортеця. Територія замку перевищувала 3,5 десятини, була обгороджена дерев’яними  стінами з баштами. Для оборони  від нападів ворогів тут було 109 гармат та гаківниць. У підземних ходах фортеці в 13-15 столітті переховувалось населення під час татарських навал. Влітку 1648 року загони Максима Кривоноса при допомозі міської бідноти взяли замок штурмом, розгромивши великий польський гарнізон. Єдиною будівлею, що зберіглася у Житомирі від давніх часів є ратуша (магістрат), споруджена в 17 столітті. Будинок ратуші, зруйнований у 1941 році, відбудовано 1951 року; він є державною пам’яткою архітектури. Архітектурними пам’ятками є також кафедральний костьол (1746 рік) і Преображенський кафедральний собор (1866-1874 роки), споруджений в російсько-візантійському стилі. Ікони собору написані російським академіком М.М.Васильєвим.

Михайлівська церква в Житомирі належить до найстаріших кам’яних культових споруд православної церкви, хоч вік цієї архітектурної пам’ятки відносно невеликий. Церкву споруджено у 1856 році. Однак їїнасичена і драматична історія немов краплина води відбиває всі ті нещастя, які довелося пережити українському багатостраждальному народові.

В середині 19 століттяправославний собор  міста тулився в невеличкій хатинці, в той час як на Замковій площі  височила розкішна кам’яна споруда  Кафедрального костьолу, зведена  ще в 1751 році.

В 1847 році було вісім церков. З них  – п’ять кам’яних і три дерев’яних. Так-от з п’яти кам’них лише одна церква була православною, решта – католицькі.

Сумне становище православної церкви на Волині і, зокрема у Житомирі, добре розуміли кращі представники українсько-російської частини населення  міста, що становила тоді ще більшість. І от один з житомирян відомий в місті купець Михайло Федорович Хаботін вирішив на власні кошти побудувати храм. Житомирський краєзнавець протоієрей Микола Трипольський сказав про це: «В похилому віці бездітний Хаботін вирішив створити дім Божий, і цій святій справі, воістину, віддав все - і гроші, і все завзяття своє...».

Великі труднощі спіткали Михайла  Федоровича на шляху до будівництва  храму Божого.

У 1856 році церкву було побудовано. Того року приміщення освятили.

З 1927 року в Житомирі діяло лише православвних храми, а постійно два: на Смолянському та Вільському цвинтарях. Церкви перетворюваллись на скллади, кінотеатри, спортзали.

Але вже з 1942 року приміщення Святого  Михайлівського храму почало знову  використовуватись за прямим призначенням.

Після визволення Житомира радянськими  військами зясувалося, що за щасливим збігомобставин жодна з культових  споруд міста - крімколишнього монастиря  шаріток - суттєво не постраждала.

Станом на 1944 рік у місті наллічувалось 19 памяток архітектури. В основному це були культові споруди. Серед них й Михайлівська церква. В пятдесятих роках Михайлівська церква, Успенський храм на Подолі, будинок губернатора, жіноча гімназія, монастир колегії ієзуїтів, міський театр, будинок ксьонзів, будинок окружного суду - всі ці памятки кудись зникли...

На щастя Свята Михайлівська церква, витримавши три війни і  бульдозерну атаку атеїстів-архітекторів, все ж таки вистояла!

В жовтні 1991 року згідно з рішенням обласної Ради народних депутатів, приміщення церкви було передано житомирській громаді Української автокефальної православної церкви.

 

 

 

 

                    Мережа заповідних об’єктів Житомирської області

Категорії заповідних об’єктів	Кількість	Площа (га)
Державні заповідники	1	20100
Державні заказники в тому числі: республіканського значення                           місцевого значення	31 10 21	8686,8 6208,8 2478
Пам’ятки природи в тому числі: республіканського значення                           місцевого значення	31 2 29	57 24 33
Пам’ятки садово-паркового мистецтва в тому числі: республіканського значення                           місцевого значення	37 6 31	21039 155 20884
Разом:	100	49882,8

 

 

 

¹ Повість  минулих літ// Літопис руський/ За Іпатіївським списком переклав Леонід Маховець. - К., 1989. - С.30